Статистичний аналіз виробництва соняшника в Зміївському районі Харківської області

 

Економічна родючість  грунту – це сукупність його природної  і штучної родючості в умовах певного розвитку продуктивних сил.

 

Земельний фонд України включає  всі землі в межах іі території, тобто сільськогосподарського і  несільськогосподарського призначення, а також землі під водою. Власність  на землю в Україні має державну натуральну форму та приватну форми. Всі форми власності на землю є рівноцінними і рівноправними. Відповіно до цільового призначення всі земельні резерви поділяються на такі резерви:

 

·  землі сільськогосподарського призначення;

 

·  землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських  населених пунктів);

 

·  землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення;

 

·  землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного  призначення;

 

·  землі лісового фонду;

 

·  землі запасу.

 

Користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним  називається землекористування  без заздалегідь встановленого  строку. Тимчасове користування землею може бути короткостроковим – до 3 років  і довгостроковим від 3-25 років.

 

Земельні угіддя – це ділянки  землі, які відрізняються природними властивостями і способом господарського використання, їх поділяють на сільськогосподарські і несільськогосподарські.

 

До сільськогосподарських  належать угіддя, які використовуються для виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Це рілля, перелоги, сіножаті, пасовища і багаторічні  насадження. До несільськогосподарських  угідь належать землі, вкриті лісом, деревночагарникові насадження (в тому числі полезахисні смуги), землі  під водою, болота, землі під дорогами і прогонами, піски, яри, землі під  виробничими будівлями і дворами  та інші землі, непридатні для використання у сільському господарстві. [2 ст.25-27]

 

Під структурою земельних  угідь розуміють питому вагу окремих  видів угідь у загальній земельній  площі. Її виражають, як правило, у відсотках. Щоб визначити, який відсоток становить  площа даного виду угідь, її слід поділити на загальну земельну площу і знайдені дані помножити на 100. земельних угідь

 

Посівною називають площу  ріллі або інших розорених  угідь, яка зайнята посівами сільськогосподарсбких  культур. Розміри посівних площ обчислюють по окремих культурах, а по кожній культурі – за господарським призначенням. Наприклад, посівну площу кукурудзи  визначають окремо на зерно і силос  та зелений корм. Посівні площі  однорідних і багаторічних трав поділяють  на посіви, призначені на насіння, сіно, зелений корм і випас.

 

Облік посівних площ здійснюють на основі класифікації сільськогосподарських  культур, яка становить їх розподіл на групи за різними якісними ознаками. За біологічними особливостями польові  культури поділяють на однорічні (вегетаційний період не перевищує одного року), дворічні і багаторічні.

 

За виробничим призначенням сільськогосподарські культури поділяють  на такі групи: зернові і зернобобові (пшениця, жито, ячмінь, горох, тощо), технічні (цукрові буряки, льон-довгунець, тощо), картопля і овочебаштанні (капуста, огірки, цибуля, кавуни, дині, тощо), кормові  культури (кормові коренеплоди, силосні  культури, однорічні і багаторічні  трави тощо), сидеральні культури (люпин  та ін.), які висівають на зелене добриво.

 

 Міжрядними називають  посіви в міжряддях просапних  культур або садів. Ці посіви  не включають у загальний підсумок  посівної площі, а обчислюють  окремо в перерахунку на суцільні  посіви за середніми нормами  висіву. Посів у міжряддях садів  включають у посівну площу  відповідної культури і в загальну  посівну площу у фактичному  розмірі.

 

Повторними називають  посіви ярих культур проведені після  збирання основної культури для одержання  у поточному році другого врожаю, їх обліковують окремо і в загальну посівну площу не включають.

 

Посіви попередніх культур, проведять на розораних сіножаттях і пасовищах з метою підготовки грунту для посіву багаторічних трав,включають  у загальну посівну площу відповідної  культури.

 

Проміжними є посіви озимих культур на зелений корм, по яких до закінчення заключного обліку посівних площ проведено посіви ярих культур. У загальну посівну площу проміжні посіви не включають.

 

Засіяною називають площу, на якій висіяно насіння сільськогосподарських  культур. Якщо протягом року на тій  самій площі культури висівалися двічі, то цю площу включають у  засіяну двічі.

