Харчування дітей

Другий прикорм вводять після  п’ятого місяці життя немовляти  або наприкінці першого півріччя. Як і перший, його належить розпочинати з малої кількості, яку потрібно поступово доводити до необхідного обсягу, замінюючи ним  одне годування грудьми. Якщо у дитини першим прикормом була каша, то другим має бути овочева страва, і, навпаки, після овочевого пюре потрібно давати кашу. Спочатку варять рідку (5%) кашу на молоці, розведеною на половину водою або овочевим відваром (поживнішу). Через 1-2 тижні 5% кашу замінюють 10% на незбираному молоці.

Двічі давати протягом дня кашу недоцільно: їжа дитини в цьому випадку  буде одноманітною і неповноцінною. Каші необхідно урізноманітнювати, чергуючи манну з добре розвареною і протертою гречаною, вівсяною або рисовою. Для розварювання крупів потрібно багато часу. Тому зручно для приготування каш використовувати борошно з різних круп і суміші їх. Каші з мішаного борошна дуже поживні і смачні. Каші можна готувати з додаванням овочевих і фруктових пюре, наприклад манно-морквяну або рисово-яблучну. Для цього застосовують тушковану, старанно протерту моркву, протерті печені або свіжі яблука ніжних сортів, додаючи їх по 1-2 столові ложки на порцію.

Коли грудного молока не вистачає, одразу за другим прикормом вводять  третій, яким може бути одна з адаптованих молочних сумішей: збагачений або кисломолочний «Віталакт», сухі молочні суміші «Віталакт», «Детолакт», «Малиш» (з толокном, з рисовим або гречаним борошном) або «Ладушка» та інші. Адаптовані молочні суміші готують на основі коров’ячого молока і його компонентів з різними необхідними добавками у вигляді поліненасичених жирних кислот, вітамінів, цукрів. Склад їх наближається до складу жіночого молока. У цьому полягає перевага цих сумішей перед звичайним незбираним коров’ячим молоком і сумішами з нього, а також сухими молочними сумішами.

Для третього підгодовування можна  також використати кисломолочні суміші: кефір, ацидофільне, ацидофільно-дріжджове або незбиране молоко. Кисломолочні суміші мають перевагу перед солодким коров’ячим молоком, вони поліпшують процес травлення і затримують розвиток шкідливих мікроорганізмів у кишечнику дитини.

Цінним компонентом дитячого харчування є кисломолочний сир. Свіжий сир  є концентрованим джерелом високопоживних білків, його необхідно давати дітям регулярно. Строк ведення його до складу їжі залежить не від віку дитини, а від потреби її організму в білках і від вмісту їх у харчовому раціоні. Оскільки необхідність додаткового вживання білків, пов’язана з підвищеною потребою в них, дуже рано виявляється у недоношених дітей, новонароджених з надмірною і недостатньою масою тіла, то таким дітям сир призначають значно раніше, ніж інші продукти підгодовування (у віці 1-4 місяців), і додають його протертим з материнським молоком до годування груддю. Якщо дитина, що одержує материнське молоко, розвивається добре, то немає потреби вводити в її раціон сир раніше як у 4-4,5 місяців. Після введення прикорму у вигляді овочевих страв дитині треба давати сир, через те, що в овочах мало білків. Дають його звичайно від 5 до 30-40 г на день у першому півріччі і до 60-80 г – у другому. Свіжий сир поєднують з різними стравами – з кашею, овочевим пюре, молоком, кефіром. Рекомендується вживати протертий сир також з морквяним чи буряковим соком. У другому півріччі його можна давати з морквяним, буряковим або яблучним пюре. У першому півріччі життя дитини не рекомендується давати їй одночасно свіжий сир і яєчний жовток. Раціональніше їх споживати  в різні години дня; це сприяє рівномірнішому розподілові поживних речовин між годуваннями. У подальшому таке поєднання допускається.

Вершкове масло класти в кашу і пюре не раніше, як з 5-5,5 місяців  – не більше, ніж 1/3-1/2 чайної ложки  на порцію, інакше дитина швидко втрачає  апетит. Вершки, як і вершкове масло, містять багато жиру, їх можна додавати до овочевого пюре замість масла. В кожній чайній ложці 20% вершків міститься приблизно 1 г жиру, а в 10% - 0,5 г. Отже, замість 1/2 чайної ложки масла до однієї порції овочевого пюре можна додати 2-2,5 ложки 20% або 4-5 ложок 10% вершків. Вершки і масло додавати до їжі в кінці приготування.

