Харчування дітей

 

Ще до народження дитини вагітні  жінки одержують у жіночих  консультаціях рекомендації щодо підготовки молочних залоз до вигодовування немовлят грудьми. Кожна майбутня мати з цілковитим розумінням і відповідальністю повинна готуватися до здійснення цієї важливої функції її організму.

У пологових відділеннях правил вигодовування дітей грудним молоком матерів навчають медичні сестри та акушерки.

Незважаючи на те, що утворення  і виділення молока є фізіологічним  станом жіночого організму, мати і дитина не завжди відразу пристосовуються одне до одного.

Треба проявити максимум терпіння й наполегливості, щоб між матір’ю і дитиною встановилося повне взаєморозуміння, а процес годування грудьми почав давати обом задоволення. Мати-годувальниця повинна додержувати таких основних правил:

1. Перед годуванням немовляти  груддю обов’язково мити руки з милом, потім обтирати теплуватим розчином борної кислоти (1 чайна ложка на склянку кип’яченої води), причому сосок – окремо ватною кулькою. Перші краплини молока рекомендується зціджувати до появи сильної струмини, а потім давати дитині ссати.

2. У перші 3-4 дні потрібно годувати лежачи у ліжку на тому чи іншому боці, залежно від того, до якої груді прикладається дитина. При цьому рукою, яка спирається на постіль, мати тримає дитину, а іншою притримує грудь і стежить, щоб вона не закривала носові ходи дитини і не порушувала її дихання. Надалі потрібно годувати сидячи, вибравши для цього зручне положення, інакше можуть виникати біль у спині, втома та інші неприємні відчуття. Найзручніше сидіти на невисокому стільці або в кріслі, підставивши під ноги ослінчик. Голівка дитини при цьому лежить на руці, а вся маса її тулуба припадає на стегно, вільною рукою мати притримує грудь.

3. Під час годування груддю  треба стежити, щоб дитина захоплювала  ротом не тільки сосок, а  й навколососковій кружечок. Це  важливо для регуляції надходження молока з грудей у порожнину рота дитини, а також для того, щоб дитина не заковтувала під час акту ссання повітря.

4. Щоразу давати тільки одну  грудь, чергуючи протягом дня  годування лівою і правою груддю. При такому чергуванні грудні залози майже повністю звільняються від молока. Тільки у випадках, коли молока мало, припускається годування з обох грудей.

5. Годувати новонародженого досита. Здорова дитина, яка активно ссе,  звичайно наїдається за 10-15 хвилин. Більш як 20 хвилин тримати  її біля грудей не рекомендується навіть у тому випадку, коли вона сама не відпускає сосок. При тривалому триманні дитини біля грудей сосок може подразнюватися і на ньому можуть утворюватися тріщини, які викликають під час ссання больові відчуття, що утруднюють годування і перешкоджають повному спорожненню груді.

6. Після кожного годування, незалежно  від того, добре чи погано сала  дитина з груді, до якої вона  прикладалася, зціджувати навіть  незначні залишки молока рукою  або молоковідсмоктуваем. Спочатку молоко зціджують після кожного годування, а згодом, коли лактація встановиться і дитина добре ссатиме, зціджування залишків молока рекомендується обмежити до 2-3 разів на день.

Важливо пам’ятати, що цілковите спорожнення  груді є необхідною передумовою, стимулом для утворення молока в подальшому і збільшення його кількості.

7. Щоразу після закінчення годування  і зціджування залишків молока  грудь обмивати кип’яченою водою, обсушувати чистою м’якою серветкою і змащувати сосок вазеліном або ланоліном.

8. Привчити немовля спати не після годування, а до нього. Такий режим створює добрий настрій у дитини, і вона рідко плаче. Під час годування груддю не слід розважати дитину, а також відвертати свою увагу сторонніми справами.

 

 

РОЗДІЛ ІІ. Харчування дітей першого року життя

2.1. Догодовування, змішане та штучне вигодовування. Корекція харчування дитини.

Догодовування немовляти – додаткове годування зцідженим, грудним молоком матері або жінки-донора для поповнення тієї кількості його, що не вистачає до норми після годування грудьми матері. Необхідність догодовування виникає у перші 3-4 місяці життя дитини у разі гіпогалактії в матері, також у випадках утруднень природного годування.

До змішаного вигодовування вдаються при гіпогалактації у матері. Тоді дитина частину їжі, що їй не вистачає, одержує у формі штучної молочної суміші. При такому способі дитина одержує суміш після кожного або після деяких годувань грудьми в години, коли в грудях мало молока, або як самостійні годування, що чергуються з годуванням грудьми.

Штучне вигодовування застосовують тоді, коли материнського і донорського молока немає. При відсутності материнського молока молочні суміші можна назначати дітям з перших днів життя.

