Об’єм Реалізації = Об’єм Виробництва * Ціна Одиниці = 2005 * 120 = =240000 грн                                                                               (2.5)

Затрати _перем. = Об’єм Виробництва * Затрати на одиницю продукції = 2005 * * 50 = 10000 грн                                                                        (2.6)

      2. Визначення рентабельності  інвестицій. 

                             (2.7)

      По  формулі визначаємо, що в даного проекту рентабельність інвестицій дорівнює 167%.

      

З розрахунків видно, що проект є доцільним. 
Таблиця 2.2.  Оцінка умов інвестування

      3. Визначення внутрішньої норми прибутку.

      Для визначення внутрішньої норми прибутку проекту потрібно прирівняти NPV до нуля.

                                        (2.8)

      У результаті обчислень і виходячи з побудованого графіка ВНП даного проекту дорівнює 14%. Це вище норми  дисконтування, що означає прийнятність даного проекту за цим критерієм.

        
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Рисунок 2.1. Визначення внутрішньої норми прибутку 

      У ході оцінки даного інвестиційного проекту  була перевірено його відповідність  різним критеріям  прийнятності, а  також проведено аналіз його основних параметрів і варіантів. У результаті можна зробити наступні висновки:

1. Проект є прийнятним за критерієм NPV і за критерієм внутрішньої норми прибутку і рентабельності.
2. План повернення кредиту може бути виконаний через3,5роки.

             

 

   3. Обґрунтування інвестиційного проекту

  3.1. Оцінка беззбитковості проекту

 

      Метод розрахунку крапки беззбитковості відноситься до класу показників, що характеризують ризик інвестиційного проекту. Зміст цього методу, як випливає з назви, полягає у визначенні мінімально припустимого (критичного) рівня виробництва і продажів, при якому проект залишається беззбитковим, тобто, не приносить ні прибутку, ні збитків. Відповідно, чим нижче буде цей рівень, тим більше імовірно, що даний проект буде життєздатний в умовах непередбаченого скорочення ринків збуту. Таким чином, крапка беззбитковості може використовуватися як  оцінку маркетингового ризику інвестиційного проекту. Умова для розрахунку крапки беззбитковості може бути сформульована в такий спосіб: який повинний бути обсяг виробництва (за умови реалізації всього обсягу виробленої продукції), при якому одержуваний маржинальний прибуток (різниця між виручкою від реалізації і перемінними виробничими витратами) покриває постійні витрати проекту.

Рисунок 3.1. Визначення точки беззбитковості

      Як  бачимо з графіку рівень беззбитковості досягається уже на перший рік здійснення проекту.

      3.2. Економічне обґрунтування проектних  рішень 

      Інвестиційна  діяльність у тім чи іншому ступені  присуща будь-якому підприємству. Ухвалення інвестиційного рішення  неможливо без врахування наступних  факторів: вид інвестиції, вартість інвестиційного проекту, кількість доступних проектів, обмеженість фінансових ресурсів, доступних для інвестування, ризик, зв'язаний із прийняттям того чи іншого рішення й ін.

      Причини, що обумовлюють необхідність інвестицій, можуть бути різні, однак у цілому їх можна підрозділити на три види: відновлення наявної матеріально-технічної бази, нарощування обсягів виробничої діяльності, освоєння нових видів діяльності. Ступінь відповідальності за прийняття інвестиційного проекту в рамках того чи іншого напрямку різна. Так, якщо мова йде про заміщення наявних виробничих потужностей, рішення може бути прийняте досить безболісно, оскільки керівництво підприємства ясно уявляє собі, у якому обсязі і з якими характеристиками необхідні нові основні засоби. Задача ускладнюється, якщо мова йде про інвестиції, зв'язані з розширенням основної діяльності, оскільки в цьому випадку необхідно врахувати цілий ряд нових факторів: можливість зміни положення фірми на ринку товарів, доступність додаткових обсягів матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, можливість освоєння нових ринків і ін.

      Нерідко рішення повинні прийматися в  умовах, коли є ряд альтернативних чи взаємно незалежних проектів. У  цьому випадку необхідно зробити  вибір одного чи декількох проектів, ґрунтуючись на якихось критеріях. Очевидно, що таких критеріїв може бути декілька, а імовірність того, що якийсь один проект буде переважати інших за всіма критеріями, як правило, значно менше одиниці.

   В даній роботі, на прикладі реального  інвестування, проілюстрований процес прийняття рішення щодо вкладання коштів у оновлення старого і придбання нового обладнання. Розглянуті методи прийняття інвестиційних рішень.

     Інвестор  завжди переслідує мету максимізації прибутку і бажає залучити позичкові  кошти за щонайменшу ціну. Кредитори, в свою чергу, як власники або розпорядники капіталу прагнуть продати позичкові кошти якомога дорожче. Тому необхідний ретельний аналіз можливих джерел фінансування вартості.

