Передумови виникнення правових відносин

Як і розподіл правомірних дій, класифікацію правопорушень навряд чи можна вважати завершеною. У галузі кримінального права зроблено чимало у вивченні й класифікації злочинів. Класифікація ж проступків і мір відповідальності за них потребує удосконалення, через те, що за кримінально спрямованості радянського законодавства дослідження цього питання тривалий час не проводилися. Детальна класифікація правопорушень дозволить більш диференційовано підійти до цієї категорії фактів, глибше проаналізувати їхню систему, повніше осмислити юридичне значення кожного різновиду правопорушень.

Юридичні акти - зовні  виражені рішення людей, спрямовані на досягнення правового результату. Прикладом юридичного акта є цивільно-правова  угода.

Юридичні вчинки - фактична поведінка людей, що складає зміст реальних життєвих відносин. Прикладом юридичного вчинку є безпосередня передача речей.

Важливим і досить гнучким інструментом регулювання  правовідносин є презумпції. Саме завдяки їм зникають сумніви про  існування певного юридичного факту, оскільки в них:

-  відображаються вихідні, принципові засади права;

-  закладено механізм реалізації цих засад.

Презумпція (лат. praesumptio - припущення) - закріплене в законі припущення про наявність чи відсутність  певних фактів, що мають юридичне значення.³¹

Для презумпцій характерні такі ознаки:

-  закріплення в законодавстві;

-  мають значення для правового регулювання;

-  викликають правові наслідки.

За сферою дії презумпції можуть бути загальноправовими, міжгалузевими, галузевими.

До загальноправових презумпцій належить презумпція знання закону, що визначає припущення, згідно з яким усі громадяни зобов’язані знати закони, і незнання закону не звільняє від відповідальності.

До міжгалузевих презумпцій належить презумпція невинуватості, яка  стосується кримінального та адміністративного права. Вона означає закріплене в праві припущення, відповідно до якого кожний обвинувачуваний у вчиненні злочину вважається невинуватим, поки його вина не буде доведена в передбаченому законом порядку і установлена вироком суду, що набув чинності.

До галузевих презумпцій належить презумпція вини відповідача, тобто відповідач вважається винним, якщо не доведе протилежного. Ця презумпція діє виключно в рамках цивільного права.

За можливістю спростування презумпції можуть бути незаперечними і спростовними.

Незаперечні презумпції - це закріплене в законі припущення про наявність чи відсутність  певного факту, що не підлягає сумніву, а тому не потребує доказу. Прикладом  такої презумпції є презумпція недієздатної неповнолітньої особи.

Спростовні презумпції - це закріплене в законі припущення про наявність чи відсутність  факту, що має юридичне значення доти, доки не буде встановлено інше. Прикладом  спростовної презумпції є презумпція невинуватості.

Фактично неіснуюче  положення, що має юридичне значення внаслідок того, що право визнає його існуючим - це правова фікція.

Так, у римському праві  існувала правова фікція - визнання іноземця римським громадянином, якщо він виступав позивачем чи відповідачем у цивільних угодах. Французьке право знає таку правову фікцію: якщо дружина і чоловік загинули одночасно, то першим вважається померлим чоловік. Ця фікція потрібна для того, щоб встановити чіткий порядок спадкування. За українським законодавством, днем смерті громадянина, оголошеного мертвим, вважається день набуття чинності рішення суду про оголошення його мертвим.³²

Головне завдання, що виконується  юридичними фактами в правовому  регулюванні - забезпечення виникнення, зміни і припинення правовідносин. Кожен юридичний факт викликає або  правоутворюючі, або правозмінюючі, або правоприпиняючі наслідки.

Юридичні факти мають  відповідати не тільки „соціологічним”, а й деяким „спеціально юридичним" вимогам, оскільки вони являють собою  елемент юридичної форми суспільних відносин, один із засобів правового регулювання.

Висновок

 

Правові відносини виникають, змінюються і припиняються на певних підставах.

