Оцінка якостей менеджера виробництва

Американські дослідники Блейк і Моутон побудували "управлінську решітку", де виділили п’ять основних стилів керівництва, які враховують інтереси людей (вертикальна вісь) та інтереси виробництва (горизонтальна вісь).

 

 

 

 

Рис. 1 Решітка менеджера

 

Наприклад, код 9.1 позначає "жорсткий" курс адміністратора, для якого виробничий результат - усе, а людина - у  кращому випадку, виконавець, а по суті, ніхто. Керуючий типу 9.1 - поганий керівник. Його протилежність -керівник, орієнтований на тип управління 1.9.

Цей стиль управління ставить на перше місце людські відносини, продуктивність виявляється  на другому плані. Девізом стає вираз, що на підприємстві треба залишатися "людиною". Не упускається можливість просто побалакати за чашкою кави, поділитися своїми ваганнями. Керівник  типу 1.9 також виявляється непідходящим.

Звернемося  до центру гратки. Управлінці, що відповідають цьому положенню, прагнуть до надійного середнього рівня, їх задовольняє і середній результат. Їхній девіз: "Не хапати зірок із неба". Чарівна формула - поступка. І "жорсткі", і "м'які" керівники перегинають палицю - потрібна золота середина. Проте результати гратки дозволяють оцінити результати і такого управління: 50% можливого при половинній зацікавленості в праці.

Такий тип керуючого - 1.1. Ці люди ні до чого не прагнуть – ні до виробничих результатів, ні до встановлення гуманних умов виробництва. Чи можливо, щоб такі люди займали керівні посади? Навряд чи. Але подібне відношення зустрічається і з боку звичайних співробітників: працювати так, щоб не бути звільненим і не піклуватися ні про кого і ні про що. При цьому соціальні вимоги і прийоми, що дозволяють цілком використовувати послуги соціальної сфери, добре відомі цьому колу осіб. Справедливості заради відзначимо, що подібне відношення частіше усього є реакцією на неправильний стиль управління, позначений 9.1. По-перше, тиск викликає протидію, а по-друге, чому, власне, треба бути більш гуманним за свого шефа - він то якраз ні в що не ставить своїх співробітників.

 А тепер ідеал: найвищі результати при максимальному урахуванні потреби людей. Чи досяжний він? Блейк, Моутон і інші прихильники "гратки" менеджменту переконані в тому, що не тільки можна, але і потрібно його досягати. Ключ до цього - у реальних людських потребах, що складаються в тому, щоб нічого не робити, не в спільному чаюванні або проведенні вільного часу, а в мотиваціях. Як емпірично довів американський психолог Ф. Херцбер, успіх, визнання, оптимальна організація праці і перспективи росту - основні з можливих мотивів. Людина практичного складу самореализується в результатах своєї праці. При цьому, звісно далеко не всі робочі місця надають можливість розпізнати результат власної праці, він може цілком "загубитися" і знеособитися в поділі праці.

Є види трудової діяльності, результати якої не є суспільно визнаними. У цих випадках на місце безпосереднього результату людської діяльності ставиться непрямий показник - заробітна плата.

 Якщо ж  фахова діяльність узагалі не надає  можливості оцінити значимість власної праці, це частіше усього призводить до поведінки, закодованій на "решітці", як 1.1., і до переносу сфери інтересів в особисте життя: хоббі, спорт або алкоголь.

 Стиль управління 9.9. складається з вміння так  побудувати  роботу, щоб співробітники  бачили в ній можливості самореализації і підтвердження власної  значимості. Якщо ж при цьому будуть ще і створені умови роботи, що дозволяють їм щонайкраще використовувати свої можливості, то ідеал позиції 9.9 здається не таким уже недосяжним.

Отже, при виборі конкретних підходів організації своєї роботи менеджер перебуває під впливом таких факторів, як характер організації, система цінностей, власний досвід та наявність випадковостей.

