Екологічна експертиза в Україні

У складі УЖДТ знаходяться:

- Локомотивне депо;

- Вагонне депо;

- Гараж розморожування;

- Ділянка дрібного ремонту і техобслуговування;

- Ділянка ремонту думпкарів;

- Цех капітального ремонту колії;

- Ланкозбірочна база.

 Гараж розморожування призначений для забезпечення аглофабрик в зимовий період часу сировиною. Гаражі розморожування включають в себе три секції розморожування, кожна секція оснащена двома топками з шістю пальниками, опалювальними природним газом. На ділянці дрібного ремонту здійснюється ремонт думпкарів, ремонт і відновлення рухомого складу. 
На дільниці ремонту думпкарів виробляються електрогазозварювальні роботи. 
До складу цеху капітального ремонту входять механічна та столярна майстерні, майстерні ізолювання.

  3.Управління дробильно-транспортного комплексу (УДТК) складається з трьох цехів.

Дроблення та транспортування  скельних порід проводиться в  цеху № 3 (цех скельної вскришки). Вскриша доставляться залізничним транспортом в приймальний бункер дробарки ККД 1500/180 ГРЩ, який знаходиться в корпусі великого дроблення горизонту -75 м кар'єру. Після дроблення вскриша через систему живильників, конвеєрів і перевантажувальних вузлів транспортується на склад розкриву, розташований на південному борті кар'єру.

 Дроблення та транспортування залізної руди проводиться в цехах № 1,2. 
Цех № 2 (рудний тракт) являє собою технологічну лінію, призначену для дроблення видобутої на нижніх горизонтах кар'єра корисної руди в дробарках ККД 1500/180 ГРЩ, розташованіх в корпусі великого дроблення на гор. - 90 м кар'єру і транспортування її по системі пластинчастих живильників, конвеєрів і перевантажувальних вузлів в цех № 1, котрий розташований на проммайданчику Південного ГЗК. Для забезпечення бесперебойної роботи тракту на східному борті кар'єру влаштовано склад сирої руди ємністю 200 тис.т., куди руда може транспортуватися через станцію приводів № 2 по конвеєру КТ-5. 
         Цех № 1 розташований на проммайданчику Південного ГЗК і призначений для дроблення добутої в кар'єрі залізної руди дробарками великого, середнього і дрібного дроблення і транспортування продукту дроблення класу 20-0 мм в бункери подрібненої руди РОФ-1, РОФ-2.

 За технологічними характеристиками цех № 1 поділяється на дві схеми дроблення: тристадійну і чотирьохетапну.

Тристадийна схема дроблення (середньо-дрібне дроблення). 
Перша стадія дроблення до класу 300-0мм здійснюється конусною дробаркою ККД 1500/180 «Б», розташованою в корпусі великого подрібнювання. Далі, системою конвеєрів руда транспортується на склад подрібненої руди середньо-дрібного дроблення, ємністю 14 тис. тонн. Зі складу подрібнення руди віброживильниками і конвеєрами руда транспортується в корпус середнього дроблення, де в дробарках середнього дроблення (6 шт.) виробляється її дроблення до класу 75-0 мм і подальше транспортування через вузол № 3 в корпус дрібного дроблення.

У корпусі дрібного дроблення  після попереднього грохочення по класу -20мм в дробарках дрібного дроблення (6 шт.) відбувається дроблення руди до класу 20-0мм, а потім через перевантажувальний вузол № 4 по конвейєрам транспортування в параболічні бункери РОФ-1 і банки подрібненої руди РОФ-2 (11-14 секції).

 Чотирьохетапна схема дроблення включає в себе два корпуси дроблення, проміжний склад, банки подрібненої руди, систему конвейєрів і перевантажувальних вузлів для транспортування.

У корпусі 1 -2 стадії дроблення здійснюються двома дробарками великого дроблення ККД 1500/180 (доставка руди залізничним транспортом) і чотирма додробовуючими дробарками великого дроблення КРД 700/100 (900/100). Також в корпусі виконана система рудоспусків, через які руда, яка транспортується рудним трактом з цеху № 2, подається на додробування в дробарки КРД 700/100 (900/100). 
         Після другої стадії дроблення руда транспортується на проміжні точні склади подрібненої руди середньо-дрібного дроблення і 3-4 стадії дроблення. 
3-4 стадія здійснюється конусними дробарками середнього і дрібного дроблення з попередніми грохоченням перед кожною стадією.

Дроблена до класу 20-0мм руда конвеєрами транспортується в бункери (банки) РОФ-2.

4.Збагачувальні фабрики № № 1,2 (РОФ-1, РОФ-2) займаються виготовленням залізорудного концентрату і його відвантаженням: РОФ-1 - для поставки складової шихти в аглоцехи; РОФ-2 - як товарної продукції.

