Органом валютного  контролю також є Державна податкова адміністрація України. Відповідно до п. 1 ст. 8 Закону України у редакції від 24 грудня 1993 р. «Про державну податкову службу в Україні» функцією Державної податкової адміністрації України є виконання безпосередньо, а також організація роботи державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язаної зі здійсненням контролю за додержанням законодавства про валютні операції.

Державна митна  служба України як орган валютного  контролю здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

Другу групу  суб'єктів, що здійснюють контроль за порядком проведення валютних операцій, становлять агенти валютного контролю. На відміну від органів валютного контролю агенти не мають права видавати нормативно-правові акти, що регулюють порядок здійснення валютного контролю. Компетенція агентів валютного контролю обмежується реалізацією контрольних повноважень за додержанням валютного законодавства резидентами та нерезидентами.

Відповідно до п. 1.2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 8 лютого 2000 р. № 49, функції агента валютного контролю — обов'язки уповноваженого банку, іншої фінансової установи та національного оператора поштового зв'язку, які отримали від Національного банку генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, щодо здійснення контролю за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи. Зміст такого контролю полягає в запобіганні уповноваженими банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку проведенню резидентами і нерезидентами через ці установи незаконних валютних операцій та/або своєчасному інформуванні уповноваженими банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку у випадках та в порядку, установлених законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку, відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов'язаного з проведенням ними валютних операцій. 

5. Шкарупа В. К. має дещо іншу точку зору з цього питання.

   ¹²А саме вважає що одним із способів здійснення валютної політики України є валютне регулювання. Валютне регулювання - це діяльність уповноважених державних органів, спрямована на організацію функціонування внутрішнього валютного ринку, визначення порядку проведення операцій з валютними цінностями та міжнародних розрахунків, а отже, на регламентацію державної валютної політики України.

                                                                                                                                                     ¹¹Кучерявенко М.П. Основи податкового права Навчальний посібник Харьків: Легас. 2001. - 293 с.

¹²Шкарупа  В.К.Фінансове право України: Навчальний посібник: За заг.ред. д.ю.н., Київ: „Істина", 2007. - 104 с.

   ¹³За своїм змістом валютне регулювання передбачає видання компетентними державними органами нормативно-правових актів, що стосуються принципів, порядку, умов та строків здійснення валютних операцій, визначення курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених в іноземній валюті, порядку вивезення та ввозу іноземної валюти, режиму здійснення іноземних інвестицій, підстав та процедури притягнення осіб, винних у порушенні норм валютного законодавства, до відповідальності.

   Крім того, засоби валютного регулювання спрямовані на визначення засад внутрішньої та зовнішньої валютної політики держави та формування і розвиток внутрішнього валютного ринку, державного валютного резерву для забезпечення фінансових зобов'язань держави в іноземній валюті.

   Валютне регулювання також має своїм  завданням визначення правового  положення, повноважень і функцій  державних органів в сфері  валютного регулювання та регулювання  банківської діяльності з валютними  цінностями. Окремим завданням валютного  регулювання є підтримання стабільного курсу національної валюти та національного платіжного балансу, а також забезпечення стабільності надходження іноземної валюти на національний валютний ринок та захист іноземних інвестицій.

   Валютне регулювання здійснюється одночасно на двох рівнях: внутрішньому та зовнішньому. Зовнішнє або міжнародне валютне регулювання сприяє розвитку зовнішньої торгівлі та державного фінансового співробітництва, стабілізації валют, підвищенню рівня їх конвертованості, підтриманню рівноваги платіжних балансів країн. Воно здійснюється уповноваженими міжнародними фінансово-кредитними організаціями (Міжнародним валютним фондом, Міжнародним банком реконструкції та розвитку тощо).

   Внутрішнє валютне регулювання, в свою чергу, здійснюється компетентними органами держави з метою здійснення контролю за внутрішніми і зовнішніми валютно-фінансовими потоками, проведенням моніторингу й регулювання стану внутрішнього валютного ринку України.

   Елементами  внутрішнього валютного регулювання  виступають, зокрема, органи, що здійснюють валютне регулювання, валюта та валютні цінності, порядок здійснення валютних операцій, міжнародних розрахунків, валютних обмежень, курс національної валюти, валютні фонди та резерви, порядок проведення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

   Внутрішнє валютне регулювання здійснюється за допомогою системи державних  органів, до яких належать Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, інші центральні органи виконавчої влади  та органи місцевого самоврядування, які в межах власної компетенції приймають нормативно-правові акти у сфері валютного регулювання. 

