Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Ноября 2011 в 18:51, курсовая работа
Основна мета цієї курсової роботи розкрити ступінь розвитку й методику вирощування соняшника як одну із основних культур в Україні. До олійних належать культури, в насінні або плодах яких міститься не менше ніж 15 % олії. Таких рослин, що належать до різних ботанічних родин, налічується понад 340. Олійні культури вирощують майже в усіх країнах світу, проте у кожній є своя провідна олійна культура. В Україні - це соняшник. На його долю припадає близько 96% площ посіву всіх олійних культур.
ВСТУП……………………………………………………………………………..3-5
1. ОЦІНКА УМОВ ГОСПОДАРСТВА ТА ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ…….6
1.1. Природні умови………………………………………………………..........6
Кліматичні умови………………………………………………..7-8
Ґрунтові умови…………………………………………………8-10
1.2. Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів…10
Особливості росту і розвитку………………………………...10-17
Вимоги до умов вирощування……………………………….17-19
Господарсько-біологічні особливості та продуктивність реєстрованих і перспективних сортів…………………………………………..19-23
2. ОБГРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ………………………23
2.1. Розміщення культури та її сортів у сівозміні………………………....23-28
2.2. Обробіток грунту……………………………………………………...28-30
2.3. Система удобрення і визначення доз добрив на запланований урожай…………………………………………………………………………...30-32
2.4. Сівба………………………………………………………………………...33
Підготовка насіння……………………………………………33-34
Розрахунки норм висіву…………………………………………34
Строки і способи сівби…………………………………………..35
2.5. Догляд з
а посівами та інтегрована система захисту рослин………………………………………………………………..................36-37
2.6. Збирання врожаю і визначення біологічної врожайності…………………………………………………………………….37-38
2.7. Агротехнічна частина технологічної карти ............................................38-42
ВИСНОВКИ ………………………..…………………….......... ...........................43
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………….………….44
2.5. Догляд за посівами та інтегрована система захисту рослин
В
системі догляду за посівами важливе
місце займає міжрядний обробіток ґрунту
і пов'язані з ним суміщені і самостійні
операції. Мета міжрядних обробок полягає
в повному знищенні бур'янів, що проростають,
та тих, які вже зійшли, утриманні верхнього
шару ґрунту в достатньо вирівняному і
оптимальному за щільністю стані при мінімальних
пошкодженнях надземних і підземних частин
рослин соняшнику. Інакше кажучи, міжрядні
обробітки дають змогу підтримувати ґрунт
поля в пухкому і чистому від бур'янів
стані.
Заходи догляду за посівами соняшнику.
Таблиця 11.
Заходи
догляду
за посівами |
Строки проведення робіт | Агрегат | Вимоги
до якості |
До сходове боронування | Через 5-6 днів після сівби | Середні борони | - |
Дворазове боронування | Перше-через 5-6
днів після сівби
Друге-за 3-4 дні до появи сходів |
Середні борони | - |
Після сходове | У день | Широкозахватні агрегати | Не допускання ущільнення і руйнування структури грунту |
Розпушування | Вранці | КРН-4,2, КРН-5,6,
КРН-8,4 |
У міжряддях |
Кількість обробітків посівів соняшника протягом вегетації залежить від стану забур'яненості поля та ущільненості ґрунту. Найчастіше обмежуються трьома обробітками. Глибина ходу робочих органів під час першого обробітку повинна бути в межах 10-12 см, інколи навіть 14 см. Надалі при проведенні другого і третього обробітків глибину ходу робочих органів зменшують до 8-10 см.
Для
міжрядного обробітку посівів
Перед початком роботи на спеціальних майданчиках установлюють робочі органи культиватора і регулюють ширину захвату (прорізу), перекриття робочих смуг дії лап, рівномірність, глибину обробітку.
Для першого обробітку робоча секція культиватора складається з стрілчастої лапи в центрі і двох односторонніх лап-бритв, які в процесі культивації своїми стояками захищають рослини соняшнику в рядку від присипання землею і присипають борозенку, яка утворюється стрілчастою лапою.
Для
знищення бур'янів і розпушування ґрунту
в захисній зоні культиватор обладнують
прополювальними борінками КЛТ-
Культиватор обладнаний такими робочими органами, добре розпушує ґрунт і знищує бур'яни. Разом з тим поверхня міжряддя має хвилястий вигляд. Для її вирівнювання в міжряддях пускають прополювальні борінки КРН-38, які зменшують грудкуватість ґрунту в міжряддях, хоча пряме призначення прополювальних борінок полягає в знищенні бур'янів у захисних смугах, і тому борінки пускають по рядку. Закріплювати прополювальні борінки потрібно в кронштейнах секцій, по дві на кожному Т-подібному кронштейні. Тоді повздовжня середня лінія окремо взятої борінки збігатиметься не із серединою міжряддя, а з лінією самого рядка рослин, тобто борінки рухатимуться по рядках соняшника і знищуватимуть бур'яни В захисних зонах.
