Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Февраля 2012 в 20:12, дипломная работа
Метою даної роботи є дослідження діяльності Транснаціональних корпорацій в Україні та їх вплив на розвиток політичних та економічних реформ в країні.
Предметом дослідження є специфіка функціонування, особливості діяльності ТНК у міжнародних відносинах, а також тенденції розвитку і їх вплив на світові економічні процеси і, зокрема, в Україні.
Виходячи з мети роботи сформовані наступні завдання:
дослідити передумови виникнення і фактори розміщення, структуру і типи ТНК;
Вступ
Розділ 1. Теоретичні аспекти діяльності транснаціональних корпорацій
1.1 Глобальні ТНК: загальна характеристика
1.2 ТНК у процесах глобального руху капіталів та інвестування
1.3 Позитивні та негативні наслідки господарської діяльності ТНК
Розділ 2. Аналіз сучасного стану діяльності ТНК в Україні
2.1 Роль ТНК в процесі іноземного інвестування в економіці України
2.2 Обсяги та розподіл іноземних інвестицій в Україні
2.3 Аналіз інвестицій ТНК у табачну промисловість України
Розділ 3. Характеристика прямих іноземних інвестицій ТНК у харчову промисловість України
3.1 Характеристика діяльності компанії Nestle на ринку України
3.2 Характеристика компанії Coca-Cola в Україні
3.3 Характеристика інвестицій ТНК у економіку України у галузі електроніки (на прикладі німецької ТНК Siemens)
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Інше важливе капіталовкладення "Нестле" в Україні - це придбання в червні 1996 року контрольного пакета акцій ТОВ "Троянда". Були здійснені інвестиції в установку нового сучасного обладнання, що дозволяє робити традиційне українське морозиво під новими торговими марками, такі як: пломбір "48 копійок", ескімо "Кимо", "Трояндочка", "Снігурка".
Продукція "Нестле" в Україні:
швидкорозчинні напої (Nescafe, Nesquik і інші)
морозиво (Nestle, 48 Копійок, Кимо, Трояндочка й інші)
дитяче харчування (Nestle)
шоколадні і кондитерські вироби (торгові марки Nuts, Nestle Classic, Ш.О. К)
кулінарна продукція (Maggi)
сухі сніданки (Nestle)
Стратегія "Нестле" спрямована не тільки на зміцнення і модернізацію виробничої інфраструктури фабрик і впровадження нових технологій у виробництво. Компанія також прагне бути високоефективним виробником з низькими виробничими витратами. Крім того, "Нестле" вкладає великі кошти в навчання і підвищення кваліфікації співробітників, передаючи їм міжнародний досвід компанії і науково-технічні знання.
Загальні інвестиції "Нестле" у виробництво і розвиток дистриб'юторської мережі в Україні на 31 грудня 2002 р. склали близько 175 мільйонів доларів США.
Загальне число постійних співробітників компанії в Україні - близько 4600 чоловік.
В свою чергу, компанія “Кока-Кола” теж здійснила впевнений крок на ринок безалкогольних напоїв України за рахунок значних фінансових інвестицій.
Компанія "Coca-Cola" вийшла на український ринок практично однією з перших компаній після оголошення незалежності та відкриття кордонів для імпорту продукції. Значні обсяги продажу продукції та відсутність потенційних конкурентів дозволило керівництву компанії прийти до висновку про відкриття в Україні заводу безалкогольних напоїв.
Проект про будівництво заводу був затверджений в березні 1995 року, а вже в кінці вересня 1996 року був введений в експлуатацію завод компанії “Coca-Cola” в 50-ти кілометрах від Києва. Отже, 1996 рік можна вважати роком відкриття повноцінного представництва компанії "Coca-Cola" в Україні.
Існує багато факторів, які визначили стратегію компанії "Coca-Cola" при виході на український ринок безалкогольних напоїв.
Основним і, мабуть. визначальним фактором виходу на ринок України була економічна ситуація в країні, яка спонукала нерозвинутість промислової інфраструктури взагалі, і в харчовій промисловості зокрема.
Виходячи на ринок безалкогольних напоїв В Україні, компанія "Coca-Cola" мала лише одного сильного конкурента в особі транснаціональної корпорації “Pepsi", що спостерігалось практично в кожній країні світу. Тому, знаючи методи боротьби лише з своїм одвічним конкурентом, компанія "Coca-Cola" відразу завоювала 60% ринку безалкогольних напоїв.
