Дитячі інфекційно-кишкові хвороби

Міністерство  освіти і науки України

Луцький базовий медичний коледж 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Реферат на тему:

”Дитячі інфекційно-кишкові хвороби“ 
 
 
 
 
 
 

Студентки ЛБМК

Групи Ф 31

Оксенюк Н.І.

……... 
 
 
 
 
 

Луцьк–2009 
План

1. Дизентирія, шляхи виникнення, клінічні симпоми, лікування, профілактика.
2. Сальмонельоз, шляхи виникнення, клінічні симпоми, лікування, профілактика
3. Коліт, шляхи виникнення, клінічні симпоми, лікування, профілактика
4. Диспепсія, шляхи виникнення, клінічні симпоми, лікування, профілактика

ДИЗЕНТИРІЯ

    Дизентирія - інфекційна хвороба, що характеризується захворюванням товстої кишки і інтоксикацією організму (слабкість, нездужання, головний біль, підвищення температури, нудота, блювота)

    Збудники  дизентирии - бактерії. Вони тривалий час зберігаються в харчових продуктах, якийсь час виживають в грунті, забрудненій воді.

    Шляхи передачі збудників - побутовий, харчовий, водний.

    Зараження відбувається тільки через рот (вживання немитих овочів і фруктів, пиття  брудної води, пихание брудних рук в рот). Потрапивши в шлунок, частина збудників гине, виділяючи ендотоксин - отруйна речовина, яка всмоктується в кишечнику, потім потрапляє в кров і отруює організм. Частина мікробів потрапляє в товстий кишечник, де в результаті їх життєдіяльності виникає запалення, аж до утворення виразок.

    Протягом 2-7 днів, іноді декількох тижнів, збудник може знаходитися в організмі  людини, не викликаючи захворювання. Це інкубаційний період.

    Хвороба розвивається гостро. З'являються слабкість, нездужання, час від часу морозить, підвищується температура, наголошуються спазмові болі в животі. Спазм частішає (10-25 разів на добу), випорожнювання спочатку носять каловий характер, потім стають рідкими, мізерними, в них з'являються слиз і кров. Часто виникають хворобливі позиви, такі, що не супроводжуються дефекацією.

    При появі ознак захворювання, хворого  необхідно ізолювати, виділивши  йому окремий посуд, окрему білизну, індивідуальне вмивальне приладдя. У цей період хворого не слід годувати, йому потрібне рясне тепле пиття, наприклад, несолодкий чай. При ознобі хворого потрібно зігріти.

    Випорожнювання  хворого повинні знезаражуватися, їх слід засипати сухим хлорним вапном з розрахунку 200 г на 1 л виділень. Перемішати, витримати 1 год і тільки потім злити в каналізацію. Посуд після хворого (після кожного використання) необхідно кип'ятити в 2% мильно-содовому розчині (1,5 ч ложки питної соди на 1 л мильної води). Натільну білизну і постільну білизну кип'ятити в мильно-содовому розчині 30 хв. Щодня проводити вологе прибирання приміщення 1%-им гарячим мильно-содовим розчином (1 ст. ложка соди на 1 л мильної води).