   Найширшим обсягом повноважень в сфері  валютного регулювання наділений  Національний банк України, тому зупинимося на розгляді його компетенції більш детально.

   Пункт 1 ст.11 Декрету Кабінету Міністрів  України „Про систему валютного  регулювання і валютного контролю" визначає наступні повноваження НБУ  у сфері валютного регулювання: 

¹³Шкарупа  В.К.Фінансове право України: Навчальний посібник: За заг.ред. д.ю.н., Київ: „Істина", 2007. – 104-105 с. 

   ¹⁴1) здійснює валютну політику, виходячи з принципів загальної економічної політики України;

   2) складає разом з Кабінетом  Міністрів України платіжний  баланс України;

   3) контролює дотримання затвердженого  Верховною Радою України ліміту  зовнішнього державного боргу  України;

   4) визначає у разі необхідності ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам;

   5) видає обов'язкові для виконання  нормативні акти щодо здійснення  операцій на валютному ринку  України;

   6) нагромаджує, зберігає і використовує  резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики;

   7) видає ліцензії на здійснення  валютних операцій та приймає  рішення про їх скасування;

   8) встановлює способи визначення  і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених  у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених у іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях;

   9) встановлює за погодженням з  Міністерством статистики України  єдині форми обліку, звітності  та документації про валютні  операції, порядок контролю за  їх достовірністю та своєчасним поданням;

   10) забезпечує публікацію банківських  звітів про власні операції  та операції уповноважених банків.

   На  підставі ст.7 Закону України „Про Національний банк України" він має право  визначати порядок здійснення платежів в іноземній валюті, організовує і проводить валютний контроль за уповноваженими комерційними банками та іншими кредитними установами, які отримали ліцензію на здійснення операцій з валютними цінностями.

   Крім  того, НБУ визначає структуру валютного  ринку та організує торгівлю валютними цінностями, проводить дисконтну та девізну валютну політику, вводить валютні обмеження, здійснює поповнення та використання золотовалютного резерву та зберігання золотого запасу. Він також встановлює та регулює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його, затверджує умови та порядок конвертації гривні на іноземну валюту. До повноважень Національного банку України належить також і моніторинг та контроль за декларуванням валютних цінностей резидентів, які перебувають за межами України та деякі інші.

   Механізмами валютного регулювання, що застосовуються Національним банком України, виступають:

   1) визначення порядку проведення  валютних операцій;

   2) валютні обмеження;

   3) валютні інтервенції;

   4) девальвація та ревальвація валют;

   5) дисконтна та девізна валютна  політика;

   6) управління валютними резервами  (диверсифікація).

   При визначенні порядку проведення валютних операцій проявляється нормотворча  функція НБУ, який визначає правовий статус суб'єктів та об'єктів валютних операцій, здійснює їх класифікацію, визначає механізм, строки та правила проведення операцій з валютою та валютними цінностями. 
 
 
 

                                                                                                                                                                                  ¹⁴Шкарупа  В.К.Фінансове право України: Навчальний посібник: За заг.ред. д.ю.н., Київ: „Істина", 2007. – 105 с.

   Національний  банк України з метою захисту  національних інтересів має право  встановлювати валютні обмеження (ст.5 Декрету Кабінету Міністрів  України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю"). Валютні обмеження - це передбачений законом порядок здійснення валютних операцій, обов' язковий для виконання всіма суб' єктами валютного ринку. Відповідно до п.2 ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю" резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

   Основними в механізмі валютних обмежень є обмеження, пов'язані з ліцензуванням валютних операцій. Так, комерційні банки мають право здійснювати банківські операції лише після отримання від НБУ банківської ліцензії (ст.19 Закону України „Про банки і банківську діяльність").

   Однак, для здійснення операцій з валютою та валютними цінностями банкам додатково необхідно отримати письмовий дозвіл від НБУ на право здійснення валютних операцій. Порядок отримання письмового дозволу НБУ на право здійснення уповноваженим банком валютних операцій передбачений „Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій", затвердженим постановою Правління Національного банку України від 17.07.2001 р.

   Ліцензії, що надаються комерційним банкам та іншим кредитно-фінансовим установам можуть бути генеральними і індивідуальними.

   Генеральні  ліцензії видаються комерційним  банкам та іншим кредитно-фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Уповноважені банки, що одержали генеральну ліцензію НБУ на здійснення операцій, пов'язаних з торгівлею іноземною валютою, мають право відкривати на території України пункти обміну іноземної валюти та здійснювати також інші операції з валютними ресурсами.

   Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і  нерезидентам на здійснення разової  валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.