Якість культивації залежить від правильності встановлення робочих органів по ширині та від забезпечення заданої глибини обробітку. Строк проведення другого міжрядного обробітку культиваторами залежить від конкретних умов, але його проводять не пізніше 8 10 днів після першого. Для другого обробітку культиватор обладнують стрілчастими лапами і лапами-бритвами, або стрілчастими лапами і ножами-підживлювачами, коли планується провести підживлення і воно не було проведене під час першого міжрядного обробітку. При другому обробітку також ведуть боротьбу з бур'янами в захисних смугах за допомогою прополювальних борінок. Під час другої культивації міжрядь рослини соняшнику знаходяться вже в досить розвиненому стані і шкода від роботи борінок незначна. В результаті дії прополювальних борінок рослини стають більш вирівняними за розвитком, тому що прополювальні борінки знищують також і недорозвинені рослини соняшнику.
Використання голчастих дисків менш сприятливе, ніж прополювальних борінок. Діапазон розвитку рослин, коли їх найменше знищують чи пошкоджують голчасті диски, значно менший, ніж для прополювальних борінок, і знаходиться в межах 10-20 см за висотою рослин, в той час як для прополювальних борінок цей діапазон знаходиться в межах 30-35 см. Крім того, голчасті диски за межами вказаного діапазону в першу чергу знищують найбільш розвинені рослини, а також нерівномірно діють, коли голки диска точно збігаються з рядком.
Для повного знищення бур'янів в захисних смугах під час третього обробітку їх присипають ґрунтом загортачами як полицевого, так і дискового типу, Присипання здійснюють тоді, коли висота бур'янів не перевищує 10-12 см. Проведення цієї операції дозволяє знищити до 90% бур'янів.
З метою кращого збереження рослин соняшнику обробіток ґрунту міжрядь здійснюють тоді, коли висота рослин соняшнику досягне 35 см. Рослини майже не пошкоджуються і тоді, коли висота їх становить 50-60 см. Найбільше зрідження рослин соняшнику відбувається тоді, коли швидкість агрегату становить 8 км/год., а висота рослин - ЗО см. В середньому при таких умовах гине до 3,5% рослин. Найменше - близько 1% рослин - гине при швидкості агрегату 4 км/год, і при висоті рослин 40-50 см. У процесі присипання і третього обробітку міжрядь знищуються тільки ті рослини, висота яких не перевищує 25 см. Таким чином, при присипанні бур'янів в рядках виконуються дві операції: знищуються бур'яни і відбувається вирівнювання рослин за ступенем розвитку.
Загортачі полицевого типу встановлюються замість лап-бритв таким чином, щоб під час роботи агрегату вони рухалися з обох боків рядка. Найефективніший процес загортання відбувається, коли загортачі працюють під кутом в 30° до напрямку руху агрегату.
Під час міжрядного обробітку проводиться контроль за якістю роботи - глибиною культивації і ефективністю зрізування бур'янів.
Глибину
культивації перевіряють
Відхилення від заданої глибини не повинно перевищувати ±1см при використанні лап-бритв і не більше ±2 см - при використанні стрілчастих лап.
На підставі досліджень П.Г. Семихненко прийшов до висновку, що проведення міжрядних обробітків посівів соняшнику на велику глибину - 10-14 см - не завжди забезпечує очікуваний ефект.
Установлено, що перший обробіток міжрядь слід проводити на глибину 10-12 см, а два наступних - на глибину 6-8 см. При цьому, чим менша глибина борозен, тим буде краще зберігатися волога в ґрунті.
При проведенні міжрядних обробітків підрізування кореневої системи не допускається.
Накопичені експериментальні дані свідчать, що в окремих випадках соняшник можна вирощувати без міжрядних обробітків, забезпечуючи знищення бур'янів за допомогою гербіцидів.
Культивація міжрядь соняшнику на чорноземах повинна проводитись лише з метою знищення бур'янів. На полях чистих, не засмічених бур'янами, можна обмежитися лише однією культивацією або навіть не проводити її.
Скорочення розпушень міжрядь має значення не лише з економічної точки зору, а і як агротехнічний та організаційний захід: зменшується небезпека механічного пошкодження рослин соняшнику ґрунтообробними знаряддями, соняшник можна висівати на ерозійно небезпечних полях, схилах. У майбутньому, коли культура землеробства досягне високого рівня, створяться реальні можливості для максимального скорочення кількості культивацій при умові застосування гербіцидів, а потім - і без їх застосування.
Слід вважати, що досить важливим заходом по догляду за рослинами соняшнику є запилення рослин бджолами. Для проведення ефективного запилення достатньо вивозити пасіку з розрахунку 1-1,5 вулика на 1 гектар посіву. Завдяки такому заходу врожайність соняшника може збільшуватись на 30-50%. При цьому слід мати на увазі, що поля, оброблені гербіцидом, бджоли відвідують досить неохоче, і навіть тоді, коли поле, зайняте іншою культурою і оброблене гербіцидом, знаходиться поруч. Це слід враховувати при розміщенні соняшнику у сівозміні.
Сучасні агротехнічні розробки, рівень агротехнічного забезпечення, правильна організація праці та чітке виконання наукових рекомендацій дозволяють вирощувати високі та сталі врожаї соняшника в усіх зонах України.
