Оцінка якостей менеджера виробництва

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Февраля 2013 в 09:03, курсовая работа

Описание

Управління організацією в наш динамічний час являє собою складну роботу, яку не можна виконати успішно, керуючись простими сухими заученими формулами. Керівник повинний співставити розуміння загальних істин і значимості численності варіацій, завдяки яким ситуації відрізняються одна від іншої. Керівник повинний розуміти і враховувати критичні фактори чи складові організацій (внутрішні перемінні), а також сили, що впливають на організацію з зовні (зовнішні перемінні), а також враховувати вплив організації на суспільство.

Содержание

Вступ 4
1. Методика оцінки якостей менеджера виробництва
1.1. Якості, якими повинен володіти менеджер 5
1.1. Стилі управління 9
1.3. Методика оцінки якостей менеджера виробництва 13
2. Оцінка якостей менеджера на ВАТ “Козятинський птахокомбінат”
2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства 22
2.2. Аналіз діючої ОСУ 27
2.3. Оцінка якостей менеджера ВАТ “Козятинський птахокомбінат” 30
3. Шляхи вдосконалення якостей менеджера виробництва
3.1. Шляхи вдосконалення якостей менеджера виробництва 35
3.2. Посадова інструкція 40
Висновки 44
Список використаної літератури 45

Работа состоит из  1 файл

вершигора.doc

— 269.50 Кб (Скачать документ)

Основні характеристики адміністративних стилів керівництва в області  виробництва:

    1. Демократичний. Відбиває систему взаємин, для якої характерно постійне в взаєморозумінні між адміністратором і членами колективу. Робітники й адміністратори разом працюють над цілями, задачами, планами, методикам і проблемами. Рішення приймаються всіма членами колективу і відповідальність приймають на себе всі члени групи.
    2. Кооперативний. Частина повноважень по управлінню передана колективу. Комітет - це той орган, що найбільше часто використовується для функціонування кооперативного стилю керівництва. Звичайно питання управління є постійними обов'язками членів комітету. Наприклад, рішення питань розподілу заробітної плати може приймати колегіальний орган-комітет.
    3. Обмежена участь. Незначна частина управлінських функцій делегується персоналу. Спеціальним робочим групам пропонується вирішити питання планування і дати рекомендації. Однак, кінцеве рішення ніколи не доручається комітету, що приймає участь у розгляді якої-небудь проблеми.
    4. Бюрократичний. При цьому стилі керування майже немає місця чи співробітництву навіть обмеженій участі кого-небудь. Звичайно основним джерелом управлінських рішень є офіційні документи, довідники, чи правила інші керівництва до дії. Місце в займаній структурі -  це головне, і влада безпосередньо зв'язана з займаним місцем. Тут превалюють традиція і стабільність, зміни рідкі: звичайно, вони ніколи не встановлюються знизу.
    5. Невмішувальний. Це хаотичний підхід адміністратора, що, як страус, ховає голову в піску в скрутних ситуаціях. Він дозволяє кожному члену колективу поводитися так, як йому зручно, не піклуючись про об'єктивну оцінку чи наслідках. Він не сприяє виробленню колективних рішень і не може прийняти на себе відповідальність у важкій ситуації. Підлеглі нічого не знають про способи контролю. Кожен сам вирішує свої проблеми чи зазнає невдачі.
    6. Доброзичливий деспот. Цей адміністратор звичайно посміхається, слухає вас (чи робить вид, що слухає), а потім надходить, як вважає потрібним. Він звичайно говорить: "Я слухаю Вас", "Ми, може, приймемо Вашу пропозицію". Не буде потрібно багато часу для того, щоб знайти, що це лише відмовки.
    7. Авторитарний. Усі рішення приймає сам керівник, ні з ким не радячись. Він завжди вказує всім зверху і не виносить ніяких відступів від власних планів. Він знає "що краще" для учнів, їхніх батьків і співробітників.

 

Використовуючи показники, що характеризують прояв окремого стилю для кожного випробуваного, можна побудувати графіки структури адміністративних стилів, а на основі їхнього аналізу запропонувати узагальнені, найбільш типові структурні профілі стилів управління: "співробітництво", "бюрократ-автократ", "демократ-автократ".

Стиль керівництва "співробітництво" - стиль керівника, що, в основному, використовує демократичний і кооперативний  стилі. Авторитарний, бюрократичний, доброзичливий-деспотичний  і невмішательский для них  не характерні.

