Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Мая 2011 в 19:02, курсовая работа
Мета дослідження: дослідження та аналіз сутності та особливостей конституційного статусу, структури та компетенції Верховної Ради України. З вказаною метою пов’язанні наступні задачі: вивчення юридичної літератури, в якій досліджується український парламент та нормативно-правової бази, яка встановлює статус, структуру та регламентує діяльність Верховної Ради України.
.ВСТУП……………………………………………………………………….…..с. 3
РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ ПАРЛАМЕНТУ ТА ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ……..….с. 5
РОЗДІЛ ІІ. КОНСТИТУЦІЙНИЙ СТАТУС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ…………………………………………………………………………с. 8
РОЗДІЛ ІІІ. ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ТА СТРУКТУРА УКРАЇНСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ…………………………………………………………………..с. 15
РОЗДІЛ ІV. КОМПЕТЕНЦІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ У СВІТЛІ КОНСТИТУЦІЙНОЇ РЕФОРМИ……………………………………………….с. 21
ВИСНОВКИ...........................................................................................................с. 26
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….с. 28
Постійно діючий характер українського парламенту полягає, зокрема, в тому, що народні депутати обираються до Верховної Ради строком на п'ять років і здійснюють свої повноваження в ній на постійній основі. Верховна Рада України, як зазначається в її Конституції (ст. 82) і в Законі України «Про внесення змін до Конституції України», працює сесійно[16, с. 175].
Конституційний склад Верховної Ради України— чотириста п’ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років.
Не
може бути обраним до Верховної Ради
України громадянин, який має судимість
за вчинення умисного злочину, якщо ця
судимість не погашена і не знята
у встановленому законом
Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законами України.
Строк повноважень Верховної Ради України становить п’ять років[1, ст. 76].
Президент України може достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо:
Народний депутат України є обраний відповідно до Закону України “Про вибори народних депутатів України” представник Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України.
Народний депутат здійснює свої повноваження на постійній основі.
При виконанні своїх повноважень народний депутат керується Конституцією України, законами України та загальновизнаними нормами моралі.
Держава
гарантує народному депутату забезпечення
необхідними умовами для
Звання народного депутата із зазначенням порядкового номера скликання Верховної Ради України зберігається за ним довічно, за винятком дострокового припинення повноважень народного депутата.
Повноваження
народного депутата починаються
після складення ним присяги
на вірність Україні перед Верховною
Радою України з моменту
Народний депутат не може брати участі у засіданнях Верховної Ради України та її органів, а також здійснювати інші депутатські повноваження до того часу, поки він не скріпить присягу особистим підписом під її текстом. Відмова скласти та підписати присягу має наслідком втрату депутатського мандата.
Повноваження
народного депутата припиняються з
моменту відкриття першого
Народний депутат не має права:
1)бути членом Кабінету Міністрів України, керівником центрального органу виконавчої влади;
2)
мати інший представницький
3) обіймати посаду міського, сільського, селищного голови;
4) займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконання обов’язків народного депутата час;
5)
залучатись як експерт
6)
входити до складу керівництва,
Повноваження народного депутата припиняються достроково у разі:
1) особистої письмової заяви про складення депутатських повноважень;
2)
набрання законної сили
3)
визнання його судом
4)
припинення його громадянства
або виїзду на постійне
5) смерті[15, ст. 1-4].
Народний депутат, призначений (обраний) на посаду, що є несумісною з депутатським мандатом, і повноваження якого не припинено в установленому законом порядку, допускається до виконання обов’язків за такою посадою не раніше дня подання ним до Верховної Ради України заяви про складення повноважень народного депутата України[7, с. 445].
Верховна Рада проводить свою роботу сесійно. Сесії є чергові та позачергові.
Відкриття сесії Верховної Ради оголошується головуючим на пленарному засіданні на початку її першого пленарного засідання, закриття - по завершенні останнього пленарного засідання.
Сесії Верховної Ради складаються із засідань Верховної Ради, засідань комітетів, тимчасових слідчих комісій і тимчасових спеціальних комісій, що проводяться у період між пленарними засіданнями, роботи народних депутатів у депутатських фракціях та з виборцями. Комітет, тимчасова спеціальна комісія чи тимчасова слідча комісія можуть проводити свої засідання одночасно з пленарними засіданнями Верховної Ради лише за процедурним рішенням Верховної Ради.