Виділяють два види підстав  виникнення правовідносин:

1) матеріальні (загальні): а) наявність суб'єктів права  (не менше двох) як учасників  правовідносин; б) наявність об'єкта правовідносин - матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких (володіння ними, їх охорона та захист) суб'єкти права вступають у взаємовідносини;

2) юридичні (спеціальні): а) норма права; б) правосуб'єктність  учасників правовідносин: правоздатність, дієздатність, деліктоздатність; в) юридичний факт (підстава виникнення, зміни і припинення правовідносин). Двом видам підстав виникнення правовідносин відповідають два аспекти їх змісту:

1) матеріальний (фактичний) - фактична поведінка (дія чи бездіяльність) учасників суспільних відносин, яку правомочний може, а правозобов'язаний повинен здійснити, тобто реальні дії з реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків;

2) юридичний - права  й обов'язки сторін; ширше - суб'єктивне  право, юридичний обов'язок, повноваження, юридична відповідальність (для посадових осіб).

Юридичний зміст свідчить, що в оболонку правовідносин втягнуто опосередковувані фактичні відносини  не повністю, а тільки в тій частині, в тому складі, який передбачений правами й обов'язками.

Зміст правовідносин є способом взаємного зв'язку між суб'єктами права. Структура змісту може бути простою (суб'єктивне право і юридичний обов'язок) і складною (у посадових осіб - повноваження, юридична відповідальність).

Таким чином, для виникнення, зміни чи припинення правовідносин необхідна не тільки зацікавленість у цьому суб'єктів права, а й певні життєві обставини, факти. Останні можуть бути різноманітними. Не всі з них справляють вплив на правовідносини, а лише ті, що зазначені у нормативно-правових актах, з якими законодавець пов'язує можливість здійснення учасниками правовідносин їх суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.

У різних нормах права, а  точніше — у їх гіпотезах, держава  визначає вид тих життєвих умов, обставин і фактів, які визнаються значимими в юридичних відносинах і які в обов'язковому порядку тягнуть за собою юридичні наслідки. Такі життєві обставини, умови і факти у правовій теорії і практиці називають юридичними фактами.

З такими юридичними фактами  норми права безпосередньо пов'язують виникнення, зміну і припинення правовідносин. У юридичній літературі існує різне визначення юридичних фактів.

Широко визнаним визначенням  юридичних фактів є наступне: юридичні факти — це такі сформульовані  у гіпотезах правових норм життєві обставини, з якими закон пов'язує виникнення, існування, зміну чи припинення правових відносин. Основні ознаки юридичних фактів полягають у тому, що юридичні факти:

а) являють собою різні  життєві обставини, умови і факти;

б) визначаються у нормах права, точніше у їх гіпотезах;

в) слугують неодмінною умовою виникнення, зміни чи припинення правовідносин;

г) тягнуть за собою  суб'єктивні права і юридичні обов'язки учасників правовідносин;

д) забезпечуються державним  примусом.

 

Список використаної літератури

 

