Формування продуктивності гороху залежно від впливу агротехнічних факторів в умовах ДГ “Бохоницьке” Інституту кормів УААН

     Польові дослідження по вивченню впливу інокуляції та норм мінеральних добрив на формування продуктивності гороху проводились в умовах Вінницької області, що належить до зони Лісостепу правобережного.

     Зона  Лісостепу розміщена в центральній  частині України і має загальну площу земель 7,6 млн. кв. км або 33,6% її території. Рельєф місцевості рівнинний з окремими підвищеннями. За потенціалом ґрунтових і кліматичних ресурсів зона Лісостепу поділяється на три підзони: західну, центральну і лівобережну. До центральної підзони належить регіон Поділля Вінниччини, де і проводились дослідження.

     За  агрокліматичними показниками територія  Вінницької області відноситься  до зони з помірно континентальним  кліматом.

     Середньорічна температура повітря знаходиться  в межах 6,7-7,0⁰С.

     Найвищі температури спостерігаються в  липні, найнижчі – в січні. В окремі дні липня-серпня температура може підійматися до +38⁰С, а в січні-лютому знижувались до -25⁰С.

     Вегетаційний  період, тривалість якого визначається кількістю днів з середньодобовою  температурою вищою за 5⁰С, становить 200-205 днів. Перші осінні заморозки в повітрі спостерігаються на початку жовтня, останні весняні приморозки в кінці квітня. Без морозний період триває 165-175 днів.

     Річна сума опадів становить 532 мм. 60-70% опадів припадає на вегетаційний період. Відносна вологість повітря в період вегетації майже ніколи не буває нижчою за 60-70%, що дає можливість рослинам не відчувати гострої нестачі вологи.

     За  початок зими умовно беруть дату переходу середньодобової температури повітря  через 0⁰С і нижче. На території Поділля зима розпочинається у третій декаді листопада. Закінчується зима у другій декаді березня, коли середньодобова температура повітря стійко переходить через 0⁰С і вище. Триває зима до 113 днів.

     Основні агрокліматичні показники характерні для Вінницької області наведені в таблиці 2.4.

     Таблиця 2.4

     Агрокліматичні  показники Вінницької області

 

     Зима  розпочинається поступово. Перший сніговий покрив з'являється одночасно з  зниженням температури повітря до 0⁰С. Найбільша висота снігового покриву протягом зими спостерігається у третій декаді лютого або у першій декаді березня. Середня висота снігового покриву становить 15-19 см.

     Весна розпочинається тоді, коли середньодобова температура повітря стійко переходить через 0⁰С і вище. Це відбувається у другій декаді березня. Весна – самий короткий сезон і триває 65 - 70 днів.

     Період  року обмежений датами переходу середньодобової  температури повітря через 15⁰С в сторону її росту весною і зниження восени, називають літом. Літо – самий довгий сезон року, середня тривалість якого складає 111 днів.

     Стійке  зниження середньодобової температури  до 15⁰С і нижче на Вінниччині відбувається у першій декаді вересня. Це і буде кінцем літа або початком подільської осені. Середня тривалість осені складає 77 днів.    

     За  даними Вінницької обласної метеостанції гідротермічні умови в рік  проведення досліджень значно відрізнялися від середньобагаторічних показників, що позначилось на проходженні рослинами  гороху етапів органогенезу, та призвело до стресового стану посівів і зниження продуктивності рослин гороху (табл.2.5). 

     Таблиця 2.5

     Температурний режим повітря  та сума атмосферних  опадів за період квітень - липень

 

     Продовження таблиці 2.5

 

     Із  багатьох факторів зовнішнього середовища, які мають вагомий вплив на формування врожаю, дефіцит вологи та температура є найбільш суттєвими.

     Вегетаційний  період гороху по водоспоживанням поділяється  на дві частини: повні сходи – повне цвітіння та формування бобів – повна стиглість. У першій половині вегетації рослин кількість споживання вологи зростає, а в другу навпаки знижується. Негативний вплив водного дефіциту в першій половині вегетації на продуктивність гороху не може бути компенсований опадами другої половини. Це пояснюється тим, що найбільша потреба у волозі припадає на період утворення та формування генеративних органів. Середньодобова температура повітря та сума опадів за вегетаційний період у 2009 році мала значні відхилення при порівнянні з середньобагаторічними показниками.

     Так, в період сівба – повні сходи, який припадав на 1-2 декади квітня середньодобова температура повітря була вищою  на 2,4⁰С при порівнянні з середньобагаторічними показниками у відповідний період і становила 9,7⁰С, але під час проростання насіння, не було надходження атмосферних опадів, що призвело до зрідження сходів гороху.

