Організація роботи кабінету Міністрів України

– здійснює редагування  проектів нормативно-правових актів  та інших документів;

– здійснює облік і систематизацію нормативно-правових актів;

– забезпечує ведення  діловодства;

– здійснює фінансове, матеріально-технічне та господарсько-побутове забезпечення діяльності Кабінету Міністрів та урядових комітетів.

Структура Секретаріату Кабінету Міністрів України постійно піддається реформуванню. Остання така реорганізація була проведена згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 р. № 88 «Питання Секретаріату Кабінету Міністрів України» (яка діє нині із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України №466 від 09.03.2000 р., №470 від 09.03.2000 р., №570 від 28.03.2000 р., №663 від 14.04.2000 р., №1264 від 11.08.2000 р., 361 від 29.01.2001 р., №309 від 30.03.2001 р.. №493 від 15.05.2001 р., №549 від 23.05.2001 р., №660 від 20.06.2001 р.). Згідно з названою постановою до складу Секретаріату Кабінету Міністрів України входять:

1) Керівництво Секретаріату  Кабінету Міністрів України (Державний секретар Кабінету Міністрів України, перший заступник, чотири заступники);

2) Патронатні підрозділи (служби Прем’єр-міністра, Першого віце-прем’єр-міністра, прем’єр-міністрів України);

3) Служба Державного  секретаря Кабінету Міністрів України;

4) Департамент кадрового забезпечення та персоналу;

5) Юридичний департамент:

– Управління юридичної  експертизи проектів актів законодавства;

– Управління аналізу  та проблем розвитку законодавства;

– Відділ обліку та систематизації актів законодавства;

– Відділ редакційної  роботи;

6) Департамент економічної  політики:

– Управління стратегії  реформування економіки та стратегічного  планування;

– Управління міжнародного співробітництва, міждержавних відносин та зовнішньоекономічної політики;

– Управління фінансової політики;

– Управління стратегії  реформування відносин власності та регуляторної політики;

7) Департамент внутрішньої  політики:

– Управління стратегії  реформування соціальних відносин;

– Управління зв’язків з громадськістю;

– Управління науково-технічного та гуманітарного розвитку;

– Управління стратегії  розвитку інформаційних ресурсів та технологій;

– Управління забезпечення зв’язків з Верховною Радою України;

– Центр інформаційних  ресурсів.

8) Департамент розвитку  реального сектору економіки:

– Управління експертизи, аналізу та дерегуляції розвитку реального сектору економіки;

– Управління моніторингу  та ринкових перетворень в енергетичному  секторі економіки;

– Управління координації  здійснення аграрної політики;

– Управління експертизи та аналізу розвитку техногенної, екологічної, ядерної безпеки та природокористування;

– Управління економічної  взаємодії з новими незалежними  державами Східної Європи та Центральної  Азії.

9) Управління експертизи  та аналізу розвитку територій;

10) Управління адміністративної реформи;

11) Управління діловодства;

12) Управління підготовки та організаційного забезпечення проведення засідань Кабінету Міністрів України та Урядових комітетів;

13) Управління моніторингу;

14) Перший відділ;

15) Управління експертизи  та аналізу оборонно-мобілізаційної  роботи, діяльності правоохоронних  органів та органів юстиції;

17) Господарське  управління;

18) Відділ бухгалтерського  обліку, фінансів та планування господарської діяльності;

19) Відділ протокольного забезпечення та прийому офіційних делегацій;

20) Відділ технічного супроводження обчислювальної техніки та комп’ютерних мереж.

Робота апарату  вищого органу виконавчої влади організовується  згідно з Положенням про Секретаріат  Кабінету Міністрів України, положеннями про структурні підрозділи Секретаріату, наказами Державного секретаря Кабінету Міністрів України.

Завідуючих відділами  і начальників управлінь призначає  Прем’єр-міністр за поданням Державного секретаря Кабінету Міністрів України і за погодженням з відповідним віце-прем’єром, який координує цей підрозділ. Завідуючих секторами і заступників завідуючих відділами призначає Державний секретар Кабінету Міністрів України за погодженням з відповідним віце-прем’єром. Інших співробітників апарату призначає і звільняє Державний секретар Кабінету Міністрів.

Служби Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, Віце-прем’єр-міністра України, Державного секретаря Кабінету Міністрів України (далі – Служби) є самостійними патронатними підрозділами Секретаріату Кабінету Міністрів України, які забезпечують діяльність відповідних посадових осіб уряду і їм безпосередньо підпорядковуються.

Порядок перебування  на державній службі працівників  патронатної служби членів Кабінету Міністрів України був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 р. № 851.

Служба у своїй  діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем’єр-міністра, Першого віце-прем’єр-міністра, Віце-прем’єр-міністра України, Положенням про Службу, а також наказами і дорученнями Державного секретаря щодо порядку проходження державної служби та організації роботи в Секретаріаті.

Основними завданнями Служби є сприяння реалізації політичних цілей Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра, Віце-прем’єр-міністра (далі – Урядовця), створення належних умов для його роботи та забезпечення зв’язку з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськістю, іноземними та міжнародними організаціями, засобами масової інформації.

Відповідно до основних завдань Служба виконує такі функції:

– забезпечує надання  Урядовцеві консультацій з політичних та фахових питань;

– забезпечує організацію  робочого часу Урядовця, опрацьовує його робочі плани, організовує та забезпечує проведення його нарад, зустрічей та поїздок.