Діти перших місяців життя отримують  тільки дуже схожі за змістом до грудного молока штучні молочні суміші. До адаптованих молочних сумішей – замінників грудного молока відносяться «Малютка», «Детолакт», «Вітолакт», «Малиш» та інші. Для наближення складу сумішей до жіночого молока в них білок коров’ячого молока піддається спеціальний обробці, яка підвищує його перетравлення та засвоєння. Вуглеводний компонент сумішей складається з різних вуглеводів: дектринмальтоза, лактолактулоза, лактоза.

Дітям перших місяців життя рекомендуються адаптаційні кисломолочні продукти «Біфілін», «Біфілакт», «Віталакт». Їх виготовляють із адаптаційної молочної основи, яка заквашена кисломолочними бактеріями. Цінною якістю цих продуктів є здатність стимулювати секрецію шлункового соку, покращувати процеси травлення, знижувати бродіння в шлунку, знищувати та виділяти мікроби. В деяких кисломолочних продуктах в процесі квашення відбувається накопичення вітамінів групи В та ферментів, які беруть участь в розщепленні вуглеводів. Тому кисломолочні суміші рекомендуються дітям в гарячу пору року. Для дітей 6-12 місяців рекомендують такі кисломолочні продукти, як кефір, біолакт.

Переведення дитини, особливо в перші  місяці життя з природного на штучне годування потребує особливої уваги. Необхідний об’єм продуктів для дитини при штучному вигодовуванні визначається розрахунковим методом згідно віку та маси тіла дитини, як і при природному вигодовуванні.

Корекції харчування досягають  різними добавками до основного (молочного) харчування у формі кисломолочного сиру, яєчного жовтка, олії, вершків, цукрового сиропу, соків, пюре тощо. Така корекція передбачає поповнення складу їжі переважно тим чи іншим харчовим компонентом. Для збільшення кількості білків у раціоні призначають кисломолочний сир; для збільшення вмісту жирів, полі ненасичених жирних кислот і а-токоферолу – олію; для корекції кількості вуглеводів – цукровий сироп. Жовток курячого яйця є джерелом багатьох важливих речовин – білків, жирів, вітамінів, мінеральних солей.

Іноді при достатній кількості  молока у матері і доброму відсисанні його з груді, дитина незадовільно набирає масу тіла. Спостерігається це у недоношених дітей або в тих, що при народженні мали велику масу, а також при гіпотрофії. Причиною є те, що недоношені діти і діти з гіпотрофією потребують підвищеної кількості білків, яку неможливо забезпечити тільки за рахунок грудного молока (материнського або донорського).

У немовлят, які народилися з надмірною  масою, потреба в білках нормальна, але їм не вистачає тієї кількості їх, яка міститься в належному для їхнього віку об’ємі молока. тому цим дітям на додаток до материнського молока рекомендуються білкові речовини у вигляді свіжого сиру.

Необхідний продукт для корекції харчування, його кількість і час  введення у харчовий раціон дитини призначає лікар-педіатр.

 

2.2. Фруктові, ягідні, овочеві соки і пюре в харчуванні дитини.

 

Незважаючи на те, що при природному вигодовуванні діти одержують повноцінне харчування, вони вже з першого  місяця життя потребують деяких харчових добавок, що містять вітаміни, мінеральні солі, мікроелементи, органічні кислоти, пектин тощо.

З три-чотири тижневого віку дітям  замість води можна давати фруктові або овочеві відвари моркви. Капусти. Яблук, починаючи з 5-10 крапель і  поступово збільшуючи до 30-80 мл на день. Цю кількість треба ділити на 2-3 вживання протягом дня.

Фруктові й овочеві відвари  містять мінеральні солі, мікроелементи, та органічні кислоти (лимонну, яблучну  та інші), вони добре тамують спрагу, сприяють доброму апетиту і травленню.

З одно-півторамісячного віку дітям  треба давати різноманітні натуральні соки зі свіжих ягід, фруктів та овочів, у яких багато вітамінів, мікроелементів і мінеральних речовин. Починати ліпше з яблучного, лимонного чи смородинового соків. З 2-3 місяців можна використовувати персиковий, грушевий, вишневий, сливовий, капустяний, буряковий, журавлиний, гранатовий, чорничний соки. Апельсиновий, полуничний і особливо суничний соки також корисні, але вони іноді можуть викликати ексудативний діатез. Про це потрібно пам’ятати.

Вишневий, гранатовий, чорничний соки містять дубильні речовини і діють  як проти проносний засіб. Вони корисні дітям з нестійким випорожненням.

Виноградний сік дітям грудного віку давати не рекомендується через  високий вміст глюкози і фруктози, які посилюють процеси бродіння в кишечнику.

Будь-який новий для немовляти  сік рекомендується давати спочатку в невеликій кількості з крапель, поступово збільшуючи порцію.

Загальна кількість соків, яку  може одержати дитина віком 4-6 місяців  протягом дня, не повинна перевищувати 50-60мл, тобто 10-12 чайних ложок.

У віці 1 року дитині рекомендується 100 мл соків на день, які треба вживати  за 2 рази (наприклад, після одного з  годувань у ранкові година і після  передостаннього годування, тобто увечері). Кислі соки можна підсолоджувати невеликою кількістю цукрового сиропу.