1. Конституція України – Закон України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1996. - №30. – С.141.
2. Алексеев С. С. Общая теория права. – М.: Проспект, 2008. – 576 с.
3. Бабаев В.К. Теория государства и права: Учебник: 2-е изд., перераб.и доп. – М.: Юристъ, 2007. – 637 с.
4. Балинська О.М. Проблеми теорії держави і права: навч.-метод. посіб. / О.М. Балинська, Т.З. Гарасимів. Львівський держ. ун-т внутрішніх справ. – Л.: ЛьвДУВС, 2008. – 320c.
5. Волинка К.Г. Теорія держави і права: навч. посіб. / К.Г. Волинка - К.: МАУП, 2003.- 240 с
6. Енгибарян Р.В., Краснов Ю.К. Теория государства и права: Учебное пособие. - М.: Юрист, 1999. - 272 с.
7. Євграфова В.П. Система національного законодавства в контексті права (лібертарно-легістський підхід). – К.: Юридична література, 2006. – 184 с.
8. Загальна теорія держави і права: підр. для студентів / за ред. В.В. Копєйчикова. - К.: Юрінком, 1997. - 498 с.
9. Загальна теорія держави і права: підручник для студентів 3-14 юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / за ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Х.: Право, 2002. - 432 с.
10. Зайчук О. В., Оніщенко Н. М. Теорія держави і права: Академічний курс. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 784 с.
11. Кельман М.С. Загальна теорія держави та права: підручник / М.С. Кельман, О.Г. Мурашин, Н.М. Хома. – 3-е вид, стереотипне. – Л.: Новий Світ-2000, 2009. - 584 с.
12. Коркунов Н.М. Лекции по общей теории права. – М.: Юристъ, 2002. – 238 с.
13. Кудрявцев Ю.В. Общая теория права. – М.: Наука, 2002. – 566 с.
14. Лазарев В.В. Теория государства и права: учебник для вузов / В.В. Лазарев В.В., С.В. Липень. - М.: Спарк, 1998.- 498 с.
15. Лейст О. Э. Сущность права. Проблемы теории и философии права. – М.: Зерцало, 2008. – 352 с.
16. Леушин В.И. Юридическая практика в системе общественных отношений. - Красноярск, 1987. - 435 с.
17. Маликов М.Ф., Фаткуллин Ф.Н., Фаткуллин Ф.Ф. Теоретические основы реализации права. Монография. – Уфа: РИО БашГУ, 2004. – 244 с.
18. Марчук В.М., Ніколаєва Л.В. Нариси з теорії права: Навч. посіб. – К.: Істина, 2004. – 304 с.
19. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства. Учебник для юридических вузов и факультетов. - М.: Норма. - 2000. - 
    552 с.
20. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В.Лазарева – М. Юрист, 1996.
21. Охримович Ю. Теорія права. – К., 1981.
22. Перевалов В.Д. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Норма, 2005. – 496 с.
23. Пиголкин А.С. Теория государства и права:Учебник. – М.: Высшее образование, 2008. – 743 с.
24. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2001. - 176 с.
25. Скакун.О.Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс) : підручник / О.Ф. Скакун . ─ Х. : Еспада, 2006 . ─ 776 с.
26. Теория государства и права / Под ред. А.Б. Венгерова. - М.: Норма, 1995. - 420 с.
27. Теория права и государства: учебник / под ред. В.В. Лазарева.- 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Право и закон, 2001.- 583 с.
28. Теорія держави і права : навч. посібник / Р.А. Ромашов, Н.М. Пархоменко, С.М. Легуша, Г.Н. Муртазаєва ; за заг. ред. Р.А. Ромашова, Н.М. Пархоменко. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - К. : КНТ, 2007 . - 216 с.
29. Теорія держави і права : підручник : академічний курс / О.В. Зайчук, А.П. Заєць, В.С. Журавський та ін. ; за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко . - 2-е вид., перероб. і доповн. ─ К. : Юрінком Інтер, 2008 . ─ 688 с.
30. Теорія держави і права: підручник / за ред. С.Л. Лисенкова. - К.: Юрінком Інтер, 2005 - 448 с.
31. Хахулина К.С. Теория государства и права в схемах и определениях: учебное пособие / К.С. Хахулина, В.А. Малыга, И.В. Стадник. – Донецьк: Норд-Пресс, 2006. – 342 с.
32. Хропанюк В.Н. Теория государства и права. - М.: Юрист, 1995. - 545 с.
33. Шатков Г.И. Общая теория государства и права. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1968. – 304 с.

¹ Волинка К.Г. Теорія держави і права: навч. посіб. / К.Г. Волинка - К.: МАУП, 2003. – С. 195.

² Кельман М.С. Загальна теорія держави та права: підручник / М.С. Кельман, О.Г. Мурашин, Н.М. Хома. – 3-е вид, стереотипне. – Л.: Новий Світ-2000, 2009. – С. 391.

³ Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави: навч. пос. / П.М. Рабінович. - 6-е вид. - X.: Консум, 2002. – С. 86.

⁴ Теорія держави і права: підручник / за ред. С.Л. Лисенкова. - К.: Юрінком Інтер, 2005 – С. 354.

⁵ Загальна теорія держави і права: підручник для студентів 3-14 юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / за ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Х.: Право, 2002. – С. 333.

⁶ Хахулина К.С. Теория государства и права в схемах и определениях: учебное пособие / К.С. Хахулина, В.А. Малыга, И.В. Стадник. – Донецьк: Норд-Пресс, 2006. – С. 135.

⁷ Загальна теорія держави і права: підр. для студентів / за ред. В.В. Копєйчикова. - К.: Юрінком, 1997. – С. 286.