Засідання Верховної Ради можуть бути пленарними, урочистими, а також можуть проводитися у формі парламентських слухань.
Чергові сесії Верховної Ради, крім першої сесії починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року, а завершуються відповідно не пізніш як за 45 та 10 днів до початку наступної сесії. Верховна Рада може прийняти постанову про зміну строків завершення сесії.
Позачергові сесії Верховної Ради, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу Президента України або на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
Позачергова сесія Верховної Ради скликається не пізніш як у семиденний строк після дня надходження вимоги про її скликання. Розпорядження Голови Верховної Ради України про скликання позачергової сесії Верховної Ради публікується у газеті "Голос України" не пізніш як за три дні до її відкриття із зазначенням питань, які пропонується розглянути на позачерговій сесії Верховної Ради.
У разі оголошення указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях Верховна Рада збирається на позачергову сесію не пізніш як у дводенний строк без скликання і працює до скасування воєнного чи надзвичайного стану. Голова Верховної Ради України, а у разі його відсутності - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України, який виконує обов'язки Голови Верховної Ради України, визначає місце і час проведення засідання Верховної Ради, про що терміново повідомляється народним депутатам[9, ст. 9-11].
У Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України формується протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання Верховної Ради України, що проводиться після чергових або позачергових виборів Верховної Ради України, або протягом місяця з дня припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.
Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України відповідно до цієї Конституції вносить пропозиції Президенту України щодо кандидатури Прем’єр-міністра України, а також відповідно до цієї Конституції вносить пропозиції щодо кандидатур до складу Кабінету Міністрів України.
Засади формування, організації діяльності та припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України встановлюються Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.
Депутатська фракція у Верховній Раді України, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, має права коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, передбачені Конституцією.
Засідання Верховної Ради України проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради України.
Рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування.
Голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України особисто[13, с. 196].
Таким
чином, основні риси парламенту зумовлюють
властиве лише йому місце в системі органів
державної влади. Парламент України є
органом в системі органів державної влади
України першим серед рівних. Він здійснює
пріоритетний вид державної влади – законодавчу
владу, є загальним представником народу
і виразником його волі.
РОЗДІЛ ІІІ.
ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ТА СТРУКТУРА УКРАЇНСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ
Протягом
періоду становлення
Вибір відповідної виборчої системи парламенту України відбувався з моменту проголошення незалежності держави. Як відомо, до 1997р. існувала мажоритарна система виборів народних депутатів.
З 1997р. в державі було запроваджено змішану пропорційно-мажоритарну виборчу систему[18, с. 264-265].
Усього обирається 450 депутатів. З них 225 обирається в одномандатних виборчих округах на основі відносної більшості, а 225 — за списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків партій у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі на основі пропорційного представництва[2, ст. 1].
З прийниттям нового закону «Про вибори народніх депутатів України» у 2004 році в Україні було впровадженно пропорційну виборчу систему.
Народні депутати України обираються громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Кількісний склад Верховної Ради України визначається Конституцією України.
Вибори
депутатів здійснюються на засадах
пропорційної системи з обранням
депутатів у багатомандатному загальнодержавному
виборчому окрузі за виборчими списками
кандидатів у депутати від політичних
партій, виборчих блоків політичних партій.
У розподілі мандатів депутатів беруть участь партії (блоки), виборчі списки яких за підсумками голосування на виборах депутатів набрали не менше трьох відсотків голосів виборців, що взяли участь у голосуванні.
Право висування кандидатів у депутати належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується ними через партії (блоки) у порядку, встановленому цим Законом.
Кандидатів у депутати може висувати партія, яка зареєстрована в установленому законом порядку не пізніше ніж за триста шістдесят п’ять днів до дня виборів, або виборчий блок партій за умови, що всі партії, які входять до його складу, зареєстровані не пізніш як за триста шістдесят п’ять днів до дня виборів
Информация о работе Полномочия Верховной Ради после конституционной реформи