Корпоративне право

             Ефективне управління потребує наявності у корпоративній структурі дієвої, незалежної наглядової ради та кваліфікованого виконавчого органу (менеджменту), раціонального і чіткого розподілу повноважень між ними, а також належної системи підзвітності та контролю.

        Система корпоративного управління повинна створювати необхідні умови для своєчасного обміну інформацією та ефективної взаємодії між наглядовою радою та виконавчим органом. Органи корпорації та їх посадові особи повинні діяти добросовісно та розумно в інтересах товариства.

         Компетенція органів управління корпорації повинна бути чітко визначена статутом відповідно до завдань органів корпорації та з урахуванням вимог чинного законодавства. Корпорації доцільно визначати у статуті перелік повноважень, що належать до виключної компетенції кожного органу. Рішення про делегування повноважень повинні фіксуватись у протоколі відповідного органу з визначенням органу, якому делегуються повноваження, переліку повноважень, що делегуються, та строку делегування. У разі делегування наглядовою радою повноважень виконавчому органу вони спільно відповідають за вирішення цих питань перед корпорацією.

              Для забезпечення належного рівня корпоративного управління, поряд із забезпеченням чіткого та раціонального розподілу повноважень між органами управління корпорації, важливо досягти розуміння органами корпорації того, що здійснюючи свою діяльність, вони спільно працюють на досягнення мети корпорації, а оцінка діяльності кожного органу управління залежить від результатів діяльності корпорації в цілому. Для моніторингу належного виконання всіма органами управління своїх функцій в корпорації повинна існувати чітка система підзвітності та контролю.

            У забезпеченні ефективної взаємодії між органами управління корпорації вирішальну роль відіграє своєчасний обмін інформацією, яка необхідна для виконання ними своїх функцій та прийняття відповідних рішень. Обов’язок органів управління корпорацією щодо обміну інформацією повинен бути детально обумовлений у його внутрішніх документах.

        Результати діяльності корпорації залежать від чесного, добросовісного та сумлінного виконання посадовими особами органів управління своїх обов’язків. Корпорація, що має на меті здобути довіру інвесторів, повинна створити належні внутрішні механізми для запобігання шахрайському вилученню активів корпорації чи іншим діям з боку посадових осіб, що суперечать інтересам корпорації .

        Управління акціонерним товариством за законодавством здійснюється загальними зборами, наглядовою радою і виконавчим органом.

           Управління господарським товариством в Україні регулюється Цивільним Кодексом, Господарським Кодексом, Законом України «Про господарські товариства».

         Так, в АТ цей орган іменується  загальними зборами акціонерів ( ст. 45 ЦК України, ст. 32 Закону «Про  акціонерні товариства»)

         У Цивільному Кодексі по-різному визначено схему управління товариством залежно від типу господарського товариства. Так, для товариств із обмеженою відповідальністю передбачена дворівнева схема управління товариством, у той час же час для акціонерного товариства встановлюється змішана схема.

         Законодавчо встановлюється можливість створення наглядової ради AT і передбачається, що випадки обов’язкового створення наглядової ради встановлюються законом. На сьогоднішній день Законом «Про господарські товариства» передбачено єдиний обов’язковий випадок створення наглядової ради - для товариства, яке налічує понад 50 акціонерів. Таким чином, можна говорити про те, що в Україні існують обидві схеми Управління товариством.

Цивільний Кодекс України  встановив універсальну компетенцію  загальних зборів учасників товариства, що на думку окремих науковців  не відповідає світовій практиці, оскільки законодавство більшості країн надає перевагу обмеженню повноважень загальних зборів на користь інших органів. Проте законодавчими актами, як правило, встановлюється лише мінімальний перелік повноважень загальних зборів (виключна компетенція), що не означає неможливості прийняття рішень з інших питань загальними зборами, тому це положення Цивільного Кодексу не суперечить світовим тенденціям корпоративного управління.

        Вищим органом управління корпорації виступають загальні збори акціонерів. Загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать. Акціонери, які беруть участь у загальних зборах, реєструються, зазначаючи кількість голосів, що їм належать. До виключної компетенції загальних зборів акціонерів належать:

• внесення змін до статуту товариства, у тому числі і зміна розміру статутного капіталу (не менше 10 голосів);
• обрання членів наглядової ради, а також утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства;
• затвердження річної фінансової звітності, розподіл прибутку і збитків товариства;
• рішення про ліквідацію товариства (не менше 30 голосів).

       До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства може бути віднесення вирішення таких питань:

• визначення кількісного складу ради директорів, обрання її членів та дострокове припинення їх повноважень;
• створення виконавчого органу, дострокове припинення його повноважень, якщо статутом вирішення цих питань не віднесено до компетенції ради директорів;
• обрання членів ревізійної комісії (ревізора) та дострокове припинення їх повноважень;
• обрання членів лічильної комісії та дострокове припинення їх повноважень.             Затвердження внутрішніх документів, які регулюють діяльність корпорації.

      До компетенції загальних зборів відносять також:

• визначення порядку ведення загальних зборів;
• реорганізація, ліквідація, призначення ліквідаційної комісії, затвердження проміжного та остаточного ліквідаційного балансу;
• визначення кількості, номінальної вартості, типу оголошених акцій і прав, що надаються цими акціями;
• зміна статутного капіталу;
• дроблення та консолідація акцій;
• прийняття рішень щодо дозволу крупних угод;
• придбання товариством розміщених акцій;
• прийняття рішення щодо участі у холдингових компаніях, фінансово-промислових групах, асоціаціях, інших об’єднаннях комерційних організацій.

