Загальна характеристика підприємства та його технологічного процесу

 Показники рентабельності – система показників, які характеризують здатність підприємства створювати необхідний прибуток в процесі своєї господарської діяльності. Коефіцієнти (показники) рентабельності визначають загальну ефективність використовуваних активів і вкладеного капіталу.

Вони можуть бути розраховані як коефіцієнти і тоді представлені у вигляді десятинного дробу або у вигляді показників рентабельності і тоді представлені у вигляді процентів.

Розглянемо основні показники рентабельності УНСП «Агро-Поділля» у таблиці 4.4.

Таблиця 4.4.

Аналіз рентабельності доходу та витрат на підприємстві

Рентабельність продажів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до чистого доходу від реалізації і характеризує ефективність продажів підприємства.

 Рентабельність активів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості активів і характеризує ефективність використання активів підприємства.

 Рентабельність продукції розраховується як відношення чистого доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) до собівартості і характеризує прибутковість господарської діяльності підприємства від основної діяльності.

З наведених даних у таблиці 4.4. можна зробити висновок, що на даному етапі не можливо прослідкувати динаміку рентабельності активів та продажів, так як у 2008 і 2009 роках підприємство було збитковим. Однак, що стосується рентабельності продукції, то її значення знаходяться приблизно на однаковому рівні, хоча у 2009 році прослідковується тенденція щодо її збільшення – абсолютний приріст 2009 року до 2008 становив 17,2 %.

До того ж, Підприємство не має в достатній кількості власних оборотних коштів, тому протягом сезону фінансування проходить по кредитному договору з інвестором та залученням банківських кредитів (овердрафту). Після сезону підприємство реалізує продукцію, отримує виручку і повертає кредит нерезиденту.

Незважаючи на велику різноманітність операційних витрат, багато з них характеризуються певною економічною однорідністю. Сукупність економічно однорідних витрат називають елементом витрат. Відповідно до стандарту 16 «Витрати» виділяють такі елементи операційних витрат:

–         матеріальні витрати;

–         витрати на оплату праці;

–         відрахування на соціальні заходи;

–         амортизація;

–         інші операційні витрати.

До матеріальних витрат відносять продукцію промислового походження, що використовується підприємствами в процесі виробництва при створенні нових споживних вартостей. Це, насамперед, витрати на сировину, паливно-мастильні матеріали, добрива, запасні частини, придбання інструменту, пристроїв й інших засобів і предметів праці, на забезпечення працівників необхідними засобами тощо.

До матеріальних витрат також відносять будівельні матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, допоміжні та інші матеріали.

У процесі виробництва підприємства багато коштів витрачають на оплату праці. Найбільша частка припадає на основну і додаткову заробітну плату (включаючи її індексацію) працівників, обчислену за відрядними розцінками, тарифними ставками та посадовими окладами згідно з прийнятими на підприємстві системами оплати праці.

Значну частку в структурі витрат підприємств займають відрахування на соціальні заходи. Вони здійснюються переважно за встановленими законодавством нормами. До таких витрат включають відрахування на пенсійне забезпечення і на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства та на інші соціальні заходи.

Елемент «Амортизація» формується за рахунок амортизаційних відрахувань основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів.

Досить широке коло витрат включається в елемент «Інші операційні витрати». За своїм економічним змістом вони не можуть бути віднесені до жодного з розглянутих елементів витрат, а тому через свою різнорідність об’єднуються в самостійну групу витрат. Це, — наприклад, витрати на послуги зв’язку, на відрядження, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.

Групування витрат за економічними елементами має велике значення для аналізу операційної діяльності підприємства. Якщо розрахувати абсолютну величину кожного елемента цих витрат на одиницю продукції та їх питому вагу в загальних витратах у динаміці і простежити за їх змінами, то можна зробити досить ґрунтовні висновки про ефективність менеджменту на всіх його рівнях ( табл. 4.5.).

Таблиця 4.5.

Аналіз операційних витрат УНСП «Агро-Поділля»

Досліджуючи таблицю 4.5., можна стверджувати, що структура операційних витрат на підприємстві дещо змінюється у 2009 році. Так матеріальні витрати втричі зменшили свою питому вагу в загальному обсязі витрат, а витрати на оплату праці демонструють зовсім протилежну тенденцію. Однак вона переважно залежить від того, що у 2009 році значно зменшився дохід від реалізації на підприємстві, при тому що кількість працівників залишилася незмінною. Взагалі всі елементи операційних витрат збільшили свої показники у 2009 році, окрім «інші витрати», які становили 0,7 % у загальній структурі витрат підприємства.

Для аналізу сформованого прибутку УНСП «Агро-Поділля», необхідно спочатку дослідити саме поняття прибутку.

Прибуток – це та частина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції всіх форм інвестування. Він служить джерелом сплати податків. Вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні.

Отже, проаналізуємо формування прибутку на УНСП «Агро-Поділля» (табл. 4.6.).

Таблиця 4.6.

Аналіз формування прибутку підприємства

Оцінка показників таблиці 4.6. свідчить про те, що абсолютний приріст майже всіх значень зменшуються у 2009 році, в порівнянні з 2008 роком, окрім категорії «інші операційні доходи». На таку ситуацію сильний вплив спричинила економічна ситуація на ринку України та у світі, зменшення купівельної спроможності населення, достатня кількість сильних конкурентів та природно-кліматичні умови, які визначають сировинну забезпеченість виробничого процесу. Отже, можна зробити висновок, що вплив всіх перерахованих факторів спричинили дещо негативні тенденції в роботі підприємства у 2009 році.

4.2. Аналіз основних виробничих фондів УНСП “Агро-Поділля»

Процес виробництва здійснюється за умови поєднання робочої сили і засобів виробництва. Засоби виробництва складаються із засобів праці та предметів праці. У вартісному виразі вони становлять виробничі фонди (виробничі засоби) підприємства, які поділяються на основні та оборотні. Головними ознаками основних фондів є термін їх експлуатації (більше одного календарного року), вартість і спосіб їх перенесення. Основні фонди, у свою чергу, поділяються на основні виробничі та основні невиробничі фонди.

До основних виробничих фондів відносять засоби праці, які беруть участь у процесі виробництва упродовж тривалого періоду, при цьому не змінюють своєї натурально-речової форми і переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції частинами.

Основні невиробничі фонди за тривалістю функціонування і втратою споживної вартості подібні до основних виробничих фондів, але між ними існує різниця. Основні невиробничі фонди не беруть безпосередньої участі в процесі виробництва. Джерелом їх відтворення є прибуток підприємства, тоді як джерелом простого відтворення основних виробничих фондів є амортизаційні відрахування. До основних невиробничих фондів належать фонди житлово-комунальних господарств, будинки відпочинку, спортивні табори, дошкільні установи, об'єкти соціально-побутового призначення.

Планування відтворення основних фондів, амортизації, використання резервів підвищення фондовіддачі зумовлюють необхідність організації обліку й оцінювання основних фондів. Облік основних фондів здійснюється у натуральних та вартісних показниках.

Кожний об'єкт основних фондів обчислюється у натуральних одиницях (штуках), які характеризують певні його параметри (продуктивність, вагу, габарити тощо). Натуральні показники основних фондів використовуються для розрахунку виробничих потужностей, складання балансів устаткування, визначення технічного стану основних фондів.