 

2. Оцінка якостей менеджера виробництва

2.1. Організаційно-економічна  характеристика підприємства

 

Вся подальша робота буде пов‘язана з діяльністю аналізуємого підприємства. Тому спочатку слід дати його характеристику Відкрите акціонерне товариство (ВАТ) “Козятинський птахокомбінат” зареєстровано рішенням Козятинської ради народних депутатів 12 грудня 1994 р., затверджено конференцією акціонерів Козятинського птахокомбінату протокол №4  від 12 грудня 1994 р. Голова правління ВАТ «Вінницьке об’єднання м’ясної промисловості» Дмитренко, реєстраційний №32, рахунок 38311. Є дочірнім підприємством АТ «Вінницьке об’єднання м’ясної промисловості» на праві власності трудового колективу після викупу майна, цілісного майна і має власний штамп, печатку , юридична адреса: м. Козятин, вул.. Довженка 33.Основною метою даного товариства є задоволення потреб в його послугах (роботах, товарах) та реалізації на основі отриманого прибутку інтересів засновників, а також економічних інтересів членів трудового колективу . Згідно статуту предметом діяльності товариства є:

• виробництво та реалізація продукції м`ясної та птахопереробної промисловості: м`яса, птиці, ковбасних виробів, м'ясних консервів, технічної продукції, меланжу та яєчного порошку;
• виробництво та реалізація м'ясоовочевих та овочевих консервів та соків;
• вирощування хутряних звірів та породистих собак;
• вичинка шкір хутряних звірів та їх реалізація;
• закупівля м’яса у населення;
• відгодівля худоби, свиней, птиці;
• здійснення будь-якої іншої підприємницької діяльності, зв’язаної з цілями підприємства чи такої, яка сприяє їх досягненню.

Майно ВАТ складають основні  фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, які належать йому на праві власності.

Джерелами формування майна  товариства можуть бути: грошові та майнові вклади учасників; доходи від  цінних паперів; кредити та позики фінансово-кредитних  установ; капітальні вкладення та дотації з бюджету; отримання прав власників майна на підставі договорів; благодійні внески; інші джерела.

ВАТ має право у  встановленому порядку: випускати  цінні папери і засновувати господарські об’єднання та вступати в об’єднання з іншими суб’єктами підприємницької діяльності.

Випуск простих акцій  ВАТ здійснює на всю вартість майна  підприємства, його статутного фонду. Статутний фонд птахокомбінату на момент його створення становить 7796730 грн. (сім мільйонів сімсот дев’яносто шість тисяч сімсот тридцять). Розмір статутного фонду визначається загальною номінальною вартістю акцій Товариства.

Статутний фонд Товариства поділений на 519782 простих іменних  акцій номінальною вартістю 15 грн. кожна. Загальна номінальна вартість –  є статутний фонд підприємства. ВАТ має право змінювати статутний фонд. Збільшувати при переоцінці основних фондів При збільшені чи зменшенні статутного фонду індексується номінальна вартість випущених акцій Збільшувати при випуску нових акцій чи збільшувати номінальну вартість Забороняється випуск акцій для покриття збитків пов’язаних з господарською діяльністю. Дивіденди нараховуються щоквартально від прибутку. Джерелом формування  фінансових ресурсів є прибуток і кошти отриманні від продажу акцій.

Органами управління є:

А) Загальні збори товариства

Б) Спостережна рада

В) Правління (Рада директорів)

Г) Дирекція підприємства

Загальні збори акціонерів скликаються раз в рік ,а хто  має більше 10% може скликати позачергові  збори. Правління діє від імені  ВАТ в межах установлених чинним законодавством і статутом ВАТ зареєстрованого 04.05.1994 реєстраційний №1623

Керівництво підприємства розробляє :

• план виплат відповідним працівникам премій у вигляді акцій ВАТ
• процедури ведення бухгалтерського та матеріального обліку
• план продажу та збуту

Для аналізу економічних показників підприємства складемо розрахункову таблицю основних економічних показників за три роки, і покажемо їх зміну в %.

