Проектування сівозмін і систем обробітку грунту та заходів по боротьбі з бур’янами в господарстві

 

Система сівозмін у господарстві                            Таблиця 7

№	Назва сівозміни	Площа в сівозміні	Кількість років	Середній розмір поля
1 2 3 4 5	Польова сівозміна № 1 Польова сівозміна № 2 Польова сівозміна № 3 Кормову сівозміна  №4 Всього	907,8 863,8 712 327 2810,6	9 8 8 5	100,8 108 89 65,7

 

Структура посівних площ на рік освоєння нових сівозмін

Структура посівних площ на рік освоєння сівозмін повинна  забезпечити одержання необхідної кількості сільськогосподарської  продукції згідно перспективного стану розвитку господарства. При розробці структури  посівних площ перш за все необхідно встановити співвідношення між різними групами культур ( товарні, зернові, технічні, кормові, овочеві ).

На основі визначеної потреби в виробництві  продукції рослинництва, планової врожайності, розраховуємо планову структуру посівних площ на рік освоєння нових сівозмін, як видно із таблиці, переважну частину в структурі посівних площ займають зернові культури 63 %, кормові 31,8 %

 

     Структура посівних площ                                     Таблиця 8

 

Потреба в рослинництві	Груп і культур	Валовий збір, ц	Проектування
			Урожайність  ц/га	Площа, га	%
	Всього землі			3187	100
56040	Зернові	56040		2009	63
	Озима пшениця	19200	32	600	18,8
	Озима пшениця	2000	42	48	1,5
	Ярі зернові	22940		804	25,2
	Кукур. на зерно	8700	29	300	9,4
	Ячмінь	8000	32	250	7,8
	Овес	2640	33	80	2,5
	Гречка	2000	15	134	4,2
	Просо	1600	40	40	1,3
	Зернобобові	11900		557	17,5
	Горох	6700	32	210	6,6
	Люпин	1200	15	80	2,5
	Вика	4000	15	267	8,4
40000	Технічні	40000		89	2,8
30000	Цукровий буряк	40000	450	89	2,8
1540	Картопля	30000	220	136	4,3
54000	Овочі	1540	20	77	2,4
	Кормові силосні	54000		150	4,7
	Кукурудза	54000	360	150	4,7
30000	Коренеплоди	30000		50	1,6
	Кормовий буряк	30000	610	50	1,6
48000	Б/р і О/р трави	48000		161	5,1
Грубі	Конюшина	44000	300	147	4,7
Грубі	Люцерна	4000	300	14	0,4
Зелені	Конюшина	40000	300	134	4,2
Зелені	Жито	400	40	10	0,3
Зелені	Кукурудза	32000	350	91	2,9
Зелені	Пасовища	50000	180	278	8,7
Солома	Ярих культур	6100	70	87
Солома	Озимих культур	6100	70	87

 

 

 

 

2.3. Проектування нової  сівозміни та її агротехнічне  обґрунтування

У відповідності  до структури посівних площ встановлюють типи і види сівозмін. При цьому  враховується також встановлена  спеціалізація господарства, розміщення виробничого центру, ґрунтовий покрив, особливості рельєфу, економічні оцінки земель, біологія культур та умови їх вирощування.

В структурі  посівних площ по культурах великих  змін не передбачено. В ґрунті зернових культур площа озимої пшениці не змінилось. Збільшилась площа посіву вики. Враховуючи те, що в господарстві існували дві сівозміни 8 – ми пільна польова з однаковим чергуванням культур, що передбачено впровадження нової 8 – ми пільної польової сівозміни № 3.

Середній розмір поля 108 га. Загальна площа 865 га. Маємо слідуюче чергування культур :

1. Конюшина
2. Озима пшениця
3. Конюшина, кукурудза на силос
4. Люпин, горох
5. Озима пшениця
6. Картопля, гречка, просо
7. кукурудза на зерно
8. Ячмінь +  конюшина

Кількість і  розмір полів встановлений виходячи з площі сівозмінних посівів, розміщення сільськогосподарських культур по кращих попередниках і вимог раціональному використанню техніки.

