Аналітичне дослідження інновацій

     З вищенаведеного опису машин можна  побачити, що застосування операції ГФСВ в умовах високої серійності випуску взуття та при великій продуктивності виконання операції (до 2000 пар/зміну) створює передумови для суттєвого здешевлення цієї операції та ефективного впровадження її в існуючу технологію.

      Даний тип інновації на ВАТ «Крок», тобто  введені в експлуатацію машини для  виготовлення взуття свідчить про належну інноваційну діяльність на підприємстві, оскільки діяльність зосереджена на отримання прибутку і це дає змогу контролювати якість випущеної продукції і конкурувати не лише на вітчизняних, але й на закордонних ринках взуттєвої продукції.

      Інноваційний  розвиток ВАТ «Крок» є досить інтенсивним  в останні роки, оскільки залучення  іноземних інвестицій вимагає покращення виробництва та якості взуття. Для  досягнення вище поставлених цілей  ВАТ «Крок» використовує різні способи  досягнення конкурентоспроможності якості та зовнішнього вигляду взуття.

      Зокрема, для визначення базових значень  показників якості матеріалів для підошви  молодіжного взуття для осінньо-зимового сезону були проаналізовані, зокрема, дані чинної нормативно-технічної документації на ці матеріали, зарубіжна інформація про матеріали для взуття, дані науково-дослідних інститутів і установ та інша наукова інформація. Певні показники, які не входять у нормативну документацію на означені матеріали для взуття, визначались за стандартними методиками випробувань матеріалів.

      Під час аналізу показників властивостей матеріалів встановлювався інтервал значень  цих показників і визначались  їх базові значення, відповідно до призначення  матеріалу.

      У табл. 2.9 наведені результати досліджень з встановлення базових (нормативних) значень для підошви взуття, які необхідно використовувати при виборі реальних підошов молодіжного взуття для осінньо-зимового періоду. Ці базові значення також необхідно використовувати для вибору матеріалів для взуття за комплексними оцінками диференціальним чи комплексним методами.

      Таблиця 2.9.

      Вимоги  до матеріалів низу взуття для осінньо-зимового сезону на ВАТ «Крок»

      Наведені  в табл. 2.9 значення показників споживних властивостей можна також використати для оцінювання конкурентоспроможності взуття. Дані таблиці свідчать про те, що ВАТ «Крок» інноваційним моментом своєї діяльності вважає використовувати якісні матеріали для виготовлення осінньо-зимового взуття. Це дає змогу ВАТ «Крок» конкурувати на вітчизняному ринку взуття і виготовляти якісну продукцію завдяки нормам встановленим на підприємстві.

      Загалом інноваційна діяльність підприємства зосереджена на виготовлення якісного чоловічого, жіночого, дитячого взуття – це проявляється у використанні інноваційних технологій, використанні якісної сировини та матеріалів і в першу чергу відповідальності працівників основного виробництва, задля зменшення браку під час виготовлення взуття.

      Сучасний  стан виробництва взуття є досить мінливим і постійна зміна сировини призводить до втрати якості взуття. І на сьогоднішній день ВАТ «Крок» у свою інноваційну діяльність включає контроль за якістю виготовлення взуття. Але, не дивлячись ні на що дефекти все таки з’являються. Дослідимо дефекти взуття (табл. 2.10.) ВАТ «Крок» та вивчимо шлях підприємства по подоланню цих проблем завдяки інноваційному розвитку.

     З 38 дефектів 26 (68,42 %) сприймаються як істотний недолік, а 12 (31,58 %) – як недолік. Найчастіше 33 (86,84 %) недоліків (перші дев’ять) які розміщені за рейтингом, мають системний характер, решта – випадковий. Тому по них проведено докладний аналіз механізму їх утворення.

     1. Порваний задній зшивний шов. Даний істотний недолік виникає в жіночих напівчобітках та чобітках. Руйнування шву відбувається по нитках. Типові технологічні нормативи його утворення та укріплення додержані. Але в процесі надівання, зняття та споживання взуття в області нахила виникають великі напруження та багаторазовий згин, які, з часом руйнують шов. Для забезпечення необхідної міцності склалась практика укріплення шва тасьмою та за рахунок зміни класичної конструкції жорсткого задника шляхом відповідного збільшення його висоти. Останній більш ефективний, але це не враховується при розробці і постановці продукції на виробництво. Тому, за вказаний істотний недолік мають нести відповідальність інженерні служби підприємства.

     2. Незначна відклейка підошви та  обтяжки каблука. По характеру руйнування клейового шву видно, що має місце порушення технологічних нормативів його утворення. Тому, за вказаний недолік має нести відповідальність майстер відповідної дільниці чи безпоседній виконавець. Тобто, не спрацьовує система контролю за додержанням технологічних регламентів.

