Судова сиситема України

вищі спеціалізовані суди;

Верховний Суд України [2].

З метою більш кваліфікованого розгляду справ у визначених законом правовідносинах в Україні можуть утворюватись спеціалізовані суди: господарські, адміністративні та інші, визначені як спеціалізовані суди (законом може бути впроваджено земельні , мирові, суди у справах неповнолітніх тощо).

Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди. (cт. 18 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

На сьогодні до спеціалізованих судів в Україні належать адміністративні та господарські суди.

2. Порядок формування, функції та повноваження Конституційного Суду України

Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні (ст.147 КУ). Такий орган (або подібний, але з аналогічними повноваженнями) існує в усіх демократичних країнах Європи і покликаний бути гарантом дотримання Конституції держави, адже саме Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції та законів України.

Завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції як основного закону держави на всій території України [3].

Діяльність Конституційного Суду будується на принципах:незалежності; колегіальності; повноти і всебічності розгляду справ; гласності; обґрунтованості прийнятих рішень рівноправності суддів;              верховенства права.

До складу Конституційного Суду України входять:

секретаріат Конституційного Суду України, який здійснює організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Конституційного Суду України на чолі з керівником Секретаріату Конституційного Суду України;

постійні комісії Конституційного Суду України, що є його допоміжними робочими органами з питань організації його внутрішньої діяльності. Конституційного Суду України на строк своїх повноважень;

тимчасові комісії Конституційного Суду України для додаткового дослідження питань, пов’язаних з конституційним провадженням у справі, за участю фахівців у відповідних галузях права;

архів Конституційного Суду України, який зберігає матеріали діяльності Конституційного Суду України. Матеріали справ, щодо яких Конституційним Судом України прийнято рішення або дано висновок, зберігаються в Архіві Конституційного Суду України сто років. Оригінали рішень та висновків Конституційного Суду України зберігаються в Архіві Конституційного Суду України безстроково. Інші матеріали щодо діяльності Конституційного Суду України зберігаються в Архіві Конституційного Суду України на загальних підставах, визначених законодавством України;

бібліотека Конституційного Суду України для забезпечення Конституційного Суду України нормативно-правовими актами, науковою та іншою спеціальною літературою;

друкований орган, яким є «Вісник Конституційного Суду України» [5].

Конституційний Суд України складається з 18 суддів Конституційного Суду. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по 6 суддів Конституційного Суду [2].

Президент України при призначенні суддів проводить консультації щодо кандидатур суддів з Прем'єр-міністром України та міністром юстиції. Призначеною на посаду вважається особа, стосовно призначення якої видано Указ Президента України, скріплений підписами Прем'єр-міністра та міністра юстиції України.

Верховна Рада України призначає суддів Конституційного Суду шляхом таємного голосування. Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів вносить Голова Верховної Ради України або щонайменше 1/4 народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради. Призначеними на посади суддів Конституційного Суду вважаються кандидати, які набрали при таємному голосуванні найбільшу кількість голосів. За результатами голосування Головою Верховної Ради України підписуються постанови Верховної Ради про призначення суддів Конституційного Суду [14].

З'їзд суддів України призначає 6 суддів Конституційного Суду шляхом голосування. Призначеним на посаду судді Конституційного Суду вважається кандидат, який отримав більшість голосів делегатів з'їзду. За результатами голосування головуючий та секретар з'їзду підписують рішення з'їзду про призначення суддів Конституційного Суду.

Суддею Конституційного Суду може бути громадянин України, який на день призначення досяг 40 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за фахом не менше 10 років, володіє державною мовою і проживає на території України протягом останніх 20 років [4].

Судді Конституційного Суду призначаються на 9 років без права бути призначенні на повторний строк. Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду зі складу суддів Конституційного Суду шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк.

Судді Конституційного Суду складають присягу на засіданні Верховної Ради України, яке проводиться за участю Президента, Прем'єр-міністра, Голови Верховного Суду України не пізніше ніж через місяць після призначення. При виконанні своїх обов'язків на засіданні суду суддя Конституційного Суду повинен бути одягнений у мантію. Суддя має нагрудний знак.

Голова Конституційного Суду України:

очолює Конституційний Суд України та організовує його роботу;

організовує роботу колегій суддів, комісій та секретаріату Конституційного Суду України;

скликає і проводить пленарні засідання Конституційного Суду України;

розпоряджається бюджетними коштами на утримання і забезпечення діяльності Конституційного Суду згідно з кошторисом, затвердженим Конституційним Судом;

здійснює інші передбачені законодавством повноваження, що регламентують організацію його внутрішньої роботи [14].