Рішення про відкриття і введення в експлуатацію заводу в Україні було викликане не тільки високим рівнем попиту на продукцію. Процесу інвестування в українську економіку сприяло ще декілька факторів, визначальними з яких були низька вартість факторів виробництва, урядові стимули та високий інфраструктурно-виробничий потенціал українських підприємств-партнерів.
Низька вартість факторів виробництва дозволила компанії "Coca-Cola" за рахунок отриманих прибутків окупити вкладені інвестиційні ресурси в розмірі 100 млн. доларів всього за 3 роки. Компанія вже мала досвід по відкриттю заводів в країнах, що розвиваються, перш за все, це країни Азії, тому запланований кошторис витрат по введенню в експлуатацію заводу був виконаний практично на 100%.
Можливість отримання необхідних земельних ресурсів (близько 24 гектарів) та дозволу на проведення інженерно-будівельних робіт з'явилась лише завдяки значним урядовим стимулам у вигляді Державної програми пільгового інвестування промисловості України, прийнятої в квітні 1994 року. Ця програма передбачає створення додаткових податкових пільг при інвестуванні підприємств провідних галузей промисловості України.
До таких галузей, згідно з програмою, було віднесено харчову, вугільні та хімічну галузі промисловості. Така програма стимулювання та залучення інвестиційних ресурсів в Україну влаштовувало керівництво компанії "Coca-Cola" і було прийняте рішення про фінансування проекту створення нового виробництва на території Київської області.
Створення філіалу компанії в Україні було викликане також високим інфраструктурно-виробничим потенціалом українських підприємств-партнерів. Зокрема, при введенні в дію філіалу планувалося створити його у вигляді компанії повного франчайзингу, тобто новоствореним підприємством використовувалися технології та необхідна сировина в повному обсязі за рахунок підприємств-постачальників, розташованих в країнах Східної Європи та Росії. Використання невласних ресурсів значно збільшувало ціну на продукцію компанії, що стримувало збільшення обсягів продажу в країні.
Тому у 2001 році керівництвом компанії "Coca-Cola" було прийнято рішення про переходу від повного франчайзингу до часткового, при якому використовувалися лише ексклюзивні технології виготовлення безалкогольних напоїв, а більшість необхідних ресурсів постачалися українськими підприємствами-виробниками.
Ці перетворення дозволили збільшити обсяги фінансових вливань з боку корпорації "Coca-Cola", оскільки вкрай необхідні фінансові ресурси почали отримувати не лише безпосередньо об'єкти іноземного інвестування, а й підприємства пов'язаних з ними галузей промисловості.
До інших факторів, які ще можна назвати опосередкованими факторами впливу, що стимулювали компанію "Coca-Cola" виходити на український ринок, можна віднести:
насиченість традиційних ринків Західної Європи, та, в певній мірі, країн Балтики, що призвело до закриття розливних заводів в Італії та Франції, зменшення прибутків в країнах Балканського півострова за рахунок нестабільної економічної та політичної ситуації в регіоні;
високий рівень конкуренції на традиційних ринках;
поглиблення проникнення на ринок СНД, оскільки за територією Україна в межах СНД займає третє місце після Росії та Казахстану, а за чисельністю населення взагалі друге місце після Росії, то для такої широкомасштабної транснаціональної компанії, як "Coca-Cola", це був бажаний сегмент ринку;
високий ринковий потенціал України, який не був повністю використаний компанією, що дозволило значну частку ринку захопити вітчизняними виробниками безалкогольних напоїв в особі компаній “Орлан", “Росинка” та “Оболонь". Це можна пояснити недостатньо високим рівнем проведених досліджень щодо потенціалу українського ринку безалкогольних напоїв, а також невірно обраною ціновою стратегією, яка призвела до втрати суттєвих позицій на ринку.
Відкриття філіалу в Україні не можна розглядати як “платформу” для поширення бізнесу в країни Західної чи Східної Європи, оскільки в цих країнах бізнес вже давно існує і проходить вже стадію стабілізації в життєвому циклі продукції. Це викликано чітко сформованою системою розподілу продукції та досить сталим попитом, який змінюється лише за рахунок сезонних коливань в обсягах реалізованої продукції.
Можливо в певній мірі Україна стане своєрідною платформою для поширення свого бізнесу компанією "Coca-Cola" в такі країни, як Молдова. Але існуюча нестабільна економічна і політична ситуація в цій країні дозволяє говорити про високий рівень ризикованості при можливості поширення власного виробництва і на цю країну.