Лікування дизентирії

• плоди черемхи 3 частини, лист чорниці 4 частини, плоди шипшини 4 частини, кора дуба 1 частина, корінь бадану 2 частини, корінь горця зміїного 2 частини, квітки комірника 3 частини, трава низки 2 частини, квітки ромашки 2 частини, трава деревію 2 частини. Приготування і застосування: 2 столові ложки заздалегідь подрібненого (у кофемолці або м'ясорубці) збору залити 0,5 л кип'ятку, настояти ніч в термосі. Приймати протягом дня 1/3-1/4 стакана за 30 хвилин до їжі. Курс 1,5-2 місяці.
• плоди коріандру 1 частина, плоди кропу 1 частина, трава полину 2 частини, трава споришу 2 частини, трава кропиви 3 частини, трава глухої кропиви 2 частини, квітки конюшини 2 частини, трава пастушої сумки 2 частини, кора калини 2 частини, корінь лепехи 4 частини, корінь солодкий 3 частини. Приготування і застосування: 2 столові ложки заздалегідь подрібненого (у кофемолці або м'ясорубці) збору залити 0,5 л кип'ятку, настояти ніч в термосі. Прийняти протягом дня 1/3-1/4 стакана за 30 хвилин до їжі. Курс 1,5-2 місяці.
• трава споришу, кора дуба, трава звіробою, лист подорожника, квітки ромашки - порівну. Приготування і застосування: 2 столові ложки заздалегідь подрібненого (у кофемолці або м'ясорубці) збору залити 0,5 л кип'ятку, настояти ніч в термосі. Прийняти протягом дня 1/3-1/4 стакана за 30 хвилин до їжі. Курс 1,5-2 місяці.
• плоди софори, шишки вільхи, трава деревію, корінь кровохлебки, трава репешка, корінь гравілату, плоди або квітки черемхи - порівну. Приготування і застосування: 2 столові ложки заздалегідь подрібненого (у кофемолці або м'ясорубці) збору залити 0,5 л кип'ятку, настояти ніч в термосі. Прийняти протягом дня 1/3-1/4 стакана за 30 хвилин до їжі. Курс 1,5-2 місяці.
• корінь лепехи, кора дуба, насіння щавлю кінського, корінь горця зміїного, трава споришу, трава грушанки, кора осики, корінь бадану - порівну. Приготування і застосування: 2 столові ложки заздалегідь подрібненого (у кофемолці або м'ясорубці) збору залити 0,5 л кип'ятку, настояти ніч в термосі. Прийняти протягом дня 1/3-1/4 стакана за 30 хвилин до їжі. Курс 1,5-2 місяці.
• плоди софори, шишки вільхи, трава деревію, корінь бадану, кора осики, корінь горця зміїного, кора дуба - порівну. Приготування і застосування: 2 столові ложки заздалегідь подрібненого (у кофемолці або м'ясорубці) збору залити 0,5 л кип'ятку, настояти ніч в термосі. Прийняти протягом дня 1/3-1/4 стакана за 30 хвилин до їжі. Курс 1,5-2 місяці.
• плоди чорниці, кора дуба, корінь лепехи, трава грушанки, трава вероники, плоди черемхи - порівну. Приготування і застосування: 2 столові ложки заздалегідь подрібненого (у кофемолці або м'ясорубці) збору залити 0,5 л кип'ятку, настояти ніч в термосі. Прийняти протягом дня 1/3-1/4 стакана за 30 хвилин до їжі. Курс 1,5-2 місяці.
• трава репешка, трава споришу, кора осики, плоди горобини чорноплідною, кора дуба, корінь лепехи, плоди або квітки черемхи - порівну. Приготування і застосування: 2 столові ложки заздалегідь подрібненого (у кофемолці або м'ясорубці) збору залити 0,5 л кип'ятку, настояти ніч в термосі. Прийняти протягом дня 1/3-1/4 стакана за 30 хвилин до їжі. Курс 1,5-2 місяці.
• лист зніту, трава кропиви, трава пастушої сумки, трава деревію, плоди шипшини, квітки ромашки - порівну. Приготування і застосування: 2 столові ложки заздалегідь подрібненого (у кофемолці або м'ясорубці) збору залити 0,5 л кип'ятку, настояти ніч в термосі. Прийняти протягом дня 1/3-1/4 стакана за 30 хвилин до їжі. Курс 1,5-2 місяці.
• корінь лепехи, трава вероники, трава горця перцевого, лист мати-й-мачухи, квітки календули - порівну. Приготування і застосування: 2 столові ложки заздалегідь подрібненого (у кофемолці або м'ясорубці) збору залити 0,5 л кип'ятку, настояти ніч в термосі. Прийняти протягом дня 1/3-1/4 стакана за 30 хвилин до їжі. Курс 1,5-2 місяці.
• квітки конюшини, лист малини, трава пом'яті, квітки пижма, корінь горця зміїного - порівну. Приготування і застосування: 2 столові ложки заздалегідь подрібненого (у кофемолці або м'ясорубці) збору залити 0,5 л кип'ятку, настояти ніч в термосі. Прийняти протягом дня 1/3-1/4 стакана за 30 хвилин до їжі. Курс 1,5-2 місяці.
• корінь алтея, корінь дягеля, кора калини, квітки комірника, трава полину, трава пустирника - порівну. Приготування і застосування: 2 столові ложки заздалегідь подрібненого (у кофемолці або м'ясорубці) збору залити 0,5 л кип'ятку, настояти ніч в термосі. Прийняти протягом дня 1/3-1/4 стакана за 30 хвилин до їжі. Курс 1,5-2 місяці.
• трава золототисячника, квітки коров'яку, шишки вільхи, лист подорожника, трава чистотілу, лист евкаліпта - порівну. Приготування і застосування: 2 столові ложки заздалегідь подрібненого (у кофемолці або м'ясорубці) збору залити 0,5 л кип'ятку, настояти ніч в термосі. Прийняти протягом дня 1/3-1/4 стакана за 30 хвилин до їжі. Курс 1,5-2 місяці.
• трава борщевика, корінь кровохлебки, трава пастушої сумки, трава підмаренника, корінь пирію, трава чабреца- порівну. Приготування і застосування: 2 столові ложки заздалегідь подрібненого (у кофемолці або м'ясорубці) збору залити 0,5 л кип'ятку, настояти ніч в термосі. Прийняти протягом дня 1/3-1/4 стакана за 30 хвилин до їжі. Курс 1,5-2 місяці.

