Харчування дітей

Зміст:

Вступ……………………………………………………….…….....3

 

Розділ І. Харчування новонароджених дітей………….………4

1.1. Природне  вигодовування…………………………….…..…5

1.2. Значення  годування грудьми для здоров’я  дитини і матері……………………………………………………………..….…..7

1.3. Перше годування  новонароджених………………......…....8

1.4. Режим вигодовування…………………………….……........9

    1.4.1. Визначення потреби в їжі…………………………......10

1.5. Правила і техніка годування грудним молоком…...…...11

 

Розділ ІІ. Харчування дітей першого року життя…………..12

2.1. Догодовування, змішане та штучне вигодовування. Корекція харчування дитини…………………………………...…...12

2.2. Фруктові, ягідні, овочеві соки і пюре в харчуванні дитини………………………………………………………………......13

2.4. Підгодовування дитини…………………..………….….....14

 

Розділ ІІІ. Харчування дітей раннього віку (від 1 до 3 років) та дошкільного віку ( 3-6 років)…………………………...………...17

 

Висновок ...…………………………………………………….…19

 

Перелік використаної літератури…………………….....…….20

 

Вступ

 

Продукти харчування в організмі дитини виконують як будівельну, так і енергетичну функції. В процесі перетравлення складні складові частини їжі розщеплюються і крізь стінки кишечника всмоктуються в кров, кров постачає живлення всім клітинам організму.

По мірі зростання і розвитку дитини потреба у поживних речовинах зростає. Разом з тим організм маленьких дітей може засвоїти далеко не будь-яку їжу. Їжа дитини за своєю кількістю і якості має відповідати особливостям травного тракту, задовольняти її потребу в поживних речовинах ті енергії (містити в достатній кількості потрібні дитині білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, воду і вітаміни)

Важливу роль у фізичному розвитку і профілактиці захворювань дітей  відіграє раціональне харчування, яке базується не тільки на науково обґрунтованому вживані молочних, м’ясних, рибних та інших продуктів, але і на обов’язковому використанні овочів, фруктів і ягід в харчуванні організму, що росте.

Раціональне харчування дітей будується  з урахуванням загальних фізіологічних  і гігієнічних вимог до їжі. Кількісне  і якісне харчування дітей відрізняється від потреб дорослих, що пов’язане з анатомо-фізіологічними особливостями організму, що росте. Правильно побудоване харчування має велике значення для нормального фізичного і нервово-психологічного розвитку дітей, підвищує працездатність і успішність, витривалість, стійкість до несприятливих впливів зовнішнього середовища, до інфекційних та інших захворювань.

Брак або надлишок їжі нерідко  слугує причиною захворювань шлунково-кишкового  тракту, порушення обміну речовин, надмірного збільшення маси тіла, навіть до розвитку ожиріння, або, навпаки, призводить до схуднення тощо. Дефекти в харчуванні не завжди одразу відбиваються на здоров’ї. Найчастіше вони виявляються пізніше, в процесі життєдіяльності, при несприятливих зовнішніх умовах, захворюваннях, підвищеному учбовому навантаженні у школі, а іноді і у більш зрілі роки.

При харчуванні дітей необхідно  враховувати не тільки кількість  і об’єм їжі відповідно до віку, але й особливості кулінарної обробки. Діти молодшого віку повинні одержувати їжу з продуктів, що пройшли більш ретельну кулінарну обробку, ніж старші. З віком розширюється асортимент страв і змінюється їхня кулінарна обробка.

Раціональне харчування не тільки задовольняє  фізіологічну потребу дітей в  поживних речовинах і енергії. Воно також поліпшує працездатність і успішність і виробляє у дітей звичку до свідомого дотримання правильного режиму харчування, розумного використання різноманітних продуктів, з обов’язковим щоденним вживанням овочів та плодів. Крім того, таке харчування буде сприяти засвоєнню культурних навичок прийому їжі і поведінці за столом.

 

Розділ І. Харчування новонароджених дітей

 

1.1. Природне  вигодовування

Правильно організоване вигодовування  дітей першого року забезпечує їх нормальний фізичний і психічний розвиток, сприяє зміцненню здоров’я і є важливим профілактичним заходом у зниженні дитячої захворюваності.

Харчування дітей першого року життя може бути природнім, штучним  і змішаним.

Природне вигодовування  – це вигодовування дитини молоком матері.

Найкращою їжею для дітей грудного віку є материнське молоко.

З материнським молоком вони одержують  не тільки достатню кількість білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінеральних солей, але й ще цілу низку інших біологічно важливих речовин, яких мало або зовсім немає в замінниках жіночого молока – різних молочних сумішах.