З 6,5-7 місяців діти в обідній  час (о 14 годині) одержують овочевий суп на м’ясному бульйоні з білим  розмоченим сухариком. З 8-9 місяців  їм можна давати під час обіду  шматочок черствого білого хліба, а з 10-11 місяців – чорного. У цьому ж віці в харчовий раціон рекомендується включати нежирне печиво.

На восьмому – дев’ятому місяці життя дитині дають м’ясний фарш-пюре: спочатку 1 чайну ложку, потім 1 столову (30 г). Як першу страву готують м’ясний  бульйон або овочевий суп на м’ясному бульйоні (50-70 г); другу – овочеве (80-100 г) чи м’ясне пюре (30 г) з овочевим гарніром (50-70 г); третю – фруктовий сік або яблучне пюре чи кисіль. Таким чином, у 8-9 місяців діти одержують уже справжній обід з трьох страв, який за обсягом становить 200 г, тобто якраз стільки, скільки їй потрібно відповідно до віку.

На десятому-одинадцятому місяці дитині готують фрикадельки, в 1 рік –  парові котлети та парові запіканки з різних сортів м’яса, за винятком жирної свинини. Протерті печінку і мозок можна вводити в раціон і раніше заміть м’ясного фаршу.

М’ясні страви дитині спочатку слід давати не частіше 3 разів на тиждень, а потім – 4-5 разів на тиждень. Рекомендується також 1 раз на 7-10 днів готувати страви зі свіжої риби, ретельно звільнивши її від кісток.

У віці близько 1 року треба готувати дитину до відлучення від грудей, поступово  замінюючи годування материнським молоком іншою їжею – незбираним молоком або кефіром. У добовому раціоні дитини віком 1 року має бути не менш 600-700 мл молока, включаючи й ту кількість, яка витрачається на приготування каші, пюре та інших страв.

Рекомендована схема харчування є  орієнтовною, за порадою лікаря вона може бути доповнена або дещо змінена, коли це необхідно в зв’язку з  індивідуальними особливостями розвитку дитини та її здоров’ям.

 

Розділ ІІІ. Харчування дітей раннього віку (від 1 до 3 років) та дошкільного віку ( 3-6 років)

 

Харчування дітей віком від 1 до 3 років є перехідним від вигодовування  до харчування дорослої людини. До травлення підключаються всі групи слинних залоз, змінюються всі шари стінок стравоходу, шлунка, кишок, збільшується місткість шлунка з 250 мл у однорічної дитини до 300-500 мл  у дитини 3-го року життя. Травлення їжі закінчується через 4 години після вживання. Формується жувальний апарат:  за період від 1 до 2,5 року в дитини прорізується 12 зубів.

Дітям раннього віку рекомендується режим харчування з чотириразовим  прийманням їжі і чотиригодинним інтервалом між ними. Найліпший час для приймання їжі такий: сніданок – 8.00 – 8.30, обід – 12.00 – 12.30, підвечірок – 16.00, вечеря – 19.00 – 19.30.

Рекомендований набір продуктів  для дітей віком від 1 до 3 років: хліб пшеничний, житній, борошно пшеничне, крупи, макаронні вироби, картопля, овочі різні, фрукти свіжі, сухі, кондитерські вироби, яйце, молоко, сир, м'ясо, риба, сметана, чай, кавовий напій.

Їжу потрібно правильно розподіляти  за енергетичною цінністю та кількістю  в окремі прийоми.

В меню для дітей цього віку необхідно  використовувати продукти тваринного походження (молоко, м'ясо, риба, яйця) і різноманітні продукти рослинного походження (олія – соняшникова, соєва, кукурудзяна; крупи – гречана, вівсяна, рисова, пшоно, горох, квасоля; листяні овочі, коренеплоди, зелень, фрукти і ягоди, особливо вишні, абрикоси, сливи, горобина, яблука, персики, шипшина, смородина, чорниці, а також кавуни). Необхідно давати дітям фруктові та овочеві консерви, призначені спеціально для дитячого харчування, особливо в осінньо-зимовий період.

Їжа для дітей від 1 до 3 років  має бути подрібненою. Страви мають бути у вигляді пюре, суфле, у вигляді тюфтельок, парових котлет, протертих чи дрібно нарізаних фруктів і овочів. Підготовка їжі має бути такою, як для дітей старшого віку.

Раціональне харчування дітей дошкільного  віку має велике значення у формуванні здоров’я. У цей період продовжують вдосконалюватися функції шлунково-кишкового тракту (розміри шлунка, кишок, печінки, підшлункової залози). У цьому віці в дітей починається зміна молочних зубів на постійні.

