Лікарські препарати. Способи їх застосування. Техніка підшкірних, внутрішньом’язових ін’єкцій

1. Звіряють напис на флаконі з призначенням лікаря (назву, процентну концентрацію, кількість); перевіряють термін придатності, герметичність упаковки, прозорість рідини.

2. Пінцетом знімають з флакона центральну частину металевої кришки, гумовий корок обробляють ватною кулькою, змоченою 96% спиртом.

3. Перевіряють герметичність пакета (герметичний пакет щільно облягає систему) і термін придатності.

4. Обробляють руки, розкривають пакет і виймають систему.

5. Знявши ковпачок з голки повітровода, її вводять до упору через гумовий корок у флакон. Трубку повітровода закріплюють уздовж флакона так, щоб її вільний кінець був на рівні дна флакона.

6. Закривають гвинтовий затискач. Знімають ковпачок з голки, яка знаходиться ближче до крапельниці, і теж вводять її до упору через гумовий корок у флакон.

7. Флакон перекидають догори дном і закріплюють на штативі.

8. Ін’єкційну голку разом з ковпачком знімають і кладуть у підготовлений стерильний лоток. Під час роботи не можна торкатися руками до сполучної канюлі для насадки голки.

9. Повертають крапельницю в горизонтальне положення. Повільно ’ відкриваючи гвинтовий затискач, заповнюють і! до половини об’єму, затискач закривають.

10. Повертають крапельницю у вертикальне положення, фільтр на 1/3 повинен бути заповненим рідиною.

11. Відкриваючи гвинтовий затискач, повільно заповнюють довгу трубку системи до повного витіснення бульбашок повітря і появи краплі розчину з канюлі для насадки голки. Гвинтовий затискач закривають.

12. Перевіряють відсутність бульбашок повітря в системі.

13. Канюлю для насадки ін’єкційної голки обгортають стерильною серветкою, яку прикріплюють до перехідної гумової трубки за допомогою затискача або корцанга.

14. Затискач або корцангза бранші підвішують на штатив.

У стерильний лоток, де знаходиться  ін’єкційна голка, закрита ковпачком, кладуть три ватні кульки, змочені 96 % спиртом, три стерильні серветки. Готують дві стрічки вузького липкого пластиру довжиною 4-5 см, рушник, джгут.

Внутрішньовенне вливання - тривала процедура, яка вимагає  від хворого терпіння і повного  спокою. Приступаючи до процедури, хворий займає зручне положення. Наклавши джгут  і підготувавши вену хворого, шкіру в ділянці ліктьового згину обробляють двома ватними кульками, змоченими 96% спиртом. Ін’єкційну голку беруть за муфту. Для запобігання

витіканню крові на руку хворого під муфту голки підкладають  стерильну серветку. Знявши ковпачок з ін’єкційної голки і зафіксувавши вену, проводять венепункцію, кулак  хворого при цьому стиснутий. При появі крові з муфти голки просять хворого розтиснути кулак, джгут знімають. Відкривають гвинтовий затискач і під’єднують систему до голки. Швидкість інфузії в крапельниці регулюють гвинтовим затискачем. Вона складає 40-60 крапель за 1 хв. Серветку, забруднену кров’ю, обережно виймають з-під голки, підкладають чисту стерильну марлеву серветку. Для фіксації голки у вені частину трубки і голку фіксують до шкіри липким пластирем. Зверху ділянку пункції накривають стерильною серветкою.

Якщо додатково потрібно ввести якісь інші ліки, гвинтовий  затискач закривають, гумову трубку обробляють 5% розчином йоду спиртовим або 96% спиртом, проколюють стінку голкою діаметром  не більше як 1,2 мм і вводять ліки, іноді для вливання використовують кілька флаконів. Заміну флакона проводять  при заповненій розчином крапельниці. Не виймаючи голки з вени, закривають гвинтовий затискач. Голку від  довгої трубки системи швидко виймають з порожнього флакона і проколюють гумовий корок нового флакона, попередньо закріпленого на штативі. Потім у флакон вводять голку, повітроводу.

При внутрішньовенному введенні слід постійно стежити за роботою  системи. При появі скарг або  погіршенні стану здоров’я хворого  необхідно викликати лікаря. При тривалому введенні лікарських препаратів можливі ускладнення. Найчастіше спостерігаються вихід голки з вени і утворення тромбу в голці чи вені. При випаданні голки з просвіту вени розчин надходить у підшкірну основу, в місці ін’єкції з’являється припухлість. У таких випадках ін’єкцію припиняють і вводять ліки в іншу вену. При утворенні тромбу в голці чи вені, що проявляється припиненням надходження у вену рідини, забороняється проштовхувати тромб шприцом через небезпеку емболії. Після закінчення внутрішньовенного вливання ліків гвинтовий затискач закривають, прикладають стерильну ватну кульку, змочену 96% спиртом, до місця ін’єкції і швидким рухом виймають голку. Хворого просять зігнути руку в ліктьовому суглобі і потримати її в такому положенні протягом 3-5 хв.

При невідкладних станах з  метою швидкого поповнення об’єму циркулюючої рідини відкручують  затискач і проводять струминне  вливання

лікарських препаратів.

7. Ускладнення  під час внутрішньовенного введення  ліків.

Можливі ускладнення під  час внутрішньовенного введення ліків:

1. Повітряна емболія виникає при попаданні не видалених бульбашок повітря з шприца або системи для внутрішньовенних вливань. Клінічно вона проявляється раптовою втратою свідомості, судомами, падінням артеріального тиску. При появі зазначених ознак необхідно перетиснути систему, опустити головний кінець ліжка, внутрішньовенно ввести глюкокортикоїди, анальгетичні, спазмолітичні, фібринолітичні засоби та антикоагулянти.

2. Запаморочення, колапс, аритмії можуть бути наслідком швидкого введення ліків.

3. Жирова емболія легеневих судин виникає при помилковому введенні медикаментів, призначених для внутрішньом’язового або підшкірного введення, наприклад, розчину камфори в олії. Проявляється вона раптовим болем у ділянці серця, ядухою, кашлем, ціанозом верхньої половини грудної клітки.

4. Інфільтрат утворюється при попаданні ліків у підшкірну основу. Щоб запобігти цьому, необхідно потягнути поршень на себе і переконатися, що голка знаходиться у вені. Крім того, під час введення препарату треба стежити, щоб у місці ін’єкції не утворювалось припухлості, що свідчить про надходження розчину в підшкірну основу. У разі попадання під шкіру деяких розчинів (наприклад, 10% розчину хлориду кальцію) виникає сильний біль. Необхідно відразу шприцом відсмоктати розчин, що попав під шкіру, місце ін’єкції обколоти 0,25-0,5% розчином новокаїну і накласти зігрівальний компрес.

5. Гематома в місці ін'єкції виникає при порушенні зсідання крові, підвищеній проникності судин або при наскрізній перфорації вени. Профілактикою цього ускладнення є тривале, не менш як 3-5 хв, притискання місця ін’єкції стерильною ватною кулькою, змоченою спиртом.

6. Сепсис - загальне інфекційне захворювання внаслідок бактеріального інфікування крові, що виникає при порушенні правил асептики та антисептики.

7. Алергічні реакції проявляються свербіжем та висипаннями на шкірі, набряком Квінке, анафілактичним шоком.

Про виникнення у хворого  будь-яких ускладнень необхідно повідомити

лікаря.