Перед годуванням давати соки не варто, оскільки вони мітять певну кількість  фруктози, яка частково заспокоює голод і може знизити апетит. Не можна їх використовувати замість питва і між годуваннями. Це теж погіршує апетит. Краще дитині в цей час давати звичайну свіжо переварену воду або неміцний чай без цукру.

З 1,5-2 місяців немовлятам рекомендується терте яблуко, починаючи з 1/2 чайної ложки і доводячи кількість до 1,5-2 столових ложок на день. Пюре із свіжих яблук сприятливо діє на діяльність кишечника і викликає апетит. Корисні також пюре із бананів, абрикосів, персиків, слив. Крім вітамінів, мінеральних речовин і органічних кислот, вони мітять пектинові речовини і ніжну рослинну клітковину, що добре впливає на травлення. Ці фруктові пюре так само, як і яблучне, треба давати, починаючи з 2-3 г (1/2 чайної ложки). До 2 місяців кількість пюре збільшують до 20 г, до 4 місяців до 50 г, до 1 року – до 100 г, розподіляючи протягом дня на два вживання.

Вжиту кількість фруктового пюре враховують у загальному об’ємі їжі, яку дитина одержує протягом дня.

Усі фрукти, ягоди й овочі перед  приготуванням з них страв  необхідно добре помити в проточній воді і додатково – в перевареній. Соки і пюре готують безпосередньо перед тим, як дати дитині. Залишати їх до наступного вживання не рекомендується, оскільки в них швидко руйнуються вітаміни.

Якщо немає свіжих фруктів, ягід і овочів, можна використовувати  консервовані соки і пюре для дитячого харчування.

 

 

2.3. Підгодовування дитини

 

Після 4-4,5 місяців потреба в поживних речовинах продовжує збільшуватися, і саме материнське молоко, навіть у достатній кількості, вже не задовольняє всіх запитів організму, що розвивається. Починають вводити підгодовування. Перехід до змішаної, більш густої їжі є своєрідним рубежем у житі немовляти. Щоб успішно подолати його, матерям належить запам’ятати і виконувати такі правила:

1. Перше підгодовування дитина  не повинна одержувати в повному  обсязі. Спочатку необхідно дати їй тільки 1-2 чайні ложки прикорму і лише поступово збільшувати його кількість, додаючи щодня по 3-4 чайні ложки. Через 7-10 днів дитина може одержувати вперше повну порцію додаткової їжі, тобто 150-180 г.

2. Поки дитина одержує прикорм  не в повному обсязі, потрібно давати їй ці продукти перед годуванням грудьми. Зі збільшенням порції прикорму поступово вилучається одне годування груддю.

3. Найліпше перший прикорм давати  вранці, на друге годування.

4. Якщо дитина на момент призначення  підгодовування захворіла, то з введенням його треба почекати до дозволу лікаря.

5. Другий прикорм можна давати  через 2-3 тижні після першого,  тобто тоді, коли організм дитини  достатньо призвичаїться до підгодовування. Не можна одночасно вводити дві нові страви.

6. До будь-якого нового виду їжі привчати дитину необхідно поступово.

 

Першою стравою прикорму ліпше  використовувати овочеве пюре, а  не манну кашу, оскільки манна підсолоджена каша перебиває апетит і діти після неї неохоче їдять овочеві страви. Дітям з надмірною масою, ексудативним діатезом і рахітом на перший прикорм потрібно давати тільки овочеве пюре, при цьому воно має бути старанно протертим. Погано протерте пюре може утруднювати ковтання, викликати блювання і відмову від нього. Овочі збагачують їжу мінеральними речовинами, вітамінами і сприятливо впливають на роботу шлунка і кишечника. Для дитячого харчування можна використовувати різноманітні овочі. На перший прикорм роблять пюре з овочів, у яких немає грубої клітковини (моркву, картоплю, молоду цвітну капусту, кабачки, білоголову капусту). Гарбузи, зелений горошок і буряки вводять у раціон дитини пізніше, в другому півріччі життя.

Смак овочевого пюре, зовнішній  вигляд і поживність залежать від  способу приготування. Овочі необхідно варити в паровій каструлі щільно накритими. При відсутності такої каструлі їх тушкують у звичайній у невеликій кількості води, яку потім використовують для приготування інших страв. Готові овочі протирають через волосяне або капронове сито і розводять перевареною водою або грудним молоком до потрібної густини, сіль додавати не варто. Пюре доводять до кипіння і охолоджують до прийнятної температури.

Для підгодовування дітей як самостійні страви доцільно використовувати консервовані овочеві пюре, особливо в зимово-весняний період, коли мало свіжих овочів і якість їх невисока. Вони старанно подрібнені, в них ліпше зберігаються різноманітні вітаміни порівняно з приготованими в домашніх умовах. Консервовані фруктові  і овочеві пюре рекомендуються також для збагачення каш. Застосування їх заощаджує час матері.