 

Аналізуючи структуру  і структурні зрушення посівних площ, обчислюють питому вагу посівів окремих  культур або їх груп у загальній  площі всіх посівів.

 

Статистика аналізує структуру  посівних площ по окремих господарствах, адміністративних районах, зонах, підзонах. Крім того показники структури аналізують як у цілому по всій площі посіву, так і по окремих групах культур (зернові, технічні, картопля і овочево-баштанні, кормові).[19 ст. 257-261.]

 

Динаміку структури посівних площ основних сільськогосподарських  кульутур Зміївського району проведено  в Таблиці 1.1

 

Таблиця 1.1

 

Структура та динаміка посівних площ основних сільськогосподарських  культур в Зміївському районі

№

 

п/п

 Культура 2004 2005 2006 2006 у  % до 

Тис.

 

га

 Структура,

 

%

 Тис.

 

га

 Структура,% Тис. 

 

га

 Структура,% 2004р 2005р 

1 Зернові та зернобобові  16.6 27 17.4 30 21.4 34.5 128.9 122,9

2 Соняшник 4.9 8 5.6 9.6 5.1 8.2 104,1 91,1

3 Цукровий буряк 0.3 0.5 0.2 0.4 0.8 1.3 266.7 400

4 Картопля та овочі  39.7 64.5 35.3 60 34.7 56 87.4 98,3

Разом 61.5 100 58.5 100 62 100 х х 

 

Висновок:з наведеної таблиці  видно ,що найбільшу питому вагу у  посівній площі Зміївського району протягом останніх трьох років становить  картопля та овочі відповідно з 2004 по 2006 роки складає 39.7 тис. га.(64.5%);35.3 тис.га (60%) та 34.7 тис.га (56 %).

 

 

Друге місце займає посівна  площа зернових та зернобобових : у 2004р.-16.6 тис. га,тобто 27% від загальної  посівної площі , у 2005 році -17.4 тис.га ,тобто 30 % ,і у 2006році – 21.4 тис. га ( 34.5 % ).

 

Досліджуваний нами соняшник займає третє місце в загальній  посівній площі Зміївського району. Відповідно у 2004 році -4.9 тис. га (8.1 %); у 2005 році- 5.6 тис. га (9.6%) ; у 2006 році- 5.1 тис. га ( 8.2 % ).

 

А найменшу питому вагу у  структурі посівних площ займає цукровий буряк відповідно за 2004-2006роки : 0.3 тис. га( 0.5 %);0.2 тис. га (0.4 % );0.8 тис. га (1.3 % ).

 

Порівнюючи площі 2006 року з 2004 та 2005 роком , ми спостерігаємо ,що господарства Зміївського району збільшували  площі зернових, цукрового буряка та соняшника . але зменшували посівні  площі овочів та картоплі Порівняно  з 2004 роком площі зернових збільшилися  на 28.9 % ,соняшника на 4.1 % ,а цукрового  буряка на 66.7%;з 2005 роком площа зернових збільшилася на 22.9 % ; площа цукрового  буряка на 300% , але зменшилася площа  соняшника на 8.9% Щодо площі картоплі та овочів , то вона зменшилася порівняно  із 2004 роком на 12..6% ,а порівняно  із 2005 на 1.7 %.

 

Динаміку посівних площ аналізують порівнянням фактичного розміру  посівів окремих культур і  в цілому у поточному році з  відповідними фактичними даними за минулі роки. (Таблиця 1.2)

 

Таблиця 1.2.

 

Динаміка посівних площ соняшника  по Зміївському районі

Культура 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2006 у % до

1997 2001 2005

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Соняшник 2.9 3.3 5.6 5.1 4.6 4.8 6.7 4.9 8.6 5.1 176 111 59

 

 

 

Висновок: Як бачимо з даної  таблиці найбільша посівна площа,засіяна  під соняшник , у Зміївському районі була у 2006 році і становила 8.6 тис. га., а найменша у 1997 році – 2.9 тис. га.