Суддя Конституційного Суду України:

здійснює попередню підготовку питань для їх розгляду колегією суддів Конституційного Суду, бере участь у розгляді справ;

має право витребувати від Верховної Ради України, Президента, Прем'єр-міністра, Генерального прокурора, суддів, органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб, окремих громадян необхідні документи, матеріали та іншу інформацію з питань, що готуються до розгляду в Конституційному Суді;

має право публічно висловлювати власну думку з питань провадження у Конституційному Суді лише тих справ, щодо яких прийнято рішення чи зроблено висновок [8].

На спеціальному пленарному засіданні судді зі свого складу обирають Голову Конституційного Суду.

Повноваження Голови і суддів Конституційного Суду не можуть бути обмежені, якщо введено воєнний чи надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях.

Повноваження судді Конституційного Суду припиняються у випадках:

подання заяви про відставку або звільнення з посади за власним бажанням;

закінчення строку призначення;

досягнення 65-річного віку;

неможливості виконання своїх повноважень за станом здоров'я;

порушення вимог щодо несумісності;

порушення присяги;

набрання законної сили обвинувальним щодо нього вироком;

припинення громадянства;

визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим [7].

У складі Конституційного Суду створюються дві колегії:

1.      для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними поданнями;

2.      для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними зверненнями.

Рішення про утворення колегій суддів, затвердження складу та призначення секретарів колегій приймаються на засіданнях Конституційного Суду протягом першого місяця кожного календарного року. Секретар колегії суддів призначається з числа суддів, які входять до складу колегії, і очолює її. До повноважень колегій належить вирішення питань щодо винесення ухвал про відкриття провадження за конституційними поданнями і зверненнями чи відмови в них.

Конституційний Суд проводить засідання та пленарні засідання [4].

На засіданнях розглядаються всі питання, що потребують вирішення, крім тих, які вирішуються на пленарних засіданнях. Засідання Конституційного Суду є повноважним, якщо на ньому присутні не менше 11 суддів, і рішення на ньому приймається, якщо за це рішення проголосувало більше половини суддів, які брали участь у засіданні. Пленарне засідання є повноважним, якщо на ньому присутні не менше 12 суддів. Рішення Конституційного Суду приймаються та його висновки даються на пленарному засіданні, якщо за них проголосувало не менше 10 суддів.

До повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань щодо:

конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента, Кабінету Міністрів, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

відповідності Конституції чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов'язковість;

додержання конституційної процедури розслідування й розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;

офіційного тлумачення Конституції та законів України [13].

До повноважень Конституційного Суду не належать питання законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

За підсумками розгляду питань, які належать до його повноважень, Конституційний Суд приймає рішення та дає висновки.

Підставами для прийняття Конституційним Судом рішень щодо не­конституційності правових актів повністю чи в окремих їх частинах є такі:

невідповідність Конституції України;

порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;

перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.

У Законі України «Про Конституційний Суд України» визначені форми звернень до Конституційного Суду України. Ними є конституційне подання та конституційне звернення.

Конституційне подання – це письмове клопотання до Конституційного Суду про визнання правового акта неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту [5].

Суб'єкти права на конституційне подання:

Президент України;

не менше 45 народних депутатів України (підпис депутата не відкликається);

Верховний Суд України;

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Конституційне звернення – це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи [5].

Суб'єкти права на конституційне звернення:

громадяни України;

іноземці;

особи без громадянства;

юридичні особи.

Конституційне звернення або подання може бути відкликане за письмовою згодою суб'єкта, який його направив до Конституційного Суду, в будь-який час до дня розгляду на пленарному засіданні Конституційного Суду.

Конституційний Суд може відмовити у відкритті конституційного провадження на таких підставах:

відсутності встановленого Конституцією України права на конституційне подання або звернення;

невідповідності конституційного подання чи звернення вимогам, передбаченим Конституцією і законами України;

непідвідомчості Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні чи зверненні [12].

Існує певний порядок провадження у справах Конституційного Суду України. Так, відкриття провадження у справі в Конституційному Суді за поданням або зверненням ухвалюється колегією суддів Конституційного Суду або Конституційним Судом на його засіданні. Справа, за якою відкрито провадження, розглядається на пленарному засіданні у порядку та в строки, встановлені законом. Дата розгляду справи визначається Головою Конституційного Суду. Строк провадження у справах за поданням не повинен перевищувати трьох місяців, а за зверненням – шести місяців. У разі провадження за конституційним поданням, яке визнане Конституційним Судом невідкладним, строк розгляду не повинен перевищувати одного місяця. Строки провадження починають обчислюватися з дня прийняття процесуальної ухвали про відкриття конституційного провадження.

За результатами розгляду справ Конституційний Суд приймає рішення й дає висновки. Рішення приймаються за результатами розгляду справ щодо конституційності законів та інших нормативних актів. Конституційний Суд може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині. В інших випадках Конституційний Суд дає висновки [9].