Економічна природа конкуренції. Типи й види конкуренції

 

               Міністерство освіти і науки України 

   Київський національний економічний університет ім.В.Гетьмана

                Кафедра політичної економії

               обліково-економічних факультетів

 

                                

                                  Курсова робота          

            на тему: «Економічна природа конкуренції. Типи й види

            конкуренції»

       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                        Студентки 1 курсу,

                                                        Факультету міжнародної

                                                        економіки та менеджменту                              

                                                       

                                                        Науковий керівник

                                                    Лебедева Лариса Валеріановна

 

 

                               Київ-2009

                                                                                      

 

                                  План

Вступ……………………………………………………...с.3-4

1)Поняття економічної природи конкуренції………….с..5-13

2)Типи і види конкуренції………………………………с.14-22

3)Ринково-конкурентна ситуація в Україні……………с.23-28

Висновки…………………………………………………с.29-31

Список літератури……………………………………….с.32

 

 

 

 

 

 

                                 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                   Вступ

 

          Сучасна ринкова економіка являє собою складний організм, що складається з різноманітних виробничих, комерційних, фінансових та інформаційних структур, які взаємодіють на тлі розгалуженої системи правових норм, і об’єднуються єдиним поняттям - ринок.

          За визначенням  ринок - це організована структура,  де "зустрічаються" виробники і споживачі, продавці і покупці, де в результаті взаємодії попиту споживачів (попитом називаеться кількість товару, яку споживачі можуть купити за певною ціною) і пропозиції виробників (пропозиція - це кількість товару, яку виробники продають за певною ціною) встановлюються і ціни товарів, і обсяги продаж. При розгляді структурної організації ринку визначальне значення має кількість виробників (продавців) і кількість споживачів (покупців), що беруть участь у процесі обміну загального еквіваленту вартості (грошей) на якийсь товар. Ця кількість виробників і споживачів, характер і структура відносин між ними визначають взаємодію попиту і пропозиції. [6;с.5]

          Центральним поняттям, що виражає  сутність ринкових відносин є  поняття конкуренції (competition). Конкуренція - це найважливіша ланка всієї системи ринкового господарства. Стимулом, що спонукає людину до конкурентної боротьби, є прагнення перевершити інших. Предметом конкурентного суперництва на ринках є частки ринку, контрольовані тими чи іншими товаровиробникамиі. Конкурентна боротьба - це динамічний процесс. Он сприяє ліпшому забезпеченню ринку товарами.

          В якості засобів в конкурентній боротьбі для поліпшення своїх позицій на ринку компанії використовують, зокрема, якість виробів, ціну, сервісне обслуговування, асортимент, умови поставок і платежів, рекламу.

           Мета дослідження - дослідження  сутності конкуренції як категорії  ринкової економіки.

          Завдання роботи - вивчити різновиди,  форми, економічні закони та  умови виникнення конкуренції.

          Об’єкт дослідження - конкуренція та її види.

          Актуальність роботи - сучасна ринкова економіка являє собою складний організм, що складається з різноманітних виробничих, комерційних, фінансових та інформаційних структур, які взаємодіють на тлі розгалуженої системи правових норм, і об’єднуються єдиним поняттям - ринок. Створення конкурентного середовища й подолання монополізму у наш час є одним з найважливіших напрямів економічної реформи.[7;с.3]

 

 

 

 

 

 

 

 

     

 

 

 

 

                              1.Поняття економічної природи конкуренції.

 

      На сучасному етапі конкуренція є важливим та дієвим механізмом, який забезпечує високоефективність,  пропорційність та динамічність ринкових відносин як у галузі виробництва, так і реалізації товарів чи послуг. Конкуренція є основним економічним поняттям, притаманним ринковим умовам господарювання, необхідним атрибутом їх існування і розвитку.