Склад грудного молока змінюється залежно  від періодів лактації: протягом перших 2-3 днів після пологів виділяється  молозиво, з 2-3-го дня – молозивне (раннє) молоко, з 4-5-го – перехідне, а з 2-3го тижня – зріле молоко.

Молозиво і молозивне молоко дуже відрізняються від зрілого своїм жовтуватим кольором, більшою густиною, солонуватим смаком, більшою енергетичною цінністю, легкістю зсідання під час нагрівання до 100 ⁰С.

Молозиво і молозивне молоко багаті на білки (в 3-6 разів більше містять білків, ніж зріле молоко), жири, мінеральні солі. Вітаміни. Саме тому новонароджені, одержуючи з грудей матері невелику кількість молозива чи молозивного молока, у перші дні життя не тільки втамовують свій голод, а й повністю задовольняють потребу організму в усіх життєво важливих поживних речовинах.

Зріле жіноче молоко відрізняється від молозива, раннього і перехідного молока більш стабільним складом і енергетичною цінністю. Проте у різних жінок молоко за вмістом поживних речовин, особливо білків, жирів і вітамінів, неоднакове. Склад грудного молока може змінюватися також протягом доби і навіть у процесі одного й того самого годування немовляти. Наприклад, останні порції молока в груді, як правило, містять більше жирів, ніж перші. Це треба враховувати при потребі регуляції апетиту у дитини.

У цілому ж індивідуальні коливання  складу молока, як і його кількості, залежать від багатьох причин, насамперед від особливостей організму кожної жінки, її стану здоров’я, харчування та способу життя.

Материнське молоко для новонароджених і грудних дітей є продуктом  харчування унікальної цінності. Білки, жири, вуглеводи, вітаміни і мінеральні речовини, що мітяться в ньому, за своїм  хімічним складом та якісним співвідношенням  близькі до таких у дитячому організмі, тому дуже добре завоюються в травному каналі і з максимальним ефектом використовуються для збільшення маси тіла і розвитку дітей.

Схожість білків материнського  молока з білками дитячого організму  має важливе значення ще й тому, що вони значно рідше, ніж білки коров’ячого молока, викликають у дітей харчову алергію у формі ексудативного діатезу.

Добра засвоюваність білків материнського  молока пояснюється їх повноцінним  складом. Його білкові фракції –  казеїн, альбумін і глобулін –  містять повний набір амінокислот у такому співвідношенні, яке щонайкраще сприяє процесам травлення та обміну речовин у ростучому організмі.

Поряд з цим білки материнського  молока виконують ще одну важливу  функцію. Фракція глобулінів, яка  входить до їх складу, бере участь у формуванні імунітету в дитини до багатьох інфекційних захворювань.

Жири жіночого молока за своїм хімічним складом відрізняються від жирів  коров’ячого молока. Вони багаті на різні вітаміни і вітаміноподібні речовини, до яких належать полі ненасичені жирні кислоти – лінолева і арахідонова. Ці кислоти мають важливе значення для організму – поліпшують засвоєння жирів і білків їжі, запобігають захворюванням, які супроводжуються ураженнями шкіри (ексудативному діатезу, екземам).

Жири материнського молока засвоюються організмом дитини краще, ніж коров’ячого. Це зумовлено, з одного боку, особливостями його складу, з другого – наявністю ферменту ліпази, під впливом якої молочні жири уже частково розщеплюються у роті і шлунку дитини. Так полегшується робота печінки і підшлункової залози, функції яких ще недостатньо зрілі для розщеплення і перетравлення різних жирів. Це особливо стосується дітей, які народилися передчасно.

Жири жіночого молока містять достатню кількість важливих для організму  жиророзчинних вітамінів: ретинолу (вітаміну А) і а-токоферолу (вітаміну Е). Ретинол сприяє нормальному росту тіла, волосся, нігтів, а також активізує захисну функцію шкіри і слизових оболонок проти шкідливого впливу на них різних негативних чинників; а-токоферол запобігає порушенню обміну жирів, білків, деяких мінеральних солей, а також руйнуванню ретинолу (каротину) та інших вітамінів. Він забезпечує міцність м’язової тканини, нормалізує її тонус.

У жіночому молоці є й жиророзчинний  вітамін D. Який запобігає рахітові. Однак кількість цього вітаміну в ньому недостатня. Тому для профілактики рахіту всім дітям дають додатково аптечний препарат ергокальциферол.

Крім перелічених вітамінів, молоко матері містить також аскорбінову  кислоту і всі вітаміни групи  В.

