Адвокатура в Украине

Адвокат може мати помічника або кількох  помічників з числа осіб, які мають  вищу юридичну освіту. Умови роботи визначаються контрактом між адвокатом (адвокатським об’єднанням) і помічником адвоката з додержанням законодавства  про працю.

Адвокати, як і адвокатські об’єднання, повинні  відкривати поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках на території  України, а у встановленому чинним законодавством порядку — і в  іноземних банках, мати печатку і  штамп із своїм найменуванням (ч. 5 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру»).

Адвокатські бюро, колегії, фірми та інші адвокатські  об’єднання є юридичними особами.

Адвокатське бюро. Відповідно до змін, внесених до Закону України «Про адвокатуру», адвокатське  бюро визнано одним з видів  адвокатських об’єднань (ч. 5 ст. 4), хоча у його складі може працювати лише один адвокат. Адвокатське бюро є  юридичною особою і діє на підставі статуту, оскільки відповідно до закону діяльність адвокатури регулюється Конституцією України, Законом «Про адвокатуру», іншими законодавчими актами України і статутами адвокатських об’єднань (ст. 3).

До внесення змін до Закону України »Про адвокатуру»  від 10 січня 2002 р. порядок реєстрації адвокатських бюро ні Законом «Про адвокатуру», ні іншими актами не було визначено, але практика склалася таким  чином, що адвокатські бюро реєструвалися місцевими органами виконавчої влади за місцем їх знаходження. Зараз реєстрація бюро здійснюється відповідно до порядку реєстрації адвокатських об’єднань, встановленому Положенням про порядок реєстрації адвокатських об’єднань, а саме — в Міністерстві юстиції України .

Адвокат, який створює адвокатське бюро, має  право наймати технічних та інших працівників (окрім адвокатів) і користуватися іншими правами, що згідно з законодавством належать юридичній особі.

Адвокатські об’єднання — організаційна форма  діяльності адвокатури, за якої адвокат  для здійснення адвокатської діяльності об’єднується з іншими адвокатами. Перелік видів адвокатських об’єднань, наведений у законодавстві, не є вичерпним. Закон конкретизує лише деякі з них — колегії, адвокатські фірми, контори. Діють вони на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності і гласності.

Адвокатські об’єднання не займаються підприємницькою  діяльністю, не отримують прибутку, не виконують роботи, не надають  послуги — відповідно до Конституції  та чинного законодавства вони забезпечують право на захист та надають правову  допомогу не на засадах підприємництва, а здійснюють це як специфічну конституційну  функцію адвокатури.

Адвокатські об’єднання є юридичними особами, вони діють на підставі законодавства  та своїх статутів, які регулюють  порядок утворення, діяльності, реорганізації  і ліквідації адвокатських об’єднань, структуру, штати, функції, порядок витрачання коштів, права й обов’язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання. Адвокатські об’єднання вправі відкривати в банках, як українських, так і іноземних, поточні й депозитні рахунки, мають печатку і штамп зі своїм найменуванням.

Реєстрація  адвокатських об’єднань здійснюється Міністерством юстиції України  в порядку, визначеному Положенням про порядок реєстрації адвокатських об’єднань, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 27 квітня 1993 р. Для реєстрації подаються певні документи, перелічені в п. 2 Положення, зокрема заява, підписана уповноваженим представником об’єднання, статут адвокатського об’єднання, установчий договір чи протокол зборів адвокатів про створення адвокатського об’єднання, відомості про кількісний склад адвокатського об’єднання, наявність в його членів свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю, документ про внесення плати за реєстрацію (плата за реєстрацію адвокатських об’єднань складає десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Про зміни, що мали місце в установчих документах, про припинення діяльності і про  зміну адреси адвокатське об’єднання зобов’язане повідомити Мін’юст України у 5денний термін.

