Розробка і обґрунтування технології вирощування соняшнику 35ц/га в умовах чорноземних ґрунтів господарства ТОВ «Ніка Плюс» Оріхівського

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ 

Кафедра рослинництва  
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

НА ТЕМУ:

«Розробка і обґрунтування  технології вирощування соняшнику 35ц/га в умовах чорноземних ґрунтів господарства ТОВ «Ніка Плюс» Оріхівського  району Запорізької області» 

Виконала :

студентка 3 курсу 3 групи

Агробіологічного  факультету

Добровоцька Маргарита

Рецензент: Гарбар Л.А.,

Бачинський  О.В 
 

Заключення: 
 
 
 

Київ  – 2011

План

ВСТУП……………………………………………………………………………..3-5

1. ОЦІНКА УМОВ  ГОСПОДАРСТВА ТА ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ…….6

      1.1. Природні умови………………………………………………………..........6

1. Кліматичні умови………………………………………………..7-8
2. Ґрунтові умови…………………………………………………8-10

      1.2. Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів…10

1. Особливості росту і розвитку………………………………...10-17
2. Вимоги до умов вирощування……………………………….17-19

3. Господарсько-біологічні особливості та продуктивність реєстрованих і перспективних сортів…………………………………………..19-23

2. ОБГРУНТУВАННЯ  ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ………………………23

       2.1. Розміщення культури та її сортів у сівозміні………………………....23-28

       2.2. Обробіток грунту……………………………………………………...28-30

        2.3. Система удобрення і визначення доз добрив на запланований урожай…………………………………………………………………………...30-32

       2.4. Сівба………………………………………………………………………...33

1. Підготовка насіння……………………………………………33-34
2. Розрахунки норм висіву…………………………………………34
3. Строки і способи сівби…………………………………………..35

      2.5. Догляд з 

а посівами та інтегрована система захисту рослин………………………………………………………………..................36-37

      2.6. Збирання врожаю і визначення  біологічної врожайності…………………………………………………………………….37-38

     2.7. Агротехнічна частина технологічної карти ............................................38-42

ВИСНОВКИ ………………………..……………………..........  ...........................43

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………….………….44 

Вступ

     Основна мета цієї курсової роботи розкрити ступінь розвитку й методику вирощування соняшника як одну із основних культур в Україні. До олійних належать культури, в насінні або плодах яких міститься не менше ніж 15 % олії. Таких рослин, що належать до різних ботанічних родин, налічується понад 340. Олійні культури вирощують майже в усіх країнах світу, проте у кожній є своя провідна олійна культура. В Україні - це соняшник. На його долю припадає близько 96% площ посіву всіх олійних культур.

     У насінні сучасних сортів та гібридів соняшнику міститься 48—53% жиру на абсолютно суху масу насіння та 16% протеїну, а в ядрі, відповідно, 65—67% і 22—24%. За збором олії з одиниці площі соняшник у нас не має собі рівних, а виробництво його рентабельне майже на всій території України, особливо — в Степу та Лісостепу. За виходом протеїну з 1 га соняшник перевищує навіть сою. Крім того культура має попит як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках збуту. Соняшникова олія належить до групи напіввисихаючих (йодне число 112—124). Олія має високі смакові якості і використовується переважно для харчових потреб як безпосередньо в їжу, так і для виготовлення рибних і овочевих консервів, у хлібопекарській, кондитерській та інших галузях харчової промисловості. Після рафінування й гідрогенізації її використовують для виготовлення маргарину. Порівняно з іншими олійними культурами соняшник забезпечує найбільший вихід олії з одиниці площі (750 кг/га) в середньому по Україні.

     За  високими смаковими і поживними  якостями, соняшникова олія використовується безпосередньо як харчова. Харчова  цінність її зумовлена високим вмістом  полі ненасиченої жирної лінолевої  кислоти (55-60%), яка має значну біологічну активність і прискорює метаболізування ефірів холестерину в організмі, що позитивно впливає на стан здоров’я. До складу соняшникової олії входять і такі цінні для організму людини компоненти як фосфатиди, стерини, вітаміни (А, D, Е, К).

     Соняшникову олію широко використовують як сировина для виготовлення лаків, фарб, стеарину, лінолеуму, водонепроникних тканин тощо. Фарби, виготовлені на основі соняшникової олії, характеризуються високими проти ерозійними властивостями, тривалий час захищають вироби від псування.

     Побічні продукти переробки насіння соняшнику  — макуха при пресуванні і шрот при екстрагуванні (близько 35% маси насіння) є пінним концентрованим кормом для худоби. Стандартна макуха містить 38—42% перетравного протеїну, 20—22% без-азотистих екстрактивних речовин, 6—7% жиру, 14% клітковини, 6,8% золи, багато мінеральних солей. За поживністю 100 кг макухи відповідають 109 корм. од. Шрот містить близько 33—34% перетравного протеїну, 3% жиру, 100 кг його еквівалентні 102 корм. од. Одна тонна шроту може збалансувати за білком 8—10 т комбікормів.

     Лушпиння (16—22% маси насіння) є сировиною для  виробництва гексозного й пентозного цукру. З гексозного цукру виробляють етиловий спирт і кормові дріжджі, із пентозного — фурфурол, який використовують при виготовленні пластмас, штучного волокна та іншої продукції.

     Кошики  соняшнику (56—60% маси насіння) є цінним кормом для тварин, їх добре поїдають вівці і велика рогата худоба. В них міститься 6,2—9,9% протеїну, 3,5—6,9% жиру, 43,9—54,7% без азотистих екстрактивних речовин та 13,0—17,7% клітковини. За поживністю борошно з кошиків прирівнюється до пшеничних висівок, 1 ц його за поживністю еквівалентний 80—90 кг вівса, 70—80 кг ячменю. З кошиків виробляють харчовий пектин, використовуваний в кондитерській промисловості. Попіл з сухих стебел соняшнику є цінним фосфорно калійним добривом (містить до 36% окису калію і 4% фосфору).

