Проектування сівозмін і систем обробітку грунту та заходів по боротьбі з бур’янами в господарстві

 

 

3. Агрокліматичні умови розташування господарства

Одним з найважливіших  факторів ґрунтоутворення є клімат. В. В. Докучаєв вважав, що інтенсивністю  процесів вивітрювання і розпаду  органічних решток знаходиться в прямій залежності від температури і вологи.

Сільськогосподарське  підприємство «Полісся» знаходиться  на переході східного Полісся. За природними умовами територія району де знаходиться  господарство, характеризується помірно  теплим кліматом. Географічне положення території району між 52⁰ – 53⁰ північної широти обумовлює притік певної кількості сонячної радіації. Влітку притік більший в 25 разів, ніж в взимку. В перший період переважають вітри південно – західного напрямку, в холодний – західного і південного напрямку. Швидкість вітру в теплий період менший за швидкість в холодний період.

Температурний режим  визначається посушливим наростанням  температури від холодного до теплого періоду. Відхилення від середніх показників в сторону max i min бувають досить помітні. Середньорічна температура повітря становить 6,1⁰ С. Середня температура липня              + 19,1⁰С, січня – 6,7⁰С. Абсолютний річний максимум температури + 38⁰С, абсолютний річний мінімум – 27⁰С. Однак такі температури спостерігаються досить рідко. Такий період в районі триває 240 – 250днів (16 – 27, 03 – 14 – 22,11). Сума позитивних температур за такий період становить 2850⁰ С. Вегетаційний період починається 6 – 14 квітня і закінчується 21 – 30 жовтня і триває 190 – 205 днів. Осінні приморозки можуть бути 5.09, останні весінні можуть бути 28.06. Тривалістю без морозного періоду 170 днів.

Тривалість періоду  в днях

• температура повітря вище 0⁰      240 – 250
• температура повітря вище 5⁰     190 – 205
• температура повітря вище 10⁰   147 – 165  
• температура повітря вище 15⁰   100 – 120

Гідротермічний коефіцієнт      1,2

       

 

    Таблиця 3 

Кількість опадів, температура та їх розподіл за місяцями

Показники		I		II		III		IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	За рік	За вегет період
Середньо багаторічна  к-ть опадів, мм		21		20		23		42	63	79	83	38	30	40	33	26	546	417
Середньобагаторічна темпер. повітря, 0С.		5,4	4,5		0,1		7,0		14,3	16,4	18,3	17,7	13,0	7,6	1,8	-3,2	6,9	15,7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.     Експлікація та трансформація земельних угідь

Експлікація – це характеристика земельних угідь по видах господарського використання.

Трансформація – це переведення земельних угідь  з одного виду в інший. В господарстві на час освоєння сівозміни під  болотами та водоймами було зайнято 230 га землі. До часу написання курсової роботи було проведено осушення 166,2 га водойм, за рахунок цього було збільшено площі сіножатей на 50 га, пасовищ на 70 га і під інші угіддя 46,2 га. Збільшення площ сіножатей і пасовищ дало змогу підвищити поголів’я худоби.

 

Таблиця 4

                  План трансформації земельних угідь

Угіддя	Площа, га
	В рік написання  роботи	В рік освоєння сівозміни	Зміни /-+/
Орні землі Сади та ягідники Сіножаті Пасовища Ліси Чагарники Болота, під водою Будівлі і  інші	2810,6 55,4 173,2 147,8 149,6 – 63,8 320,3	2810,6 55,4 123,2 77,8 149,6 – 230 274,1	– – - 50 - 70 – – 166,2 - 46,2
Всього зайнято	3720,7	3720,7	–

 

 

 

 

 

 

 

2. Проектування і обґрунтування нової сівозміни

2.1. Структура посівних  площ в господарстві на період написання курсової роботи

Правильні сівозміни  – важлива складова частина землеробства. Вона є основою на якій ґрунтуються  системи обробітку ґрунту, удобрення, захист вирощуваних культур від бур'янів, шкідників, хвороб, а ґрунту від різних видів ерозій.

Проекти сівозміни розробляються одночасно із складанням перспективного стану господарства, в якому вирішують всі питання, пов’язані із його напрямком та спеціалізацією, потребою в кормах та структурою посівних площ. Роботу з проектування нових сівозмін виконують в два етапи : підготовки нових сівозмін та її впровадження. Перш за все необхідно визначити розмір земельної площі господарства, його сільськогосподарські угіддя з яких можна отримувати рослинницьку продукцію. Насамперед встановлюють співвідношення між групами культур за їх господарським значенням, що залежить від спеціалізації господарства. До кожної групи, по можливості мають належати найбільш продуктивні культури. Площу посіву вирощуваної культури визначають діленням кількості запланованого для виробництва продукції на планову урожайність, розраховану на основі фактичних врожаїв за останні 5 років.

Виходячи з  господарських потреб, структуру  посівних площ можна вдосконалювати, замінюючи одну культуру іншою, більш  продуктивною. На основі структури посівних площ, визначають кількістю сівозмін, їх площу, кількість і розмір полів у сівозміні, чергування культур в кожному.

Розміри полів  сівозмін, які впроваджуються, по можливості повинні бути рівновеликими і  бажано прямокутної форми.

Планову врожайність  на слідуючий рік проектують з  урахуванням врожаїв минулих  років, підвищуючи на кілька центнерів, в залежності від того, на яких ґрунтах  буде сівозміна і яка агротехніка.

Складання проекту  внутрішньогосподарського землепроектування закінчується розробкою плану агротехнічних заходів у кожному полі, сівозміна вважається впровадженою, коли проект перенесемо на територію землекористування господарства.