Таблиця 2.1

Динаміка основних економічних  показників розвитку ВАТ «Козятинський  птахокомбінат»

№	Показники	Одиниці виміру	РОКИ			2000 в % 1998
			1998 рік	1999 рік	2000 рік
1	2	3	4	4	5	6
1	Виручка від реалізації продукції	т. грн	47779	58404	75739	158,5
2	Собівартість реалізованої продукції	т. грн	44713	54147	72665	162,5
3	В собівартості: а) матеріальні витрати б) витрати на оплату праці в) нарахування на оплату праці г)амортизація д) інші витрати	% % % % %	41,6 29,9 14,7 7,3 6,5	46,4 24,4 10,1 10,6 8,2	41,6 29,9 14,6 7,5 6,2	1,0 п 1,0 п 1,0 п 1,0 п 1,0 п
4	Прибуток (збиток) від реалізації	т. грн	3066	4257	3074	100,2
5	Рівень рентабельності	%	6,85	7,86	4,23	0,6 п
6	Середньорічна вартість основних засобів	т. грн	11007,7	11787,4	12498,6	113,54
7	Фонд оплати праці	т. грн	1448,2	1341	1591,2	109,87
8	Середньомісячна зарплата працівників	Грн.	172	173	208	121
9	Середньо спискова чисельність	Чол..	702	646	636	90,6

 

Як свідчать дані у 2000 році в порівнянні з 1998 роком основні  економічні показники розвитку ВАТ  змінились слідуючим чином:

• Виручка від реалізації продукції збільшилась на 27290 т. грн.(75739-47779), що склало 58,51  % (158,51-100);
• Собівартість реалізованої продукції збільшилась на 27952 т. грн. (72665-44713), що склало  62,51 % (162,51-100);
• В собівартості:      

а) матеріальні витрати  збільшились на 0,07% (41,67-41,6);

б) витрати на оплату праці  майже не змінились (0,01%);

в) нарахування на оплату праці зменшились на 0,04% (14,66-14,7);

г) амортизація фондів збільшилась на 0,21% (7,51-7,3);

д) інші витрати зменшились на 0,25% (6,25-6,5);

• Прибуток від реалізації збільшився на 8 т.грн. (3074-3066), що склало 0,02  % (100,2-100);
• Рівень рентабельності зменшився на 2,62   (4,23-6,85), що склало 38,25 % (61,75-100);
• середньоспискова чисельність робітників зменшилась на 66 чоловік (636-702), що склало 1,47 % (101,47-100)

Фінансово - господарський стан ВАТ  за 2000 рік оцінюється як стабільний. Така оцінка зумовлена пристосуванням товариств до негативного стану  економічного середовища, в якому  доводиться працювати.

Фондомісткість є величина зворотна до фондовіддачі. Цей показник дає  можливість визначити вартість основних фондів на одну гривню виробленої продукції  і характеризує забезпеченість підприємства основними фондами:

Як видно із зроблених розрахунків, фондомісткість має тенденцію до зменшення, що є позитивним явищем.

Забезпеченість підприємства основними  виробничими фондами визначається рівнем фондоозброєності праці: 

Збільшення рівня фондоозброєності не є негативним фактором, тому, що не зменшується величина основних фондів на одного працівника.

До показників, які характеризують ефективність використання основних фондів належить фондовіддача:

З розрахунків видно, що ефективність використання основних виробничих фондів за аналізуємий період зросла на 1,71 п, що є несуттєвим.

В загальному можна сказати, що підприємство повністю забезпечене основними  виробничими фондами, які використовуються ним  не повністю і тому є резерв для підвищення ефективності їх використання. Але негативним є те , що з кожним періодом все більш зношуються основні фонди, а нових у виробництво підприємство не вводить.