      Конкуренція-економічне змагання виробників однакових видів продукції на ринку за залучення більшої кількості покупців та одержання максимального доходу в короткостроковому або довгостроковому періодах. Основа конкурентних відносин-свобода вибору-реалізується у формі прагнення кожного одержувати для себе особисто грошовий доход. Широке розсіювання економічної влади, що становить основу конкуренції, регулює використання цієї влади й обмежує можливості зловживання нею. До основних функцій конкуренції належать:визначення ринкової вартості товару у процесі конкурентної боротьби;стимулювання впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво як засобу підвищення життєздатності підприємста та отримання переваг над конкурентами;сприяння вибору найефективніших форм власності та господарювання;формування високоефективних конкурентних структур ринку.[3;с.4-5]

      Мінливі конкурентні умови потребують від підприємств вчасного відповідного реагування на зміни ,що відбулися. Конкуренція є визначальним фактором впорядкування цін, стимулом інноваційних процесів(запровадження у виробництво нових винаходів та технологій).Вона сприяє витісненню з виробництва неефективних підприємств, раціональному використанню ресурсів, запобігає диктату виробників-монополістів по відношенню до споживача.

      У кожній ринковій економіці існує небезпека того, що учасники конкурентної боротьби спробують ухилитися від обов`язків норм і ризику, пов`язаних із вільною конкуренцією ,вдаючись ,наприклад, до змови про ціни чи до імітації товарних знаків. Тому держава повинна видавати нормативні документи, які регламентують правила конкурентної боротьби. За Смітом, сутність конкурентної поведінки виробників становило ”чесне” ,без змови, суперництво виробників завдяки, як правило, ціновому тиску на конкурентні. Не суперництво у встановленні ціни, а відсутність можливості впливати на ціну є найважливішим моментом у сучасному трактуванні поняття конкуренції.

      У процесі конкурентної боротьби учасники переслідують однакові цілі-максимізація прибутку за рахунок завоювання переваг споживача. Однак способи й шляхи досягнення цієї загальної мети різні. Тому в конкурентній боротьбі перемагає той, хто раніше від інших домігся певних конкурентних переваг і захопив стійкий сегмент ринку. Але завоювання переваг-це тільки початок, набагато складніше втриматися на ринку, зберігаючи свої первісні позиції.

      Зародки економічної конкуренції виникли одночасно із зародженням простого товарного виробництва. Процес еволюції конкуренції обумовлений розвитком виробничих сил і продуктивних відносин. Розвиток конкуренції має три стадії: теза(етап досконалої конкуренції)-антитеза(процес монополізації)-синтез(сучасний етап конкуренції, коли підприємство намагається стати монополістом і одночасно посилює конкурентну боротьбу).

     Теорія конкуренції була узагальнена Адамом Смітом у праці”Дослідження про природу і причину багатства народів”(1776).Новизна теорії конкуренції А.Сміта полягає в тому, що він уперше:

-сформулював поняття  конкуренції як суперництва, що підвищує ціни(при скороченні пропозиції) і знижує ціни(при надлишку пропозиції);

-сформулював головний принцип конкуренції-принцип ”невидимої руки”,відповідно до якого,”смикаючи” за ниточки маріонеток-підприємців,”рука” змушує їх діяти відповідно до якого-небудь ”ідеального” плану розвитку економіки, безжалісно витісняти фірми, зайняті виробництвом непотрібної ринку продукції;

-відпрацював теоретично дуже тонкий і гнучкий механізм конкуренції, що об’єктивно врівноважує галузеву норму прибутку, приводить до оптимального розподілу ресурсів між галузями. Тонкість механізму конкуренції полягає в тому ,що при скороченні попиту на товар найбільші труднощі випробовують фірми, що випускають неякісну або занадто дорогу продукцію. Гнучкість механізму конкуренції проявляється в його миттєвій реакції на будь-які зміни обстановки в зовнішньому середовищі. Швидко адаптуються до середовища мобільні фірми;

-визначив основні  умови ефективної конкуренції ,що включають наявність великої кількості продавців і покупців ,що вичерпує інформацію ,мобільність використовуваних ресурсів, неможливість кожного продавця впливати на зміну ринкової ціни товару(при збереженні його якості або якості сервісу);

-розробив модель посилення й розвитку конкуренції,довів,що в умовах ринкових відносин можливо максимальне задоволення потреб споживача і найкраще використання ресурсів у масштабі суспільства в цілому.

