ВСТУП 

Історично особлива увага етичній поведінці в  бізнесі почала приділятися ще в 60-ті роки у зв'язку із соціальними  потрясіннями (поширенням корупції серед  як урядової бюрократії, так і відповідальних осіб різних корпорацій), загостренням проблем екології (забрудненням навколишнього середовища, ядерними і токсичними відходами), протестами проти ВПК (у зв'язку з війною у В'єтнамі)). Певну роль в становленні етики бізнесу як наукової дисципліни зіграв знаменитий "Уотергейт", до якого були залучені найвидатніші представники адміністрації президента Р.Ніксона.

     Однак донедавна був досить широко поширений  скептицизм щодо самої можливості існування  етики в бізнесі. Багато людей  розглядають саме поняття “етика бізнесу” як протиріччя в термінах, вважаючи, що фірми неморальні за своєю природою внаслідок того, що вони націлені перш за все на отримання прибутку і тому ігнорують будь-які наслідки своєї діяльності. Ця думка простежується в роботах класиків економічної теорії. Так, Мілтон Фрідман, посилаючись на Адама Сміта, додержувався позиції, згідно з якою існує одна і тільки одна соціальна відповідальність бізнесу – підвищувати свій прибуток настільки, наскільки дозволяють правила гри. А Шарль Бодлер взагалі вважав комерцію сатанинською справою, найпідлішою, найнижчою формою егоїзму.

     Проте думка про первісно закладену  аморальність етики бізнесу є, за відомим дослідником в цій  області Р. Т. Де Джорджіям, міфом. На користь своєї точки зору він  наводить такі аргументи. По-перше, якщо бізнес вважають аморальним і ніхто не вимагає від нього поведінки, заснованої на моральних принципах, то не було б ніякого переполоху в засобах масової інформації, бурхливої реакції громадськості на розкриття підкупу, факта про виробництво небезпечних для споживача виробів і т.ін. По-друге, рух “зелених” і консьюмеристів не мали б сенсу і бізнес не став би на них реагувати. Зв'язок бізнесу і моральності навіть ще глибший. Бізнес, як і більшість інших видів суспільної діяльності, з самого початку передбачає моральну основу і був би без

       

     неї неможливий (підприємці очікують від  робітників чесності; сторони, що укладають  контракт, розраховують на його виконання  тощо).

     У зв’язку з цим, важливе місце  в менеджменті посідає і відповідальність.

     Довгий час в Україні вважалось, що ділова етика – просто дорога іграшка. Проте досвід розвинених країн свідчить: на певному етапі доводиться розробляти правила поведінки, яких мають дотримуватись всі учасники ринку, через те, що отримати прибуток, не дотримуючись етичих засад можливо, проте одноразово. Саме так з’являлись етичні кодекси бізнес-професіоналів, а етична поведінка на ринку стала високопродуктивним управлінським інструментом.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     

       

   Актуальність дослідження. Як показали результати соціологічних досліджень, на першому місці серед сукупності особистих якостей наших бізнесменів міцно тримається професійна безкультурність. Багато хто значно більше дбає про власну кишеню, ніж про свою репутацію.

    У сучасних умовах (як ніколи раніше) слово “підприємець” має породжувати суспільну повагу. Тільки культура бізнесової діяльності допомагає зберегти постійний інтерес партнерів і клієнтів. За підрахунками спеціалістів, утримати наявних клієнтів набагато дешевше, ніж залучити нових.

Сучасна підприємницька діяльність може ефективно здійснюватись і розвиватись за умови належного дотримання вимог не тільки економічного, а й соціально-духовного та політичного характеру.

Будь-який підприємець, безперечно, повинен уміти професійно (і завдяки цьому успішно) вести справу у своїй фірмі, постійно брати активну участь у задоволенні потреб ринку щодо нових товарів і послуг за можливо низькими (помірними) цінами. Зрозуміло, що це вимагає від нього новаторського підходу до власної діяльності та ретельного обліку витрат виробництва.

Проте до конкретних дій підприємця господарська реальність висуває не менш важливі вимоги (критерії оцінки реальності) морально-етичного і духовного характеру. Йдеться  про те, що у своїй діяльності підприємець має обов’язково  керуватися усталеними у всіх цивілізованих країнах нормами поведінки.

Отже, актуальність дослідження даної курсової роботи полягає у необхідності вивчення проблеми професійної етики підприємців  задля покращення ситуації в галузі їх професійної культури.

      Об’єкт  дослідження.

Об’єктом даної  курсової роботи виступає проблема етики  підприємницької діяльності.

Предмет дослідження.

Предметом дослідження  даної курсової роботи є особливості  етики підприємницької діяльності.

 

      Мета  дослідження.

Мета дослідження  полягає в теоретичному та емпіричному розгляді проблеми етики підприємницької діяльності.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

1. Охарактеризувати проблему професійної культури бізнесової діяльності.
2. Висвітлити основні положення етики ділового спілкування підприємця.
3. Розкрити основні положення ділового етикету підприємця.

Ділова етика  підприємця посідає певне місце  у функціонуванні будь-якого підприємства, адже підприємницька діяльність, а  тим більше досягнення успіху у ній, неможлива без спілкування між  людьми, які її здійснюють. Підприємницьке спілкування, в свою чергу, передбачає дотримання певних умов, які в широкому розумінні цього слова можна назвати етикою ділового спілкування. Недотримання їх може призвести до того, що підприємець в ділових колах буде вважатися просто безкультурним.