Відповідно  до ст. 19 Закону "Про адвокатуру" адвокати й адвокатські об'єднання  можуть створювати регіональні, загальнодержавні і міжнародні спілки та асоціації.  
Спілки та асоціації адвокатів представляють інтереси адвокатів у державних органах і об'єднаннях громадян, захищають соціальні та професійні права адвокатів, здійснюють методичну і видавничу роботу, сприяють підвищенню професійного рівня адвокатів, можуть створювати спеціальні фонди і діють відповідно до своїх статутів.  
Діяльність спілок і асоціацій не можна ототожнювати з діяльністю адвокатських об'єднань. По-перше, адвокатські об'єднання утворюються для здійснення професійних функцій із захисту прав і свобод людини, представництва прав і законних інтересів фізичних осіб. Спілки адвокатів створюються для захисту соціальних і професійних прав своїх членів. По-друге, адвокатські об'єднання захищають інтереси осіб, які не є членами адвокатського об'єднання. Спілка захищає інтереси тільки адвокатів, членів асоціації чи спілки. По-третє, за надання правової допомоги адвокатські об'єднання, на відміну від спілок і асоціацій, отримують оплату відповідно до договору з клієнтом, або від держави (надання безоплатної допомоги). І останнє, законом передбачено різний порядок реєстрації: для адвокатських об'єднань обов'язкова реєстрація у Мін'юсті, а асоціації і спілки адвокатів реєструються в місцевих органах влади.  
Більше десяти років діє громадська організація "Спілка адвокатів України". Діяльність Спілки поширюється на всю територію України. Спілка адвокатів України — всеукраїнська організація адвокатів, метою якої є об'єднання зусиль адвокатів у сприянні формуванні демократичної правової держави, підвищення рівня правової допомоги, піднесення ролі і авторитету адвокатури в суспільстві й державі, вдосконалення законодавчого регулювання діяльності адвокатури, сприяння досягненню адвокатурою повної самостійності та самоврядування, захист законних інтересів членів Спілки, поширення історичних традицій української адвокатури та адвокатських об'єднань.  
У своїй діяльності Спілка адвокатів України сприяє розвитку і поглибленню міжнародних зв'язків адвокатів з державними органами, громадськими організаціями, закордонними і міжнародними організаціями. Для реалізації вищезазначених цілей Спілка адвокатів України виконує наступні завдання:  
— вносить пропозиції до органів влади та управління, щодо питань регулювання діяльності адвокатури;  
— сприяє підвищенню кваліфікації й обміну досвідом роботи адвокатів;  
— розробляє і поширює норми адвокатської етики;  
— сприяє науковим розробкам питань, пов'язаним з діяльністю адвокатури;  
— розвиває міжнародні зв'язки, співробітництво з міжнародними організаціями.  

6. Діяльність адвокатури регламентується Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру" іншими законодавчими актами України та статутами адвокатських об'єднань (ст. З Закону).

Відповідно  до Закону України "Про адвокатуру" адвокат має право займатися  адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до закону та статутів адвокатських об'єднань.

Закон України "Про адвокатуру" закріплює, що адвокатські об'єднання діють  на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності.

Добровільність  означає, що адвоката не можна примусити  стати членом будь-якого адвокатського  об'єднання, рівно як ніхто не може утримати його від виходу з будь-якого  адвокатського об'єднання за його власним бажанням. Адвокат може вільно обирати, з ким із своїх колег  об'єднуватись і чи об'єднуватись взагалі. Цей принцип останнім часом набув  підвищеної актуальності у зв'язку з пропозиціями повернути з минулого деякі старі форми організації  адвокатури, наприклад, колегії адвокатів  з обов'язковим членством в  них усіх адвокатів. Такий підхід, у разі його реалізації, призвів  би до порушення фундаментальних  демократичних принципів діяльності адвокатури, зокрема, принципу, що розглядається.

Самоврядування  адвокатського об'єднання означає, що останнє створюється за ініціативою  осіб, які мають свідоцтво про  право на заняття адвокатською діяльністю, і вони вільно виявляють бажання  утворити таке об'єднання, аби здійснювати  свою професійну діяльність та брати  участь у керуванні власними справами. Адвокати на свій власний розсуд обирають керівні органи, які їм підзвітні, визначають їх права та обов'язки, самі встановлюють порядок діяльності адвокатського  об'єднання, структуру, штати, порядок  витрачання коштів та вирішують інші питання функціонування адвокатського  об'єднання.

Колегіальність - це принцип, імпліцитно притаманний  діяльності будь-яких адвокатських формувань  в усі часи. Теоретично під колегіальністю розуміється такий набір правил менеджменту, який зумовлює прийняття  важливих рішень групою осіб, кожна  з яких несе персональну відповідальність лише за свою сферу діяльності. Цей  постулат теорії управління підприємством  у своєму втіленні в реаліях сучасної адвокатської практики означає, що голова («президент», «керівник» тощо) адвокатського  об'єднання є насправді «першим  серед рівних» собі колег і  виконує суто господарські та розпорядчі функції, не впливаючи на професійну діяльність решти членів адвокатського  об'єднання. Втім, принципові рішення  щодо організації та функціонування об'єднання, відповідно до коментованої норми Закону, мають відноситися  до компетенції загальних зборів чи іншого колегіального органу адвокатського  об'єднання (що має бути зафіксовано  у статуті об'єднання).