     Позачергові збори скликаються у разі неплатоспроможності товариства, а

також за наявності обставин, визначених статутом товариства.

       Порядок скликання та проведення загальних зборів визначається статутом товариства. Перед проведенням загальних зборів особам, які мають право на участь у загальних зборах, повинна надаватись така інформація: річна бухгалтерська звітність, у тому числі висновків ревізійної комісії або аудитора, відомості щодо кандидатів, у виконавчі органи, раду директорів (спостережну раду), ревізійну комісію, лічильну комісію, проект змін та доповнень, які вносяться у статут, проект статуту у новій редакції, проекти внутрішніх документів, проекти рішення загальних зборів акціонерів, а також інформація, яка передбачена статутом.

     Право научаешь в управлінні товариством акціонерами реалізується шляхом участі та голосування на загальних зборах. Для того, щоб акціонери мали можливість ефективно реалізувати це право, товариство повинно забезпечити дотримання таких прав акціонерів:

а) брати участь у вирішенні  найважливіших питань діяльності товариства, у тому числі прийняття рішення про внесення змін до статуту, обрання членів ради та ревізійної комісії, додатковий випуск акцій, викуп товариством розміщених ним акцій, укладення правочинів на значну суму, реорганізацію товариства та інші дії, які призводять до суттєвихкорпоративних змін.

        Акціонери як власники товариства повинні мати право вирішувати найважливіші питання діяльності товариства. Рішення з таких питань повинні прийматися вищим органом товариства - загальними зборами акціонерів. Перелік повноважень загальних зборів, у тому числі тих, що належать до виключної компетенції, має бути чітко встановлений у статуті товариства.

         Чергові загальні збори акціонерів повинні проводитися щороку не пізніше як через чотири місяці після закінчення фінансового року.

б) вчасно отримувати повідомлення про скликання загальних зборів, яке повинно містити інформацію про дату, час та місце проведення зборів, а також повний перелік  питань порядку денного з обов’язковим зазначенням способу, за допомогою якого акціонери можуть ознайомитися з документами щодо порядку денного. Час, місце проведення та процедура реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах товариства повинні створювати сприятливі умови для участі акціонера у зборах.

        Товариство повинно повідомляти акціонерів про скликання загальних зборів не пізніше як за 45 днів до проведення загальних зборів.

        Реєстрація акціонерів для участі у зборах повинна проводитися у день проведення загальних зборів перед їх початком у тому ж приміщенні, де проводитимуться збори, протягом часу, достатнього для реєстрації усіх осіб, що прибули для участі у загальних зборах. Для проведення реєстрації слід створювати реєстраційну (мандатну) комісію, члени якої повинні обиратися (призначатися) наглядовою радою з осіб, які можуть добросовісно та належним чином виконувати свої обов’язки. До складу реєстраційної (мандатної) комісії доцільно включати членів наглядової ради, представників дрібних акціонерів та незалежного реєстратора. Кворум, визначений перед початком загальних зборів, залишається незмінним до закриття зборів.

       Товариству слід проводити загальні збори протягом одного дня у межах

населеного пункту за місцезнаходженням товариства.

в) своєчасно та у зручний  для акціонера спосіб знайомитися  з матеріалами, пов’язаними з порядком денним загальних зборів, та отримувати додаткову інформацію стосовно питань порядку денного від посадових осіб та інших уповноважених осіб товариства.

         Для того, щоб акціонери могли прийняти виважені рішення з питань порядку денного, товариство повинно забезпечити акціонерам можливість у будь-який час з моменту повідомлення про скликання загальних зборів до дня їх проведення ознайомитися з документами, пов’язаними з порядком денним. При цьому товариство повинно забезпечити акціонеру можливість ознайомитися з такими документами у зручний спосіб, зокрема, через:

- ознайомлення у приміщенні  товариства;

- надсилання на запит акціонера поштою, факсом, електронною поштою;

- розміщення у мережі  Інтернет за адресою, що зазначається  у повідомленні про скликання  загальних зборів.

         Якщо до порядку денного включено питання щодо затвердження річних результатів діяльності товариства, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків, акціонерам повинні надаватись копії фінансової звітності (у складі балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів), копії рекомендацій наглядової ради, висновку ревізійної комісії та висновку аудиторської фірми (аудитора).

        Якщо до порядку денного внесено питання про обрання органів управління, акціонерам повинна бути надана повна інформація про кандидатів на відповідні посади.

       Акціонери повинні мати право задавати питання і отримувати інформацію стосовно будь-яких пунктів порядку денного або документів.

пов’язаних з ними, від  посадових осіб та інших уповноважених осіб товариства.

г) вносити пропозиції та вимагати їх включення до порядку  денного загальних зборів за умови  внесення такої пропозиції акціонером (ами), який (які) володіють необхідною кількістю голосів.

         Будь-який акціонер має право вносити письмові пропозиції щодо доповнення порядку денного окремими питаннями або частинами питань не пізніше як за 30 днів до скликання загальних зборів. Рішення про включення пропозиції акціонера приймається виконавчим органом і має бути погоджено і з наглядовою радою. Підстави для відмови щодо включення пропозиції акціонера повинні бути чітко передбачені у внутрішніх документах товариства. Пропозиції акціонера (акціонерів), які володіють відповідною кількістю голосів (згідно з вимогою закону), повинні бути внесені до порядку денного в обов’язковому порядку.