 

Порівнюючи 2006 рік з 1997 , 2001 та 2005 роком ми бачимо , що посівна  площа соняшника у 2006 році зросла порівняно із 1997 роком та з 2001 роком  відповідно на 76 % та 11%., а порівняно  із 2005 роком зменшилася на 41 %.На основі даної таблиці побудуємо гістограму динаміки посівних площ.

 

Малюнок 1.1

 

Таблиця 1.3.

 

Показники динаміки посівних площ.

Роки Посівна площа  соняшника, тис. га Абсолютний приріст, га (±) Темпи росту,% Темп приросту,% Абсолютне  значення 1% приросту

Базисний Ланцюговий Базисний Ланцюговий Базисний Ланцюговий

1 2 3 4 5 6 7 8 9

1997 2.9 - - - - - - -

1998 3.3 +0.4 +0.4 113.8 113.8 +13.8 +13.8 0.03

1999 5.6 +2.7 +2.3 193.1 169.7 +93.1 +69.7 0.03

2000 5.1 +2.2 -0.5 175.9 91.1 +75.9 -8.9 0.06

2001 4.6 +1.7 -0.5 158.6 90.2 +58.6 -9.8 0.05

2002 4.8 +1.9 +0.2 165.6 104.3 +65.6 -4.3 0.05

2003 6.7 +3.8 +1.9 231.0 139.6 +131 +39.6 0.05

2004 4.9 +2.0 -1.8 168.9 73.1 +68.9 -26.9 0.07

2005 8.6 +5.7 +3.7 296.6 175.5 +196.6 +75.5 0.05

2006 5.1 +2.2 -3.5 175.9 168.6 +75.9 -68.6 0.09

 

Висновки: дослідивши абсолютну  зміну посівної площі соняшника  ми встановили, що за досліджуваний  період із 1997 по 2006 р. в цілому розміри  посівної площі соняшника мають  нестабільну динаміку розвитку ( вона то зростає , то знижується в різні  періоди ) . Розрахувавши абсолютні  прирости базисним способом , тобто  поступово порівнюючи кожен ряд  динаміки з початковим (1997) , ми побачили , що посівні площі соняшника у 1998 .1999,2000,2001,2002.2003,2004.2005 та 2006 роках зросла порівняно із 1997 роком на відповідно : 0.4 тис. га,2.7 тис. га, 2.2 тис.га,1.7 тис.га, 1.9 тис.га,3.8 тис. га,2.0тис.га,5.7тис.га,2.2тис.га. Тобто за цей період зросла на 13.8%; 93.1%; 75.9%; 58.6%; 65.6%; 131%; 68.9%; 196.6%; 75.9%.

 

Розраховані абсолютні прирости ,темпи зростання та приросту ланцюговим методом показують , що посівна площа  соняшника в Зміївському районі за досліджуваний період не має чіткої тенденції .Так в 1998 році посівна  площа соняшника зросла на 0.4 тис.га порівняно із 1997 роком ;тобто на 13.8%;в 1999році зросла на 2.3 тис.га порівняно  із 1998 роком ,тобто на 69.7%.У2000р.порівняно  із 1999роком посівна площа соняшника  зменшилася на (-0.5тис.га),тобто на (-8.9%).У 2001р.порівняно із 2000р.зменшилася на (-0.5тис.га),тобто на (-9.8%).У 2002році порівняно  із 2001роком збільшилася на 0.2 тис.га ,тобто на 4.3%.У 2003році площа під  соняшником порівняно із 2002роком  збільшилася на 1.9тис.га ,тобто на 39.6 %. Порівнявши посівну площу соняшника 2004 року із 2003 роком ми бачимо ,що вона зменшилася на (-1.8тис.га) відповідно на (-26.9%).У 2005 році порівняно з 2004 роком  збільшилася на 3.7 тис.га.(75.5%),а у 2006 році порівняно з 2005 роком зменшилася на ( -3.5 тис. га), тобто на (-68.6%).

 

Для аналізу тенденції  зміни розміру посівних площ доцільно використати метод аналітичного вирівнювання за рівняннями прямої лінії  та парабули другого порядку.Дані наведено в таблиці 1.4.

 

 

 

Таблиця 1.4.

 

Фактичні та вирівняні  дані посівних площ соняшника.