САЛЬМОНЕЛЬОЗ

    Сальмонельоз — гостра інфекційна хвороба з групи зоонозів, яка спричиняється бактеріями з роду Salmonella і супроводжується явищами гастроентериту та інтоксикації. Відомо близько 2200 сероварів сальмонел, які відрізняються за О- і Н-антигенами.

    Епідеміологія. Джерелом інфекції можуть бути тварини, птахи, люди, хворі на сальмонельоз або здорові бактеріоносії; найчастіше велика рогата худоба, свині, свійська водоплавна птиця, кури, у кишках яких з великою постійністю містяться різні серовари сальмонел. Нерідко інфікуються яйця птахів. Тварини можуть виділяти збудника з сечею, калом, молоком, слиною, носовим слизом. Бактеріоносійство може тривати багато місяців і навіть років. Механічним переносником сальмонел можуть бути мухи. Серед людей найбільшу небезпеку становлять хворі з легкими та стертими формами сальмонельозу.

    Зараження відбувається аліментарним і контактно-побутовим  шляхами. У 96–98% випадків воно зв'язане  із споживанням інфікованої їжі. В харчових продуктах, особливо в напівфабрикатах, сальмонели не лише зберігаються, але й швидко розмножуються. Контактно-побутовий шлях зараження спостерігається переважно серед дітей раннього віку, осіб похилого і старечого віку та дуже ослаблених.

    Епідеміологічною  особливістю сальмонельозу є  раптовість і масовість захворювань  та літня сезонність. Однак частіше  зустрічаються спорадичні випадки. У дітей сприйнятливість до інфекції значно більша, ніж у дорослих.

    Патогенез. Комірами інфекції є тонка кишка, де відбувається колонізація збудника і впровадження у внутрішню фазу. До цих пір залишається неясним, чому в більшості випадків інфекційний процес при сальмонельозі обмежується тільки етапом колонізації і інвазії в довколишні тканини, що приводить до розвитку гастроїнтестінальной форми захворювання. Разом з тим в незначному відсотку випадків в місцях фіксації сальмонелл можуть формуватися вогнища проліфератівного, рідше гнійного запалення, що характерний для розвитку відповідно тифоподібної і септичної форм сальмонельозу

    Клініка. У практиці найчастіше використовують таку класифікацію клінічних форм сальмонельозу: гастроінтестинальна форма (гастритний, гастроентеритний, гастроентероколітний варіанти); генералізована форма (тифоподібний і септикопіємічний варіанти); бактеріоносійство (гостре, хронічне, транзиторне).

    Інкубаційний  період коливається від 2–6 год до 2–3 днів. Основні клінічні явища  зв'язані з дією ендотоксинів, які  вивільнюються при руйнуванні сальмонел  у травному каналі, на судинну і  нервову сітки слизової оболонки.

    Найчастіше (75–90%) зустрічається гастроінтестинальна  форма, яка супроводжується синдромами інтоксикації та ураженням травного каналу. Початок захворювання гострий, симптоми інтоксикації максимально  розвиваються протягом 1–2 діб. Спочатку з'являються загальна слабкість, головний біль, розлади сну, озноб, біль у м'язах і попереку, підвищується температура тіла. У наступні години або через добу приєднуються нудота, блювання, біль у животі. Рідше хвороба розпочинається 8 диспепсичних явищ або катару верхніх дихальних шляхів. Блювота частіше багаторазова, напочатку залишками їжі, а далі блювотиння стає водянистим, зеленуватого кольору.

    Біль  у животі гострий, постійний або  переймистий, локалізується переважно  в епігастральній та ілеоцекальній ділянках, біля пупка (так званий сальмонельозний трикутник), посилюється перед блюванням і дефекацією. Після блювання біль слабшає.