  5.Агломераційний процес виробництва виконує функції з виробництва і відвантаження кінцевої товарної продукції - залізорудного агломерату.  
          До складу агломераційного цеху входять:  
- Аглофабрика № 1 (АФ-1);  
- Аглофабрика № 2 (АФ-2);  
- Шихтові відділення.  
          На кожній аглофабриці встановлено по 5 агломашин типу К-75, площа спікання яких становить по 80 кв.м. Всі ПУ пов'язані конвеєрним транспортом між собою в єдиний технологічний ланцюг з великою кількістю вузлів вивантаження, завантаження і перевантаження матеріалу.

6.Цех № 3 шламових  і породних систем збагачувальних  фабрик проводить транспортування відходів збагачення, їх складування і накопичення в хвостосховища, а також забезпечення цехів комбінату освітленою технічною водою. Комплекс споруд хвостового господарства ПівдГЗК включає:  
- Систему гідротранспорту хвостів з пульпонасосними станціями і магістральними пульпроводами;

- Хвостосховища "Войкове"  і частково "Об'єднане" з системами  відводу освітленої води, що включають  водоскидні колодязі і відводячі  колектори;  
- Ставок вторинного відстою технологічної води в б. Грушуватій з насосними станціями освітленої води;

- Споруди по збору  та відведення стічних та фільтраційних вод.

Освітлена в хвостосховищі  вода по відвідним колекторам потрапляє  в ставок вторинного відстою в  б. Грушувату, з якої підлягає поверненню в технологічний виробничий цикл комбінату (система оборотного водопостачання). Скидання освітленої води із хвостосховища  "Войкове" в даний час проводиться через водоскидний колодязь № 5, розрахований на діапазон оцінок 123,0 - 129,0.  
Ставок оборотного водопостачання в б. Грушуватій в даний час експлуатується в запроектному режимі - рівень води 70,45 м проти розрахункового 68,2м, такий режим є вимушеним для досягнення необхідного ступеня освітлення води в умовах недостатньо ефективног розчищення аварійної ємності в балці.  
Перехоплювані дренажні та фільтраційні води повертаються в хвостосховище. Дренажні води, профільтровані через вторинні дамби обвалування, збираються системою відкритих дренажних лотків з наступним скиданням у дренажний колектор. Фільтраційні води перехоплюються придамбовим дренажем з азбестоцементних і залізобетонних труб діаметром 300 - 600 мм, покладених на глибині 5-6 м біля підошви низового укосу первинної дамби. Останньою крапкою перехоплення фільтраційних вод перед р. Інгулець є фільтраційна насосна станція № 1.

7.Допоміжні структурні  підрозділи призначені для ремонту  технологічного та допоміжного  обладнання, для забезпечення контролю  за технологічними процесами  і продукцією, для забезпечення  запасними частинами і матеріалами,  а також для забезпечення культурно-побутового обслуговування персоналу комбінату:

■ управління з ремонту  технологічного устаткування (УРТО);  
■ цех мереж і підстанцій (ЦСП);  
■ центральна лабораторія контрольно-вимірювальних приладів і метрологии (ЦЛКІПМ);  
■ цех технологічної диспетчеризації (ЦТД);  
■ відділ технічного контролю (ВТК);  
■ теплосиловий цех (ТСЦ);  
■ ремонтно-будівельний цех (РСЦ);  
■ центральна аналітична лабораторія (ЦАЛ);  
■ автотранспортний цех (АТЦ);  
■ цех підготовки виробництва і складського господарства (ЦПП і СГ);  
■ газова служба (ГС);  
■ відомча пожежна частина № 32;  
■ цех товарів народного споживання (ЦТНП);  
■ відділ автоматизованих систем управління (ОАСУ);  
■ відділ охорони;  
■ управління житлово-комунального господарства (УЖКГ) і зеленого господарства (зх);  
■ управління торгівлі та громадського харчування (УТіОП);  
■ медико-санітарна частина (МСЧ);  
■ управління комбінату.

 

1.2 Характеристика району розміщення підприємства

 

Центральний і південний  райони Криворізького залізорудного  басейнів  в орфографічному відношенні відносяться до Східно-Придніпровської височини, сильно порізаної яружно-балочною мережею. У фізико-географічному положенні район досліджень приурочений до степової зони.