     В період червень – липень, коли відбувається формування, розвиток та дозрівання генеративних органів гороху середньомісячна температура у 2009 році становила 18,9-20,4⁰С, що вище відповідно на 2,2-1,8⁰С за середньобагаторічні показники, тоді як найвища продуктивність рослин гороху формується при середньодобовій температурі повітря в період цвітіння - дозрівання 16-19⁰С  та наявності продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту на рівні 80-100 мм.

       Аналіз кількості атмосферних опадів за період травень – червень  показує, що їх було достатньо для нормального росту і розвитку рослин гороху. Так, за відповідний період сума опадів становила 150,1 мм, що на 15,1 мм більше при порівнянні з середньо багаторічною кількістю. В той же час на завершення періоду дозрівання зерна гороху випало 40 мм опадів, що в 1,5 рази менше середньобагаторічних показників і стало причиною зниження показників величини та якості урожаю посівів гороху.

     Впродовж  вегетаційного періоду гороху у 2009 році, середньодобова температура повітря становила 15,9⁰С, що більше на 1,7⁰С при порівнянні з середньобагаторічними показниками, що сприяло формуванню оптимального температурного режиму для росту, розвитку та формуванню врожаю, проте відчувався великий дефіцит опадів, як в першій, так і в другій половині вегетації, що призвело до стресового стану рослин гороху і як наслідок зниження рівня формування симбіотичної, фотосинтетичної та зернової продуктивності. Протягом вегетаційного періоду гороху випало 196,4 мм атмосферних опадів, що на 64,8 мм менше порівняно з середньобагаторічними показниками за відповідний період.

     Отже, за гідротермічними умовами, що склалися протягом вегетаційного періоду  гороху 2009 рік був придатним для  росту, розвитку та формування продуктивності зерна на рівні 3-3,3 т/га. 
 
 

     2.3 Характеристика ґрунтового  покриву дослідної  ділянки 

     Ґрунтовий покрив дослідної ділянки представлений  сірими лісовими середньосуглинковими ґрунтами на лесовидних суглинках. Для  них характерний низький вміст гумусу – 1,75% і обмінного калію – 6,4 мг на 100 г ґрунту, вміст легкогідролізованого азоту становить – 7,5 мг на 100 г ґрунту, рухомого фосфору – 8,4 мг на 100 г ґрунту, реакція ґрунтового розчину слабо кисла – рН 5,4, гідролітична кислотність становить – 2,3 мг екв/100 г ґрунту, сума обмінних основ – 14,8 мг екв/100 г ґрунту, ступінь насичення основами – 82,4%.  

     Вимивання колоїдів органічного і мінерального походження із орного шару ґрунту, низький  вміст гумусу це причини які призводять до погіршення фізико-хімічних властивостей цих ґрунтів і як наслідок відбувається запливання та утворення кірки, що призводить до погіршення газообміну та надмірному випаровуванні вологи. Низька некапілярна пористість сірих лісових ґрунтів не забезпечує оптимального водно-повітряного співвідношення, що негативно впливає на інтенсивність мікробіологічних процесів і як наслідок, на недостачу в ґрунті елементів мінерального живлення. Потенціал її родючості оцінюється як задовільний. 

     2.4 Характеристика досліджуваного сорту 

     У досліді з вивчення впливу інокуляції та норм мінеральних добрив на продуктивність гороху висівали сорт Елегант.

     Сорт  гороху Елегант створений методом  багаторазового індивідуального добору із складної гібридної комбінації. Різновидність – екодукум. Занесений до Реєстру сортів рослин України з 2002 року. Тип використання – зерновий. Висока та стабільна урожайність. Стійкий до осипання. Середньостиглий. Біб лущильного типу. Стійкий до ураження кореневими гнилями і аскохітозом.

     Вегетаційний  період – 92-95 днів.

     Висота  прикріплення нижнього бобу – 53-60 см.

     Потенційна  врожайність зерна – 55,0-60,0 ц/га.

     Вміст сирого протеїну – 24-25%.

     Рекомендована зона вирощування – Лісостеп.

     Оригінатор  – Інститут кормів НААНУ, Уладово-Люлнецька  селекційно-дослідна станція.    

     2.5 Методика проведення  досліджень 

     Вивчення  впливу інокуляції і системи удобрення  на формування продуктивності гороху, проводили в польовому досліді  протягом 2009 року згідно з методикою  польового досліду [39,40].

     В досліді вивчали дію та взаємодію двох факторів: А – інокуляція насіння; В – норми мінеральних добрив (табл. 2.6).

     Таблиця 2.6

     Схема польового досліду