У материнському молоці є не тільки всі потрібні для нормального росту дитини мінеральні речовини, але й мікроелементи, наприклад залізо, мідь і кобальт, які конче необхідні для процесу кровотворення. Залізо в жіночому молоці міститься у зв’язаному стані з білками, що сприяє його доброму засвоєнню. Коров’яче молоко містить майже стільки заліза, скільки й жіноче, але в ньому цей мікроелемент перебуває в іншій формі, яка гірше засвоюється дитячим організмом. Тому у разі природного вигодовування дитини недокрів’я, що розвивається внаслідок нестачі заліза, трапляється значно рідше, ніж при штучному вигодовуванні.

Для повноцінного засвоєння білків, жирів, мінеральних речовин і  вітамінів важливе значення мають  вуглеводи. У материнському молоці міститься дуже цінний вуглевод – молочний цукор (лактоза). У травному каналі лактоза за допомогою ферментів розщеплюється на глюкозу і галактозу, що використовуються організмом як енергетичний матеріал; галактоза потрібна ще й для побудови нервових клітин головного мозку.

Вважають, що завдяки галактозі жіночого молока психоемоційний розвиток дітей, яких годують грудьми, відбувається ліпше, ніж у разі штучного вигодовування.

У жіночому молоці виявлено також  ряд біологічно активних речовин, які  є чинниками росту, фізичного розвитку і проти інфекційного захисту. Багато які з цих речовин сприяють дозріванню мозку, підвищенню активності і дозріванню кишечника, печінки, підшлункової залози дітей.

У період внутрішньоутробного розвитку плід одержує від матері через  плаценту ряд імунних чинників, що захищають його проти збудників інфекційних хвороб. Проте цей імунітет нестійкий, він швидко послаблюється і дитина народжується незахищеною проти інфекційних хвороб, тобто без імунітету. Цим пояснюється висока небезпека для грудних поширених у навколишньому середовищі збудників кишкових, гнійничкових, септичних, вірусних і бактеріальних захворювань, хвороб органів дихання тощо.

Найважливішу роль у формуванні проти інфекційного імунітету в  цей період виконує материнське молоко. З ним в організм дитини регулярно надходить ряд особливих біологічно активних речовин, які забезпечують передачу так званого пасивного імунітету від матері дитині.

У передачі імунітету від матері дитині беруть участь білки материнського  молока, що мають назву імуноглобулінів. Серед них особливо важливе значення має імуноглобулін А, який виробляється безпосередньо в молочних залозах матері-годувальниці. потрапляючи з грудним молоком до кишечника дитини, імунний білок блокує розмноження в ньому хвороботворних кишкових і дизентерійних паличок, сальмонел, стафілококів, збудників дифтерії, правцю, поліомієліту, паротиту, енцефаліту, багатьох вірусів; сприяє виділенню їх з організму.

Специфічні імунні властивості  материнського молока посилюються  імунологічно активними клітинам –  макрофагами і лімфоцитами, які переносяться у молочні залози з течією крові, а звідти переходять у молоко.

Макрофаги – це особливий вид білих кров’яних кульок або лейкоцитів, які мають здатність захоплювати бактерії, що потрапили до рота, шлунка чи кишечника, і знищувати їх способом внутрішньоклітинного руйнування та перетравлення.

Лімфоцити – інший вид життєво важливих білих кров’яних кульок. Лімфоцити бувають кількох видів. Кожний тип виконує свої спеціалізовані функції: одні лімфоцити виробляють різні імуноглобуліни і цим сприяють посиленню специфічних захисних реакцій дитячого організму проти збудників інфекційних хвороб, інші утворюють біологічно активні речовини, так звані медіатори, що регулюють характер імунної реакції організму дитини на дію того чи іншого шкідливого агента.

У материнському молоці є ще цілий  ряд різних чинників захисту. Серед  них залізовмісний білок лактоферин, ферменти лізоцим та лактопероксидаза, які пригнічують життєдіяльність бактерій, а також противірусний чинник інтерферон та ін.

Усі ці численні компоненти материнського молока захищають незрілий ще організм дитини від несприятливого впливу будь-яких мікроорганізмів – бактерій і вірусів, здатних  зашкодити її здоров’ю. У материнському молоці містяться також речовини, які сприяють  заселенню кишечника дитини корисними для її організму бактеріями – так званими біфідобактеріями. Біфідобактерії активно розмножуються у товстій і, частково, в тонкій кишках і витісняють звідти майже всі інші види бактерій. Відбувається це тому, що біфідобактерії створюють кисле середовище у товстій кишці, в якому не можуть жити бактерії, що підтримують гнилісні процеси. Крім того,біфідобактерії беруть участь в утворенні ряду вітамінів, чим сприяють кращій вітамінній забезпеченості організму грудної дитини.