Аналіз податкового законодавства з питань реструктуризації податкової заборгованості

4 етап – укладання договору про розстрочення (відстрочення).

 Після прийняття  або отримання рішення, орган  державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків або за місцем обліку його податкового зобов'язання (боргу), укладає з цим платником договір про розстрочення (відстрочення). У договорі вказуються:

• назва та вид платежу;
• коди бюджетної класифікації;
• сума розстроченого (відстроченого) податкового зобов'язання (боргу);
• термін розстрочення (відстрочення);
• терміни сплати зазначених сум;
• права та обов'язки платника податків і податкового органу;
• умови дії прийнятого рішення та укладеного договору. Термін дії договору починається від дати його укладення.

 Основною умовою  надання та дії розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань (боргу)  є недопущення утворення платником  податків нового податкового  боргу, а саме:

• обов'язкова сплата всіх поточних платежів;
• своєчасна сплата чергової частки розстроченої (відстроченої) суми;
• своєчасна сплата нарахованих на таку суму процентів.

 Зміни або доповнення  до договору, які будуть внесені  в подальшому, затверджуються підписами  та печатками посадових осіб  учасників договору.

 Відомості про укладений  договір про розстрочення (відстрочення) вносяться до картки особового  рахунку платника.

 Якщо на дату  підписання договору суми податкових  зобов'язань (податкового боргу)  платника податків були вже  частково погашені, то в договорі вказується сума податкового зобов'язання (боргу), визначеного в картці особового рахунку платника на момент підписання договору.

 Якщо договір про  розстрочення (відстрочення) укладається  пізніше дня прийняття відповідного  рішення, то таке рішення є підставою для скасування пені та штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання, сума якого підлягає відстроченню (розстроченню), за період з початку дії розстрочки (відстрочки) до дати підписання договору.

 5 етап – виконання договору про реструктуризацію податкової заборгованості

 За надання права  на перенесення терміну податкових  платежів на більш пізній термін  платник податків сплачує платню (проценти). Сума процентів на  сплачене розстрочене (відстрочене) податкове зобов'язання (борг) (його частку) підлягає самостійному розрахунку. Розмір процентів не може бути меншим, ніж ставка Національного банку України, яка діє на перший день надання розстрочення (відстрочення) сплати податкового зобов'язання (боргу) (день сплати попередньої частки розстроченого (відстроченого) податкового зобов'язання - боргу) або на день його (його частини) погашення (день прийняття рішення про скасування розстрочення (відстрочення) залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою.

 Сплата процентів  проводиться одночасно зі сплатою  відстроченої або чергової частини  розстроченої (відстроченої) суми.

 У разі недобросовісного  виконання умов договору та  інших обставин рішення про  реструктуризацію податкової заборгованості  може бути скасовано органом державної податкової служби, що його прийняв, або органом державної податкової служби вищого рівня, про що повідомляється платник податків та відповідний податковий орган. Рішення про скасування розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань (боргу) оформляється на бланку відповідного податкового органу. Укладений договір одночасно вважається розірваним.

6 етап – довгострокове погашення розстрочених (відстрочених) сум та нарахованих на них процентів (при потребі). Дострокове погашення розстрочених (відстрочених) сум та нарахованих процентів може здійснюватися: за наявної сплати (грошове погашення); без наявної сплати (заліком).

 Для документального  оформлення дострокового погашення  розстрочених (відстрочених) сум платник  податків, не пізніше третього робочого дня за днем дострокового погашення, повинен звернутися до органу державної податкової служби, який укладав з ним договір про розстрочення (відстрочення), із заявою про скорочення термінів дії розстрочення (відстрочення) внаслідок дострокового виконання зобов'язань з обов'язковим визначенням сум та реквізитів документа про дострокове погашення.

 Згідно з резолюцією  керівника (його заступника) органу  державної податкової служби  на заяві платника спеціалісти  підрозділу стягнення податкового боргу вносять відповідні зміни до договору про розстрочення (відстрочення), а також до картки особового рахунку платника.

 Від дня дострокового  розірвання договору платник  податків зобов'язаний сплатити  невнесену суму розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань (боргу) та суму процентів, нарахованих за фактичний термін дії розстрочення (відстрочення).

 Розстрочені (відстрочені)  суми податкових зобов'язань (боргу)  та суми нарахованих процентів,  що залишилися не сплаченими  на день прийняття рішення про скасування розстрочення (відстрочення), стягуються та погашаються у загальному порядку, установленому законодавством для стягнення та погашення податкового боргу.

7 етап – уточнення обсягу та умов реструктуризації податкової заборгованості (при потребі). У період дії розстрочення (відстрочення) платник має право порушувати перед органом державної податкової служби питання про перенесення термінів сплати частки розстроченої (відстроченої) суми в межах граничних строків сплати таких сум у разі виникнення тимчасових фінансових або інших ускладнень і незалежних від нього причин.

 У цьому разі  платник подає заяву про перенесення  термінів погашення платежу до  органу державної податкової  служби, з яким укладено договір  про розстрочення (відстрочення), яка  розглядається керівництвом.

 Рішення про перенесення  раніше визначених термінів сплати  розстрочених (відстрочених) сум може  бути прийнято тільки за умови  погодження вказаного питання  з органом державної податкової  служби, який приймав рішення  про розстрочення (відстрочення). Рішення про перенесення раніше визначених термінів сплати розстрочених (відстрочених) сум з місцевих податків і зборів повинно узгоджуватися ще з фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади. При цьому, орган державної податкової служби, який укладав договір про розстрочення (відстрочення), вносить до нього відповідні зміни та доповнення, які заносяться до картки особового рахунку платника.

