Судова сиситема України

З числа суддів обираються Голова Верховного Суду України та його заступник. За Конституцією України, Голова Верховного Суду України обирається на посаду і звільняється з посади шляхом таємного голосування Пленумом Верховного Суду України в порядку встановленому законом.

4. Статус суддів

Згідно ч. 2. ст. 1 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» судову владу реалізовують професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі та присяжні. Професійні судді це громадяни України, які відповідно до Конституції України призначені чи обрані суддями і обіймають штатну суддівську посаду в одному з судів, передбачених ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».

Правовий статус суддів визначається Конституцією України та Законом України «про судоустрій і статус суддів», а деякі особливості правового положення суддів Конституційного Суду – також Законом України «Про Конституційний Суд України» [13].

Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо  здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Перебування на посаді судді несумісне із зайняттям посади в будь-якому іншому органі державної влади, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом. Суддя не має права поєднувати свою діяльність з

підприємницькою або адвокатською діяльністю, будь-якою іншою оплачуваною роботою (крім викладацької, наукової і творчої діяльності), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. Суддя не може належати до політичної партії чи професійної спілки, виявляти прихильність до них, брати участь у політичних акціях, мітингах, страйках.

Суддя зобов'язаний:

своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;

дотримуватися правил суддівської етики;

виявляти повагу до учасників процесу;

додержуватися присяги судді;

не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, в тому числі і таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;

дотримуватися вимог щодо несумісності;

подавати щорічно не пізніше 1 травня до Державної судової адміністрації України для оприлюднення на офіційному веб-сайті судової влади, ведення якого забезпечує Державна судова адміністрація України, копію декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації), поданої до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою [2].

Суддя, призначений на посаду судді вперше, проходить щорічну двотижневу підготовку у Національній школі суддів України. Суддя, який обіймає посаду судді безстроково, проходить двотижневу підготовку у Національній школі суддів України не менше, ніж раз на три роки.

Національна школа суддів України є державною установою зі спеціальним статусом, що забезпечує підготовку висококваліфікованих кадрів для судової системи та здійснює науково-дослідну діяльність. На Національну школу суддів України не поширюється законодавство про вищу освіту. Національна школа суддів України утворюється при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону та статуту, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Національна школа суддів України здійснює:

1.      організацію спеціальної підготовки кандидатів на посаду

судді;

2.      підготовку суддів:

яких призначено на посаду судді вперше;

яких обрано на посаду судді безстроково;

яких призначено на адміністративні посади в судах;

3.      періодичне навчання суддів з метою підвищення рівня кваліфікації;

4.      підготовку працівників апаратів судів;

5.      проведення наукових досліджень з питань удосконалення

судочинства;

6.      вивчення міжнародного досвіду організації діяльності судів;

Вимоги до кандидатів на посади суддів судів загальної юрисдикції у найбільш загальному вигляді сформульовано в ч. 3 ст. 127 КУ: кандидатом на зайняття посади судді суду загальної юрисдикції може бути громадянин України, не молодший 25 років, який має  вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менше трьох років, проживає в Україні не менше 10 років і володіє державною мовою. ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» розкриває деякі положення цієї конституційної норми, а саме закріплює, що під «вищою юридичною освітою» слід розуміти: 1). вищу юридичну освіту, здобуту в Україні за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, і 2). вищу юридичну освіту за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, здобуту в іноземних державах і визнану в Україні в установленому законом порядку. А під «стажем роботи в галузі права» слід розуміти стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста.

Не можуть бути рекомендовані на посаду судді громадяни: визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними; які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді; які мають не зняту чи не погашену судимість.

Добір кандидатів на посаду судді здійснюється з числа осіб, які відповідають вимогам, установленим Конституцією України та ст. 64 ЗУ «Про судоустрій і статусу суддів», за результатами проходження спеціальної підготовки та складення кваліфікаційного іспиту відповідно до вимог цього Закону. Кожен, хто відповідає встановленим вимогам до кандидата на посаду судді, має право звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді.

Згідно зі ст. 66 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» визначається порядок призначення на посаду судді вперше, який здійснюється виключно в порядку, визначеному цим Законом, та включає такі стадії:

розміщення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на своєму веб-порталі оголошення про проведення добору кандидатів на посаду судді з урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад суддів та опублікування такого оголошення в газетах «Голос України» або «Урядовий кур'єр»;

подання особами, які виявили бажання стати суддею, до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідної заяви та документів, визначених цим Законом;

здійснення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на основі поданих кандидатами на посаду судді документів перевірки відповідності осіб вимогам, установленим до кандидата на посаду судді, та організація проведення стосовно них спеціальної перевірки в порядку, визначеному законом;