     3. Порваний верх по місцю скріплення  деталей верху. Даний істотний недолік виникає при скріпленні деталей верху у випадку оздоблення країв загинанням. Типові технологічні нормативи його утворення додержані. Руйнування шву відбувається по матеріалу. Дослідженнями доведено, що це відбувається у випадках коли для деталей верху використовуються шкіри, які виготовлені із шкір великої рогатої худоби (яловиця, бугай і т.д.). Особливість цих шкір полягає в тому, співвідношення товщини сітчастого та сосочкового шарів не є традиційним в зв’язку з тим, що початково вони мають надвисоку товщину, а для того, щоб такі шкіри були придатні для взуття їх розпилюють. Звісно, розпилювання відбувається з бахтормяної сторони, тому товщина сітчастого шару зменшується. Зважаючи на те, що міцність сітчастого шару у два рази більша ніж сосочкового то загалом зменшення початкової міцності відбувається не пропорційно її товщині. Крім того при оздобленні країв ід загинання вони стоншуються приблизно половину товщини. В результаті початкова міцність матеріалу в місці скріплення значно зменшується, а зважаючи на наступне його послаблення проколами голки тим більше. Тому, за вказаний істотний недолік мають нести відповідальність інженерні служби підприємства.

     4. Неправильне розміщення та виступання  скріп на поверхні основної устілки. Даний істотний недолік виникає тому, що на малих підприємствах каблуки прикріплюються вручну. В такій спосіб взагалі проблематично запобігти даного істотного недоліку, особливо середніх та високих. І, навпаки, застосування машини, наприклад АСГ-26, практично гарантує усунення недоліку. Тому, за вказаний істотний недолік мають нести відповідальність інженерні служби підприємства.

     5. Розрив верху по канту заготовки. Даний істотний недолік виникає, як правило, в результаті порушень технологічних нормативів наклеювання зміцнюючої тасьми та загинання країв деталей. Тому, за вказаний недолік має нести відповідальність майстер відповідної дільниці чи безпоседній виконавець. Тобто, не спрацьовує система контролю за додержанням технологічних регламентів.

     6. Порваний верх по грані сліду. Даний істотний недолік, як правило, виникає в результаті недостатньої міцності прикріплення затягальної кромки до основної устілки. Кострукція верху взуття, в тому чіслі міжпідкладка і підкладка повинні максимально забезпечувати приклейювання зовнішних деталей верху до устілки, безпосередньо. Тому, за вказаний істотний недолік мають нести відповідальність інженерні служби підприємства.

     7. Пухлинуватість верху деталей  верху. Даний недолік виникає, як правило в результаті порушень технологічних вимог до деталей при розкрої шкір. Тому, за вказаний недолік має нести відповідальність майстер відповідної дільниці чи безпоседній виконавець. Тобто, не спрацьовує система контролю за додержанням технологічних регламентів.

     8. Наскрізні тріщини каблука та  підошви у п’яточної частині. Даний істотний недолік виникає в результаті невідповідності комплектуючих умовам споживання взуття, або вимогам нормативно-технічних документів. Тобто, не спрацьовує система вхідного контролю матеріалів та комплектуючих.

Таблиця 2.10.

Недоліки  взуття ВАТ «Крок»

     9. Крихкість та сповзання оздоблювального шару верху. Даний істотний недолік виник в результаті невідповідності комплектуючих умовам споживання взуття, або вимогам нормативно-технічних документів. Тобто, не спрацьовує система вхідного контролю матеріалів та комплектуючих. Решта недоліків мають випадковий характер.

     Отже, 21 (55,2 %) дефектів (недоліків чи істотних недоліків) виникли в результаті: – неякісної інженерної підготовки виробництва; – 12 (31,6 %) – недостатнього контролю за додержанням встановлених технологічних регламентів; – 5 (13,1 %) – відсутності системи вхідного контролю якості комплектуючих.

     Проаналізувавши недоліки взуття ВАТ «Крок» можна  зробити висновок, що не дивлячись  на закупівлю якісної сировини дефекти  взуття все-таки існують. Це в першу  чергу свідчить про неналежне відношення працівників фабрики до своїх обов’язків.

     Так як ВАТ «Крок» застосовує інновації  не лише в технічному відношенні –  придбання машин для якісного виготовлення взуття, а й в сировинному  відношенні – намагається контролювати якість сировини, яка закуповується, контролювати її відповідність ГОСТам та слідкувати за за якістю взуття на кінцевому етапі виробництва, уникаючи вагомих дефектів.

     Під час переходу до ринку для забезпечення конкурентних переваг інтенсифікація господарських процесів забезпечується ростом продуктивності праці. Головним чинником підвищення ефективності виробництва стає науково-технічний прогрес. Але це, як відомо, найдорожчий чинник у системі чинників росту продуктивності праці і підвищення ефективності суспільного виробництва. Реалізація досягнень НТП призводить до таких негативних наслідків, як забруднення навколишнього середовища, скорочення зайнятості і неминучість перерозподілу робочої сили та безробіття. Для подолання цих негативних наслідків впровадження НТП процес інноваційної діяльності повинен забезпечити достатньо значиме ресурсозбереження, ефективність якого дасть змогу вирішити життєво важливі для суспільства проблеми – захист навколишнього середовища і соціально задовільний рівень життя. Країни з розвиненою економікою досягнули істотних успіхів у ресурсозбереженні.

     Інноваційні процеси більше, ніж будь-які інші елементи НТП, пов'язані з ринковими  відносинами. Основна маса інновацій  реалізується в ринковій економіці  підприємницькими структурами, як засіб вирішення виробничих і комерційних задач. Це означає, що інновації мають бути зорієнтовані на конкретного споживача або потребу.