Атестація державних службовців: правові засади, принципи, порядок проведення

Іншими словами - це деякий закінчений, оформлений, зафіксований результат його оцінки. Удосконалювання  й упорядкування проходження  державної служби неможливо без  періодичної атестації службовців.

У більшості європейських держав (зокрема, Болгарії, Естонії, Чехії) для цих процедур використовується термін «атестація», але, наприклад, у  Латвії — «оцінка відповідності», у Литві — «оцінювання». Терміни, що застосовуються у зарубіжному  законодавстві, частково відрізняються  і за змістом, який вкладають у  них розробники юридичних конструкцій. Проте наважимось стверджувати, що йдеться про максимально близькі  процедури. Цю тезу можна підтвердити  нормою болгарського закон;. в якому  зазначено: «державний службовець атестується  шляхом оцінки успішності його діяльності на посаді».

В одному з енциклопедичних  видань знаходимо такі дефініції  атестації: І) сукупність дій щодо визначення кваліфікації кандидата і встановлення допуску до виконання конкретного виду робіт; 2) це сукупність дій, що включають перевірку теоретичних, технологічних і практичних знань та навичок фахівця, складання протоколу за результатами перевірки і оформлення кваліфікаційного посвідчення. Тобто, в обох випадках йдеться про з'ясування рівня професійних здібностей службовця, що тягне для нього певні юридичні наслідки, у нашому випадку — у контексті просування по службі.

Сутність атестації у  європейський країнах полягає, передусім, в оцінюванні діяльності державних службовців, тобто його успіхів (чи їх відсутності) при виконанні обов'язків за попередній період служби. Відповідність формальним вимогам перебування на посаді (наприклад, наявність відповідної освіти) може також з'ясовуватися при проведенні атестацій, проте лише у випадках, коли за їх результатами прийматиметься рішення про переведення на вишу посаду. Інакше кажучи, атестації не повинні перетворюватись у конкурс за документами [4].

В нашій державі зміст і сутність атестаційної діяльності розкриваються у науково обґрунтованих принципах атестації, які є похідними від принципів державної служби, а саме: загальність, гласність, системність атестації, об'єктивність і комплексність оцінки, позапартійність, колективність і обґрунтованість оцінки та рекомендацій атестаційної комісії, обов'язковість прийняття за результатами атестації організаційно-правових заходів відповідальності та стимулювання (дієвість атестації).

Принцип загальності атестації  означає, що вона проводиться в усіх органах державної влади, інших  органах, на які поширюється дія  Закону України "Про державну службу".

Принцип гласності полягає  у тому, що атестаційна процедура  здійснюється відкрито. Цей принцип  характеризується відкритістю обговорення  професійних, особистих і моральних  якостей службовця, усіх сторін його службової діяльності. Гласність  виявляється в тому, що службовцеві  надається право ознайомитися з  підготовленою на нього характеристикою. Він має змогу висувати свої заперечення щодо характеристики й готувати пропозиції та зауваження щодо поліпшення роботи конкретного структурного підрозділу та органу державної влади в цілому. Результати атестації підлягають оприлюдненню.

Принцип систематичності  атестації означає, що вона проводиться  постійно через визначені в нормативних  актах проміжки часу. Цей принцип  має забезпечувати належний рівень виконання службовцями посадових  обов'язків незалежно від зовнішніх  чинників, змін, політичних умов.

Принцип об'єктивності оцінювання виявляється у тому, що професійні, ділові, особисті й моральні якості службовця розглядаються з точки  зору їх практичного впливу на результати діяльності органу, його структурного підрозділу.

Принцип комплексності оцінювання має гарантувати всебічність, принциповість  і об'єктивність оцінювання службовця. Комплексність оцінювання означає  атестацію службовця як таких, тобто  оцінювання їхньої роботи за трьома основними  напрямами: результатів діяльності службовців, виконання посадових  обов'язків, процесу управлінської  праці та їх організації, особистих  якостей службовця.

Позапартійність атестації  означає відсутність політичного  підходу до оцінювання виконання  посадових обов'язків державним  службовцем, оскільки згідно з принципом  позапартійності державної служби під час виконання службових  повноважень він зобов'язаний керуватися виробленою єдиною державною політикою  в конкретній сфері управління з  метою задоволення суспільного  інтересу.

Важливим принципом атестації  є колективність оцінювання. Сутність цього принципу полягає в тому, що процес збирання, аналізу, узагальнення атестаційної інформації, розгляду професійних, ділових і моральних якостей  і вироблення оцінки службовців здійснюється групою висококваліфікованих фахівців.

Принцип обґрунтованості оцінювання та рекомендацій атестаційної комісії є одним з найважливіших. Обґрунтувати ту чи іншу оцінку означає довести її доцільність, істинність і справедливість, визнати, що вона відбиває справжні досягнення та заслуги, а також наявні недоліки й помилки службовця.

Серед принципів атестації  чільне місце займає принцип дієвості атестації, що полягає в обов'язковому прийнятті за результатами атестації  організаційно-правових заходів щодо реалізації рішень атестаційної комісії, а в разі потреби – заходів  щодо відповідальності та стимулювання. Атестація не забезпечуватиме свого  головного положення в системі  роботи з персоналом, якщо її результати не підтверджуватимуться і розвиватимуться  стимулюючими заходами. Гарантованість виконання рекомендацій атестаційної комісії – запорука досягнення всіх цілей атестації [7].

Рушієм механізму атестації  має стати зацікавленість державного службовця — матеріальна, моральна, організаційна та ін.

Системний розгляд атестації  як діяльності дозволяє виокремити такі її структурні елементи, як:

• суб’єкт, який призначений для вирішення цілей і завдань проведення атестації та організує процес її проведення;
• об’єкти, що адекватно віддзеркалюють результати професійної діяльності державного службовця і його професійні, особисті та моральні якості;
• процедури для досягнення конкретних результатів атестації та їх нормативно-правове забезпечення;
• результати проведення атестації.