Сільськогосподарські  культури застосовують елементи живлення з ґрунту в різному співвідношенні. Культури, застосовуючи елементи живлення з важкодоступних форм, частину їх залишають в корінні і рослинних залишках в ґрунті. Після розкладання решток, елементами живлення для рослин в подальшому можуть бути ці рештки після повного розкладання в ґрунті. Тому при правильному розміщенні культур в сівозміні, елементи живлення використовуються більше ніж при монокультурі. Одним з найбільш важливих джерел збільшення органічних речовин в ґрунті є кореневі рештки рослин, особливо однорічних і багаторічних трав.

Склад культур  в сівозміні впливає на загальний баланс елементів живлення і на необхідність внесення в певному співвідношенні різних добрив, так як різні культури виносять з ґрунту неоднакову кількість елементів живлення так, як в сівозміні велике значення мають коренеплоди, кукурудза та збільшується винос калію з ґрунту.

В новій сівозміні  багато багаторічних трав, ячменю і  озимої пшениці, завдяки цьому грунт  в деякій мірі (до 40 ц/га) збагачується на органічні речовини.

Велике значення насиченості ґрунту біологічним  азотом мають багаторічні трави. В сівозміні з багаторічними травами в деякій мірі знижується потреба в азотних добривах і підвищується значення фосфорних, особливо для озимої пшениці, яку висівають по травах.

Всі різновидності  сільськогосподарських культур  ще в більшій мірі відрізняється споживанням води при формуванні врожаю, а також дією на водний і фізичний режим ґрунту під час посіву слідуючих культур. Найбільше води забирає цукровий буряк (40 – 60 %), менше озима пшениця (90 – 35 %), а при дворічному використанні багаторічних трав лише на другий рік грунт має потрібну насиченість вологою.

При правильному чергуванні культур в сівозміні можна  з успіхом проводити боротьбу з хворобами на рослинах. Чергування і просторове чергування культур є основним засобом попередження іржі озимої пшениці, борошнистої роси, кореневої гнилі фітофторозу та інших хвороб шкідників. Чергування культур добре діє також на збільшення посівів від бур'янів. В сівозміні з правильним чергуванням культур більш повніше проявляються господарсько – економічні умови. Тож ефективно використовуються добрива, засоби механізації, позитивна дія системи одробітку ґрунту і догляд за рослинами, а також продуктивністю культур.

На Поліссі, де і розміщене господарство, озиму пшеницю доцільно розміщувати після багаторічних трав, скошену на зерно і зелене добриво. Цінність скошують на зерно, як попередника озимих залежить від того, заорюється його солома чи ні. Погану дію на формування врожаю теплих і морозостійких дають стернові попередники.

Ярі зернові найдоцільніше розміщувати після просапних культур (картоплі, кукурудзи),  ярі добре використовувати на наступний рік після внесення добрив, особливо ячмінь.

На Поліссі найпродуктивніше вирощувати кукурудзу на зерно. Кукурудза не уражується кореневою гниллю і її вирощують в сівозміні, що сприяє оздоровленню ґрунтового середовища. У даній сівозміні кукурудза на зерно розміщена після картоплі, яка залишає після себе бур’яни з достатнім запасом вологи і елементами живлення.

Картопля основна  культура в районах Полісся. При  внесенні достатньої кількості добрив картопля менш вибаглива до попередників і забезпечує високі врожаї після  озимої пшениці і жита.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. 4. Економічна оцінка існуючої в господарстві сівозміни і запровадженої до освоєння

Після агротехнічно обґрунтованого і складеного плану переходу існуючої в господарстві сівозміни до нової, розраховуємо необхідні показники, які подані в двох слідуючих таблицях ( таб. 9, 10).

Планове освоєння науково  – обґрунтованої системи землеробства і освоєння польової сівозміни з правильним чергуванням культур дозволить господарству значно збільшити виробництво сільськогосподарської продукції.

