Проектування сівозмін і систем обробітку грунту та заходів по боротьбі з бур’янами в господарстві

Національний Університет  Біоресурсів

і Природокористування  України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА    РОБОТА

 

із загального землеробства

ПРОЕКТУВАННЯ  СІВОЗМІН І СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ    ТА   ЗАХОДІВ ПО БОРОТЬБІ З БУР’ЯНАМИ В ГОСПОДАРСТВІ

«Полісся»

Борзнянський    район

Чернігівська      область

 

 

 

 

 

                                                                    Факультет Агробіологічний

                                                                           III   курс    I       група                       

                                                                 Науменко Андрій Аркадійович

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ – 2011

 

Зміст

Вступ

1. Природно – економічні умови господарства

Загальні відомості про господарство на період складання проекту

Агрономічна та агрохімічна характеристика ґрунтів та рекомендації по їх раціональному використанню

Агрокліматичні умови розташування господарства

Експлікація та трансформація земельних угідь

2. Проектування і обґрунтування нової сівозміни

     2.1. Структура посівних площ в господарстві на період написання курсової роботи

     2.2. Структура посівних площ та існуюча в господарстві система сівозміни

     2.3. Проектування нової сівозміни  та її агротехнічне обґрунтування

     2.4. Економічна оцінка існуючої  в господарстві сівозміни і запровадженої до освоєння

3. Запровадження та освоєння запроектованої сівозміни

4. Система обробітку ґрунту і полях сівозміни

5. Система агротехнічних, хімічних і біологічних заходів боротьби з бур’янами в полях сівозміни

     Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Сільське господарство є промисловістю яка є провідною в нашій країні. Основною його задачею є забезпечення стабільного розвитку і високої рентабельності сільськогосподарського виробництва. Розвиток сільського господарства значною мірою залежить від землеробства, від правильного його введення. І тому підвищення ефективності землеробства дає можливість для більш повного забезпечення потреб населення в продуктах харчування, а промисловості в сировині.

Землеробство  – це наука про раціональне використання землі, відтворення її родючості і заходи його ефективного використання для одержання високих врожаїв. В землеробстві головною задачею є збільшення зерна, удосконалення структури посівних площ, підвищення стійкості рослинництва за рахунок покращення використання землі на основі    науково – технічного процесу.

Основною частиною інтенсифікації є спеціалізація сільськогосподарського виробництва, яка ставить за мету                           науково – обґрунтоване розміщення, а також найбільш спрямований розвиток галузей економіки в кожній зоні з врахуванням її природних умов в кожному господарстві.

Обов’язковою  умовою стабільного розвитку землеробства є використання досягнень науки  і передового досвіду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Природно – економічні умови господарства

1.1. Загальні  відомості про господарство на  період складання проекту

Колективне сільськогосподарське підприємство «Полісся» розміщене в центральній частині Борзнанського району з господарським центром в м. Борзна, Чернігівської області. До складу господарства «Полісся» входить село Любомудрівка. В своїй структурі має 5 бригад.

Напрямок сільськогосподарського виробництва в господарстві «Полісся» - м'ясо – молочне скотарство і  свинарство; зернове господарство.

Для рентабельного і економічно вигідного ведення господарства в КСП «Полісся» недостатня кількість техніки і працівників. Чисельність працівників на 1 листопада 2011 року:

• всього 218 чоловік
• працівники зайняті в с/г виробництві 218
• постійні працівники 197
• службовці 27

           З них : 

•   керівники 7

• спеціалісти 8
• працівники зайняті в промислових підприємствах 7
• торгові працівники 2

Облік тракторів, сільськогосподарських  машин і енергетичних потужностей :

1. Наявність тракторів  26

• колісні 16
• гусеничні 10

2. Наявність зернозбиральних комбайнів 6

 

3. Наявність с/г машин

• плуги 7
• борони 44
• культиватори 12
• сівалки 13
• косарки тракторні 4
• косарки подрібнювальні 1
• збиральні машини 11
• коренезбиральні комплекси 17

 

 

Таблиця 1

Земельні угіддя господарства

№	Види земельних угідь	Гектари	%
1 2 3 4 5 6 7 8 9	Рілля Сіножаті Пасовища Ліси Сади Площа під водоймами Дороги, будівлі та двори Інші землі Всього угідь	2810,6 173,2 147,8 149,6 55,4 63,8 138,8 181,5 3720,7	75,5 4,7 3,9 4 1,5 1,7 3,7 4,9 100

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Агрономічна та агрохімічна характеристика ґрунтів та рекомендації по їх раціональному використанню

Ґрунти один з найважливіших  елементів природного середовища для  господарської діяльності людини. Згідно схеми агрогрунтового районування, території с/г підприємства «Полісся» знаходиться на межі двох агрогрунтових зон. Північна частина господарства входить в склад Лівобережної низинної провінції Полісся з потужними антропогенними відкладами, строкатим ґрунтовим покривом, переважають опідзолені ґрунти на лісових породах в комплексі з дерново – підзолистими , дерново – лучними , лучно - болотними та болотними ґрунтами. Південна та центральна частина компосту відноситься до   Київсько – Бахмацького регіону Лівобережної низинної провінції Лісостепу з переважанням чорноземів та чорноземно – лучних ґрунтів.

Вирівняні слабодендровані ділянки  лісової тераси в минулому були вкриті суглинними склонами та дібровами. Під ними формувалися різні типи чорноземів, з яких найголовнішими є типові та опідзолені. Характерною їх рисою є малогумусність. В господарстві переважають вилугувані чорноземи, вони мають нейтральну реакцію і добру водозатримуючу здатність й значну родючість. Серед них залягають опідзолені чорноземи, які в минулому довгий час розвивалися під дібровами. Вони майже не відрізняються від типових чорноземів, але мають слабко глинисту реакцію.