Посівні площі  на рік складання курсової роботи землі в обробітку складають 3187 га.

З них озимих 630 га, що становить 19 % до землі в обробітку. Ярі зернові займають 785 га – 24,6 %, зернобобові 629 га, однорічні трави 107 га, овочі 30 га.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Посівні площі на рік  використання курсової роботи

Таблиця 5

 

№ п/п	Назва сівозмінних груп і с/г культур у них	2011
		Площа, га		% до землі  в обробітку
1	Всього землі  в обробітку	3187	100
2	Озимі – всього в.т.ч. озима  пшениця озиме жито	630 600 30	19,7 18,8 0,9
3	Ярі зернові  – всього в.т.ч.  ячмінь овес гречка просо кукурудза на зерно	785 220 80 100 85 300	24,6 6,9 2,5 3,2 2,6 9,4
4	Зернобобові – всього в.т.ч  горох люпин вика соя	85 72 13 – –	2,7 2,3 0,4 – –
5	Просапні –  всього в.т.ч   цукрові  буряки картопля кормові буряки кукурудза на силос соняшник	921 42 140 60 640 39	28,9 1,3 4,4 1,9 20,1 1,2
6	Багаторічні трави	629	19,7
7	Однорічні трави	107	3,4
8	Овочі	30	1

 

Урожайність  сільськогосподарських  культур

                                                                                                                                                                                    Таблиця 6                

Таблиця Сільськогосподарські культури	Урожайність за			Середня урожайність	Перспективна  ур. в рік …
	2009	2010	2011
озима пшениця озиме жито Ярий ячмінь Овес Кукурудза на зерно гречка просо люпин горох Цукрові буряки Кукурудза на силос Картопля Кормові буряки Овочі Б/р трави на сіно Б/р трави на зел. масу Однор. трави  на з.корм Однор. трави  на сіно Сіножаті  Соняшник	30,7 32,1 28,7 30,9 32,6 18,3 38,3 12,2 28,7 430 306,1 220 600 210 20,1 279 221 23,4 22  –	27,2 44,7 90,5 31,9 27,4 11,8 38,5 13,4 30,6440 370 210 608 210  – 230 105 244 – –	30,3 45,3 32,4 32,4 27.4 17,5 39,4 12,8 32,4 440 378 226 607 196 28,7 297 204 28,5 23 –	29,4 40,7 30,5 31,7 27,6 13,9 38,7 12,8 30,6 437 351 218,7 605 205 24,4 269 190 25,4 22,5 –	32 42 32 33 29 15 40 15 32 450 360 220 610 200 25 300 180 26 24 –

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Структура посівних площ та існуюча в господарстві система сівозміни

Головним завданням  землеробства на всіх етапах розвитку, зокрема в умовах інтенсифікації, є створення оптимальних умов для росту сільськогосподарських  культур. збереження та підвищення родючості ґрунту. Виконання цих задач можливе лише при запровадженні в землеробстві сівозміни.

Сівозміна – це науково – обґрунтоване чергування сільськогосподарських  культур  і пару в часі і на території. Чергування в часі – це щорічна або періодична зміна культур і пару на конкретному полі. Чергування на території означає, що земельний масив сівозміни поділений на поля, на яких почергово вирощують культури. На кожному полі культури чергуються в часі.

В основі сівозміни лежить науково – обґрунтована структура посівних площ. Освоєння і запровадження сівозміни забезпечує ефективність боротьби з бур’янами, шкідниками і хворобами, національне використання добрив, засобів захисту рослин.

Сівозміни сприяють правильному  використанню земель, поліпшенню організації  праці і ефективному використанню засобів виробництва. Сівозміни в господарстві складають систему сівозмін – сукупність різних типів і видів сівозмін. Як правило, під окрему сівозміну відводиться земельний масив з однорідним ґрунтовим покривом. Кожна культура в сівозміні розміщується в кращих умовах росту і розвитку, створюються оптимальні умови для культур, що підвищує урожайність культур і родючість ґрунту.

В господарстві «Полісся»  нараховується 2810 га орних земель. Враховуючи спеціалізацію господарства, природно – кліматичні особливості, площу орних земель в господарстві запроваджено слідуючі сівозміни.

 

1. Польова 9 – ти пільну № 1
2. Польова 8– ти пільну № 2
3. Польова 8 – ти пільну № 2
4. Кормову 5 – ти пільну № 3

У даних сівозмінах поля чергування культур

9 – ти пільна польова № 1

1. люцерна, конюшина
2. люцерна, кукурудза на зерно
3. люцерна, кукурудза на силос
4. озима пшениця
5. цукрові буряки, кормові буряки, картопля
6. кукурудза на силос
7. озима пшениця
8. люпин, горох
9. ячмінь + люцерна, озима пшениця + конюшина

8– ми пільна польова № 2

1. конюшинно – злакова суміш
2. конюшинно – злакова суміш
3. озима пшениця
4. гречка, просо
5. озима пшениця, овес + б/р трави
6. багаторічні трави
7. картопля
8. ячмінь + конюшинно – злакова суміш

5 - ти пільна  кормова № 4

1. конюшина
2. озима пшениця
3. кукурудза на силос і зелений корм
4. кукурудза на силос
5. овес з підсівом конюшини

Запровадження в господарстві сівозміни освоєні, розміщення культур на полях відповідає прийнятій схемі зберігання полів дотримується система обробітку ґрунту, яка забезпечує поступове підвищення родючості ґрунту, запобігає водній ерозії та вітровій ерозії ґрунту. Запроваджена система сівозміни дає змогу підтримувати певну кислотність і певній мірі доводить її до нейтральної, завдяки правильному проведенню хімічної меліорації і удобрення ґрунту.