– здійснює попередній розгляд і аналіз документів, що надходять на адресу Урядовця;

– готує за погодженням  з відповідним структурним підрозділом Секретаріату Кабінету Міністрів України проекти доручень Урядовця, здійснює контроль за виконанням певних доручень та про результати інформує Урядовця;

– приймає на підпис і візування Урядовцем документи;

– організовує підготовку незалежних експертних висновків, а також прогнозів політичних та соціально-економічних наслідків прийняття проектів рішень Кабінету Міністрів України, що подаються на розгляд Урядовця (за окремими дорученнями);

– разом з відповідним  структурним підрозділом Секретаріату Кабінету Міністрів України узгоджує черговість та готує погодинні графіки розгляду питань на засіданнях Урядового комітету, очолюваного Урядовцем;

– організовує підготовку матеріалів та готує тексти для виступів Урядовця на засіданнях Кабінету Міністрів України, колегій центральних органів виконавчої влади, наукових конференціях, нарадах, а також для проведення прес-конференцій, публічних виступів і налагодження зв’язків з громадськістю (у тому числі недержавними організаціями, профспілками);

– організовує підготовку та проведення прийомів Урядовцем делегацій і окремих відвідувачів;

– координує діяльність радників Урядовця, які працюють на громадських засадах;

– виконує інші функції відповідно до доручень Урядовця і покладених на неї завдань.

Служба має право  одержувати від центральних і  місцевих органів виконавчої влади  документи та інформацію, необхідні  для виконання покладених на неї завдань. Служби у своїй діяльності взаємодіють між собою та з іншими структурними підрозділами Секретаріату Кабінету Міністрів України шляхом проведення спільних нарад і консультацій, погодження планів роботи тощо. Усі спірні питання, що виникають під час взаємодії Служби з іншими структурними підрозділами Секретаріату, вирішуються Державним секретарем.

Структура Служби Прем’єр-міністра України затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1999 р. № 2381 (із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України №466 від 09.03.2000 р. та №660 від 20.06.2001 р.). Згідно з названою постановою, до складу Служби Прем’єр-міністра України входять:

– Керівник Служби Прем’єр-міністра України;

– Прес-служба Прем’єр-міністра України;

– Прес-секретар Прем’єр-міністра України, керівник Прес-служби Прем’єр-міністра України;

– Секретаріат Прем’єр-міністра України;

– Керівник Протоколу Прем’єр-міністра України;

– Група радників Прем’єр-міністра України;

– Структура патронатних  служб Першого віце-прем’єр-міністра і віце-прем’єр-міністрів України  майже аналогічні структурі Служби Прем’єр-міністра України. До їх складу входять керівник Служби, помічники, прес-секретар, радники, експерти, головні спеціалісти, провідні спеціалісти.

Службу очолює керівник, який призначається на посаду і звільняється з посади Державним секретарем Кабінету Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра, Першого  віце-прем’єр-міністра, Віце-прем’єр-міністра.

Керівник Служби:

– здійснює керівництво  діяльністю Служби і несе персональну  відповідальність за виконання покладених на неї завдань;

– формує поточні (щоденні) та перспективні (на тиждень, місяць) плани  роботи Урядовця, встановлює графік особистого прийому ним громадян;

– за дорученням Урядовця бере  участь у засіданнях очолюваного ним Урядового комітету, а також колегій центральних органів виконавчої влади, діяльність яких у межах своїх повноважень спрямовує, координує та контролює Урядовець;

– подає на підпис і візування Урядовцеві документи та у разі потреби дає пояснення з відповідних питань;

– надсилає у разі потреби документи, які надходять  на ім’я Урядовця, на розгляд керівників відповідних структурних підрозділів Секретаріату, у тому числі інших патронатних служб;

– організовує підготовку нарад, які проводить Урядовець;

– співпрацює з  питань координації роботи з Державним  секретарем, інформує його регулярно (щоденно) про графік роботи Урядовця, а також  співпрацює з керівниками служб  інших членів Кабінету Міністрів України;

– організовує діловодство  в Службі, забезпечує дотримання режиму секретності та службової таємниці;

– розподіляє обов’язки  між працівниками Служби та затверджує їх посадові інструкції, проводить  роботу з добору працівників і  підвищення їх кваліфікації;

– забезпечує належну  службову дисципліну, вносить Урядовцеві та Державному секретареві пропозиції щодо заохочення, просування по службі, присвоєння рангу працівникам Служби, а також притягнення їх до дисциплінарної відповідальності;

– організовує створення  належних умов для роботи працівників  Служби, вносить пропозиції Державному секретареві щодо її фінансового та матеріально-технічного забезпечення;

– виконує інші функції, що випливають з Положення  про Службу та доручень Урядовця.

Помічники:

– здійснюють попередній розгляд і аналіз документів, що надходять до Служби, готують разом  з відповідним структурним підрозділом Секретаріату проекти доручень Урядовця, а з питань, що потребують більш детального опрацювання, оформляють передачу цих документів керівнику структурного підрозділу Секретаріату;

– доповідають Урядовцеві кореспонденцію, щоденно подають  інформацію, складену за результатами огляду преси;

– допомагають керівникові  Служби у формуванні планів роботи Першого віце-прем’єр-міністра, Віце-прем’єр-міністра;

– готують проекти  доручень Першого віце-прем’єр-міністра, Віце-прем’єр-міністра за результатами проведення ним нарад, прийомів делегацій, окремих відвідувачів;

– вирішують організаційні  питання, пов’язані з відрядженнями Першого віце-прем’єр-міністра, Віце-прем’єр-міністра;

– забезпечують організацію  проведення протокольних заходів за участю Першого віце-прем’єр-міністра, Віце-прем’єр-міністра;

– виконують за дорученням керівника Служби його обов’язки  у разі відсутності керівника Служби.

Прес-секретар забезпечує висвітлення діяльності та роз’яснення  офіційної позиції Урядовця в  засобах масової інформації; бере участь в інформаційному забезпеченні діяльності Урядовця; організовує прес-конференції  та брифінги Урядовця з представниками засобів масової інформації.