Взаємозв’язок зазначених елементів атестації утворює  їхню єдність.

Суб’єктом, який призначений  для вирішення цілей і завдань  проведення атестації та організує  процес її проведення, є атестаційна  комісія органу державної влади, що формується керівником цього органу. Вона складається з голови (як правило, першого заступника керівника або  заступника, який відповідає за питання  кадрової роботи та державної служби), заступника голови, членів комісії  та секретаря. Керівник органу державної  влади може залучати до роботи в  комісії незалежних членів комісії  з числа висококваліфікованих державних  службовців, науковців.

Об’єктами, що адекватно  віддзеркалюють результати професійної  діяльності державного службовця та його професійні, особисті та моральні якості, мають бути результати функціонування певної сфери чи сектору державного управління, тенденції їх змін, що обумовлені відповідними управлінськими рішеннями  цього органу державної влади. При  цьому тільки цільовий програмний метод  організації діяльності органу влади  спроможний адекватно визначити  конкретний внесок державного службовця  в його отримання [8].

З теоретико-правового погляду атестація службовців як інститут містить норми, що регулюють відносини в системі проходження державної служби. Порядок проходження та просування по службі регламентується відповідними нормативними документами.

Процедури для досягнення конкретних результатів атестації  та їх нормативно-правове забезпечення включають певний порядок діяльності органу та атестаційної комісії, спрямований  на організацію та проведення атестації  службовців, і відповідні норми правового  інституту.

До процедури також  включаються матеріальні норми, що визначають статутні атестаційно-правові  положення (необхідність підготовки атестаційної характеристики, терміни проведення атестації, види атестаційних оцінок), і процесуальні норми, що регулюють  саму процедуру атестації. Атестаційні  норми визначають порядок виникнення, проходження та припинення атестаційно-посадових  відносин і слугують для визначення: цілей і завдань проведення атестації; кола осіб, які підлягають атестації; термінів її проведення; складу атестаційної комісії; порядку проведення атестації; прийняття рішень за результатами атестації  та розробки заходів щодо вдосконалення  процедури атестації та поліпшення діяльності державних органів (їхніх  структурних підрозділів) [7].

Отже, атестація є засобом оцінювання роботи, ділових та професійних якостей працівників при виконанні ними службових обов'язків, визначених професійно-кваліфікаційними характеристиками їх посад і відображених у посадових інструкціях, що затверджуються керівниками державних органів. Таким чином у цьому розумінні основним завданням атестації є визначення відповідності службовця посаді, яку він обіймає.

На думку державних  службовців, результати оцінки та атестації, як правило, мають значення саме при  вирішенні питань звільнення державних  службовців з посад, а також продовження  терміну перебування на службі при  досягненні граничного віку.

2. Організація та проведення атестації державних службовців

Атестація проводиться на підставі Постанови Кабінету Міністрів  України від 28 грудня 2000 року №1922 «Положення про проведення атестацій державних  службовців» .

Відповідно до цієї Постанови, з метою підвищення ефективності діяльності державних службовців та відповідність за доручену справу в  державних органах один раз на три роки проводиться їх атестація, під час якої оцінюються результати роботи, ділові та професійні якості, які  виявляють працівники при виконанні  службових обов’язків, визначених типовими професійно-кваліфікаційними характеристиками посад і відображених у посадових інструкціях, що затверджуються керівниками державних органів  відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. та інших  нормативно-правових актах [3].

Обов’язковою складовою  системи атестації є безпосередня діяльність з проведення атестації, тобто управлінська атестаційна  процедура, яка має організаційно-правовий характер. Атестаційна процедура  — це порядок послідовної реалізації вимог атестаційної діяльності в  органах державної влади, їх організаційного  та технічного забезпечення, тобто  система послідовних дій з  проведення атестації.

Атестаційна процедура складається  з таких основних елементів:

• постановка цілей і завдань атестації;
• розробка підготовчих заходів;
• збирання, вивчення, аналіз та узагальнення інформації про працівника, якого атестують;
• вироблення системи оцінювання службовців;
• проведення атестаційного оцінювання службовців, виявлення ступеня їхньої відповідності державній посаді державної служби, яку вони обіймають;
• підготовка атестаційними комісіями рекомендацій;
• визначення порядку прийняття керівним органом або керівником державного органу рішення за результатами атестації про присвоєння державному службовцеві кваліфікаційного розряду, про матеріальне чи моральне заохочення (стимулювання), введення його до резерву на висунення та ін.;
• формування порядку реалізації результатів атестації — оцінок і рекомендацій атестаційних комісій (розробка необхідних заходів, які цьому сприяють);
• визначення періодичності дій, виявлення суб’єктів і методів реалізації цих дій;
• визначення наслідків реалізації дій і відповідальності посадових осіб за їх виконання.

Атестація проводиться один раз на три роки. Під час неї  оцінюються результати роботи, ділові та професійні якості, виявлені працівниками при виконанні службових обов'язків, визначених типовими професійно-кваліфікаційними характеристиками посад і відображених у посадових інструкціях, що затверджуються керівниками державних органів  відповідно до Закону України «Про державну службу» та інших нормативно-правових актів [13].

Атестації підлягають державні службовці всіх рівнів, у тому числі ті, які внаслідок організаційних змін обіймають посади менше ніж один рік, якщо їх посадові обов'язки не змінилися.

У період між атестаціями  з метою здійснення регулярного  контролю за проходженням державної  служби та професійними досягненнями державних службовців щороку здійснюється оцінка виконання державними службовцями  покладених на них завдань і обов'язків.