Аналіз податкового законодавства з питань реструктуризації податкової заборгованості

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка

 

 

 

Кафедра фінансів і банківської справи

 

 

 

 

 

 

Контрольна  робота

з дисципліни «Податковий менеджмент»

 

на тему: «Аналіз податкового  законодавства з питань реструктуризації податкової заборгованості»

 

Варіант №17

 

Залікова книжка №09297

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка гр. 6мЕФ

Фартушна Олена

Викладач:

Ставнича М.М.

 

Полтава 2012

План

 

Вступ……………………………………………….……………………..3

1.     Загальна характеристика податкової заборгованості.………………..…4

2. Податковий борг. Погашення податкової  заборгованості та її реструктуризація……………………………...……………………...................9

3.     Процес реструктуризації заборгованості.…………………………....…17

Висновок............................…………………………………………...…28

Список використаної літератури…………………………………....…31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Загальновідомо, що одним  із важливих показників, які характеризують ступінь ринковості національної економіки, є механізм її державного регулювання. Зауважимо, що не останнє місце в механізмі державного регулювання економіки посідає державна податкова політика.

Податкова політика являє  собою діяльність держави у сфері  податків і є однією зі складових  економічної і фінансової політики.

Державна податкова політика як один із важливих засобів державного регулювання економіки розробляється державними органами в рамках загальнодержавної політики, спрямовується на виконання пріоритетних завдань суспільного розвитку та стратегічних цілей економічного зростання.

Методами податкового  регулювання є: податкові пільги; податкові кредити; податкові канікули; відстрочення сплати податків; реструктуризація податкової заборгованості; податкова  амністія; врегулювання подвійного оподаткування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Загальна характеристика податкової заборгованості.

 

Загальновідомо, що одним  із важливих показників, які характеризують ступінь ринковості національної економіки, є механізм її державного регулювання. Зауважимо, що не останнє місце в  механізмі державного регулювання економіки посідає державна податкова політика.

Податкова політика являє  собою діяльність держави у сфері  податків і є однією зі складових  економічної і фінансової політики.

Державна податкова  політика як один із важливих засобів  державного регулювання економіки розробляється державними органами в рамках загальнодержавної політики, спрямовується на виконання пріоритетних завдань суспільного розвитку та стратегічних цілей економічного зростання. [2]

Податки безпосередньо  впливають на результати фінансово- господарської діяльності платників, а також на макроекономічні процеси та розвиток окремих регіонів. Тому не дивно, що можливості податкової системи як «вбудованого економічного регулятора» активно використовують розвинені країни.

Виконання регулювальної функції податків передбачає [2]:

1. Формування та удосконалення системи оподаткування, заміна та вдосконалення наявних податків, методики їх розрахунку, порядку оплати тощо.

2. Підвищення ефективності  застосування податків, яка залежить  від їх прогресивності, можливості отримання пільг. За допомогою податкових пільг банк має можливість збільшити величину прибутку, яка залишається в його розпорядженні після сплати податків.

3. Визначення та регулювання  податкових ставок. Держава встановлює  ставки оподаткування і диференціює їх залежно від виду підприємства чи установи, форми власності, напрямку діяльності, його важливості для споживачів або держави Отже податки є головним джерелом наповнення державного бюджету, а з іншої сторони – важливим інструментом державного регулювання економіки. Саме у податках перетинаються інтереси економіки і політики, людини і держави, особисте благополуччя і суспільні інтереси.

За допомогою певної податкової політики можна регулювати соціально-економічні процеси, такі як обсяг виробництва, зайнятість, інвестиції, розвиток науки і техніки, структурні зміни, ціни, зовнішньоекономічні зв'язки, рівень життя, рівень споживання певних товарів. Податкова політика як засіб макроекономічного регулювання властивий економіці ринкового типу, в Україні лише починає формуватися. Цей процес ускладнюється відсутністю виваженої, реалістичної програми виходу України з економічної кризи, розробленої на основі певної економічної теорії. Використання в Україні податкової політики як засобу макроекономічного регулювання є одним з найактуальніших сучасних завдань [8].

Методами податкового  регулювання є: податкові пільги; податкові кредити; податкові канікули; відстрочення сплати податків; реструктуризація податкової заборгованості; податкова  амністія; врегулювання подвійного оподаткування.

Питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового  боргу до затвердження нового податкового  кодексу регламентувалося Законом  України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

 Податковий борг (недоїмка) – податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

 Податкові борги  підприємства можуть бути охарактеризовані  з використанням зазначених нижче  класифікаційних ознак (рис. 1.) [10].