 

1. Професійна  культура бізнесової діяльності

     Етика — це набір моральних принципів і цінностей, які керують поведінкою людини чи групи людей і визначають позитивні і негативні оцінки їхніх думок і дій. Це як би внутрішній кодекс законів, що визначає, як можна поводитися, а як не можна, які рішення можна приймати, а які ні, де проходить границя між добром і злом. Етика менеджменту зв'язана з внутрішніми цінностями, а вони у свою чергу є частиною корпоративної культури і впливають на прийняті рішення, визначають їхню соціальну допустимість у рамках зовнішнього середовища .Сформовані норми моральності є результатом тривалого за часом процесу становлення взаємин між людьми. Без дотримання цих норм неможливі політичні, економічні, культурні відносини, тому що не можна існувати, не поважаючи один одного, не накладаючи на себе певних обмежень. Важливо розрізняти етику всередині організації та етику взаємовідносин організації з навколишнім середовищем.

     Що  стосується організаційної етики та зовнішньої етики взаємовідносин організації  з навколишнім середовищем, то можна скористатися вимогами, яких дотримуються провідні міжнародні компанії у своїй діяльності, за оцінками Гарвардської школи бізнесу.

     Етика відносин зі споживачами:

     - безпечність товарів (послуг, робіт);

     - надання інформації про товари  і технологію їх виготовлення;

     - право вибору покупцем товарів  (послуг, робіт);

     - урахування вимог споживачів;

     - спонсорування освітніх програм  безпечного використання продукції;

     - поліпшення пакування і маркування;

     - підвищення споживчої цінності  продуктів;

     - зменшення забрудненості продуктів.

     Етика відносин зі співробітниками:

     - відсутність будь-якої дискримінації  у сфері зайнятості;

       

     - особливий статус працівників  із обмеженою дієздатністю;

     - охорона здоров’я і техніка  безпеки;

     - навчання і розвиток персоналу;

     - обговорення кар’єри;

     - “Дитячий день” для працюючих  батьків;

     - програми оздоровлення і стрес-менеджменту. 

     Етика довкілля:

     - контроль забруднення;

     - захист середовища;

      - збереження природних ресурсів;

     - утилізація (переробка) відходів.

     Екологічна  етика:

     - уникнення несприятливого впливу  фірми на природне середовище;

     - дотримання екологічних стандартів;

     - участь у поліпшенні екології.

     Етика відносин із партнерами:

     - дотримання зобов’язань;

     - недопущення маніпулювання інвестиціями;

     - урахування інтересів партнерів  під час розподілу прибутку.

     Етика взаємовідносин із конкурентами:

     - запобігання таємних угод на  ринках;

     - використання соціально прийнятних  пріоритетів і критеріїв для  оцінки конкурентних стратегій;

     - вихід із сумнівних ринків  під час виникнення значних  етичних проблем.

     Етика відносин із суспільством:

     - збереження і розширення зайнятості;

     - соціальна відповідальність;

     - урахування місцевих традицій, звичаїв;

     

     - дарування коштів, продуктів, послуг, робочого часу працівникам; 
             - спонсорування проектів соціального добробуту;

     - підтримування освіти і мистецтва;

     - підтримування громадських рекреаційних  програм;

     - участь у громадських роботах,  проектах.

     Етика відносин з державою:

     - дотримання законодавства;

     - добросовісна звітність;

     - виконання державних замовлень  у зазначені строки;

     -уникнення  хабарництва у взаємовідносинах  із державними службовцями.

     Міжнародна  етика:

     - вироблення етичних стандартів, прийнятих у всьому світі;

     - урахування національної культури;

     - залучення місцевого персоналу;

     - підтримування країн, що розвиваються, шляхом розвитку фірм з міжнародними  конкурентами стратегіями;

     - дотримання відповідальності між  країнами в умовах вимушеного  закриття підприємств.

     Причини неетичної поведінки:

     - недостатність законодавчої та  нормативно-правової бази;

     - значний обсяг “тіньової” економіки;

     - конкурентна боротьба, що відсуває  на дальній план етичні міркування;

     - зростаюче прагнення звітувати  про рівень прибутковості за  дедалі коротші періоди, тобто у кожному квартальному звіті;

     - відсутність належного стимулювання  етичної поведінки керівників;

     - загальне зниження ролі етики  в суспільстві;

     - певний тиск на рядових працівників  з боку організації з метою  пошуку компромісів між їхніми цінностями вищого керівництва;

     - низькі моральні якості членів  суспільства.

     

     Етика накладає на бізнес систему обмежень, що представляє собою суму морально-етичних  правил і традицій, що склалися у  даному суспільстві.

     Етика бізнесу - ділова етика, що базується на чесності, відкритості, вірності даному слову, здатності ефективно функціонувати на ринку у відповідності з діючим законодавством, встановленими правилами і традиціями.

     Репутація фірми утворюється із простої  суми прикладів гідної поведінки  співробітників, яка демонструється:

• по відношенню до майна фірми;
• у ситуаціях, коли стикаються різні інтереси;