Реалізація права на судовий захист

 

Практичні труднощі складатимуть адміністративні справи, у яких предметом розгляду будуть нормативна-правові акти. Вони стосуватимуться інтересів багатьох осіб, на яких поширюють дію ці акти. А тому було б правильно, щоб адміністративний суд повідомив усіх зацікавлених осіб про відкриття провадження у такій справі, щоб вони за бажання вступили у справу як треті особи. Зрозуміло, що кожного особисто суд повідомити не зможе. Можна запровадити правило, згідно з яким про початок провадження в адміністративній справі про нормативно-правовий акт суд повинен повідомити через офіційні видання, у яких цей акт було опубліковано. Це приведе до збільшення часу розгляду справи. Але таке правило, на наш погляд, є доцільним і виправданим.

 

Сторони і треті особи  можуть брати участь у процесі  разом із представниками або тільки через них. Процесуальні права й обов’язки представників є похідними від процесуальних прав та обов’язків сторін і третіх осіб, їхній обсяг залежить від уповноваження представника довірителем (стороною або третьою особою), якщо представник діє на підставі договору, або від увстановлених законом меж, якщо представник діє на підставі закону (наприклад, батьки як законні представники неповнолітніх, керівники як законні представники органів, підприємств, установ, організацій тощо).

 

Процесуальне становище  інших учасників адміністративного процесу (свідків, судових експертів, секретаря судового засідання, перекладача) в адміністративному судочинстві та інших видах судочинства не повинно мати суттєвих відмінностей.

 

Варто звернути увагу  на нові фігури, які пропонується запровадити у судочинстві, і в адміністративному зокрема. Це – спеціаліст і судовий розпорядник. Спеціаліст – це особа, яка є фахівцем у певній галузі й володіє спеціальними знаннями, необхідними для надання технічної допомоги адміністративному суду в процесі доказування. Наприклад, як спеціаліст може бути запрошений фахівець у галузі діловодства для роз’яснення перед судом процедури розробки, документування, візування, погодження та за-

 

263

 

твердження рішень органу, чи фахівець у галузі комп’ютерної техніки для роз’яснення процесу електронного документообігу і можливостей втручання в нього, для відтворення електронних документів перед судом тощо. На відміну від висновків експерта, результати роботи спеціаліста не є джерелом доказів, а лише допомагають суду та іншим учасникам процесу розібратися в інформації, яка постає перед ними, та зрозуміти її.

 

У зв’язку із запровадженням Законом «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 р. служби судових розпорядників  виникає необхідність визначити  правовий статус судового розпорядника в адміністративному процесі. Виходячи із завдань судових розпорядників, визначених частиною першою ст. 132 Закону, можна закріпити за ним забезпечення належного стану судового залу і дотримання порядку присутніми у залі, запрошення до залу учасників адміністративного судочинства, оголошення про вхід суду до залу, виконання розпоряджень головуючого у судовому засіданні тощо.

 

На сьогодні ці дії  виконує переважно секретар судового засідання, що, як правило, відволікає його від виконання основного завдання – протоколювання ходу судового засідання. У зв’язку з прогнозованим невеликим навантаженням на судового розпорядника недоцільно передбачати обов’язкову його участь у процесі. Рішення про залучення судового розпорядника до участі в судовому засіданні мав би приймати головуючий, виходячи з кількості сторін, інших учасників адміністративного процесу та присутніх у залі. У простих справах функції судового розпорядника міг би виконувати секретар судового засідання.

 

1. Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою.

 

2. На прохання позивача  службовцем апарату адміністративного  суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.

 

3. Адміністративний позов  може містити вимоги про:

 

1) скасування або визнання  нечинним рішення відповідача  - суб'єкта владних повноважень  повністю чи окремих його положень;

 

2) зобов'язання відповідача  - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

 

3) зобов'язання відповідача  - суб'єкта владних повноважень  утриматися від вчинення певних  дій;

 

4) стягнення з відповідача  - суб'єкта владних повноважень  коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

 

5) виконання зупиненої  чи невчиненої дії;

 

6) встановлення наявності  чи відсутності компетенції (повноважень)  суб'єкта владних повноважень.

 

4. Позовна заява може  містити, крім визначених частиною третьою цієї статті, інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Стаття 106. Вимоги до позовної заяви

 

1. У позовній заяві  зазначаються:

 

1) найменування адміністративного  суду, до якого подається позовна  заява;

 

2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

 

3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце  служби посадової чи службової  особи, поштова адреса, а також  номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

 

4) зміст позовних вимог  і виклад обставин, якими позивач  обґрунтовує свої вимоги;

 

5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від  сплати судового збору; про  звільнення від оплати правової  допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;

 

6) перелік документів  та інших матеріалів, що додаються.