Чорноземи сильно змиті, крупнопилувато – легкосуглинкові. Ґрунти залягають на крупних схилах лесового плато. В механічному складі мулуватих часток 9,4 %, крупно пилуватих 62,4 %, піщаних 17,8 %. Вміст гумусу в орному шарі 1,0 %, на глибині 65 – 75см – 0 ,6 %, рН сольовий 6,3 – 6,5, рН водний 7,4 – 7,6. Гідролітична кислотність 0,6 – 0,9 мг/екв на 100 г ґрунту. Сума ввібраних основ 15,60 – 18,20  мг/екв на 100 г. Забезпеченістю рухомими формами фосфору – знижена, калію середня.

Чорноземи вилугувані глибокі слабогумусовані крупнопилувато – легкосуглинкові. Залягають на лесовому плато. Глибина гумусованості може досягати 125 – 135см. В механічному складі мулуватих часток 9,2 – 12,4 %, крупно пилуватих 53,1 – 57,7 %, піщаних 20,2 – 27,1 %. Вміст гумусу в орному шарі 2,4 – 2,6 %, на глибині 70 – 80см – 0,9 – 1,2 % і рН сольовий 6,1 – 6,7 % , рН водний 7,4 – 8,0. Гідролітична кислотність 0,3 – 1,9 мг/екв на 100 г ґрунту. Ємкість поглинання 9,2 мг/екв. Валовий фосфор 0,09 %, валовий калій 1,03 %. Забезпеченість рухомими формами фосфору – середня, калію низька.

Темно – сірі опідзолені крупнопилувато – легкосуглинкові. Залягають на лесовому плато. На відміну від сірих опідзолених мають більший вміст гумусу, менш виявлені ознаки опідзолення. Реакція ґрунтового розчину слабо кисла – рН 5,5, гідролітична кислотність 1,93 мг/екв на 100 г ґрунту, сума ввібраних основ 11,2 мг/екв на 100 г ґрунту. Вміст мулуватих часток 16,16 %, крупно пилуватих 66,60 %, піщаних 8,31 %.  Забезпеченість рухомими формами фосфору і калію – знижена.

Сірі опідзолені крупнопилувато – легкосуглинкові. Сформувались на лесовому плато. Гумусовий горизонт до 25 – 30 см. Ілювіальний горизонт червонувато – бурий з горіхуватою структурою. Загальна пористість від 50 – 60 % в орному шарі, до 40 – 45 % в ілювіальному горизонті і породі. Реакція ґрунтового розчину слабо кисла рН 5,0 – 5,3, гідролітична кислотність 1,44 – 1,93 мг/екв на 100 г ґрунту, сума ввібраних основ 15,6 мг/екв на 100 г ґрунту. Забезпеченість рухомими формами фосфору і калію – знижена. До негативних якостей належить значний вміст мулуватих часток як в орному шарі 14,02 %, так і в ілювіальному горизонті, що зменшує водо – та повітропроникнення.

Ясно - сірі опідзолені слабозмиті  крупнопилувато – легкосуглинкові. Сформувались на лесовому плато. Вони мають чіткий профіль підзоленого типу. Гумусовий горизонт до 20 см сірий, під ним елювіальний горизонт ясно – сірий, вилугований, тонкопластичний з кварцовою присипкою і майже без гумусу. Ілювіальний горизонт бурий горіхувато – призматичний, глибина 70 – 80 см, нижня переходить в лес. Карбонати кальцію залягають на глибині 150 см. Вміст рухомих форм фосфору та калію достатньо значний.

Дерново –  слабопідзолисті піщані. Грунтові води залягають близько до поверхні, що сприяє оглеєнню. Ці ґрунти мають родючість вищу від попередніх. рН ґрунтового розчину від 5,8 в верхній частині розрізу, до 6,4 в нижній, гідролітична кислотність 0,8 мг/екв на 100 г ґрунту, сума ввібраних основ 3,5 мг/екв на 100 г ґрунту. Забезпеченість рухомими формами фосфору і калію – низька.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                            Агрохімічна та агрофізична характеристика ґрунтів        Таблиця 2

№ n/n	Назва типів ґрунту	Площа га	Гумусовий горизонт	Механічний склад	Вміст гумусу %	рН	Ступінь насичення основами %	Сума ввібраних основ мг/екв на 100 г гр.	Забезпеченість ґрунту рухомими формами на 100г ґрунту
									N	P	К
1	Дерново-підзолистий, глинисто–супіщаний та піщаний	23 1,7	25	легкосуглинкові	1,3-1,5	6,4	24,4	48,4	6	15	13
2	Світло-сірі та сірі опідзолені,пилувато-супіщані,піщано-легкосуглинкові	282,9	15	легкосуглинкові	1,3	6,3	20,2	82,6-87	5	13	14
3	Темно-сірі опідзолені, чорнозем опідзолений  пилуваті, супіщані, непосушливі	583,9	30	легкосуглинкові	1,7-2	6	22,1	69,5	5	10	11
4	Чорноземи неглибокі,  малогумусні, вилуговані	1557,3	27	середньо-суглинкові	4,6	7	30,7	68,4	6	10	17
5	Дерново-підзолистий, сірі, світло-сірі, опідзолені, дернові, глейові	79,7	25	суглинкові	1,2-2,4	6,3	27,4	79,6	5,8	10,1	11
	Всього	2732,5