Реалізація права на судовий захист

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Ноября 2012 в 11:56, реферат

Описание

Реалізація права на судовий захист, згідно з принципом диспозитивності, починається зі звернення особи, яка вважає свої права порушеними, до суду. Суд позбавлений можливості самостійно ініціювати процес, інакше він перестане бути судом і перетвориться на звичайний контролюючий орган.

Работа состоит из  1 файл

Документ Microsoft Word.doc

— 193.50 Кб (Скачать документ)

5) виконання зупиненої  чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності  чи відсутності компетенції (повноважень)  суб'єкта владних повноважень; 

7) примусове відчуження  земельної ділянки, інших об'єктів  нерухомого майна, що на ній  розміщені, з мотивів суспільної необхідності. ( Частину третю статті 105 доповнено пунктом 7 згідно із Законом N 1559-VI від 17.11.2009 )

4. Позовна заява може  містити, крім визначених частиною  третьою цієї статті, інші вимоги  на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Стаття 106. Вимоги до позовної заяви

1. У позовній заяві  зазначаються:

1) найменування адміністративного  суду, до якого подається позовна  заява;

2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також  номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце  служби посадової чи службової  особи, поштова адреса, а також  номер засобу зв'язку, адреса електронної  пошти, якщо такі відомі;

4) зміст позовних вимог  і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від  сплати судового збору; про  звільнення від оплати правової  допомоги і забезпечення надання  правової допомоги, якщо відповідний  орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;

6) перелік документів  та інших матеріалів, що додаються.

2. На підтвердження  обставин, якими обґрунтовуються  позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

3. До позовної заяви  додаються її копії та копії  всіх документів, що приєднуються  до неї, відповідно до кількості  відповідачів, документ про сплату  судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

4. Позовна заява підписується  позивачем або його представником  із зазначенням дати її підписання.

5. Якщо позовна заява  подається представником, то у  ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також  номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Стаття 107. Відкриття провадження  в адміністративній справі

1. Суддя після одержання  позовної заяви з'ясовує, чи:

1) подана позовна заява  особою, яка має адміністративну  процесуальну дієздатність;

2) має представник  належні повноваження (якщо позовну  заяву подано представником);

3) відповідає позовна  заява вимогам, встановленим статтею  106 цього Кодексу;

4) належить позовну  заяву розглядати в порядку  адміністративного судочинства  і чи підсудна позовна заява  даному адміністративному суду;

5) немає інших підстав  для повернення позовної заяви  або відмови у відкритті провадження  в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

2. Суддя відкриває  провадження в адміністративній  справі на підставі позовної  заяви, якщо відсутні підстави  для повернення позовної заяви  чи відмови у відкритті провадження  у справі.

3. Питання про відкриття  провадження в адміністративній справі суддя вирішує не пізніше наступного дня після надходження позовної заяви до адміністративного суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви, у разі залишення позовної заяви без руху.

4. Про відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу. В ухвалі про відкриття провадження у справі зазначаються:

1) найменування адміністративного  суду, прізвище та ініціали судді,  який відкрив провадження в  адміністративній справі, номер справи;

2) ким і до кого  пред'явлено адміністративний позов;

3) зміст позовних вимог;

4) дата, час і місце  попереднього судового засідання,  якщо суд вважає його проведення  необхідним;

5) пропозиція відповідачу  подати в зазначений строк  письмові заперечення проти позову та докази, які у нього є;

6) яким складом суду  розглядатиметься справа.

5. Копія ухвали про  відкриття провадження в адміністративній  справі невідкладно після постановлення  надсилається особам, які беруть  участь у справі, разом з інформацією про їхні процесуальні права і обов'язки. Відповідачам надсилаються також копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Стаття 108. Залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви

1. Суддя, встановивши,  що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

2. Якщо позивач усунув  недоліки позовної заяви у  строк, встановлений судом, вона  вважається поданою у день  первинного її подання до адміністративного  суду.

3. Позовна заява повертається  позивачеві, якщо:

1) позивач не усунув  недоліки позовної заяви, яку  залишено без руху;

2) позивач до відкриття  провадження в адміністративній  справі подав заяву про її  відкликання;

3) позовну заяву подано  особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;

4) позовну заяву від  імені позивача подано особою, яка не має повноважень на  ведення справи;

5) у провадженні цього  або іншого адміністративного  суду є справа про спір між  тими самими сторонами, про  той самий предмет і з тих самих підстав;

6) справа не підсудна  цьому адміністративному суду.

4. Копія ухвали про  повернення позовної заяви невідкладно  надсилається особі, яка її  подала, разом із позовною заявою  й усіма доданими до неї  матеріалами.

5. Ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви можуть бути оскаржені особою, яка подала позовну заяву.