     Звичайно, найкоротший шлях — залучити до справи інших інвесторів (фізичних та юридичних осіб) через емісію цінних паперів і таким чином сформувати початковий капітал. Але це не завжди можливо, особливо для молодих (венчурних) фірм, передусім через брак довіри до них інших інвесторів. Одержання субсидій від держави, особливо при гостродефіцитному бюджеті, та іноземних інвестицій також проблематично. Залишається єдине джерело — ринок позичкових капіталів. Тому інвестор, вирушаючи на цей ринок, повинен вивчити і проаналізувати ціни на позичковий капітал, які відтворені у відсоткових ставках.

     Намагаючись залучити якомога більше запозичених коштів під забезпечення власних капіталів, інвестор аналізує всі переваги і недоліки залучених і запозичених коштів з метою оптимізації структури джерел фінансування проектів.

     Фінансова здійснюваність проекту — це ключовий критерій для інвестора. Всі інші цілі, що переслідуються ним, вторинні і не становлять інтересу без досягнення головної мети — достатньо високого прибутку як на сукупний капітал, так і на власний й оплачений акціонерний.

     Оцінка  фінансової здійснюваності проекту  повинна виконуватися таким чином, щоб усі учасники фінансування одержали вичерпну інформацію про свої частки в загальній сумі майбутнього  прибутку від реалізації проекту, а  також про можливі втрати внаслідок  інвестиційних ризиків.

 

      Висновок

 

     Розвиток  сучасної економічної теорії й практики нерозривно пов’язаний з необхідністю аналізу та обґрунтування тих  чи інших управлінських рішень, зокрема  проектних. Виділення проектного аналізу в окремий напрям прикладної науки було зумовлено насамперед необхідністю системного підходу до підготовки та оцінки проектів. Досвід проектування на всіх його стадіях, накопичений за умов адміністративної економіки, базувався на принципах і методах адміністративно-командної системи і був відірваний від сучасної методології й багатющого інструментарію, що застосовується у світовій економічній науці.

      У ході аналізу фінансової ефективності інвестиційного проекту була перевірено його відповідність різним критеріям прийнятності, а також проведено аналіз його основних параметрів і варіантів. У результаті можна зробити наступні висновки:

1. Проект є прийнятним за критерієм NPV і за критерієм внутрішньої норми прибутку і рентабельності.

2. План повернення кредиту може бути виконаний через 3,5 роки.

     Проект  є економічно вигідним, якщо NPV має  позитивне значення, оскільки в такому випадку проект приносить дохід  на інвестований капітал вищий, ніж  вартість капіталу.

     За  даними вище наведених показників можна  зробити висновок, що даний інвестиційний проект є перспективним проектом.

     Проектний аналіз базується на передумові, що успішні проекти ведуть до поліпшення якості життя та економічного розвитку суспільства, як в цілому так і  його складових.  
 
 

     Література

 

1. Економічний  аналіз / За ред.. Чумаченка М.Г. - К: КНЕУ, 2003 - 556 с.

2. Ізмайлова  К.В. Сучасні технології фінансового  аналізу - К: МАУП, 2003 
-145 с.

3. Ізмайлова  К.В. Фінансовий аналіз - К: МАУП, 2001 - 154 с 

4. Музиченько  А.С. Інвестиційна діяльність  в Україні: Навч. посіб.- К.: Кондор, 2005.-406с.

5. Герасимова С.В. Методичне та кадрове забезпечення управління інвестиційною діяльністю акціонерних товариств// Актуальні проблеми економіки. – 2004. - №12. – с. 151-159.

6. Про інвестиційну діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 10. – Ст. 138; 1998. – №33. – Ст. 226; 1999. – №31. – Ст. 248.

7. Марголин А. М., Бистряков А.Я. Економічна оцінка інвестицій: Підручник. – М.: «ТАНДЕМ», 2001. – 240 с.

8. Організація управлінського обліку в інвестиційній діяльності// Проблеми науки. – 2008. - №4. – с. 2-7.

9. Вишивана Б.М. Управління інвестиційною діяльністю в Україні// Фінанси України. – 2004. - №10. – с.82-88.

10. Гойко А.Ф. Методи оцінки ефективності інвестицій та пріоритетні напрями їх реалізації. – К.: ВІРА-Р,1999.- 320 с.

11. Чумаченько М. Амортизаційні відрахування – суттєве джерело фінансування інвестицій підприємства// Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. -№8.- с.6-8.

12. Захарін С.В. Регулювання власних джерел фінансування інвестицій діяльності підприємств// Актуальні проблеми економіки. – 2008. - №5. - с.161-168.