Екологічна експертиза в Україні

 

 

 

 

шахтні води

(підживлення)

 

кар’єрні води

(підживлення)

обвідний канал

 

фільтраційні води

(скид)

 

 

фільтраційні води

 

(проскок)

(скид)

 

 

 

 

 

Таблиця 3.1 Об’єми використаної води на підприємстві

№пп	Назва обєктів підприємства	Водокористування, м3/рік
		Водоспоживання	Безповоротні		Обєм водовідведеннямрік
			Споживання	Витрати
1.	Дробарці фабрики № 1 і 2	4721449	-	282598	4438850,944
2.	РЗФ-1	72114659	3832255	2160588	66121815,81
3.	РЗФ-2	94433632	2408194	2861018	89164420,46
4.	Аглофабрика	41172646	4750883	3334886	33086896,77
5.	Шламовий цех	566933,6	-	26039,9	550893,624
6.	УЗТ	15593	-	468	15125,016
7.	Усього по комбінату	213034913	10991312	8665598	193378002,7

 

 

 

 

Облік споживання води ведеться згідно свідчень водомірів встановлених на території комбінату.

  Водопостачання всіх  споживачів комбінату технічною  водою здійснюється по повністю  замкнутій оборотній схемі з  оборотом основної витрати води  через хвостосховище «Войково»  ПівдГЗК і хвостосховище «Об’єднане»  ПівдГЗК і ГЗК "Арселор Мітал  Кривий Ріг".

3.3 Умови утворення і властивості стічних вод

 

Скид забруднюючих речовин  у природне водне середовище відбувається тільки за рахунок фільтраційних  вод, що фільтруються з 2 хвостосховищ гідротехнічного комплексу. Для  перехоплення і повернення в хвостосховища фільтраційних вод в систему гідроспоруд входить мережа дренажних насосних станцій.

Основними забруднюючими  інгредієнтами в фільтраційних  водах: хлориди, сульфати, залізо і зважені речовини.

В таблиці 8 наведені результати аналізу вмісту забруднюючих речовин у стічних водах, які скидаються до р. Інгулець та на кордоні з підприємством ВАТ «НКГЗК».

 

Таблиця 3.2 Кількість і склад стічних вод підприємства

Перелік забруднюючих речовин	Концентрація, мг/л
	Кордон ВАТ “ПівдГЗК” - ВАТ “НКГЗК”	Скид в р. Інгулець
Завислі речовини	16	18
Сухий залишок	1878	2322
Азот амонійний	0,4	0,45
Нітрати	27,3	24,7
Нітрити	1,3	0,45
Хлориди	400	690
Сульфати	594	621

 

 

3.4 Оцінка заходів по охороні підземних вод

 

 До водозахисних заходів належать:

відкритий дренаж кар’єрного поля;

кар’єрний водовідлив;

система збору і відведення зливових та талих вод;

механічне очищення стічних  вод у відстійнику кар’єру;

використання суміші кар’єрних вод в оборотному циклі  комбінату.

Відкритий дренаж кар’єрного поля, кар’єрний водовідлив і системи збору і відведення зливових і талих вод – передбачені для відкачування підземних і поверхневих вод з майданчика кар’єру на поверхню.

Стічні води після  механічного очищення у відстійнику  подаються на поверхню у ставок Грушевата. Тут вони доочищаються і надходять в оборотний цикл технічного водопостачання комбінату.

Кар'єрні води використовуються частково на зрошування гірської маси, дороги і інших поверхонь, для  свердловин.

 

 

Висновки про вплив підприємства на стан водних ресурсів

 

Формування режиму підземних вод в районі відбувається під комплексним впливом р. Інгулець, ставка оборотного водопостачання в балці Грушева, відвалів, хвостосховищ та фільтраційних втрат з проммайданчиків комбінату.

Водопостачання комбінату  здійснюється по замкнутій оборотній системі, що виключає можливість несанкціонованого скиду стічних вод до річки Інгулець.

Проте не виконання в  повному обсязі вимог екологічної  безпеки обумовлює скид забруднюючих речовин у природне водне середовище за рахунок фільтраційних вод  з хвостосховищ «Войково» та «Об’єднане».

Обсяг фільтраційних  вод хвостосховищ, що перехоплені  дренажними та протифільтраційними  спорудами за минулий рік становить 3563,7 тис. м3. Основними забруднюючими  інгредієнтами в фільтраційних  водах є: хлориди, сульфати, залізо і зважені речовини.

Допускаються порушення  режиму експлуатації споруд системи  зливової каналізації цехів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. ВПЛИВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА НА ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ, РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ

 

4.1 Оцінка існуючого стану земельних ресурсів в районі діючого підприємства

 

Гранична польова вологоємкість  в гумусовому горизонті чорноземів складає 26 - 27 %. З глибиною вона зменшується  до 24 - 22 %, а вологість стійкого зав'ядання рослин складає 11,4- 11,8%.