Рис.1 Типологія податкових боргів підприємства

 

 І. Залежно від  механізму формування виокремлюють  такі типи (складові) податкового  боргу [12]:

• нестачею у встановлені строки податкові зобов'язання, які, в свою чергу, можуть бути двох підвидів:
• зобов'язання, самостійно нараховані та зазначені в поданій податковій декларації, але не сплачені у встановлені терміни;
• зобов'язання, донараховані органами державної податкової служби у ході документальних або камеральних перевірок у зв'язку з виявленими порушення дотримання вимог законодавства, але не сплачені; за умови відсутності своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання податковий орган направляє такому платнику податків податкові вимоги;
• пеня – плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання;
• штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами;
• нестачена плата за користування відстрочкою (розстрочкою) –сума плати за користування відстрочкою (розстрочкою), не сплачена у встановлені строки.

II. Залежно від характеру заходів стягнення, що застосовуються до платника податку, податковий борг може перебувати у інертному або дієвому статусі.

 Інертний статус – це статус, у якому органами ДПС не застосовуються ніякі заходи стягнення, крім вручення податкових вимог, реєстрації податкової застави в держреєстрі застав нерухомого майна

 Розрізняють три  види інертного статусу, до  яких може бути віднесений  податковий борг платника:

 до 1-ої податкової  вимоги;

1-а податкова вимога;

2-а податкова вимога.

 Дієвий статус – це статус податкового боргу боржника, у якому зменшення такого боргу відбувається завдяки певним діям, що здійснює працівник відділу стягнення податкової заборгованості ОДПС – податковий керуючий, застосовуючи надані йому повноваження відповідно до законодавства.

 Розрізняють п'ять  видів дієвого статусу, до яких  може бути віднесений податковий  борг:

• активний;
• пасивний;
• при процедурі банкрутства;
• розстрочка (відстрочка);
• безнадійний.

 ПІ. Залежно від  підходу до оцінки розміру  для обліку податкових боргів платників податку використовуються зазначені нижче звітні показники [12].

2. Податковий  борг. Погашення податкової заборгованості та її реструктуризація.

 

 Податковий борг  на початок періоду – це сума податкового боргу, яка зафіксована на перший день визначеного періоду за певною кількістю боржників.

 Сформований податковий  борг за період – це сума податкового боргу, що виникла протягом визначеного періоду, без врахування сум, які призвели до зменшення податкового боргу за той же період. Податковий борг виникає по платежу за певний період як різниця між нарахованими та сплаченими сумами податкових зобов'язань, а його абсолютна величина визначається від'ємним сальдо розрахунків з бюджетом на фіксовану дату. Сформований податковий борг за період може виникнути у разі несплати у граничний термін: узгоджених поточних податкових зобов'язань платника; донарахованих за результатами документальних перевірок узгоджених податкових зобов'язань (у тому числі пені та штрафних санкцій); штрафних санкцій, а також нарахованої пені; відстрочених (розстрочених) податкових зобов'язань [15].

Джерелами  самостійної  сплати грошових зобов'язань або  погашення податкового боргу  платника податків  є  будь-які  власні кошти,  у  тому числі ті,  що отримані від продажу товарів (робіт, послуг),  майна,  випуску цінних  паперів,  зокрема корпоративних прав,   отримані   як  позика  (кредит),  та  з інших джерел,  з урахуванням особливостей,  визначених цією статтею,  а також  суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

У  разі  відсутності  у платника податків,  що є філією, відокремленим підрозділом юридичної  особи,  майна, достатнього для  погашення  його  грошового  зобов'язання  або  податкового  боргу, джерелом погашення грошового зобов'язання  або  податкового  боргу такого  платника  податків  є майно такої юридичної особи,  на яке може бути звернено стягнення згідно Податкового кодексу України [2] .

     Сплата грошових  зобов'язань  або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за  рахунок надміру сплачених сум такого  платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших   платежів  (на  підставі  відповідної заяви платника)  до відповідних бюджетів. Забороняється  будь-яка  уступка грошового зобов'язання або податкового боргу платника податків третім  особам.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх  обов'язків, визначених Податковим кодексом України, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Майно,  на  яке  поширюється  право податкової застави, оформлюється актом опису [1].

     До акта  опису  включається  ліквідне  майно,   яке   можливо використати  як джерело погашення податкового  боргу. 

     Опис майна  у  податкову  заставу  здійснюється  на  підставі рішення  керівника  органу  державної   податкової   служби,   яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

     Акт опису  майна, на яке поширюється право  податкової застави, складається  податковим  керуючим  у  порядку  та  за  формою,  що затверджені  центральним  органом  виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. [1]

     Відмова  платника податків від підписання  акта опису майна, на яке  поширюється  право податкової  застави,  не  звільняє  такого платника  податків  від поширення права податкової  застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих. Якщо  майно платника  податків  є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу,  таке  майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі. Заміна  предмета  застави  може здійснюватися тільки за згодою органу державної податкової служби.

Зменшено податковий борг за період – це сума всіх платежів, які протягом визначеного періоду призвели до зменшення податкового боргу (незалежно від строків та типів податкового боргу, в рахунок яких було зараховане таке зменшення). Зменшення податкового боргу за період може виникнути у разі проведення [10]: