Сущности и функции налогов

Постановка проблеми. Одним  з дискусійних у теорії і практиці фінансового права продовжує залишатися питання про функції податку. Причому з часом ясності в цьому питанні не додається, а, швидше, навпаки - вона зменшується. А тим часом його успішне розв’язання має не тільки теоретичний аспект. Проблема набагато важливіша - питання про функції податку має і величезне практичне значення для розвитку держави і суспільства, тому що той чи інший підхід до визначення функцій податку визначає вибір відповідної доктрини оподаткування. Іс тинність даного положення підтверджена історичним досвідом держав, їхньою сучасною практикою в сфері оподаткування. Для України на етапі реформування її податкової системи це питання особливо злободенне.

Ступінь наукової розробки проблеми. Класики економічної теорії А.Сміт і Д.Рікардо бачили в податку фіскальну функцію і в загальному негативно ставилися до думки про використання податків як знаряддя активної економічної політики. На початку минулого століття такої ж думки дотримувалися П.Леруа-Больє, Стурм та ін. . Один з основоположників вчення про податки, на думку І.І.Кучерова , А.А.Соколов писав: "Податок виконує дві основні функції – функцію акумуляції (збирання) коштів і функцію їх перерозподілу.Функція акумуляції (збирання) і функція перерозподілу засобів знаходяться в тісному зв'язку між собою, причому дія податку, як акумулятора, може, якщо не з приватногосподарської, то з загальної народногосподарської точки зору істотно видозмінюватися чи навіть зовсім паралізуватися його дією, як перерозподільника". Тільки фіскальну функцію податку виділяє А.А.Соколов на стор. 139, 253 свого дослідження "Теорія податків". А.Вагнер, навпаки, виходячи з так званої соціально-політичної теорії податку і його функцій, відстоює позицію, що податкова політика повинна переслідувати не тільки фіскальні, але й соціально-політичні цілі. “Поряд з найближчою чисто фінансовою, метою податку, - пише він, - може бути визначена і поставлена ще інша мета: здійснювати за допомогою податку (виділене мною – Г.Р.) регулююче втручання в розподіл народного доходу і народного майна, у загальному так, щоб сталася зміна в тому розподілі, що відбувається в умовах вільного обміну. Я не тільки твердо підтримую цю точку зору всупереч будь-якій полеміці, але і навіть розширюю тепер цю другу мету в тому напрямку, оскільки вважаю, що регулюючим чином можна втручатися також і у використання окремого доходу й майна. З цієї позиції випливає розширене (виділене мною – Г.Р.) чи, якщо можна це так назвати, інше поняття податку, соціально-політичне поняття поряд з чисто фінансовим” . Чи не звідси – зі змішування фінансового поняття податку з його соціально-політичним поняттям – ведуть свій початок приписування податку неіманентних йому функцій? Очевидно, що звідси. В даний час вчені і фахівці-практики зде більшого виділяють від однієї до п'яти і більше функцій податку. Найчастіше вважається, що оподаткування виконує такі функції:

1) фіскальну (бюджетну);

2) розподільну (соціальну);

3) регулюючу, котра, у  свою чергу, поділяється на три підфункції:

 а) відтворювальну;

б) стимулюючу;

в) дестимулюючу;

4) контрольну;

5) заохочувальну.

 Так, відомий російський  вчений-фінансист Б.М.Сабанті пише: "Податок виконуєодну функцію  - фіскальну...Інших функцій у податку немає". І.Горський у статті "Скільки функцій у податку?" стверджує: "...у податків тільки одна функція - фіскальна".Такої ж думки дотримується директор Інституту податкового права Кельнського університету І.Ланг . Д.В.Вінницький зауважує: "Об'єктивно чинне законодавство дозволяє виділити дві основні функції податку за російським правом (чи, відповідно, змістовні функції податкового права):

1) розподіл тягаря публічних  витрат;

2) регулююча функція". О.І.Худяков, М.Н.Бродський, Г.М.Бродський пишуть: "Незважаючи на багатоманітність точок зору з цього питання, що передбачають наявність самих різних функцій податків, у дійсності їм належать лише дві функції: розподільна і контрольна". Хоча два роки раніше той же Г.М.Бродський писав, що податкам також властива "функція економічного чи соціального регулювання « Про фіскальну, стимулюючу і регулюючу функції податку веде мову в підручнику "Теорія податків" білоруський вчений М.Є.Заєць. При цьому він підкреслює, що "непрямі податки переслідують фіскальні цілі, а прямі податки - стимулюючі". Розвиваючи ідею про стимулюючу функцію податку, Н.І.Сидорова приходить, на нашу думку, до дуже  несподіваного висновку: "...одержання надходжень з податку на прибуток не повинно бути самоціллю, головне - стимулювання зростання виробництва за допомогою податкових інструментів"

По суті такої ж позиції  дотримується провідний український теоретик податкового права Н.П.Кучерявенко підкреслює: "...функції податків можна згрупувати в два блоки: основні і додаткові. Група основних функцій включає сутнісну функцію податку (фіскальну) і дві загальнофінансові (регулюючу і контрольну). Саме на базі цих функцій будується податковий механізм і, діючи спільно, вони складають єдиний комплекс. Додаткові функції деталізують головні цілі, що реалізуються через підсистему основних функцій.До додаткових функцій податку автор відносить "розподільну", "стимулюючу", "накопичувальну". Незмінилася точка зору М.П.Кучерявенка щодо функцій податку і в даний час. Відомий фахівець з податкового права Г.В.Петрова виділяє аж вісім функцій податку: конституційну, координуючу, фіскальну, стимулюючу, контрольну, міжгалузеву, правову і зовнішньо-економічну. А французькі вченіЛ.Тротаба і Ж.-М.Котре, маючи на увазі активний вплив рівня податків на темпи економічного розвитку, прийшли до парадоксального, на нашу думку, висновку про те, що "податок прямує до втрати свого фіскального характеру. Під складним впливом політичних ідей і нової фінансової економіки основними здаються соціальні характеристики і екстрафіскальні прояви податку, і навряд чи він цікавий як постачальник бюджетів" . У дійсності ж, як встановлено сучасною наукою про податки на основі узагаль нення новітнього досвіду держав у сфері оподаткування, усе виглядає навпаки – значення фіскальної функції податків зростає разом з економічним розвитком суспільства, оскільки все більше засобів витрачається на утримання державного апарату, на економічні і соціальні заходи .

Позиція, викладена вище французькими вченими, є виключенням, і приведена в статті тільки для того, щоб продемонструвати повний діапазон меж і типів методологічних підходів у трактуванні функцій податку. Характерним для вчених західних країн є відхід від чітких дефініцій у праві взагалі і від визначення конкретних функцій податку зокрема . Останнє, однак, не перешкодило англійським вченим Д.Вільямсу і Дж.Морсу побачити в податку основну функцію - фіскальну і чотири допоміжних:

 а) функцію перерозподілу

багатства і доходу; б) функцію  здійснення конт-

ролю над економікою; в) функцію забезпечення

соціального контролю; г) компенсаційну функ-

цію.

Такий спектр думок щодо функцій податку залишається по даний час. Яскраве свідчення тому - матеріали наукової конференції "Фінансове право на рубежі століть", що відбулася в травні 2002 року на юридичному факультеті Санкт-Петербурзького університету , міжнародної науково-практичної конференції "Фінансовий механізм і його правове регулювання", що відбулася 24-25 квітня 2003 року в м. Саратові, науково-практичної конференції “Фіскальні збори: правові ознаки та порядок регулювання”, що відбулася 6 червня 2003 р. в м.Москва. Мета статті. Автор ставить перед собою завдання проаналізувати ступінь наукової розробки проблеми, з’ясувати дійсну сутність функцій податку, причини різноманіття підходів теоретиків та практиків оподаткування до розуміння суті, змісту і форм функцій податку, оцінити під даним кутом зору стан і перспективи податкової політики в Україні на сучасному етапі. Виклад основного матеріалу дослідження. Однією з головних причин розбіжності думок вчених і практиків щодо змісту і кількості функцій податку, на нашу думку, є складність суспільного феномена податку. На це неодноразово вказували як класики фінансово-правової науки , так і сучасні дослідники податку. Зокрема, М.П.Кучерявенко підкреслює: "Податкове право являє собою складний інститут фінансового права, що регулює основи доходної частини бюджету". Ще більш ємко і точно з цього питання висловився К.Маркс: "...у податках втілене економічно виражене існування держави". Не менший вплив на дуже велику різноманітність позицій вчених і практиків щодо функцій податку також зробило неадекватне, на нашу думку, розуміння багатьма вченими змісту категорії "функція податку". Останню досить часто

визначають, як "напрямок дії податку"що мимоволі приводить до підміни категорії "функція податку" категорією "вплив податку".

Ще більш відверто, однак, на нашу думку, явно помилково висловлюється Т.Ф.Юткіна: "...оподаткування є по суті єдиним методом стимулювання відтворювальнихпроцесів у кожній зі сфер бізнесу, який не суперечить закону. Особливо це стосується суб'єктів малого підприємництва" при цьому чомусь не згадує таких важливих об'єктивних, тобто, законних у її розумінні, стимулів відтворювальних процесів у кожній зі сфер бізнесу, як інтерес підприємця, конкуренція, чинність закону випереджаючого зростання потреб і ряд інших. А податок як стимулятор може бути прирівненим хіба що до батога, тобто, він є в цьому значенні однією з форм зовнішнього примусу.

У "Великому енциклопедичному словнику" відзначено, що “функція – це зовнішній прояв властивостей якого-небудь об'єкта в даній системі відносин”. Аналогічне тлумачення категорії "функція" наводиться й у "Філософському енцикло-педичному словнику" . У підручнику з фінансів за редакцією В.М.Родіонової читаємо:"Функція - це спосіб вираження сутності самої економічної категорії, тому функція діє завжди в рамках тих економічних відносин, що складають

зміст відповідної категорії. Якщо ж дія (точніше

- вплив) поширюється на  об'єкти, що лежать за

межами економічних відносин, що складають

дану категорію, мова йде  не про функції катего-

рії, а про її роль, тобто, конкретні результати,

одержані від використання функцій" [54, c.29].

Полемізуючи з авторами додаткових фун-

кцій фінансів, Є.А.Вознесенський звертав увагу

на якісні розходження між функціями і роллю

економічних категорій [11, c.105]. Якщо через

функції виявляється сутність категорій, їх

суспільне призначення, то роль економічних

категорій виражається в  результатах її прак-

тичного використання, підкреслював він. Роль

економічної категорії являє  собою форму вира-

ження економічної політики держави, тобто, пев-

ної організуючої діяльності людей, що практи-

чно використовує ті чи інші категорії і закони,

відповідно до яких розвивається суспільне виро-

бництво. Причому різні економічні категорії мо-

жуть обслуговувати ті самі процеси відтворення,

не виходячи за рамки своїх  специфічних функ-

цій. Така можливість виникає  саме завдяки від-

мінностям між роллю і функціями економічних

категорій. Так, процес руху грошей у суспільстві

забезпечується такими категоріями, як ціна, фі-

нанси, кредит, товар. Тільки неусвідомлені від-

мінності між функцією і роллю економічної ка-

тегорії чи зовсім ненаукові  цілі могли бути ще

рядом причин висунення ідей про регулюючу,

стимулюючу та інші функції  податків.

Не витримують критики  й існуючі твер-

дження, що в зв'язку з  глобалізацією взагалі і

фінансів зокрема, початок  якої здебільшого

пов’язують з 1980 р., з виникненням  світової фі-

нансової мережі, що з'єднує  провідні фінансові

центри різних країн, зі зміцненням і поглиблен-

ням зв'язків між цими центрами, суспільна при-

рода фінансів змінилася [18, c.34-39; 46, c.570].

Група американських вчених прийшла навіть до

висновку, що сукупна дія  зазначених факторів

"зробила фінансову  революцію" [36, c.11]. Однак

слідом за цим висновком  вони роблять дуже іс-

тотне уточнення, що дана революція  має "три

ключових аспекти: глобальна  присутність між-

народних фінансових інститутів, міжнародна

фінансова інтеграція і швидкий  розвиток фінан-

сових інновацій" [36, c.11]. Тобто, ні про яку змі-

ну суспільної природи фінансів мова тут не йде.

Досліджуючи фінанси постсоціалістичних держав,

ряд російських вчених, відомий  український фінан-

сист О.Д.Василик також  прийшли до висновку, що

їх суспільна природа  і в нових умовах не змінилася,

отже, попередніми залишилися і функції фінансів

[7, c.4-19; 53, c.20-37; 59, c.24-37].

Фінансовою наукою з’ясовано, що з еко-

номічної точки зору податок  є одним з видів фі-

нансових відносин, що виникають  на стадії пе-

рерозподілу чистого доходу за встановленими

державою критеріями і  зарахування частини йо-

го в централізований  фонд грошових ресурсів

держави, тобто, податку внутрішньо властиві

функції фінансів на цій  стадії фінансових відно-

син - перерозподільна і  контрольна [53, c.20-28].

І якщо у фінансів в цілому і в податку зокрема

наявність розподільної функції  більшістю визна-

ється очевидним фактом, то наявність у них кон-

трольної функції найчастіше не визнається. У

дійсності контрольна функція  фінансів в цілому і

податку зокрема обумовлена нормативним хара-

ктером фінансових відносин. Розподільний хара-

ктер фінансових відносин зумовлюється їх попе-Дискусійні питання  функцій податку

68 Науковий вісник Чернівецького університету. 2003. Випуск 172. Правознавство.

реднім плануванням, визначенням  конкретних

суб'єктів, обсягів і термінів здійснення, цільо-

вим використанням грошових ресурсів, закріп-

ленням у нормативних  актах. Нормативні акти

регламентують як умови розподілу  доходів і

прибутку, що спрямовуються  на розширене від-

творення, так і умови  платежів у бюджет (вста-

новлення категорій платників, об'єктів податку,

одиниць обкладання, ставок, фондів надхо-

дження, пільг по платежах, порядку їх обчис-

лення і т.д.). Саме контроль за дотриманням но-

рматив-них актів, що виражають  сутність розпо-

дільної функції фінансів, відображає в свою чер-

гу зміст контрольної функції фінансів. У цьому

полягає діалектичний і нерозривний  зв'язок обох

функцій фінансів і податку  як їх особливого про-

яву. У фінансовій літературі резонно підкреслю-

ється, що первинною в  їх взаємодії є розподільна

функція фінансів і поза нею контрольна функція

не існує, оскільки немає об'єкта контролю. Серед

різноманіття грошових відносин, що виражають

сутність фінансів, немає  жодних, котрі не були б

пов'язані з контролем і використанням фондів

коштів. Звідси випливає специфіка  контрольної