Роки Посівна площа  соняшника ,тис. га Порядковий номер  року Розрахункові величини Вирівняні  рівні за рівнянням прямої лінії  Вирівняні рівні за рівнянням 2-го порядку 

t2

yt

1 2 3 4 5 6 7

1997 2.9 1 1 2.9 3.4 3,0

1998 3.3 2 4 6.6 3.8 3,7

1999 5.6 3 9 16.8 4.2 4,4

2000 5.1 4 16 20.4 4.6 4,8

2001 4.6 5 25 23.0 5.0 5,3

2002 4.8 6 36 28.8 5.4 5,7

2003 6.7 7 49 46.9 5.8 5,9

2004 4.9 8 64 39.2 6.2 6,1

2005 8.6 9 81 77.4 6.6 6,2

2006 5.1 10 100 51 7.0 10,6

Разом 51.6 55 385 313 51.6 51.6

 

Складаємо систему рівнянь:

 

5.16=10а0+55а1/:10

 

313=55а0+385а1/:55

 

5.16=а0+5.5 а1

 

5.69= а0+7.0 а1

 

Від другого рівняння віднімемо  перше рівняння :

 

0.53=1.5a1

 

a1=0.4 тис.га

 

5.16=a0+5.5x 0.4

 

5.16=a0+ 2.2

 

A0=2.96тис.га ~3.0 тис.га

 

 

 

Таким чином рівняння прямої лінії для посівної площі соняшника  має мати такий вигляд.

 

Yt=3.0+ 0.4 t

 

Визначемо вирівняні рівні:

 

Yt=3.0+0.4 х1=3.4

 

Yt=3.0+0.4 х2 =3.8

 

Yt=3.0+0.4 х3=4.2

 

Yt=3.0+0.4 х4=4.6

 

Yt=3.0+0.4 х5=5.0

 

Yt=3.0+0.4 х6=5.4

 

Yt=3.0+0.4 х7=5.8

 

Yt=3.0+0.4 х8=6.2

 

Yt=3.0+0.4 х9=6.6

 

Yt=3.0+0.4х10=7.0

 

Побудуємо графіки фактичних  та вирівняних рівнів посівних площ за рівнянням прямої лінії та за рівнянням  парабули 2-го рівня

 

 

 

Малюнок 1.2

 

 

 

 

 

Малюнок 1.3

 

 

 

Висновок: Зробивши вирівнювання динамічного ряду за рівнянням прямої лінії , наше рівняння мало вигляд :

 

Yt=3.0+ 0.4 t

 

Це означає , що в 1996 році , тобто році , який передує досліджуваному періоді вирівняна посівна площа  складала 3.0 тис. га . а її щорічні  зростання в середньому підвищувалися  на 0.4 тис. га.

 

Рівняння парабули другого  порядку мало вигляд :

 

Yt=2.2383+0.8414х-0.443х2

 

 

 

Це означає ,що в 1996 році , який передує досліджуваному періоду , вирівняна посівна площа соняшника  становила 2.2383 ц/га ,початкова швидкість  зростання урожайності – 0.8414 ц/га . прискорення зміни щорічних приростів  становить – 0.443 ц/га.

 

 Під час аналізу  динаміки і структури посівних  площ особливу увагу приділяють  виявленню резервів розширенню  посівних площ, особливо найбільш  продуктивних і цінних культур.  Площу посіву можна збільшити  за рахунок меліорації земель  і освоєння несільськогосподарських  угідь, підвищення ступеня використання  ріллі для посівів, розширення  повторних і міжрядних посівів.

 

Слід урахувати, що розширення посівних площ більш інтенсивних  і продуктивних культур потребує відповідного забезпечення цих посівів  трудовими і матеріальними ресурсами. Якщо розширити посівні площі  цукрових буряків до розмірів, які  не забезпечуються виконанням робіт  в оптимальні строки, то це може призвести  до зниження урожайності.

 

У статистичній практиці для  оцінки структури посівних площ найчастіше використвують показник урожайності  базисного періоду. Проте цей  показник під впливом метереологічних  умов помітно коливається у часі. Тому для оцінки структурних зрушень  доцільніше використати показник середньої  урожайності за останні 3 – 5роки.

 

 

 

2. Динаміка урожайності  соняшника в Зміївському районі