Гласність - цей принцип слід застосовувати  з урахуванням адвокатської таємниці при відкритості діяльності об'єднання (див. коментар до ст. 9, 10).

Реєстрація  адвокатських об'єднань проводиться  у Міністерстві юстиції України  в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Адвокатські об'єднання письмово повідомляють місцеві органи влади про свою реєстрацію, а адвокати — про одержання свідоцтва на право займатися адвокатською діяльністю.

Порядок утворення, діяльності, реорганізації  та ліквідації адвокатських об'єднань, структура, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов'язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, що належать до їх діяльності, регулюються статутом відповідного об'єднання. 

7.  В Україні згідно із Законом "Про адвокатуру" (1992 р.) адвокатура є добровільним професійним громадським об’єднанням, покликаним  згідно із Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.

Особа, котра отримала свідоцтво про  право на заняття адвокатською діяльністю, має право займатись індивідуально  або об’єднатись з іншими адвокатами в колегії, фірми, контори та інші адвокатські об’єднання, які діють  відповідно до згаданого Закону та своїх статутів.

Діяльність  адвокатських об’єднань грунтується на засадах добровільності, самоврядуванні, колегіальності та гласності.

Особливістю адвокатських об’єднань є те, що вони створюються адвокатами не з  метою реалізації власних прав, свобод та інтересів чи одержання прибутку, а для виконання обов’язків, покладених на них державою.

Відповідно  до ст. 4 Закону України "Про адвокатуру" реєстрація адвокатських об'єднань провадиться  у Міністерстві юстиції України.

Реєстрація  адвокатських об’єднань здійснюється відповідно до Положення про порядок  реєстрації адвокатських об’єднань, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України  від 27 квітня 1993 р. № 302.

Для реєстрації адвокатського об'єднання до Мін’юсту подаються:

• заява, підписана уповноваженим представником об'єднання;
• статут адвокатського об'єднання;
• установчий договір чи протокол зборів адвокатів про створення адвокатського об'єднання;
• дані про кількісний склад адвокатського об'єднання, наявність у його членів свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю;
• документ, який свідчить про місцезнаходження адвокатського об’єднання;
• документ про внесення плати за реєстрацію.

Заява про реєстрацію адвокатського об'єднання  розглядається у місячний термін від дня надходження всіх необхідних документів.  

За результатами розгляду заяви можуть бути прийняті такі рішення про: реєстрацію адвокатського  об'єднання; відмову в реєстрації адвокатського об'єднання; залишення  заяви без розгляду.

У разі реєстрації адвокатського об'єднання  йому видається свідоцтво про  реєстрацію. Зареєстрованому адвокатському  об'єднанню присвоюється відповідний  номер, що вноситься до Реєстру адвокатських об'єднань.

Якщо  статутні або інші документи, подані до реєстрації адвокатського об'єднання, суперечать законодавству України, приймається рішення про відмову  в реєстрації, яке в 10-денний термін надсилається заявникові. Рішення про  відмову в реєстрації адвокатського  об'єднання може бути оскаржене в  порядку, передбаченому законодавством.

Заява про реєстрацію адвокатського об'єднання  залишається без розгляду, якщо вона подана без зазначених документів, про що Мін’юст повідомляє заявника протягом часу встановленого для  розгляду заяв. У разі усунення причин, на підставі яких було внесено рішення про залишення заяви без розгляду, заява розглядається в порядку і термін, встановлені згаданим Положенням.

Відповідно  до п. 2 вказаної постанови КМ України  за реєстрацію адвокатських об'єднань справляється плата в розмірі  десяти неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян. За видачу адвокатському  об’єднанню дубліката свідоцтва  про реєстрацію справляється плата  в розмірі 50% цієї суми. Вся сума плати  зараховується до державного бюджету  України.

Для реєстрації  змін та доповнень до статутів адвокатських об’єднань до Мін’юсту подається відповідна заява, до якої додаються оригінали свідоцтва про реєстрацію адвокатського об’єднання та статуту, зміни та доповнення у двох примірниках, протокол загальних зборів засновників щодо прийняття рішення про внесення змін. У разі зміни юридичної адреси додатково подається документ, який свідчить про місцезнаходження адвокатського об’єднання.

Порядок утворення, діяльності, реорганізації  та ліквідації адвокатських об’єднань, структура, штати, функції, порядок  витрачання коштів, права та обов’язки  керівних органів, порядок їх обрання  та інші питання, що належать до їхньої діяльності, регулюються статутом відповідного об’єднання.