Абсолютні відмітки території  досліджень змінюються в широких межах - від 130м на вододілах до 25-30м в заплаві р. Інгулець.  
Найбільш великими балками в районі є балки Грушувата, Городоватка, Свистунова, Вовча і Івановська. Поверхня району ускладнена техногенними формами рельєфу - відвалами пустих порід, греблями хвостосховищ, кар'єрами і ставками.  
          Водною артерією району є р. Інгулець - права притока р. Дніпро. У середній течії річка Інгулець зарегульована Карачунівським водосховищем.  
Долина річки порівняно широка - 2,5-3,0 км. Крім заплави, у долині річки виділяють дві надзаплавні тераси. Ширина русла річки складає 20-30 м, її глибина - на перекатах 0,2-0,6 м, а на плесах збільшується до 5,0 м. Швидкість течії води в річці досягає 0,5 м /с.   Джерелом живлення р. Інгулець, в основному, є снігові і дощові води, частка яких сягає 77% річного стоку; величина підземного живлення становить 17%, а фільтрація з гідротехнічних споруд - 6%. Річковий стік зарегульований дамбами численних ставків і водосховищ, з яких максимальний вплив на гідрологічний режим району надає Карачунівське водосховище, що знаходиться вище за течією річки в 15-20 км від кар'єру ВАТ «ПівдГЗК». Абсолютна відмітка урізання води в річці в межах описуваної території складає 27-30 м.

Підйом рівнів у річці зазвичай починається в кінці лютого або на початку березня. Спад триває до середини квітня; максимальна висота весіннього паводку змінюється від 1,5 до 5,5-6,0 м. Клімат району помірний з чітко вираженими порами року. Літо спекотне, сухе, легковажне. Зима відносно холодна, нестійка, в більшості малосніжна, з частими відлигами, що викликають підйом рівнів на річках, туманами. Середньорічна кількість опадів складає 440мм. Район характеризується постійними вітрами, середньорічна швидкість яких становить - 5,0 м / сек. Температура води в річках та водоймах коливається від 0,2 ° С в січні до 24,3 С в липні, при середньорічній 12,3 ° С. Сніговий покрив нестійкий. Середньорічна багаторічна глибина промерзання грунту - 0,9 м. Найбільша глибина промерзання грунту - 115 см. Випаровування є однією з основних складових теплового і водного балансу підстилаючої поверхні. Середньомісячна температура коливається від мінус 7,6 С в січні до 20,4 ° С в липні, при середньорічній + 7,4 С.

На території району знаходяться хвостосховища "Войково" і частково «Об'єднане» з системами відведення освітленої води, що включають водоскидні колодязі і відвідні колектори; ставок вторинного відстою технологічної води в балці Грушевата з насосними станціями освітленої води.

 

 

1.3 Геологічна і геоекологічна характеристика розміщення корисних копалин

 

Сировинною базою комбінату  є Скелеватське магнетитове родовище залізистих кварцитів, розташоване  на території Інгулецького району м. Кривого Рогу. Родовище розташоване  на правому березі р. Інгулець і входить  в Південний структурно-тектонічний район Кривбасу і приурочене до південного замикання Західно-Інгулецької синкліналі, складеної породами Саксаганської свити. Вона представлена шістьма горизонтами залізистих кварцитів і шістьма горизонтами кристалічних сланців. Продуктивним горизонтом залізистих кварцитів, який використовується для отримання концентрату, є четвертий залізистий горизонт. У цілому по родовищу середній вміст заліза розчинного становить 35,1%, заліза магнетитового - 28,5%.

У районі родовища виділено такі основні водоносні горизонти:  
          - Четвертинних відкладень;

- Неогенових відкладень;

- Кристалічних порід  докембрію. 

На території санітарно-захисної зони ВАТ «ПГЗК» знаходяться три  природоохоронних геологічних об'єкта: виходи аркозових пісковиків, піщана скеля і скелеватські виходи.

 

 

1.4 Оцінка впливу підприємства на оточуюче середовище

 

Територія ВАТ «ПівдГЗК»  розділена на декілька основних виробничих об'єктів, які формують всі чинники  зовнішньої дії на стан навколишнього  середовища. Ними є: кар'єр, центральна промділянка, відвали порожніх порід і хвостосховища, а тому є джерелом постійного забруднення атмосфери газоподібними і пилоподібними речовинами, кількість яких визначена проектом нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел.

Забрудненість атмосферного повітря житлових районів, розташованих у безпосередній близькості ПівдГЗК, формується викидами забруднюючих речовин  не тільки комбінату, але і викидами ряду інших підприємств м.Кривого  Рогу.

Технологічний процес виробництва  агломерату, пов'язаний зі всіма перевиконаннями, супроводжується виділенням великої  кількості шкідливих речовин  і відходів (98,8 % від валових викидів), забруднюючих хімічними компонентами, пилом і скидами стічних вод, атмосферу, воду і ґрунт.

Фактичні об'єми викидів  в атмосферне повітря, скидів у водні  об'єкти, розміщення відходів і сума податкового збору за забруднення  навколишнього природного середовища приведені у таблиці 1.

Таблиця 1.1

Фактичні об'єми викидів, скидів, розміщення відходів і сума