    Хворі переважно бліді. Зрідка лице червоне, з ін'єкцією судин склер і кон'юнктиви, на губах герпетична висипка. Пульс частий, артеріальний тиск знижений. Тони серця приглушені. Можуть виникати екстрасистолія, систолічний шум на верхівці. Живіт здутий, при пальпації болючий, бурчить. У третини хворих збільшена печінка, у 20–25% — селезінка.

    При легкому перебігу сальмонельозу втрати рідини не перевищують 3% маси тіла, середньої важкості — від 4 до 6%, при важкому перебігу — 7–10%. Останній характеризується яскравою інтоксикацією з вираженими диспепсичними проявами.

    Для гастритного варіанту, крім помірної загальної інтоксикації, характерні неприємні відчуття і біль в епігастрії. Нудота і блювання короткочасні, проносу немає. Гастроентероколітний варіант сальмонельозу починається як гастроентеритний, але на 2–3-тю добу приєднується синдром коліту: нерясні рідкі випорожнення з домішками слизу і крові, спазмована сигмоподібна кишка, рідше тенезми.

    Тифоподібний  варіант починається гостро з  ознобу, підвищення температури і  симптомів гастроентериту. Через 1–2 дні останні стихають і на перший план виступають явища загальної  інтоксикації. Можуть спостерігатися нежить і кашель, герпетична висипка на губах і носі, гіперемія обличчя, м'якого піднебіння, інколи лакунарна ангіна, макуло-папульозна або розеольозна висипка. Гарячка триває 6–10 днів і довше. Живіт здутий, печінка та селезінка збільшені.

    Септикопіємічний  варіант зустрічається рідко. Починається  хвороба гостро з ознобу, підвищення температури, явищ гастроентериту. Через  декілька днів формується картина сепсису (озноб, гарячка, виражена пітливість, головний біль, безсоння, може спостерігатися геморагічна висипка). Нерідко виникають септичний ендокардит, холецистохолангіт, гломерулонефрит, гнійний менінгіт.

    Бактеріоносійство може бути гострим, коли виділення сальмонел  продовжується не довше ніж 3 міс  після перенесеного захворювання, і хронічним (понад 3 міс).

    Носійство вважають транзиторним при відсутності  протягом останніх 3 міс клінічних  проявів і змін слизової оболонки кишок при ректороманоскопії, а  сальмонели вдалося виділити з калу лише 1–2 рази; результати серологічних досліджень негативні. Сальмонельоз може приєднуватись до інших хвороб (нозопаразитизм).

    Діагностика. Сальмонельоз розпізнають на підставі характерних клініко-епідеміологічних ознак і лабораторних даних. Слід врахувати, що гастроінтестинальна форма розпочинається гостро і вже через 10–12 год досягає максимальних проявів. Клінічна картина складається з синдромів загальної інтоксикації та гострого гастроентериту. У тяжких випадках виникає зневоднення. Вагомими є свідчення про груповий характер захворювань та їхній зв'язок з уживанням недоброякісних харчових продуктів або страв, що були приготовлені з порушенням санітарно-гігієнічних вимог.

    При гастроінтестинальній формі аналіз крові може показувати тенденцію  до еритроцитозу (внаслідок згущення крові), лейкоцитоз із зсувом формули вліво, ШОЕ в нормі або дещо збільшену. Копрограма свідчить про ураження тонкої і товстої кишок (порушення травлення, слиз, лейкоцити, зрідка еритроцити).

    Діагностика сальмонельозу включає бактеріологічне  дослідження крові хворого, калу, сечі, блювотиння, промивних вод, залишків їжі. Матеріал слід забирати до призначення етіотропного лікування. Посіви роблять на щільні диференціальні середовища (вісмут — сульфіт агар, середовища Ендо, Плоскірєва) і середовища збагачення. Можна також використати жовчний і звичайний м'ясо-пептонний бульйон.

    З серологічних методів діагностики  частіше використовують РНГА з груповим сальмонельозним діагностикумом і  РА (Відаля) з парними сироватками  крові, які беруть наприкінці 1-го тижня  і через 7–10 днів. Вдруге кров забирають, як правило, після стаціонарного  лікування, тобто в КІЗі. Мінімальний діагностичний титр — 1:160. Переконливішим є зростання титру антитіл у динаміці хвороби. Частота позитивних результатів досягає 75% і більше.