складення особами, які відповідають установленим вимогам до кандидата на посаду судді, іспиту перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права;

направлення кандидатів, які успішно склали іспит та пройшли необхідні перевірки, для проходження спеціальної підготовки;

допуск кандидатів, які успішно пройшли спеціальну підготовку, до складення кваліфікаційного іспиту перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України;

визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рейтингу кандидатів на посаду судді за результатами складення кваліфікаційного іспиту, зарахування їх до резерву на заміщення вакантних посад судді;

оголошення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у разі відкриття вакантних посад суддів конкурсу на заміщення таких посад серед кандидатів, які перебувають у резерві;

проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, виходячи з рейтингу кандидата відповідно до кількості наявних вакантних посад судді добору серед кандидатів, які взяли участь у конкурсі, та внесення рекомендації Вищій раді юстиції про призначення кандидата на посаду судді;

розгляд на засіданні Вищої ради юстиції відповідно до рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України питання про призначення кандидата на посаду судді та внесення в разі прийняття позитивного рішення подання Президентові України про призначення кандидата на посаду судді;

прийняття Президентом України рішення про призначення кандидата на посаду судді.

Спеціальна підготовка кандидата на посаду судді включає теоретичне та практичне навчання за денною (очною) чи заочною формою. Організація спеціальної підготовки здійснюється Національною школою суддів України.

Кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка пройшла спеціальну підготовку і виявила бажання бути рекомендованою для призначення на посаду судді. Результати кваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніш як через рік. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит повторно, може бути допущена до наступного іспиту не раніш як через два роки. Вища кваліфікаційна комісія суддів України  відповідно до кількості набраних кандидатами на посаду судді балів за результатами складення кваліфікаційного іспиту визначає рейтинг кандидатів та зараховує їх до резерву на заміщення вакантних посад суддів.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на заміщення вакантних посад судді та здійснює добір кандидатів з урахуванням результатів кваліфікаційного іспиту і кількості набраних кандидатами балів. Кількість набраних балів є першочерговим критерієм при проведенні Вищою кваліфікаційною комісією суддів України конкурсного добору кандидатів на зайняття вакантних посад судді. У разі набрання кандидатами однакової кількості балів перевага надається тому кандидату, який має більший стаж роботи у галузі права.

В Україні передбачено достатньо складну процедуру добору суддівських кадрів і механізм контролю за рівнем професійної придатності (зокрема інститут дисциплінарної відповідальності суддів, призначення (обрання) на адміністративну посаду голови та заступників голови суду тощо).

Такий жорсткий кваліфікаційний добір кадрів і контроль за їх професійним рівнем притаманний саме судовій владі на відміну від виконавчої і законодавчої. Це пов’язано з особливою роллю судової влади в суспільстві, специфічністю сфери застосування.

Отже, судову систему України утворюють Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції. Систему судів загальної юрисдикції складають: місцеві суди; апеляційні суди; вищі спеціалізовані суди; Верховний Суд України.

Для гарантування верховенства конституції як основного закону держави існує конституційна юрисдикція, сутність якої полягає в юридичній перевірці судом законів та інших нормативно-правових актів на відповідність конституції і визнанні їх у разі неконституційності нечинними. Згідно зі ст. 147 Основного Закону Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, він вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції та законів України.

ВИСНОВКИ

Судова система – найяскравіший виразник правової держави. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в державі найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та її гарантії визначають зміст і спрямованість держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність, а утвердження і забезпечення таких прав і свобод є її головним обов’язком. Інтереси суспільства, права і свободи людини можуть бути захищені лише справді незалежним судом, який діє на засадах законності, змагальності сторін, забезпеченні обвинуваченому права на захист, забезпеченні апеляційного та касаційного скаржень рішень суду. В контрольній роботі були розглянуті такі питання: загальний огляд судової системи України та статус суддів; порядок формування, функції та повноваження Конституційного Суду України; система господарських судів України, а також визначені основні положення, щодо визначення статусу суддів України.

Згідно ч. 2. ст. 1 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» судову владу реалізовують професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі та присяжні. Професійні судді це громадяни України, які відповідно до Конституції України призначені чи обрані суддями і обіймають штатну суддівську посаду в одному з судів, передбачених ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».

Правовий статус суддів визначається Конституцією України та Законом України «про судоустрій і статус суддів», а деякі особливості правового положення суддів Конституційного Суду – також Законом України «Про Конституційний Суд України».

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.      Конституція України. – Х.: Одісей, 2012. – 56 с.

2.      Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р.

3.      Закон України «Про Конституційний суд України» від 16.10.1996 р..

4.      Закон України «Про Вищу Раду юстиції» від 15.01.1998 р.

5.      Закон України «Про Державну службу» від 16.12.1993 р.

6.      Кримінально-процесуальний кодекс