Усиновлення за нормами Сімейного права

Становище у правовій сфері охорони дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування в Україні потребує вдосконалення не лише в аспекті дотримання міжнародних нормативно-правових актів, а й у напрямі загального поліпшення становища дітей, захисту їхніх інтересів, охорони здоров’я, розвитку. Гострою проблемою залишається недостатнє інформування суспільства, батьків, вихователів, працівників соціальних служб, самих дітей про вже прийняті і діючі нормативні акти в сфері захисту прав дітей, зокрема, дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Необхідна прозорість роботи всіх органів, які займаються проблемами усиновлення, опіки та піклування [25, С.4].

Подальший розвиток і вдосконалення інституту усиновлення у сімейному праві України, через приведення українського законодавства з питань захисту прав дітей, які з тих чи інших причин втратили сім’ю, у відповідність з Конвенцією ООН про права дитини та функціонуванням української держави, займає далеко не другорядне місце серед заходів щодо захисту прав дитини. Це дозволяє говорити про актуальність вдосконалення системи усиновлення на сучасному етапі становлення і розвитку сімейного законодавства в Україні, як дієвого механізму захисту інтересів та прав дітей. Слід переглянути законодавчі акти щодо санкцій до батьків, які нехтують турботою про дитину. В органах, що займаються питаннями усиновлення повинні працювати компетентні працівники, соціальні педагоги, психологи, які пройшли відповідну підготовку для такого виду діяльності. Крім того, необхідно докорінно змінити систему ведення державної статистики стосовно дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, оскільки вона побудована за відомчим принципом і не надає необхідної інформації про форми утримання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, та загальну кількість таких дітей у державі [26, С.19].

Висновок

Підсумовуючи вище написане можна зробити висновок, що кожна дитина, яка тимчасово або на завжди позбавлена свого сімейного оточення має право на захист та на особливу допомогу з боку Держави. Ратифікуючи Конвенцію ООН про права дитини Україна, як держава, визнала важливість та необхідність усиновлення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, такі діти мають право на особливе піклування та допомогу.                                 

Питаннями соціального захисту дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків, займаються різні державні органи, однак аналіз результатів їх діяльності свідчить, що для повного забезпечення всіх норм законів з охорони дитинства та для виконання всіх програм є недостатнім рівень фінансування, залишається малою кількість фахівців в галузі сімейної психології та педагогіки, спеціалістів з охорони дитинства, наукової літератури з проблем сирітства та єдиної програми, яка поєднає в собі і визначить найкращу форму влаштування дітей.

Тому одна із перших проблем, щодо усиновлення, це недостатня пропаганда національного усиновлення, яка може бути усунена, на погляд автора даної роботи, такими шляхами:

1. Забезпечити постійні науково-популярні, навчально-виховні радіо - і телепередачі з питань усиновлення.

2. Забезпечити постійно діючу рубрику на телебаченні, радіо з питань усиновлення дитини.

3. Забезпечити проведення фестивалів, форумів усиновлених дітей.

        Крім того сама процедура усиновлення потребує редагування  і   змін, так як  процес усиновлення є тривалим, а законодавство чітко не визначає час, протягом якого має відбуватись усиновлення. Юридичним фактом усиновлення стає після прийняття відповідного рішення суду. Проте початок цієї діяльності законодавця дотепер не цікавить. Тому необхідно:

1. Підготувати проект Закону про внесення змін і доповнень до Сімейного кодексу в частині питань з усиновлення щодо розвитку процесу та механізму усиновлення.

2. Ввести в усіх органах опіки і піклування посаду спеціаліста з охорони дитинства на якого покладаються обов’язки тільки по веденню питання з усиновлення дітей з розрахунку одна посада на 10 тис. дітей від народження до 18 років.

Необхідно змінити і матеріальне забезпечення батьків, що усиновили дітей. Надати їм:

1. Безкоштовне медичне обслуговування, обстеження і лікування дітей, яких усиновили, та їх нових сімей.

2. Організувати отримання позачергових безкоштовних путівок на санаторне лікування усиновлених дітей, що перебувають на диспансерному обліку.

3. Установити щомісячну матеріальну допомогу на усиновлену дитину у розмірі не меншому прожиткового мінімуму.