 З метою запобігань  зловживань з боку платників  податків до питання розстрочення (відстрочення) податкової заборгованості органи державної податкової служби ставляться дуже обережно. Позитивне рішення приймається тільки у разі доведення його доцільності та позитивності. Отже, головною передумовою реструктуризації податкової заборгованості є економічно виважена та обґрунтована підготовка документів, що підтверджують доцільність розстрочення (відстрочення) податкового боргу. Таким документом залежно від часу проведення процедури реструктуризації є антикризова програма підприємства (при досудовій санації) або план санації (у перебігу проведення судової санації).

 При укладанні мирової  угоди у справі про банкрутство  відповідно до затвердженого  Порядку органами державної податкової  служби також застосовуються  процедури прощення (списання) та  розстрочення (відстрочення) податкової заборгованості, які є в даному випадку обов'язковими.

Прощенню (списанню) чи розстроченню (відстроченню) підлягають нараховані, але не сплачені на дату укладення  мирової угоди у справі про  банкрутство суми податкового боргу, в тому числі відстрочені, розстрочені та реструктуровані до дня укладання мирової угоди, а також 30% від донарахованих за результатами документальних перевірок сум податків, зборів, інших обов'язкових платежів та фінансових санкцій за всіма видами податків, які виникли протягом трьох останніх календарних років перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду.

 Сума податкового  боргу, що підлягає прощенню (списанню) і розстроченню (відстроченню), здійснюється  за даними особових рахунків платників податків.

Списанню підлягає безнадійний  податковий борг,  у тому числі  пеня  та  штрафні  санкції,  нараховані на такий податковий борг.

Під терміном "безнадійний" розуміється: податковий  борг  платника  податку,   визнаного   в установленому   порядку  банкрутом,  вимоги  щодо  якого  не  були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута; податковий  борг  платника податків,  стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом; податковий  борг   платника   податків,   що   виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин); податковий    борг   платника   податків,   державна реєстрація якого припинена на підставі  рішення  суду  та  внесено запис про виключення з Державного реєстру; податковий борг фізичної особи, яка:

• визнана у судовому порядку недієздатною,  безвісно відсутньою або  оголошена померлою,  у разі недостатності майна,  на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;
• померла, у  разі  недостатності  майна,  на  яке  може   бути звернуто стягнення згідно із законом;
• понад 720 днів перебуває у розшуку;

 Керівник органу  державної податкової служби (або  його заступник) зобов'язаний  прийняти рішення про прощення (списання) податкового боргу або  розстрочення (відстрочення) податкової заборгованості протягом трьох днів з дня отримання ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди.

Платник податків має  право звернутися до контролюючого  органу   із  заявою  про  розстрочення  та  відстрочення  грошових зобов'язань  або  податкового  боргу.   Платник   податків,   який звертається  до  контролюючого  органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань,  вважається таким,  що  узгодив суму такого грошового зобов'язання. Розстрочення  та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу в межах процедури відновлення платоспроможності боржника   здійснюються   відповідно  до  законодавства з питань банкрутства. Розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця,  що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Відомості про визначені  до розстрочення (відстрочення) суми податкового  боргу переносяться до картки особового рахунку платника податків. Графік погашення розстроченої (відстроченої) заборгованості розроблюється керівником підприємства та подається органу державної податкової служби. Користування податковим кредитом у цьому випадку є безоплатним. Максимальний термін реструктуризації – 10 років. Термін сплати до 15-го числа кожного місяця.

 Суб'єкти підприємницької  діяльності несуть відповідальність  за своєчасність внесення розстрочених (відстрочених) сум або їх частин  до бюджетів у порядку, встановленому чинним законодавством.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Податковий борг (недоїмка) – податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Зменшення податкового  боргу за період може виникнути у  разі проведення:

• сплати „живими" коштами (самостійно платником; завдяки заходам стягнення (від реалізації майна, що знаходилося у податковій заставі тощо);
• взаємозаліків;
• зарахування переплат;
• зарахування сум відшкодування ПДВ;
• списання безнадійного податкового боргу;
• інше (від'ємний перерахунок платником своїх податкових зобов'язань, відміна податкових зобов'язань платника за рішенням суду (суми за актами документальних перевірок, суми нарахованої пені, штрафних санкцій).

Основним законодавчим документом, який регулює питання реструктуризації податкової заборгованості, є Податковий кодекс України від 02.12.2010 за № 2755-VI. А саме глава 9 присвячена погашенню податкового боргу платників податків.

 При визначенні  пріоритетів у роботі щодо  погашення податкового боргу  враховуються:

• суми випадку податкового боргу;
• строк її виникнення;
• ризик втрати надходжень;
• співвідношення витрат на здійснення заходів примусового стягнення до потенційної суми надходжень від їх застосування;
• статус податкової заборгованості.

 Органи державної  податкової служби мають право  надавати розстрочення та відстрочення  податкових зобов'язань (боргу) платникам податків.

 Крім того, податкові  органи мають право приймати  рішення у процедурах санації  про прощення (списання) та (або) відстрочку (розстрочку) сплати податків та  зборів (обов'язкових платежів).