Збільшення виробництва  валової продукції рослинництва дасть можливість збільшити поголів’я тварин в господарстві і звичайно, значний прибуток на рахунок господарства.

 Таблиця 9

Порівняльна економічна оцінка існуючої та нової сівозміни

Економічні показники	Існуюча сівозміна	Нова сівозміна	У % до існуючої +,–
Виробництво зерна, ц/га	53,8	70,4	30,8
Вихід кормових одиниць, ц/га	73,7	91,5	24,1
Вихід перетравного протеїну,ц/га	2,9	3,8	31,03
Вартість валової продукції	3239413	3609476	11,1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                 Продуктивність нової сівозміни                              Таблиця 10

	Культура	Площа, га	Урожайність, ц/га		Валовий збір продукції в, ц		Валовий збір продукції  в зернових одиницях		ВВ кормов. одиниць в осн. і побічній продукт.	Вміст в 1 ц корму протеїну кг		ВВП в основн і побічнпродукц., ц	Врожайність продукції, грн
			основної	побічної	основної	побічної	основної	побічної		основної	побічної		основної	побічної
1	Картопля 1:2	108	300	-	32400	-	12960	-	7776	4,2	-	136080	810000	-
2	Озима пшениця	216	32	16	6912	3456	6912	3456	12338	12	0,6	124416	207360	51840
3	Картопля	28	220	220	6160	6160	1848	1848	3820	1.6	1,6	19712	172480	172480
	Кук. на силос	80	360	180	2880	14400	5760	2880	8640	1,4	0,7	60480	20160	50400
4	Люпин	28	15	10	420	280	588	392	770	27	18	18900	10500	4667
	Горох	80	32	213	2560	1704	3584	2386	4989	2,8	1,9	83148	87040	38624
5	Картопля	40	220	220	8800	8800	2640	2640	5456	1,6	1,6	28160	246400	246400
	Гречка	40	15	7,5	600	300	840	420	801	8,4	4,2	7560	30600	7650
	Просо	28	40	22,2	1120	6216	1008	559,4	2003	80	4,5	13933	33600	10360
6	Кук. на зерно	108	29	17,5	3132	1566	3132	1566	6201	7,8	3,9	36645	78300	19575
7	Ячмінь Конюшина	108	32	16	3456	1728	2765	1382	5858	8	4	41472	103680	25920

 

 

 

 

 

 

Всього по сівозміні

Виробництво ( збір ) продукції  по сівозміні :

1. Зерно : 152203
2. Кормових одиниць : 58652 ц
3. Перетравного протеїну : 570506 ц.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Продуктивність  існуючої сівозміни                                      Таблиця 11

 

Культура	Площа, га	Урожайність, ц/га		Валовий збір продукції в, ц		Валовий збір продукції  в зернових одиницях		ВВ кормов. одиниць в осн. і побічній продукт.	Вміст в 1 ц корму протеїну кг		ВВП в основн і побічнпродукц., ц	Врожайність продукції, грн
		основної	побічної	основної	побічної	основної	побічної		основної	побічної		основної	побічної
Конюшина	216	269	-	58104	-	23242	-	13945	4,2	-	244037	1452600	-
Озима пшениця	198	29,4	14,7	5821	2911	5821	2911	10391	12	6	104778	174630	43665
Гречка	90	13,9	6,95	1251	625,5	1751	875,7	1670	8,4	4.2	15762	63801	15950
Просо	18	38,7	21,5	697	387	627,3	348,3	1247	8,0	4.5	8672	20910	6450
Овес	18	31,7	7,9	571	142	399,7	99,4	713	8,5	2,1	6061	14275	887,5
Картопля	108	218,7	218,7	23620	23620	7086	7086	14644	1,6	1,6	75584	661360	661360
Ячмінь	108	30,5	15,3	3294	1647	2965	1482	5211	8,0	4	36528	98820	24705