 

2. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

 

3. До позовної заяви  додаються її копії та копії  всіх документів, що приєднуються  до неї, відповідно до кількості відповідачів, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

 

4. Позовна заява підписується  позивачем або його представником  із зазначенням дати її підписання.

 

5. Якщо позовна заява  подається представником, то у  ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Стаття 107. Відкриття провадження в адміністративній справі

 

1. Суддя після одержання  позовної заяви з'ясовує, чи:

 

1) подана позовна заява  особою, яка має адміністративну  процесуальну дієздатність;

 

2) має представник  належні повноваження (якщо позовну  заяву подано представником);

 

3) відповідає позовна  заява вимогам, встановленим статтею  106 цього Кодексу;

 

4) належить позовну  заяву розглядати в порядку  адміністративного судочинства  і чи підсудна позовна заява  даному адміністративному суду;

 

5) немає інших підстав  для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

 

2. Суддя відкриває  провадження в адміністративній  справі на підставі позовної  заяви, якщо відсутні підстави  для повернення позовної заяви  чи відмови у відкритті провадження у справі.

 

3. Питання про відкриття  провадження в адміністративній  справі суддя вирішує не пізніше  наступного дня після надходження  позовної заяви до адміністративного  суду або закінчення строку, встановленого  для усунення недоліків позовної заяви, у разі залишення позовної заяви без руху.

 

4. Про відкриття провадження  у справі чи відмову у відкритті  провадження у справі суддя  постановляє ухвалу. В ухвалі  про відкриття провадження у  справі зазначаються:

 

1) найменування адміністративного суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження в адміністративній справі, номер справи;

 

2) ким і до кого  пред'явлено адміністративний позов;

 

3) зміст позовних вимог;

 

4) дата, час і місце  попереднього судового засідання,  якщо суд вважає його проведення необхідним;

 

5) пропозиція відповідачу  подати в зазначений строк  письмові заперечення проти позову  та докази, які у нього є;

 

6) яким складом суду  розглядатиметься справа.

 

5. Копія ухвали про  відкриття провадження в адміністративній  справі невідкладно після постановлення надсилається особам, які беруть участь у справі, разом з інформацією про їхні процесуальні права і обов'язки. Відповідачам надсилаються також копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Стаття 108. Залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви

 

1. Суддя, встановивши,  що позовну заяву подано без  додержання вимог, встановлених  статтею 106 цього Кодексу, постановляє  ухвалу про залишення позовної  заяви без руху, у якій зазначаються  недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

 

2. Якщо позивач усунув  недоліки позовної заяви у  строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

 

3. Позовна заява повертається  позивачеві, якщо:

 

1) позивач не усунув  недоліки позовної заяви, яку  залишено без руху;

 

2) позивач до відкриття  провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання;

 

3) позовну заяву подано  особою, яка не має адміністративної  процесуальної дієздатності;

 

4) позовну заяву від  імені позивача подано особою, яка не має повноважень на  ведення справи;

 

5) у провадженні цього або іншого адміністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

 

6) справа не підсудна  цьому адміністративному суду.

 

4. Копія ухвали про  повернення позовної заяви невідкладно  надсилається особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

 

5. Ухвали про залишення  позовної заяви без руху або  про повернення позовної заяви  можуть бути оскаржені особою, яка подала позовну заяву.

 

6. Залишення позовної  заяви без руху або повернення позовної заяви не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Стаття 109. Відмова у  відкритті провадження в адміністративній справі

 

1. Суддя відмовляє  у відкритті провадження в  адміністративній справі лише, якщо:

 

1) заяву не належить  розглядати в порядку адміністративного  судочинства;

 

2) у спорі між тими  самими сторонами, про той самий  предмет і з тих самих підстав  є такі, що набрали законної  сили: постанова суду чи ухвала  суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, про закриття провадження в такій справі у зв'язку з відмовою позивача від адміністративного позову або примиренням сторін;

 

3) настала смерть фізичної  особи чи припинено юридичну  особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено адміністративний позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

 

4) подана заява щодо  протоколу територіальних (окружних) виборчих комісій щодо встановлення  підсумків голосування у межах  територіального виборчого округу під час проведення виборів Президента України, народних депутатів України, а також протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці.

 

2. Про відмову у  відкритті провадження в адміністративній  справі суддя постановляє ухвалу.

 

3. Копія ухвали про  відмову у відкритті провадження  в адміністративній справі невідкладно  надсилається особі, яка подала  позовну заяву, разом із позовною  заявою та усіма доданими до  неї матеріалами.

 

4. Ухвала про відмову  у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву.

 

5. Повторне звернення  тієї ж особи до адміністративного  суду з таким самим адміністративним  позовом, щодо якого постановлено  ухвалу про відмову у відкритті  провадження, не допускається.