4. Зберегти за усиновленими дітьми пільги на поза-конкурсний прийом та навчання за бюджетні кошти у професійно - технічних і вищих навчальних закладах.

5. При виході на пенсію визначити усиновителям розмір доплати до пенс

І на завершення автор курсової роботи хоче звернути увагу на заборону посередницької та комерційної діяльності щодо усиновлення дітей. Органи опіки і піклування, Центр з усиновлення дітей, які наділені правом на активну інформаційну діяльність у сфері усиновлення, повинні надавати інформацію загального характеру про дітей лише у випадках безпосереднього звертання до них. Розповсюдження цими органами та установами такої інформації у засобах масової інформації (радіо, телепрограми, друковані засоби), у Інтернеті, подання оголошень про можливості усиновлення конкретної дитини, розміщення її фотографій та особистих даних має бути суворо заборонено.

Список використаної літератури

1. Конституція України «Ігвіні» Харків 2006 - 63с.

2. Кримінальний кодекс України «Школа» Київ 2009 – 206с.

3. Сімейний кодекс України «Школа» 2009 – 84с.

4. Цивільний кодекс України «Паливода» Київ 2009  - 325с.

5. Цивільний процесуальний кодекс України «Паливода» Київ 2009  - 155с.

6.Закон України «Про охорону дитинства» від 25.03.2005р. №2505 – IV

7.Закон України «Про забезпечення організаційно – правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13 січня 2005 р. № 2304

8.Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення обліку дітей, які можуть бути усиновленні, осіб, які бажають усиновити дитину, та здійснення нагляду за дотриманням прав дітей після усиновлення» від 28 серпня 2003р. № 1377

9. Європейська Конвенція про усиновлення дітей від 24.04.1967р.

10. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року / За реакцією М.І. Мельника та М.І. Хавронюка. – К.: Каннон, 2002. – 1104 с.

11. Науково-юридичний коментар Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року / Під редакцією З.В. Ромовської. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2003. – 679 с.

12. Научно-практический комментарий Семейного кодекса Украины от 10 января 2002 года / Под редакцией Ю.С.Червонного. – К.: Истина, 2003.-764 с.

13. Сімейне право: Навчальний посібник для студентів юридичних вузів та факультетів / Під редакцією С.П. Індиченко. – К.: Вентурі, 2002. – 272 с.

14. Семейное право: Учебник / Под редакцией М.В. Антокольской. – М.: Юристь, 2002. – 350 с.

15. Сімейне право України: Підручник / Під редакцією В.С. Гопанчука. - К.: Істина, 2002. – 508 с.

16. Сімейне законодавство України: Збірник / Під редакцією М.І. Камлика. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 512 с.

17. Цивільне і сімейне право України: Навчально-практичний посібник / Під редакцією Є.О. Харитонова та А.І. Дрішлюка. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2003. – 640 с.

18. Сімейне право України: Підручник / Під редакцією В.І. Борисової та І.В. Жилінкова. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 264 с.

19. Семейное право Украины: Учебник / Под редакцией Ю.П. Червонного. - К.: Право, 2004. – 520 с.

20. Сімейне право України: Підручник / Під редакцією В.І. Бобрика. – К.: Право, 2005. – 160 с.

21. Сімейне право України: Навчальний посібник /Під редакцією Є.О.Харитонова. – К.:Істина, 2008. – 250 с.

22. Сімейне право України: Підручник /під редакцією О.В. Дзери. – К.:Вентурі, 1997. – 324 с.

23. Большой юридический словарь / Под редакцией А.Я. Сухарева, В.Е. Крутских. – 4-е издание, переработанное и дополненное. - М.: ИНФРА-М, 2004. - 1309 с.

24. Нечаева А.М. Усыновление // Вестник образования. - 1997. - № 8. – С. 52.

25.Нечаева А.М. Аналитический материал по выявлению и устройству детей, оставшихся без родительского попечения // Вестник образования. - 2000. - № 16. - С. 4.

26. Кокіна В.І. Скажіть дитині: «Ти не сирота» // Урядовий Кур’єр. - 2003. - № 33. - С. 19.

