Статистичний аналіз виробництва соняшника в Зміївському районі Харківської області

 

x1, x2 ... xn – факторні ознаки.

 

Окремі коефіцієнти регресії цього рівняння характеризують ступінь  впливу відповідного фактора на результативний показник при фіксованому значенні інших факторів. Вони показують, наскільки  зміниться результативний показник при зміні віжповідного фактора  на одиницю. Вільний член рівняння (а) не має економічного змісту і не інтерпетується.[2ст. 158-162.] Коефіцєнт  кореляції обчислимо за допомогою  комп’ютера і введених даних таблиці 3.4.

 

 

 

Таблиця 3.4

 

Вихідні дані для кореляційного  аналізу впливу факторів на рівень урожайності соняшника.

Роки Урожайність, ц∕га Кількість  внесених добрив, ц діючої речовини .

1 2 3

1997 11.6 1.3

1998 10.3 1.7

1999 7.1 1.4

2000 12.4 1.8

2001 7.6 1.52

2002 9.6 1.56

2003 8.1 0.9

2004 8.6 1.0

2005 9.9 1.6

2006 16.2 2.2.

 

Ми отримали слідуюче рівняння множинної рересії :

 

У(х) = 9.57 + 1.48 х

 

Це означає що при збільшенні кількості внесених добрив на 1 га на 1ц діючої речовини урожайність зростає  на 1.48 ц/га.

 

Валову продукцію сільського господарства обчислюють за методом  валового обороту, тобто до її складу включають вартість продукції власного виробництва поточного року (насіння, корми), яка була використана на виробничі  потреби у тому самому році. Визначають її в поточних і порівнянних цінах. Показник валової продукції у  порівнянних цінах використовують для вивчення динаміки обсягу продукції, рівня продуктивності праці та виробництва  на одиницю земельної площі і  душу населення. Порівнянні ціни обчислюють як середньозважені ціни товарної і  нетоварної частини валової продукції  сільського господарства відповідного року.

 

Важливими показниками, що характеризують обсяг сільськогосподарського виробництва, є вартість товарної(реалізованої). Товарна( реалізована) продукція є  частиною валової продукції, яка  реалізується підприємствами і господарствами на сторону. До її складу включають  продукцію, реалізовану державним, кооперативним, заготівельним, торговельним та іншим організаціям, на колгоспному  ринку, продану в порядку міжгосподарських виробничих зв'язків, а також продукцію, реалізовану у рахунок оплати праці, використану для громадського харчування і погашення натуральних  позичок (на насіння, фураж).

 

Рівень товарності продукції  є одним з основних показників ефективності сільського господарства. Він визначається відношенням реалізованої продукції до виробленої, виражене у відсотках.Рівень товарності соняшника  в Зміївському районі за досліджуваний  період наведено в таблиці 3.5.

 

Таблиця 3.5.

 

Аналіз динаміки рівня  товарності.

Показники. 2002 2003 2004 2005 2006 2006 у % до

2002 2005

1 2 3 4 5 6 7 8

Вироблено, ц 46.0 54.3 42.1’ 85.1 83.0 180 97.5

Реалізовано, ц 21.0 28.0 26.0 31.0 31.0 329 223

Рівень товарності, % 45.7 51.6 61.8 36.4 36.4 79.6 100

 

 

 

Висновок:Як видно з таблиці  найвищий рівень товарності соняшника  в Зміївському районі спостерігався  в 2004 році -61.8%, а найнищий в 2005 та 2006 роках – 36.4%.Порівнюючи 2006 рік з 2002 та 2005 роками , ми спостерігаємо , що рівень товарності соняшника в 2006 році зменшився  в порівнянні з 2002 роком на 20.4%, порівняно  з 2005 роком взагалі не змінився.

 

 

4.Шляхи підвищення урожайності  та збільшення валового збору  соняшника

Основним напрямом збільшення виробництва соняшника і підвищення його ефективності є інтенсифікація галузі. Головне завдання – значне підвищення врожайності і олійності  соняшника.

 

На урожайність будь-яких сільськогосподарських впливають  дві групи факторів:

 

·  економічні;

 

·  природні.

 

До економічних факторів належить наявність, структура, якість і ступінь використання виробничих ресурсів, тобто робочої сили, меліоративних  споруд, сільськогосподарських машин, палива, добрив, засобів захисту  рослин від шкідників.

 

А до природних відносяться  ті фактори, котрі не залежать від  людини, до них відносять: якість грунтів  і показники кліматичних (за тривалий період) та метереологічних (звичайно за рік або період вегетації сільськогосподарських  культур) умов.

 

Соняшник відзначаються  порівняно високою потенціальною  врожайністю. Основною причиною низької  врожайності цукрових буряків у  господарствах України є переважання  екстенсивних форм ведення виробництва  соняшника.. За рахунок збільшення врожайності  соняшника можна значно скоротити  посівні площі під культурою, вдосконалити розміщення виробництва  соняшника і оптимізувати сировинні  зони олійних заводів, більш раціонально  використовувати матеріальні засоби галузі, транспорт і трудові ресурси, щоб забезпечити великий народногосподарський ефект.[24 ст. 344-347.]

