Лікарська рослинна сировинна, що містить дубильні речовини

Довжина цілісних листків від 3 до 12 см, шири-на від 2 до 6 см. Черешки і головні жилки світло-зелені або частіше з буро-фіолетовим відтінком. Запах ароматний, смак терпкий.

Хімічний  склад. У листі міститься до 25% галотаніну, вільна галова кислота, флавоноїди міріцітрин і фустін, ефірна олія, камфен (до 9%), ліналол і a-терпінеол. У стеблах міститься флавоноїд фізетін.

Фармакологічні  властивості. Танін володіє терпкою, протизапальною і антисептичною властивостями. Флавоноїди виявляють жовчогінну дію.

Лікарські засоби. "Танін", "Танальбін", рідина Новикова, таблетки "Тансал" і "Флакумін", свічки "Неоанузол", «Галактосорбін», настій.

Застосування. Застосовують як терпкий і місцевого протизапальний засіб при запальних процесах в порожнині рота, носа, зіву, гортані у вигляді полоскань і змазувань при опіках, виразках, тріщинах, пролежнях.

 

В усьому світі відомі такі види сировини та продукти її переробки.

 

Катеху — сухий екстракт з деревини індійської акації Acacia catechu (Fabaceae) та інших видів. Катеху — нерівномірні шматки темно-брунатного кольору, дуже терпкі та гіркі на смак, які повністю розчиняються у воді та спирті. Містять Д.р. конденсованої групи. Застосовують катеху внутрішньо як в’яжучий засіб.

 

Плоди міробалану — Terminalia chedula (Combretaceae) — кістянки овальної форми, бурі та тверді. Містять близько 40% танідів. Використовують при шлунково-кишкових розладах і дизентерії.

 

Гамбір — сухий екстракт з листя та молодих пагонів Uncaria gambir (Rubiaceae), отримують шляхом екстракції сировини водою. Сировина — шматки темно-бурого кольору, дуже терпкі на смак. Містить Д.р. конденсованої групи, використовують внутрішньо як в’яжуче.

 

Кіно — під такою назвою надходить до аптек сухий сік різних тропічних рослин, які містять Д.р. та барвники. У країнах Південної Азії кіно одержують з Pterocarpus marsupium (Fabaceae), в Австралії — з Eucalyptus rostrata (Myrtaceae), у Центральній Америці — з Butea frondesa (Fabaceae). При надрізанні з кори витікає темно-червоний сік, який збирають і висушують на сонці. Одержують дрібні, блискучі, крихкі шматочки чорного кольору, в’язкі на смак. Сік розчиняється у киплячій воді та спирті. Містить Д.р. конденсованої групи. Має в’яжучу дію.

 

Корінь ратанії — з Krameria briandra (Fabaceae) — товстий дерев’янистий корінь з кількома великими відгалуженнями. Має червоно-буру горбисту кору, яка легко відшаровується. Смак в’язкий, гіркий. Сировина містить близько 20% конденсованих Д.р. і велику кількість ратанієвої красені (флобафени), не розчинної у воді. Застосовують зовнішньо. Вміст Д.р. залежить від віку рослини, пори року, особливо в помірному кліматичному поясі. Відомо, що вміст Д.р., напр. в ялиновій корі Picea excelsa, різний, навіть при однакових ґрунтово-кліматичних умовах. Причина, певне, у відмінності генетичних факторів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11. Висновок

 

У природі дубильні речовини зустрічаються переважно в представників дводольних рослин, де вони накопичуються в максимальній кількості. 

Вміст дубильних речовин залежить від віку, фази розвитку, місця зростання, періоду вегетації. Максимальна кількість виявляється у фазі цвітіння, мінімальна кількість - навесні, в період проростання рослин.

Дубильні речовини відіграють важливу роль в рослинному метаболізмі, проявляють широкий спектр біологічної  активності. Специфічна дія дубильних  речовин обумовлена хімічною будовою, специфічною просторовою орієнтацією таніду, кількістю водневих зв’язків та молекулярною масою. Існує взаємозв'язок між хімічною структурою дубильних речовин та їх властивостями. Лікарські рослини, що містять дубильні речовини використовують як в’яжучі, протизапальні, бактерицидні та кровоспинні засоби. До лікарських рослин, що містять дубильні речовини відносять : дуб звичайний, бадан товстолистий, гірчак зміїний, скумпія звичайна, перстач прямостоячий, родовик звичайний, чорниця звичайна, черемха звичайна, вільха сіра. Вказані лікарські рослини широко розповсюджені на території України, в лісових та лугових фітоценозах,на берегах річок,на схилах доріг. Як препарати рослинних танідів в медичній практиці використовують такі препарати «Танін», «Танальбін», рідина Новикова, таблетки «Тансал» і «Флакумін», свічки «Неоанузол», «Галактосорбін», крем «Таліта», препарат «Альтан», пре-парат «Камілаль», збір "Арфазетин", збір «Бруснівер» і «Мірфазин», препарат "Діфрарель", мазь «Вундехіл», «Поліфітол-1», шведська гіркота д.Тайса, супозиторії «Гемороль», настойка «Святогор», "Вітадент", бальзам «Ві-гор», Фітулвент, фітобальзам, краплі і драже Тонзилгон Н, Стоматофіт, відвар поліфітол-1, збір протигемороїдальний. Під час збирання і заготівлі лікарської сировини необхідно дотримуватись охоронних заходів, певних вимог щодо умов сушіння за видами сировини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12. Список використаної літератури

 

1. Бобкова І.А., Варлахова Л.В., Маньковська М.М. Фармакогнозія: Підручник – К.: Медицина, 2006 – 440 с.
2. Испамбеков Ш.Ю., Каримджанов А.К., Мавлянов С.М. Растительные дубильные вещества // Химия природ. Соединений. – 1990.
3. Ковальов В.М., Павлій О.І., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підруч. для студ. вищ. фармац. навч. Закл. Та фармац. Ф-тів вищих мед. Навч.закл. III -  IV рівнів акред. ( 2 – е вид.) – Х.: Вид-во НфаУ, МТК-книга, 2004.- 704 с.
4. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/За ред. академіка АН УРСР Гродзинського А.М.– К.: УРЕ, 1990 – 544 с.
5. Мавлянов С.М., А.И. Исмаилов, Ш.Ю. Испамбеков и др.// Химия природ.соединений.- 2001.
6. Сербін А.Г., Сіра Л.М., Слободянюк Т.О. Фармацевтична ботаніка – Вінниця: Нова книга, 2007 – 488 с.
7. Середа П.І., Максютіна М.П., Давтян Л.Л. Фармакогнозія: лікарська рослинна сировина – Вінниця: Нова книга, 2006 – 352 с.
8. Товстуха Є.С. Фітотерапіяь 3-є вид. перероб. і доп. К.: Оріяни.- 2000.- 432с.