Стиль керівництва "бюрократ-автократ" - це стиль керівника, що використовує авторитарний, бюрократичний і доброзичливий-деспотичний стилі, відмовляється від стилів співробітництва, відношення до невмішувального суперечливо.

Стиль керівництва "демократ-автократ" - стиль керівника, що найчастіше використовує демократичний і авторитарний стилі, часто кооперативний, заперечує невмішуваність, бюрократичний і доброзичливий-деспотичний стилі.

 

1.3. Методика оцінки якостей менеджера  виробництва

 

Для оцінки реальних здібностей менеджерів, соціологи розробили спеціальну модель, яка включає такі якості:

  1. ділові якості (освіта, знання, досвід діяльності)
  2. здібність (організаційний талант, здатність виконувати даний вид роботи)
  3. культура (освіченість, ерудиція, чесність , порядність)
  4. характер (воля, активність, самостійність, обов’язковість, оперативність, піклування про підлеглих, визнання своєї помилки, уміння сприймати критику)
  5. темперамент (холерик, сангвінік, меланхолік, флегматик)
  6. спрямованість власних інтересів (матеріальна, соціальна, духовна)
  7. віковий ценс (молодий до 30 років, середній до 55 років, похилий)
  8. здоров’я (добре задовільне, погане)

Кожна якість менеджера оцінюється за 5-ти бальною системою за таких  умов:

1 – якість відсутня;

2 – якість виявляється дуже  рідко;

3 – якість виявляється не  сильно і неслабо;

4 – якість виявляється часто;

5 – якість виявляється систематично.

Вагомість кожної з перерахованих  якостей складає:

  1. ділові якості (10)
  2. здібність (7)
  3. культура (4)
  4. характер (8)
  5. темперамент (3)
  6. спрямованість власних інтересів (3)
  7. віковий ценс (6)
  8. здоров’я (8)

Зробити висновки, щодо ділових якостей  менеджера, слід підсумувавши вагомість  якостей. При цьому слід розрахувати  інтегральний показник баловий коефіцієнт ділових якостей менеджера виробництва  підприємства:

ІПд.я = å (ДЯі * ВЯі)

ДЯ – ділова якість

ВЯ – вагомість якостей.

Значення показника в межах  до 49 балів — мінінімальний рівень, до 147 — середній, максимальний — 245.

Існують різні методи оцінки менеджері, але найбільш поширеною є комплексна оцінка менеджера за бальною системою. Головна ідея — кількісно виміряти найбільш істотні характеристики, які необхідні для виконуваної ним роботи, так і для оцінки самого менеджера. Для характеристики менеджера комплексно оцінюють професійно-кваліфікаційний рівень, ділові якості, складність роботи виконуваних функцій і досягнутий результат роботи.

Комплексна оцінка менеджера розраховується за наступною формулою:

Ком = 0,5 (Ппр * Пд.я  * Псф * Пдр)

Ппкр — професійно-кваліфікаційний  рівень;

Пд.я  — показник ділових якостей;

Псф  — показник складності функцій;

Пдр — показники досягнутих результатів.

0,5 — емпірично визначений коефіцієнт, введений у формулу для посилення  значущості оцінки складності  та результативності праці.

Професійно-кваліфікаційний рівень менеджера визначається за формулою:

Ппр = (О + СР + А) 0,85,

О – освіта;

СР — стаж роботи;

А — активність набуття професії і підвищення професійної майстерності.

Для розрахунку професійно-кваліфікаційного рівня слід використовувати загально визначений набір об’єктивних  ознак, які визначені в наступних таблицях.

Таблиця

Кількісна оцінка менеджерів за рівнем освіти

Рівень освіти

Оцінка в балах

1. Загальна середня (повно, неповна)

0,1

2. Спеціальна освіта на рівні  ПТУ

0,15

3. Середня спеціальна закінчена  (технікум)

0,25

4. Вища та незакінчена вища  освіта 

0,4

5. Дві вищі освіти, що відповідає  професії

0,5


 

Таблиця

Кількісна оцінка менеджерів за стажем роботи

Стаж роботи

Оцінка в балах

До 15 років (за кожен рік)

0,01

Більше 15 років

0,15


 