Причиною розвитку захворювань  дітей дошкільного віку може бути: порушення структури харчування й технології його приготування. Внаслідок цього виникають наступні захворювання: хронічні захворювання шлунка, дванадцятипалої кишки, жовчовивідних шляхів. З’являються чинники ризику для формування дегенеративних хвороб аліментарного походження, такі як ожиріння, порушення опорно-рухового апарату, карієс зубів.

З цією метою розроблено набір продуктів  тваринного і рослинного походження.

Добова норма білка має складатися з білків тваринного не менше як на 65% і з білків рослинного походження 35%.

Основним джерелом білків тваринного походження є молоко, сир, м'ясо, м’ясні вироби, субпродукти, яйця, риба. В них містяться також мінеральні речовини – фосфор і кальцій, а також вітаміни – ретинол, токофероли, кальциферол і групи В. вони легкозасвоювані, стимулюють апетит, справляють позитивний вплив на процеси травлення.

Білки рослинного походження є в  злакових (борошно пшеничне, житнє), крупах і бобових. Але білків у  них набагато менше, ніж вуглеводів.

Як джерело вуглеводів рекомендується вживати кондитерські вироби (зефір, мармелад, повидло). Дуже корисним є мед. Він містить багато мінеральних речовин, вітамінів, органічних кислот, а також ферменти, які прискорюють травлення. Мед легше перетравлюється і повніше всмоктується , ніж цукор, тому рекомендовано ним замінити цукор. Але мед може спричинити алергічну реакцію, тому слід бути дуже обережними, коли починаєте давати його дитині.

Жири в харчуванні дітей дошкільного  віку нормуються шляхом поєднання жирів тваринного і рослинного походження за рахунок чого підвищується їх біологічна цінність.

Важливо вводити сезонні овочі  та фрукти, які містять вуглеводи, вітаміни, органічні кислоти і мінеральні речовини.

Добовий раціон дітей дошкільного  віку розподіляють так:

Сніданок складає 25% добової енергетичної цінності. Сюди входять: овочевий салат, каша або картопля, яйця, сир кисломолочний, гарячий напій (кавовий, какао, чай;

Обід складає 30-35% добової енергетичної цінності. Сюди входять: не менше ніж  три страви: перша – рідка страва (суп, борщ), друга – м’ясна чи рибна страв з гарніром, третя – солодке питво (компот, сік чи кисіль);

Підвечірок складає 15-20% добової  енергетичної цінності. Це може бути молоко, кефір, фрукти, ягоди, печиво, булка;

Вечеря складає 20% добової енергетичної цінності. Обов’язково дають овочеву, круп’яну чи сирну страву і один із напоїв – молоко, кефір, чай або настій шипшини. Інтервали між прийманнями їжі складають 3,5-4 години.

 

Висновок

 

Період грудного вигодовування  – дуже важливий у розвитку дитини. Материнське молоко є найкращім і, головне, унікальним продуктом для немовлят. Воно містить абсолютно всі необхідні дитині мікроелементи і поживні речовини у тих співвідношеннях, які потрібні дітям.

Харчування дитини першого року життя не тільки відіграє важливу роль у формуванні сильного імунітету, розвитку системи травлення, але і багато в чому визначає смакові переваги у дорослому житті. Тому в цей період треба правильно годувати дитину, щоб, з одного боку, забезпечити їй максимум вітамінів і інших корисних речовин., а з іншої – сформувати у неї звички правильного і здорового харчування на довгі роки.

Під час зростання дитини кількість  необхідних продуктів змінюється. Загальний  об’єм молока знижується до 650 г  в дворічному віці до 500-550 г у 7 років. Кількість м’яса, риби, крупів, овочів, кисломолочного сиру поступово збільшується, наближуючись до норми для дорослої людини. Важливу роль відіграють овочі і фрукти, як джерело корисних мікроелементів, вітамінів. Крім того, овочі і фрукти є цінними постачальником харчових волокон, які покращують роботу кишечника, сприяють профілактиці закрепів.

Регулярне дотримання правильного  режиму харчування дітей сприяє створенню  умовних рефлексів на своєчасне  виділення травних соків, кращому  засвоєнню поживних речовин, періодичності евакуації їжі.

Раціональне харчування дітей, починаючи  з раннього віку, є важливим чинником у справі охорони здоров’я підростаючого  покоління.

 

Перелік використаної літератури

1. Коцур Н.І. Основи педіатрії і дитячої гігієни: навч. посіб. / Н.І. Коцур. - Переяслав-Хм.; Чернівці: Книги ХХІ, 2008. - 632с.
2. Матеріали з мережі Internet