     Щоб глибше зрозуміти сутність конкуренції, дамо її визначення, сформульовані деякими авторами. ”Конкуренція є прагнення якнайкраще задовольнити критерії доступу до рідких благ”, -вважає сучасний американський економіст П.Хайне.Ф.Найт визначає конкуренцію як ситуацію, в якій конкуруючих одиниць багато й вони незалежні. К.Р.Макконелл і С.Л.Брю вважать, що конкуренція-це наявність на ринку великої кількості незалежних покупців і продавців, можливість для покупців і продавців вільно виходити на ринок і залишати його. Й.Шумпетер визначав конкуренцію як суперництво старого з новим, з інноваціями.Як було доведено багатьма економістами, конкуренція є рушійною силою розвитку суспільства, підвищення якості товарів і рівня життя населення. Також до перерахованих визначень поняття “конкуренція” варто додати, що це й економічні відносини, суть яких полягає в зіставленні індивідуальних затрат праці на виробництво якого-небудь матеріального блага із суспільно необхідною їх величиною.

      Проаналізувавши визначення поняття “конкуренція” різними економістами, можна зробити висновки, що в даному випадку конкуренція як наукове поняття-багатоаспектне і в кожному випадку її зміст визначається залежно від цілей,у зв’язку з яким вона сформована. Отже, універсального трактування, що таке конкуренція, на всі випадки життя не може бути визначено.[9;с.2-4]

     Конкуренція спонукає до дії різноманітні стратегії конкурентної боротьби, кожна з яких зорієнтована на різні умови економічного середовища та різні ресурси, що є у розпорядженні фірм. Це допомагає фірмам вдало пристосовуватися до умов та вимог ринку.

     Існують чотири типи компаній:

-віоленти;

-патієнти;

-комутанти;

-експлеренти

Також існують конкурентні  стратегії.

     Віолентна(силова)стратегія характерна для фірм, що діють у сфері великого стандартного виробництва товарів та послуг.     Джерелом сили фірм ,які дотримуються цієї стратегії, є економія на масштабах виробництва, тому що великі обсяги виробництва продукції більш ефективні, ніж виробництво невеликих партій, а тим більше якщо вони відрізняються одна від одної. Віоленти також використовують переваги широкомасштабних наукових досліджень, розвинутої збутової мережі й великих рекламних компаній.

     Стратегія віолентів-це така стратегія, коли спираючись на свою силу гіганта, фірма намагається домінувати на загальному ринку, витісняючи з нього конкурентів.

     Віоленти прибавлюють покупця відносною дешевизною та добротністю своїх виробів. Піклування віолентів про покупця слід розглядати не як благодійність, а як реальне використання законів масового попиту.

      Патієнтна(сегментна)стратегія притаманна фірмам, що обрали шлях вузької спеціалізації. Вона передбачає виготовлення особливої, унікальної продукції для обмеженого кола споживачів. Переваги компаній-патієнтів зумовлені тим, що їхні товари більшою або меншою мірою є незамінними для відповідної групи клієнтів. Така компанія не прагне контролювати велику частку ринку, а зосереджує зусилля на максимізації своєї участі у відповідному, досить маленькому, ринковому сегменті.

     Стратегія патієнтів-не просто спеціалізація, а зосередження всіх ресурсів на виробництві економічних благ, що користуються обмеженим попитом.

     Патієнти вузько окреслюють свій реалізаційний ринковий сегмент, тому що : по-перше, вони намагаються уникати прямої конкуренції з провідними корпораціями, оскільки для них боротьба з гігантами безперспективна;по-друге, задовольняючи спеціальні запити споживачів, фірма має переваги саме тому, що досконало вивчає ці запити.

Великі розміри фірми в такому разі були б недоліком, тому що переваги можуть мати тільки малі й середні фірми, які гнучко реагують на спеціальні потреби, рятуючи економіку від тиску стандарту.

      Комутантна(локальна)стратегія переважає в умовах звичайного бізнесу в місцевих (локальних) масштабах. Джерелом дієздатності малого неспеціалізованого підприємства є те, що воно краще пристосовується до задоволення невеликих за обсягом(а часом і короткострокових)потреб конкретного клієнта. Численні малі підприємства, що створюються кожного разу для конкретного виду товару, виконують роль сполучного елемента економіки. Комутанти готові використати будь-яку нагоду для бізнесу, тоді як інші компанії суворо дотримуються свого профілю.