Можливі запаси вологи в  метровому шарі чорноземів при природному польовому граничному зволоженні складає 360-165 мм, в півтораметровому шарі - 235-240 мм. За останніх 20 років у середньому вміст продуктивної вологи в метровому шарі південних чорноземів без зрошування складає 115-120 мм.

Згідно з даними Дніпропетровського обласного Головного управління земельних ресурсів ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»  відведені ділянки землі:

Інгулецького району м. Кривого Рогу – 2389,49 га.

Широківського району, Новоселівської сільради – 1901 га.

Сільради ім. Рози Люксембург – 994,1 га.

Територія промділянок  підприємства у межах її землевідведення  займає загальну площу 5284,59 га.

Підприємство розташоване  в рівнинній місцевості. На території  підприємства переважає плакоро-балковий ландшафт, але поверхня порушена відкритою розробкою родовища залізистих кварцитів (кар’єри, відвали, хвостосховища). У зв’язку з порушенням природних ландшафтів на порушених територіях існує небезпека зсувів ґрунту. Сейсмічна активність в регіоні практично відсутня.

 

 

4.2 Визначення впливу підприємства на стан земельних ресурсів в процесі виробничої діяльності

 

Деградація ґрунтів  району полягає в зниженні природної  родючості чорноземів: вміст гумусу в орному шарі зменшився на 0,5 %, вміст  калію зменшився на 2-3 міліграми на 100г ґрунту. Знизився вміст мікроелементів цинку і міді, а кількість марганцю зросла (табл. 9).

 

Таблиця 4.1 Вміст рухомих мікроелементів і важких металів у шарі чорнозему в районі хвостосховища "Войково"

Найменування	Вміст, мг/кг ґрунту
	Ацетатно-амонійна витяжка		Кислотно-розчина НСЗ
Цинк	1,81	Низьке	14,92	Низьке
Мідь	0,48	Підвищене	13,2	Середнє
Марганець	60,2	Високе	680,0	Підвищене
Кобальт	0,20	Середнє	-	-
Свинець	-		8,25	Помірне
Кадмій	-		0,20	Низьке
Ртуть	-		0,03	Низьке
Залізо	-		1733,0	-

 

У зв’язку з великою  фільтрацією води основного каналу Дніпро-Кривий Ріг, хвостосховищ і низькою  дренованістю території району відбувається підвищення рівня ґрунтових вод, з розвитком засолення ґрунтів.

Значний техногенний  тиск створюється внаслідок розміщення на великий площах земель відвалів та хвостосховищ «Об’єднане» та «Войково». В результаті цього відбувається винесення матеріалу з поверхонь даних об’єктів і осідання його на прилеглих територіях, що призводить до техногенного забруднення ґрунтів.

 

 

4.3 Оцінка природоохоронних рішень по рекультивації земель, порушених в результаті будівництва та господарської діяльності підприємства

 

Найбільше порушення  земної поверхні відбувається при відкритому способі розробки родовищ корисних копалин на долю яких в нашій країні припадає більше 75% об'єму гірничого виробництва. По мірі вичерпання освоєних запасів, в розробку залучаються родовища з більш складними гірничо-геологічними умовами розробки, що приводить до подальшого збільшення землеємкості гірничого виробництва.

Приведення земель, порушених  внаслідок виробничої діяльності, в  стан, який являться придатним для використання у народному господарстві, попереджує їх негативну дію на ландшафтні комплекси, які знаходяться поряд. Охорона цих комплексів, оптимізація сполучення техногенних та природних ландшафтів досягається безпосередньо рекультивацією порушених земель.

Існує декілька напрямків  рекультивації земель:

сільськогосподарська  – коли на порушених землях створюються  сільські угіддя;

лісогосподарська - при якій створюються лісові насадження;

рибогосподарська - при  якій створюються робочі водосховища;

водогосподарська - при  якій створюються водосховища різноманітного призначення;

санітарно-гігієнічна - включає біологічну та технічну консервацію порушених земель;

Земельне відведення підприємства складає 2336,43 га. Облік  використання земель виконує маркшейдерська служба комбінату.

Документація по обліку земель ведеться із змінами, які змінилися  протягом року, контролює виконання  рекультиваційних робіт згідно проектної документації.

Робочий проект "Рекультивація  земельних ділянок, порушених гірськими  роботами" виконаний Держрегіональним проектним дослідницьким інститутом "Дніпроводгосп" в 2001 р.

Розділ ОВОС діяльності по рекультивації ділянок Шиманівських і Правобережних відвалів виконаний інститутом проблем природокористування НАН України (2001 р.).

Проектом передбачено  виконати гірничотехнічну і біологічну рекультивацію відпрацьованих земель "Шиманівський" і "Правобережний" відвали на площі 191 га, зокрема гірничотехнічна - 10,8 га. 3агальні витрати на рекультивацію наведені в таблиці 10.