 

У господарствах Зміївського  району необхідно здійснити такі основні заходи щодо збільшення виробництва  соняшника.:

 

1.  Впровадження системи  машин для комплексної механізації 

 

2.  Повне забезпечення  мінеральними добривами.

 

3.  Дальший розвиток  селекції і поліпшення насінництва  соняшника

 

4.  Удосконалення технології  і організації їх виробництва.

 

5.  Розвиток агропромислової  інтеграції в олійному підкомплексі  АПК.

 

Важливим напрямом збільшення виробництва соняшника і підвищення його економічної ефективності є  впровадження інтенсивних та індустріальних технологій. Вони включають комплекс агротехнічних заходів інтенсивного вирощування соняшника на основі досягнень науково-технічного прогресу і передової практики.

 

Індустріальна технологія виробництва  соняшника можлива в умовах високої  культури землеробства і за наявності  відповідної системи машин. При  впровадженні індустрільної технології вирощування соняшників істотне  значення мають проведення робіт  з догляду за посівами в оптимальні строки, максимальне знищення бур’янів агротехнічними заходами і хімічними  засобами, збирання врожаю потоковим  і потоково-перевалочним способами.

 

Індустріальна технологія виробництва  соняшників нерозривно пов’язана з  розвитком селекції і поліпшенням  організації насінництва. Господарства необхідно забезпечити насінням високопродуктивних однонасінних сортів з високою схожістю, що забезпечують сталі і високі врожаї соняшника  та збільшує вихід олії з площі  посіву.

 

Інтенсифікація господарства неможлива без комплексної механізації. Вона є основою впровадження інтенсивних  та індустріальних технологій вирощування  соняшника і забезпечує зростання  продуктивності при виробництві  олії Забезпеченість господарств надійною системою машин дає змогу якісно і в оптимальні агротехніні строки виконувати всі види робіт, що сприяє підвищенню врожайності соняшника 

 

Комплекса механізація –  основа підвищення продуктивності праці  в господарстві.

 

Основою високої економічної  ефективності індустріальної технології є те, що при виконанні найбільш трудомістких робіт з формування густоти насаджень, догляду за посівами і збиранню кошиків практично  не застосувається ручна праця. Підвищення технічної оснащенності дає змогу  виконати всі роботи у найкращі агротехнічні строки, а отже, збільшити врожайність  соняшника.

 

На основі комплексного використання всіх факторів (вище вказаних) формується інтенсивна технологія виробництва  соняшника. Вона передбачає виконання  комплексу агротехнічних і організаційних заходів, спрямованих на одержання  високих врожаїв. Економічна ефективність технологій визначається порівнянням  додаткових виробничих витрат і додаково одержаної продукції і характеризується зростанням окупності додаткових витрат у виробництві.

 

Одним із напрямів підвищення економічної ефективності виробництва  соняшника є в умовах колективного і орендного підряду, що забезпечує матеріальну заінтересованість  членів механізованої ланки в  досягненні високих кінцевих результатів.[25ст. 17-20.]

 

 

 

Висновки

 

Соняшник – найрентабельніша стратегічна культура України. Проте  виробництво соняшника для більшості  господарств із високорентабельного  стає збитковим. Доходи за урожайності  соняшника 10 ц/га не покривають витрат на його вирощування, урожай 15 ц/га , забезпечує середній рівень рентабельності і лише за врожайності 20 ц/га і більше культура забезпечує високий рівень рентабельності, тому одним із завдань даної курсової роботи було проаналізувати динаміку урожайності соняшника , та його посівних площ та виявити їх вплив на валовий  збір.

 

В даній курсовій роботі було розглянуто та проаналізовано основні  показники виробництва соняшника  в Зміївському районі.

 

1.Проаналізували динаміку  посівних площ соняшника в  Зміївському районі.

 

З таблиці 1.2. можна побачити, що динаміка посівних площ немає чіткої тенденції за досліджуваний період, а у поточному році(2006р.) посівна  площа зросла порівняно із базисним(1997р.) на 76%, а порівняно із попереднім ( 2005р.) зросла на 11%.

 

2.Визначили показники  динаміки посівних площ соняшника.

 

З таблиці 1.3. можна побачити тенденцію зміни посівної площі  за період 1997 – 2006рр. Встановили, що в  цілому по Зміївському районі спостерігається  нестабільна тенденція розвитку посівної площі, розраховані абсолютні  прирости показують чітку тенденцію  росту. Розраховані абсолютні прирости ,темпи зростання та приросту ланцюговим методом показують , що посівна площа  соняшника в Зміївському районі за досліджуваний період не має чіткої тенденції.Вона зменшилася порівняно  з попереднім роком, але збільшилася  порівняно з поточним.

 

3.Зробили вирівнювання  посівних площ соняшника за  рівняням прямої лінії та рівнянням  парабули 2-го рівня.

 

Одержане рівняня прямої Yt=3.0+ 0.4 t означає , що в 1996 році , тобто  році , який передує досліджуваному періоді вирівняна посівна площа  складала 3.0 тис. га . а її щорічні  зростання в середньому підвищувалися  на 0.4 тис. га.

