Економічна безпека підприємства

     1) аналіз загроз негативних впливів;

     2) оцінка поточного рівня забезпечення;

     3) планування комплексу заходів,  спрямованих на підвищення цього  рівня;

     4) здійснення ресурсного планування;

     5) планування роботи відповідних функціональних підрозділів підприємства (організації);

     6) оперативна реалізація запропонованого  комплексу заходів щодо організації  належного рівня безпеки.

     Передовсім  детально аналізують загрози внутрішніх і зовнішніх негативних впливів  на політико-правову складову економічної безпеки та причини їхнього виникнення.

     Основними причинами виникнення внутрішніх негативних впливів можуть бути:

     а) низька кваліфікація працівників юридичної  служби відповідного суб'єкта господарювання та помилки у підборі персоналу цієї служби;

     б) недостатнє фінансування юридичного забезпечення підприємницької або іншої діяльності;

     в) небажання чи нездатність підприємства (організації) активно впливати на зовнішнє політико-правове середовище його (її) діяльності.

     Останнє, як правило, виявляється в слабкому правовому опрацюванні договірних відносин даного суб'єкта господарювання з іншими, невмінні захищати інтереси підприємства (організації) в конфліктних ситуаціях, неефективному плануванні юридичного забезпечення бізнесової діяльності.

     Причини виникнення зовнішніх негативних впливів  здебільшого мають подвійний характер:

     1) політичний;

     2) законодавчо-правовий.

     До  першої групи причин можна віднести:

     а) зіткнення інтересів суспільних груп (верств) населення з економічних, національних, релігійних та інших мотивів;

     б) військові конфлікти (дії);

     в) економічна й політична блокада, ембарго;

     г) фінансові та політичні кризи  світового (міжнародного) характеру.

     У другій групі причин зазвичай виокремлюють:

     а) здійснення власних політичних та інших цілей партіями (суспільними рухами), що перебувають при владі;

     б) зміна положень чинного законодавства  з питань власності, господарського й трудового права, оподаткування  тощо.

     Оцінка  реального стану політико-правової безпеки підприємства (організації) провадиться за кількома напрямками:

     1) рівень організації та якості  робіт щодо охорони цієї складової загального рівня економічної безпеки;

     2) бюджетно-ресурсне забезпечення  робіт;

     3) ефективність діяльності відповідних  підрозділів суб'єктів господарювання. 
 
 

     Інформаційна  складова.

     Належні служби підприємства (організації) виконують  певні функції, які в сукупності характеризують процес створення та захисту інформаційної складової економічної безпеки. До таких належать:

     1) збирання всіх видів інформації, що має відношення до діяльності того чи того суб'єкта господарювання (інформації щодо всіх видів ринків; інформації, що характеризує політичні події й тенденції макроекономічного розвитку світової та національної економік; корисну науково-технічну інформацію);

     2) аналіз одержуваної інформації з обов'язковим дотриманням загальноприйнятих принципів (систематизації, безперервності надходження, усебічного характеру аналітичних процесів) і методів (локальних із специфічних проблем, загальнокорпоративних) організації робіт;

     3) прогнозування тенденцій розвитку науково-технологічних, економічних і політичних процесів на підприємстві (в організації), в країні та у світі стосовно конкретної сфери бізнесу (діяльності), а також показників, яких необхідно досягти суб'єкту господарювання (наприклад, фінансові прогнози, прогнози об'єктів виробництва й технологічного розвитку);

     4) оцінка рівня економічної безпеки за всіма складовими та в цілому, розробка рекомендацій для підвищення цього рівня на конкретному суб'єкті господарювання;

     5) інші види діяльності з розробки інформаційної складової економічної безпеки (зв'язок із громадськістю, формування сприятливого іміджу фірми, захист конфіденційної інформації).

     На  підприємство (в організацію) постійно надходять потоки інформації, що розрізняються за джерелами їхнього формування (виникнення). Заведено виокремлювати:

     • відкриту офіційну інформацію;

     • вірогідну нетаємну інформацію, одержану через неформальні контакти працівників  фірми з носіями такої інформації;

     • конфіденційну інформацію, одержану способом несанкціонованого доступу до неї.

     Оперативна  реалізація заходів з розробки та охорони інформаційної складової економічної безпеки здійснюється послідовним виконанням певного комплексу робіт, а саме:

     А. Збирання різних видів необхідної інформації, що здійснюється через офіційні контакти з різноманітними джерелами відкритої інформації, неофіційні контакти з носіями закритої інформації, а також за допомогою спеціальних технічних засобів.

     Б. Обробка та систематизація одержаної інформації, що провадиться відповідною службою підприємства (організації) з метою упорядкування для наступного більш глибокого аналізу. Для цього створюються класифікатори інформації та досьє, внутрішні бази даних і каталоги.

     В. Аналіз одержаної інформації, котрий включає всебічну обробку одержаних даних з використанням різних технічних засобів і методів аналізу. У процесі здійснення аналітичних робіт виконуються прогнозні розрахунки за всіма аспектами інформаційної діяльності та можливими варіантами поведінки середовища бізнесу за допомогою різних методів моделювання.