Таблиця

Кількісна оцінка менеджерів у системі підвищення професійної майстерності

Форма підвищення майстерності

Оцінка в балах

1. Короткотермінові курси, стажування  на підприємстві

0,05

2. Одержання другої професії (спеціальності), що пов’язана з питанню менеджменту

0,1

3. Курси підвищення кваліфікації 1 раз в 4 роки з одержанням свідоцтва про закінчення або навчання в вищому чи середньо спеціальному закладі

0,15

4. Навчання у вузі

0,2


 

 

Таблиця

Кількісні оцінки менеджерів, які  характеризують ділові якості

Ознака

Питома значущість

Оцінка рівня ознаки з урахуванням  значущості

1

2

3

4

1. Професійна компетентність

0,17

0,08

0,17

0,34

0,51

2. Винахідливість та ініціативність  у роботі

0,15

0,08

0,15

0,3

0,45

3. Чітка організація роботи

0,14

0,07

0,14

0,28

0,42

4. Розвинуте відчуття відповідальності

0,13

0,06

0,13

0,26

0,39

5. Добра контактність та вміння  ефективно працювати

0,15

0,08

0,15

0,3

0,45

6. Схильність до нових ідей  і неординарних рішень

0,15

0,08

0,15

0,3

0,45

7. Емоційна витримка

0,11

0,05

0,11

0,22

0,33


 

Таблиця

Кількісні оцінки менеджерів, які  характеризують складність виконуємих функцій

Ознака

Питома значущість

Оцінка рівня ознаки з урахуванням  значущості

1

2

3

4

5

6

1. Характер робіт, що їх відображено  в посадовій інструкції

0,5

0,5

1

1,5

2

2,5

3

2. Різноманітність робіт

0,15

0,15

0,3

0,45

Х

Х

Х

3. Керівник ланки (виробничим  підрозділом, підприємством) 

0,2

0,2

0,4

0,6

0,8

1

1,2

4. Додаткова відповідальність за  виконуємі роботи та робота  з самоконтролю

0,15

0,15

0,3

Х

Х

Х

Х


 

 

Таблиця

Кількісні оцінки менеджерів, яка характеризують результати праці менеджерів вищого рівня

Ознака

Питома значущість

Оцінка рівня ознаки з урахуванням  значущості

1

2

3

4

1. Кількість виконаних планових  і позапланових робіт

0,45

0,45

0,9

1,35

1,8

2. Якість результатів праці

0,55

0,55

1,1

1,65

2,2


 

Стилі організації праці  менеджера обов’язково залежать від стилів керівництва, тому спробую  розглянути організацію праці кваліфікованого  менеджера через призму стилів керівництва.

Стиль керівництва, який характеризує даного менеджера, залежить від обсягу делегування повноважень, використовуваних типів влади, турботи про людські стосунки і виконання завдань організації тощо. Розглянемо види стилів керівництва і механізми їхнього застосування більш повно.

Авторитарне керівництво  базується на тому, що авторитарний керівник має достатню владу, щоб нав’язати свою волю виконавцям (орієнтація йде на споживи більш низького рівня).

Автократ централізує  повноваження, структурує роботу підлеглих, відмовляє їм у свободі прийняття  рішень, здійснює психологічний тиск, погрози. Якщо автократ використовує винагороди, то його називають доброзичливим автократом.

Демократичне керівництво  апелює до потреб більш високого рівня, а саме до потреб у причетності, високих  цілях, автономії і самовираженості.

Демократичний стиль  характеризується високим рівнем децентралізації  повноважень, вільним прийняттям рішень і виконанням завдань, оцінкою роботи після її завершення, турботою про  забезпечення працівників необхідними ресурсами, встановленням відповідності цілей організації і цілей груп працівників.

Ліберальне керівництво  базується на майже повній свободі  у визначенні своїх цілей і  контролі своєї власної роботи. Його можна розглядати як різновид демократичного стилю.

На основі порівняння автократичного і демократичного стилів керівництва, можна виділити керівництво, зосереджене на роботу і на людину.

Керівник, зосереджений на роботу, перш за усе турбується про  проектування завдання та розробку системи  винагород для підвищення продуктивності.

Для керівника, зосередженого на людині, основною турботою є працівники. Керівник робить ставку на взаємодопомогу, максимальну долю працівників у прийнятті рішень, заохочення професійного зростання підлеглих тощо.

Информация о работе Оцінка якостей менеджера виробництва