На даному етапі діяльності компанії "Coca-Cola" в Україні можна говорити про зменшення рівня отримуваних прибутків за рахунок високого рівня конкурентоспроможності, створеного українськими виробниками, а також високим рівнем нестабільності фінансових установ та організацій, що призвело до незапланованих втрат компанії в розмірі 2,3 млн. дол.
Таким чином, керівництву компанії необхідно докласти максимум зусиль для підтримання стабільних обсягів продажу та прибутків у наступних періодах.
Як вже зазначалося вище, при виході компанії на український ринок, практично існував лише один конкурент, а саме корпорація “Пепсі", яка теж шукала на Україні своїх споживачів. В той же час покращення економічної та політичної ситуації в країні призвело до розвитку підприємств харчової промисловості і виробництва безалкогольних напоїв зокрема.
Таким чином в Україні з'явилося три основних конкурента компанії:
Концерн “Орлан".
ВАТ “Завод безалкогольних виробів “Росинка".
ЗАТ “Оболонь".
Частка
ринку, яку займає кожна з цих компаній
окремо, представлена на рис.1.
Рис.1.
Частка компаній на ринку безалкогольних
напоїв в Україні
Як видно з рис.1, найсуттєвішим конкурентом на ринку безалкогольних напоїв України є ВАТ “Росинка", обсяги продажу яких за остання два роки зросли майже втричі. За таких тенденцій до 2004 року доля ринку підприємства може сягнути 35 - 40%, що значно погіршить позиції та прибутки компанії “Coca-Cola” в Україні.
Основними таких тенденцій збільшення обсягів продажу є висока якість продукції та ціна, яка на 15-20% нижча за ціну компанії "Coca-Cola".
Порівняльний
аналіз індикаторів (факторів) конкурентоспроможності
підприємств-конкурентів наведені в табл.3.
Таблиця 3
Індикатори конкурентоспроможності підприємств-конкурентів
Критерії | Вагомість | Бальна оцінка | |
Компанія
"Coca-Cola" |
ВАТ “Росинка” | ||
1. Відносна доля ринку | 0,1 | 4 | 4 |
2. Витрати | 0,3 | 4 | 2 |
3. Відмінні властивості | 0,1 | 4 | 5 |
4. Ступінь засвоєння технології збуту | 0,12 | 5 | 4 |
5. Метод продаж | 0,18 | 4 | 4 |
6. Імідж (відомість) | 0,2 | 5 | 4 |
Всього | 1 | 22 | 23 |
Проаналізувавши індикатори конкурентоспроможності двох підприємств-конкурентів ми можемо зробити висновок, що ВАТ “Росинка” виходить на лідируючі позиції в цьому напрямку. На даному етапі вітчизняний виробник повинен ще зробити собі ім'я, в той час коли у компанії "Coca-Cola" воно вже є, і тоді, коли це буде зроблено, за рахунок рівної якості та суттєво нижчої ціни компанія "Coca-Cola" може не втримати власних завойованих позицій на ринку України.
Враховуючи
специфіку нашої галузі, ми можемо визначити
певні ключові фактори успіху, які будуть
представлені у матриці конкурентного
профілю (табл.4), де в якості конкурентів
для нашого підприємства на початковому
етапі будуть приватні підприємства, які
займаються виробництвом напоїв, і, в першу
чергу, безалкогольних напоїв.
Таблиця 4
Матриця конкурентного профілю українських підприємств-виробників безалкогольних напоїв
Ключовий фактор успіху | Ваговий коефіцієнт | “Coca-Cola” | ВАТ “Росинка” | ЗАТ “Оболонь” | |||
рейтинг | оцінка | рейтинг | оцінка | рейтинг | оцінка | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
Якість товару | 0,25 | 5 | 1,25 | 5 | 1,25 | 3 | 0,75 |
Ціна | 0,25 | 4 | 1,0 | 5 | 1,25 | 4 | 1,0 |
Екологічність | 0,15 | 5 | 0,75 | 3 | 0,45 | 3 | 0,45 |
Асортимент | 0,05 | 4 | 0,2 | 5 | 0,25 | 4 | 0,2 |
Реклама та стимулювання попиту | 0,2 | 4 | 0,8 | 4 | 0,8 | 3 | 0,6 |
Канали збуту | 0,1 | 5 | 0,5 | 3 | 0,3 | 5 | 0,5 |
Загальна оцінка | 1,0 | 4,5 | 4,35 | 3,5 |
Информация о работе Діяльність транснаціональних компаній в Україні