 

Рівняння парабули другого  порядку мало вигляд : Yt=2.2383+0.8414х-0.443х2 означає ,що в 1996 році , який передує  досліджуваному періоду , вирівняна  посівна площа соняшника становила 2.2383 ц/га ,початкова швидкість зростання  урожайності – 0.8414 ц/га . прискорення  зміни щорічних приростів становить  – 0.443 ц/га.

 

4.Проаналізували динаміку  урожайності соняшника в Зміївському  районі за 1997-2006рр.

 

Можна спостерігати ,що вона немає чіткої тенденції. З 1997 р. по 2006 р. Вона коливається в межах від 7.6 ц/га до 16.2 ц/га. Найнижча урожайність  була в 2001 році- 7.6 ц/га , а найвища  в 2006 році- 16.2 ц/га. Порівнявши 2006 рік  із 1997 , 2001 та 2005 роками, ми спостерігаємо  зростання урожайності соняшника  відповідно на 40% ;113% ; та на 64 %.

 

5.Виявили тенденції зміни  урожайності сняшника за методом  укрупнення періоду по 5-ти річках  та ковзну середню.

 

За методом укрупненя  періодів ми отримали 2 5-ти річки:1997-2001 та 2002-2006 роки.За першу 5-ти річку середня  урожайність склала-9.8 ц/га , а за другу-10.5 ц/га.

 

За методом ковзної  середньої ми отримали 6 5-ти річок ( 1997р.-2001р.;1998р.-2002р.;1999р.-2003р.;2000р.-2004р.;2001р.-2005р.;2002р.-2006).Середня  урожайність за ці періоди становить  відповідно: 9.8 ц/га; 9.4 ц/га; 8.96 ц/га; 9.26 ц/га ;8.76 ц/га;10.48 ц/га.

 

6.Здійснили вирівнювання  урожайності соняшника за рівнянням  прямої лінії.на персональному  комп’ютері.

 

Отримали рівняння:

 

Yt=0.2133х +8.9667.

 

 

 

Це означає Що вирівняна  урожайність соняшника у 1996 році , що передував досліджуваному періоду , виріняна урожайність соняшника  складала -8.9667 ц/га ,а її щорічні зостання всередньому складали 0.2133 ц/га.

 

7.Проаналізували динаміку  валового збору соняшника в  Зміївському районі за 1997-2006роки.

 

Динаміка валового збору  немає чіткої тенденції. Порівнюючи 2006 рік із 1997 та 2001 роком. Ми спостерігаємо  зростання валового збору у 2006 на 147 % та 138% відповідно. А порівнявши 2006 рік із 2005 роком урожайність соняшника  зменшилася на 2.5 %.

 

8.Виявили вплив факторів  на валовий збір соняшника  методом різниць.

 

Проведений статистико –  економічний аналіз показав , що :

 

У 2004 році виробництво валового збору порівняно із базисним періодом -2001 роком зросло на 7.2 тис. ц , в тому числі за рахунок урожайності  на 2.3 тис. ц , а за рахунок посівної площі на 4.9 тис. ц.

 

У 2005 році валовий збір порівняно  із базисним 2001 роком зріс 50.2 тис. ц , в тому числі за рахунок урожайності  на 30.4 тис. ц, а за рахунок посівної площі 19.8 тис.ц.

 

У 2006 році валовий збір зріс порівняно із 2001 роком на 48.1 тис.ц , в тому числі за рахунок урожайності  на 3.8 тис. ц , а за рахунок посівних площ на 44.3 тис. ц.

 

9.Провели індексний аналіз  динаміки валового збору.

 

Валовий збір соняшника у  Зміївському районі зменшився в  звітному році порівняно з базисним на 2.4 %, що становить (-2.1) тис.ц. По району збільшилася урожайність цієї культури збільшилася на 64.6%, що становить 32.5 тис. ц, але в районі зменшилися розміри  посівних площ на на 40.7%, що становить (-34.6) тис. ц. Це і привело до загального зменшення валового збору.

 

10. Провели кореляційний  аналіз впливу факторів на  валовий збір соняшника. 

 

Отримали слідуюче рівняння множинної рересії :

 

 

 

У(х) = 9.57 + 1.48 х

 

Це означає що при збільшенні кількості внесених добрив на 1 га на 1ц діючої речовини урожайність зростає  на 1.48 ц/га.

 

11.Проаналізували динаміку  рівня товарності.

 

Найвищий рівень товарності соняшника в Зміївському районі спостерігався в 2004 році -61.8%, а найнищий в 2005 та 2006 роках – 36.4%.Порівнюючи 2006 рік з 2002 та 2005 роками , ми спостерігаємо , що рівень товарності соняшника в 2006 році зменшився в порівнянні з 2002 роком на 20.4%, порівняно з 2005 роком  взагалі не змінився.

 

Таким чином у господарствах  Зміївського району необхідно здійснити  такі основні заходи щодо збільшення виробництва соняшника.

 

1.  Впровадження системи  машин для комплексної механізації