     Соняшник  вирощують і як кормову культуру. Він може дати до 600 ц/га і більше зеленої маси, яку в чистому вигляді чи в сумішах з іншими кормовими культурами використовують при силосуванні. Силос із соняшнику, зібраного в фазі цвітіння добре поїдає худоба, за поживністю він не поступається силосу з кукурудзи. В 1 кг його міститься 0,13—0,16 корм, од., 10—15 г протеїну, 0,4 г кальцію, 0,28 г фосфору і 25,8 мг каротину (провітаміну А).

     Стебла  соняшнику можна використовувати  для виготовлення паперу. Жовті пелюстки язичкових квіток соняшнику використовують як ліки у фітотерапії. Соняшник — чудова медоносна рослина. Медопродуктивність 1 гектара соняшника становить 47-75 кг. Соняшниковий мед світло-жовтого кольору, має їдкий квітковий запах, терпкий солодкий смак, швидко кристалізується, тому його не рекомендують залишати для зимівлі бджіл. Містить 28-33% глюкози, 42-46% фруктози. При цьому значно поліпшується запилення квіток, що підвищує врожай насіння. Соняшник застосовують як лікарську рослину. Для медичних потреб використовують листя, язичкові квітки і соняшникову олію. Листя і язичкові квітки містять бетаїн, холін, арнідіол, фарадіол, фланоноїди (кверциметрин і глікозидціанідин), каротиноїди й пектин. Для лікування шкіри від висипів і застарілих виразок застосовують настойки однієї частини крайових квіток та листя на п'яти частинах 70% -го етилового спирту.

     Таким чином, соняшник має досить широкий діапазон використання в сільському господарстві, харчовій, лакофарбовій промисловості та медицині. Для дальшого зростання виробництва соняшника на Україні велике значення має широке впровадження досягнень науки і передового досвіду з агротехніки, насінництва і комплексної механізації вирощування на основі загального піднесення культури землеробства. 
 
 
 
 
 
 
 

1. Оцінка умов господарства  та постановка  завдання.

     Запорізька  область утворена 10 січня 1939 року. Розташована вона на південному сході України, займає головним чином лівобережну частину басейну нижньої течії Дніпра. На півночі і північному заході граничить з Дніпропетровською областю, на заході з Херсонською областю, на сході з Донецькою областю, а на півдні її побережжя омиває Азовське море, берегова лінія якого в межах області перевищує 300 км. Протяжність з півночі на південь 208 км., із заходу на схід 235 км.

     ТОВ «Ніка Плюс» розташоване в  Запорізькій області, Оріхівського району в селі Нестерянка. Воно знаходиться у віддалі 60 кілометрів від обласного центру та 11 кілометрів від районного центру. Таке розташування є оптимальним для будь-якої  сільськогосподарської діяльності  підприємства (закупівля високоякісних сортів насіння, добрив, реалізація на ринку зерна тощо). Воно має у своїх володіннях  3300 гектарів землі, які кожного року  дотримуючись сівозмін засіваються певними видами сільськогосподарських культур. Сільськогосподарське підприємство вирощує на своїх полях такі культури як: озиму пшеницю,ячмінь, кукурудзу на зерно та на силос, горох, ріпак, соняшник та багато інших культур характерних для цієї області. 

     Запорізька  область проводить близько 3,5% валової  продукції сільського господарства України. У області виробляється понад 13% загальноукраїнського виробництва соняшнику. Площа сільськогосподарських угідь області складає 2246,3 тис. га, або 5,4% сільгоспугідь України. В усіх агрокліматичних зонах наявні сприятливі умови для вирощування овочів та баштанних культур. 
 
 

1.1. Природні умови

 1.1.1. Кліматичні умови

     Степова зона займає південну частину території України. Вона простягається з південного-заходу на північний-схід на 1100 км, а із півночі на південь до 500 км. Загальна її площа 25 млн. га, що складає близько 40% усієї території. Це найбільш засушлива зона. Ближче до півдня і сходу кількість опадів в Степовій зоні зменшується. Виділяється серед інших зон найбільшими тепловими ресурсами. Надходження прямої і розсіяної сонячної радіації за рік становить 225-260 кДж/см²,а за період з температурами +5і +10°С відповідно 176-216 і 153-189 кДж/см². Тривалість безморозного періоду 150-225 діб, а сума температур +5 і + 10°С відповідно 3000-3900 і 2800-3500. Середні багаторічні дати переходу середньодобової температури повітря через 5 °С припадають навесні на 21 березня - 11 квітня, а восени - на 21 жовтня - 24 листопада.  

 Атмосферні  опади та їх розподіл, мм

 Таблиця 1.

     В Запорізькій області середня багаторічна сума опадів за рік становить 300-500 мм в тому числі за вегетаційний період  180-320 мм. В середньому за рік відносна вологість повітря складає 63-70% : влітку 55-60% , в західних районах вона знижується до 45-50%, інколи до 30%, а в окремих випадках до 7-10%. Низький рівень відносної вологості повітря обумовлює майже на всій рівнинній території України в літній період посушливу погоду. Низька відносна вологість повітря  викликає високий рівень випаровування, який на всій частині Степу  перевищує сумарну середньорічну кількість опадів. В зв’язку з цим коефіцієнт вологості, який виражає відношення опадів до випаровування, лише в крайніх північно-західних і північних районах України перевищує 1.

     Таким чином в Запорізькій області  складуються оптимальні умови для  вирощування соняшнику, як основної культури. 

Середньомісячна температура повітря, °С