Зрошення.
Незважаючи на посухостійкість, соняшник, як ніяка інша культура, реагує на зрошення. У посушливих умовах зрошення сприяє значному підвищенню його врожайності. Це пов'язане із значними витратами води на формування врожаю. Так, при врожайності 26-30 ц/га соняшник використовує 4500-5000 м3 води, зокрема в міжфазний період сходи - утворення кошика 20-30%, утворення кошика - цвітіння 40-50 і цвітіння - достигання кошика 30-40%. Зважаючи на те, що соняшник найбільш вимогливий до вологи під час утворення кошика і цвітіння, саме в цей період необхідно проводити поливи. У Степу України формування повноцінного врожаю соняшнику гальмує дефіцит вологи, який становить 1500-2000, а в посушливі роки 2500-2700 м /га
Велике значення мають осінні вологозарядкові поливи поливною нормою 1200-2000 м3/га та вегетаційні поливи соняшнику. У роки з середньою забезпеченістю вологою достатньо провести 2-3, а в посушливі - 3-4 вегетаційних поливів. Поливна норма, в залежності від вологості ґрунту, - 600-800 м3/га. Перший вегетаційний полив проводять у фазі 2-3 пар листків, другий - на початку утворення кошиків, третій - на початку цвітіння, четвертий - у період наливання насіння. При зрошенні слід підтримувати вологість ґрунту на рівні 60-70% НВ до цвітіння і 75-80% НВ від цвітіння до початку достигання. При поливі дощуванням поливна норма становить 400-600, а по борознах - 700-800 м3/га. Дощування здійснюють агрегатами ДДА-100М, ДДА -100МА, "Фрегат", "Днепр" (ДФ-120).
При вирощуванні соняшнику на зрошувальних землях збільшують дози добрив. Доцільно провести одне вегетаційне підживлення фосфорно-калійними добривами. Для кращого нагромадження в ґрунті вологи і поліпшення протікання мікробіологічних процесів перед оранкою застосовують глибоке щілювання ґрунту. Оранку проводять плугами з передплужниками на глибину 30-32 см. Густота посіву на час збирання врожаю має становити 55-60 тис. рослин на га.
Посіви підтримують у чистому від бур'янів стані за допомогою агротехнічних і хімічних заходів.
Гербіциди
Збільшення рівня чисельності шкідників та поширення хвороб на посівах соняшнику мають наслідковий характер, як результат недотримання основних вимог вирощування, або пов'язані з природними спалахами чисельності шкідників чи епіфітотіями.
При з'явленні на сходах жуків піщаного медляка, сірого бурякового або чорного довгоносиків, гусениць озимої совки молодших віків посіви обробляють децисом, 2,5%, к.е. з нормою 0,25 л/га. В такій само нормі препарат застосовують для боротьби з гусінню лучного метелика, люцернової совки, клопами та попелицями.
У роки, сприятливі для розвитку білої та сірої гнилей, посіви обробляють фунгіцидом - ровраль ФЛО, 25,5% к.с. з нормою 3 л/га. Першу обробку проводять на початку формування кошиків. ї поєднують з обробкою рослин регуляторами росту (емістим-с, в.р. ~ 10 мл/га), що сприяє підвищенню врожайності культури. Другу та третю обробку фунгіцидом проводять на початку масового цвітіння з інтервалом у два тижні.
Застосування гербіцидів.
Особливості розміщення соняшнику у сівозміні та відсутність специфічних для культури видів бур'янів сприяють тому, що рівень забур'яненості посіву практично повністю залежить від рівня агротехніки та системи агротехнічних та хімічних заходів боротьби з бур'янами в межах сівозміни. Рішення про необхідність застосування гербіцидів приймається на підставі обстежень та визначення кількості і видового складу бур'янів, зроблених у попередні роки. Доцільність саме такого підходу пояснюється досить вузьким спектром "страхових" гербіцидів, які застосовують по вегетуючих рослинах.
Урожайність соняшника, як і інших культур, завжди знижується на полях, засмічених бур'янами. Як більшість культурних рослин, соняшник не може конкурувати з бур'янами на ранніх фазах розвитку. Зниження урожаю на забур'янених полях може становити до 20%, а на полях із низьким агрофоном та в умовах посухи зниження урожаю від бур'янів становить 35-40%. При цьому бур'яни, які розвиваються в кінці та середині літа, тобто після змикання рядків, завдають меншої шкоди Ефективність дії гербіцидів залежить від правильності вибору препарату (за переважаючим типом забур'яненості), та правильності вибору дози внесення. Розмір останньої залежить від типу ґрунту, рівня вологості та температури. Так, легкі за механічним складом ґрунти мають низьку адсорбційну здатність. На таких ґрунтах для отримання задовільного результату можливим є застосування мінімальних доз препарату. Однак випадання опадів у цих умовах як правило приводить до вимивання гербіцидів. На важких за механічним складом ґрунтах та із збільшенням вмісту в ґрунті органічних речовин адсорбційна здатність підвищується. Відповідно зростає доза препарату та зменшується ймовірність його вимивання.