     Г. Захист інформаційного середовища підприємства (організації), що традиційно охоплює:

     • заходи для захисту суб'єкта господарювання від промислового шпіонажу з боку конкурентів або інших юридичних і фізичних осіб;

     • технічний захист приміщень, різної документації від несанкціонованого доступу заінтересованих юридичних і фізичних осіб до закритої інформації;

     • збирання інформації про потенційних  ініціаторів промислового шпіонажу та проведення необхідних запобіжних дій з метою припинення таких спроб.

     Д. Зовнішня інформаційна діяльність, котру спрямовують на створення в очах громадськості сприятливого іміджу підприємства (організації) та протидію спробам завдати шкоди репутації даної фірми .

     Екологічна  складова

     Проблему  охорони екологічної безпеки  суспільства від суб'єктів господарювання, що здійснюють виробничо-комерційну діяльність, можна вирішити тільки через розробку і ретельне дотримання національних (міжнародних) норм мінімально допустимого вмісту шкідливих речовин, які потрапляють у навколишнє середовище, а також дотримання екологічних параметрів продукції, що виготовляється. Підприємства-продуценти добровільно не будуть цього робити, бо такі заходи потребують додаткових витрат на очисні споруди та на відповідні ефективні екологічно чисті технології. Єдиним чинником, що спонукає підприємства до належної екологізації виробництва, є застосування відчутних штрафів за порушення національного екологічного законодавства.

     Сутність  процесу забезпечення екологічної  безпеки підприємства можна виразити у вигляді функції такого типу: 

     F(Z, Q, m)

min,   (3)

     де  Z — витрати на заходи для дотримання екологічних норм; Q — втрати від штрафних санкцій за порушення екологічних норм; т — втрати від закриття для продукції підприємства ринків інших держав з більш жорсткими нормами екологічної чистоти товарів. При цьому індикаторами екологічної складової економічної безпеки є, з одного боку, нормативи граничне допустимої концентрації шкідливих речовин, установлені національним законодавством, а з іншого — аналіз ефективності заходів для забезпечення такої екологічної складової.

     На  підставі загальних стратегічних рекомендацій, опрацьованих за результатами аналізу карти розрахунку ефективності здійснюваних заходів, планується комплекс заходів для розробки екологічної складової економічної безпеки в майбутньому. План забезпечення екологічної складової є частиною загального плану (програми) для досягнення належного рівня економічної безпеки в цілому. Він має вигляд логічного сценарію здійснення необхідного комплексу заходів у календарній послідовності з додаванням розрахунку ефективності практичної реалізації цих заходів.

     Алгоритм  процесу охорони екологічної  складової економічної безпеки полягає в проведенні таких послідовних дій:

     1) розрахунок карти ефективності  здійснюваних заходів для охoрони екологічної складової економічної безпеки на підставі звітних даних про фінансово-господарську діяльність підприємства (організації);

     2) аналіз виконаних розрахунків  і розробка рекомендацій для  підвищення ефективності здійснюваних  заходів;

     3) розробка альтернативних сценаріїв  реалізації запланованих заходів;

     4) вибір пріоритетного сценарію  на засаді порівняння розрахунків ефективності запланованих заходів;

     5) передача вибраного планового  сценарію в складі загального  плану охорони економічної безпеки  в підрозділи, які здійснюють  функціональне планування фінансово-господарської  діяльності підприємства (організації);

     6) практичне здійснення запланованих заходів у процесі діяльності відповідного суб'єкта господарювання.

     Силова  складова

     Принципову  схему організації силової складової  економічної безпеки з виокремлюванням  послідовно виконуваних робіт.

     Явища (дії), що негативно впливають на рівень силової складової економічної безпеки, зумовлюються кількома причинами. Основними з них є:

     • нездатність підприємств-конкурентів  досягти переваг коректними методами ринкового характеру, тобто за рахунок підвищення якості власної продукції, зниження поточних витрат на виробництво (діяльність), удосконалення маркетингових досліджень ринку тощо;

     • кримінальні мотиви одержання злочинними юридичними (фізичними) особами доходів  через шантаж, шахрайство або крадіжки;

     • некомерційні мотиви посягань на життя та здоров'я керівників працівників підприємства (організації), а також на майно фірми.

     Названі спонукальні мотиви можуть зумовити спроби негативного впливу (фізичного та морального характеру) на працівників фірми. Спроби фізичного усунення керівників, вищих менеджерів і головних спеціалістів спричинюються переважно зіткненням комерційних інтересів підприємств (організацій)-конкурентів, конфліктами керівництва підприємства (організації) з кримінальними організаціями (особами), а також політичними мотивами. Спроби морального тиску на працівників тієї чи тієї фірми, як правило, робляться з метою змусити їх учинити дії, що завдаватимуть шкоди економічній безпеці та ефективному функціонуванню фірми. Виконавцями таких дій можуть бути представники криміналітету, корумповані чиновники служб безпеки та податкових служб або спеціально найняті для цього люди та організації.