⁸ Кельман М.С. Загальна теорія держави та права: підручник / М.С. Кельман, О.Г. Мурашин, Н.М. Хома. – 3-е вид, стереотипне. – Л.: Новий Світ-2000, 2009. – С. 218.

⁹ Теория права и государства: учебник / под ред. В.В. Лазарева.- 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Право и закон, 2001.- С. 413.

¹⁰ Теорія держави і права : підручник : академічний курс / О.В. Зайчук, А.П. Заєць, В.С. Журавський та ін. ; за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко . - 2-е вид., перероб. і доповн. ─ К. : Юрінком Інтер, 2008 . ─ С. 367.

¹¹ Скакун.О.Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс) : підручник / О.Ф. Скакун . ─ Х. : Еспада, 2006 . ─ С. 648.

¹² Теорія держави і права : навч. посібник / Р.А. Ромашов, Н.М. Пархоменко, С.М. Легуша, Г.Н. Муртазаєва ; за заг. ред. Р.А. Ромашова, Н.М. Пархоменко. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - К. : КНТ, 2007 . – С. 158.

¹³ Кельман М.С. Загальна теорія держави та права: підручник / М.С. Кельман, О.Г. Мурашин, Н.М. Хома. – 3-е вид, стереотипне. – Л.: Новий Світ-2000, 2009. – С. 403.

¹⁴ Балинська О.М. Проблеми теорії держави і права: навч.-метод. посіб. / О.М. Балинська, Т.З. Гарасимів. Львівський держ. ун-т внутрішніх справ. – Л.: ЛьвДУВС, 2008. – С. 349.

¹⁵ Скакун.О.Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс) : підручник / О.Ф. Скакун . ─ Х. : Еспада, 2006 . ─ С. 636.

¹⁶ Лазарев В.В. Теория государства и права: учебник для вузов / В.В. Лазарев В.В., С.В. Липень. - М.: Спарк, 1998. – С. 486. 

¹⁷ Бабаев В.К. Теория государства и права: Учебник: 2-е изд., перераб.и доп. – М.: Юристъ, 2007. – С. 112

¹⁸ Пиголкин А.С. Теория государства и права:Учебник. – М.: Высшее образование, 2008. – С. 138

¹⁹ Бабаев В.К. Теория государства и права: Учебник: 2-е изд., перераб.и доп. – М.: Юристъ, 2007. – С. 114

²⁰ Енгибарян Р.В., Краснов Ю.К. Теория государства и права: Учебное пособие. - М.: Юрист,1999. - С.191.

²¹ Теория государства и права / Под ред. А.Б. Венгерова. - М.: Норма, 1995. - С. 153.

²² Коркунов Н.М. Лекции по общей теории права. – М.: Юристъ, 2002. – С. 76

²³ Бабаев В.К. Теория государства и права: Учебник: 2-е изд., перераб.и доп. – М.: Юристъ, 2007. – С. 121

²⁴ Спиридонов Л. И. Теория государства и права: Курс лекций. – СПб, 1995. – С. 82

²⁵ Скакун.О.Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс) : підручник / О.Ф. Скакун . ─ Х. : Еспада, 2006 . ─ С. 241.

²⁶ Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В.Лазарева – М. Юрист, 1996. – С. 104.

²⁷ Охримович Ю. Теорія права. – К., 1981. – С. 97.

²⁸ Теория государства и права : академический курс / под ред. проф. М. Н.Марченко. - в 2-х т. – Т. 2 - М. : Зерцало, 2008. – С. 241.

²⁹ Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс) / О. Ф. Скакун. – Х. : Эспада, 2005. – С. 605.

³⁰ Общая теория государства и права: Учебн. пособ./  А.М. Колодий, В.В. Копейчиков , С.Л. Лисенков и др.; Под ред. В.В. Копейчикова.  – Стер. изд. -  К.: Юринком Интер, 2009. – С. 84.

³¹ Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс) / О. Ф. Скакун. – Х. : Эспада, 2005. – С. 272.

³² Теорія держави і права : підручник : академічний курс / О.В. Зайчук, А.П. Заєць, В.С. Журавський та ін. ; за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко . - 2-е вид., перероб. і доповн. ─ К. : Юрінком Інтер, 2008 . ─ С. 496.