6. Залишення позовної  заяви без руху або повернення  позовної заяви не позбавляють  права повторного звернення до  адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Стаття 109. Відмова у  відкритті провадження в адміністративній справі

1. Суддя відмовляє  у відкритті провадження в  адміністративній справі лише, якщо:

1) заяву не належить  розглядати в порядку адміністративного  судочинства;

2) у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили: постанова суду чи ухвала суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, про закриття провадження в такій справі у зв'язку з відмовою позивача від адміністративного позову або примиренням сторін;

3) настала смерть фізичної  особи чи припинено юридичну  особу, які звернулися із позовною  заявою або до яких пред'явлено  адміністративний позов, якщо  спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

4) подана заява щодо  протоколу територіальних (окружних) виборчих комісій щодо встановлення  підсумків голосування у межах  територіального виборчого округу  під час проведення виборів  Президента України, народних  депутатів України, а також протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці.

( Частину першу статті 109 доповнено пунктом 4 згідно  із Законом N 1616-VІ від 21.08.2009 - зміну визнано неконституційною  згідно з Рішенням Конституційного  Суду N 26-рп/2009 від 19.10.2009 )

2. Про відмову у  відкритті провадження в адміністративній  справі суддя постановляє ухвалу.

3. Копія ухвали про  відмову у відкритті провадження  в адміністративній справі невідкладно  надсилається особі, яка подала  позовну заяву, разом із позовною  заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

4. Ухвала про відмову  у відкритті провадження в  адміністративній справі може  бути оскаржена особою, яка подала  позовну заяву.

5. Повторне звернення  тієї ж особи до адміністративного  суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається. орма та зміст позовної заяви

 

Згідно зі статтями 105 - 106 КАСУ позовна заява має бути подана до адміністративного суду у  письмовій формі та повинна містити  наступні відомості:

·         найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

·         ім'я чи назву позивача, поштову  адресу, а також номер засобу зв'язку та адресу електронної пошти, якщо такі є;

·         ім'я або назву відповідача, посаду й місце служби посадової чи службової особи, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку та адресу електронної пошти, якщо такі відомі;

·         зміст позовних вимог (нагадаємо, що ними можуть бути вимоги на захист прав, свобод чи інтересів осіб виключно у сфері публічно-правових відносин - наприклад, вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб’єкта владних повноважень, про зобов’язання відповідача - суб’єкта владних повноважень прийняти

 

рішення або вчинити  певні дії чи утриматися від їх вчинення, про стягнення з відповідача коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю, тощо);

·         виклад обставин, якими позивач обґрунтовує  свої вимоги (на підтвердження цих  обставин позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом);

·         у разі необхідності - клопотання про  звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання  правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;

·         перелік документів та інших матеріалів, що додаються (в обов’язковому порядку - копії позовної заяви та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів та документ про сплату судового збору).

 

Позовна заява підписується позивачем або його представником  із зазначенням дати підписання заяви. Якщо позовна заява подається представником позивача, то до неї мають додаватися довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника на подання позову і, можливо, на подальше представництво в суді під час розгляду цього позову, а також мають бути вказані ім'я представника, його поштова адреса, номер телефону та адреса електронної пошти, якщо вони є. Позовну заяву може бути підписано однією з таких компетентних осіб: при поданні від імені юридичної особи - уповноваженою посадовою особою юридичної особи (наприклад, директором чи головою правління) або представником підприємства (юрисконсультом, адвокатом тощо); при поданні від імені фізичної особи - самою фізичною особою або її представником (юрисконсультом, адвокатом та ін.).

 

Способи подання заяви та судовий збір

 

Щодо самої процедури  подання позовної заяви, то існує  два варіанти її проведення. По-перше, позовна заява з 

 

необхідними копіями (залежно  від кількості відповідачів) може бути подана безпосередньо до канцелярії відповідного суду. При цьому варто зробити одну зайву копію, яка, на прохання особи, що її подає, реєструється працівником канцелярії (на ній проставляються дата подання, підпис працівника канцелярії та печатка канцелярії) і повертається позивачу чи його представнику. Ця завірена копія може знадобитися у майбутньому, оскільки буде документальним підтвердженням подання позову. По-друге, позовну заяву можна направити на адресу суду поштою. Але тут необхідно потурбуватися про те, щоб у відправника залишилося документальне підтвердження того, що і коли він направив на адресу суду, - це не важко зробити, використавши таку форму відправлення, як цінний лист з описом вкладення.

 

Але незалежно від  обраного способу подання заяви  до адміністративного суду, слід пам’ятати, що до заяви обов’язково має бути додана квитанція про сплату судового збору. На сьогодні, як зазначено у пп. 2 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень КАСУ, судовий збір при зверненні до адміністративного суду визначається відповідно до пп. ”б” п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України ”Про державне мито” від 21 січня 1993 р. № 7-93 і становить 0, 2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (тобто 3 грн 40 коп.). Виняток з цього правила становлять випадки подання до адміністративного суду позовних заяв, що містять майнові вимоги про стягнення грошових коштів, - за таких обставин розмір судового збору становитиме один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 гривень (пп. 3 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень КАСУ).

Информация о работе Реалізація права на судовий захист