                                             Додаток А

До ______________________________

(найменування суду)

            Заявник: _________________________________,

(П. І. Б. або найменування органу)

що проживає за адресою: _________________________________

Номер засобу зв’язку: _________________________________

Заінтересована особа: _________________________________,

(П. І. Б.)

що проживає за адресою: _________________________________

Номер засобу зв’язку: _________________________________

Заява

про усиновлення

______________ року я уклав шлюб з __________________, який ми зареєстрували у відділі реєстрації актів цивільного стану ______________ міського управління юстиції.

До реєстрації шлюбу зі мною ________ перебувала в шлюбі з _______________________, від якого _______________ року народила сина - _______________________.

___________ має добрий стан здоров’я і проживає разом з матір’ю. Після укладення шлюбу я зареєструвався за місцем їх проживання і у мене склалися з ним гарні стосунки.

Батько _____________ проживає у м. Києві, має свою сім’ю і не заперечує, щоб я усиновив його сина, що підтверджується доданою до заяви письмовою згодою, засвідченою державним нотаріусом ______________ міської державної нотаріальної контори. Не заперечують проти цього і сам _______________ і його мати.

З _________________ року я працюю водієм на ______________ заводі „_________”, де отримую заробітну плату в сумі близько _____ гр. на місяць.

За місцем роботи і проживання я характеризуюся позитивно, маю добрий стан здоров’я, спиртними напоями або наркотичними засобами не зловживаю і на обліку у психоневрологічному або наркологічному диспансері не перебуваю.

Своїх дітей у мене немає.

Зазначені мною обставини підтверджуються доданими до заяви документами.

На підставі викладеного й у відповідності із ст. ст. 207, 223, 224, ч. 1, 3 ст. 229, ч. 2, 4 ст. 231 СК України, керуючись ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 234, ст. ст. 251, 253, ч. 1, 2, 3 ст. 255 ЦПК України

прошу:

1. Оголосити мене усиновлювачем ___________________, _______________ року народження, уродженця і жителя м. ______________ ______________ області.

2. Змінити прізвище усиновленої мною дитини з „_______” на „________”, а по батькові з „__________” на „___________”.

3. Записати мене у Книзі реєстрації народжень відділу реєстрації актів цивільного стану ______________ міського управління юстиції батьком усиновленої дитини.

4. Під час підготовки справи до розгляду вирішити питання про залучення до участі у справі відділу опіки і піклування ______________міськвиконкому та зобов’язати його подати до суду висновок про доцільність усиновлення _____________________ та відповідність його інтересам дитини.

Додатки:

1. Три копії свідоцтва про укладення шлюбу.

2. Три копії свідоцтва про народження.

3. Довідка з місця проживання.

4. Дві копії довідки з місця проживання.

5. Довідка з місця роботи.

6. Довідка про заробітну плату.

7. Дві копій довідки про заробітну плату.

8. Характеристика з місця роботи.

9. Дві копії характеристики з місця роботи.

10. Характеристика з місця проживання.

11. Дві копії характеристики з місця проживання.

12. Довідка наркологічного диспансеру.

13. Дві копії наркологічного диспансеру.

14. Медичний висновок про стан здоров’я.

15. Дві копії медичного висновку про стан здоров’я.

16. Три ксерокопії паспорта.

17. Квитанція про сплату судового збору.

18. Копія квитанції про сплату судового збору.

19. Квитанція про оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

20. Копія квитанції про оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

21. Копія заяви.

„____” ___________ 200__р.                                                         ______________

                                                    Додаток Б

До ___________

(назва суду)

Позивач ______,

(П. І. Б. або найменування органу)

що проживає за адресою: ______

(місцезнаходження: __________)

Відповідач ____,

(П. І. Б.)

що проживає за адресою: ______.

                                        ПОЗОВНА ЗАЯВА

                                про скасування усиновлення

                          (або про визнання його недійсним)

"___" ____________ 200_ р. __________

(назва суду)

прийняв рішення про усиновлення дитини ____

(П. І. Б.)

__________ року народження громадянином(кою) __________.

(П. І. Б.)

На даний час це рішення підлягає скасуванню (має бути визнаним недійсним) з наступних підстав __________