Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2011 в 14:05, реферат
Пошук ефективних підходів до управління ризиками став одним із найважливіших напрямків розвитку сучасної економічної науки. Ризик — це складне, багатогранне і неосяжне явище. В найбільш широкому розумінні ризиком називають невизначеність у відношенні здійснення тієї чи іншої події в майбутньому. В бізнесі ризик пов'язується насамперед з фінансовими втратами, що виникають у випадку його реалізації. Оскільки повністю уникнути ризиків неможливо, то ними можна і треба свідомо керувати, пам'ятаючи про те, що всі види ризиків взаємопов'язані і їх рівень постійно змінюється під впливом динамічного оточення.
Вступ 3
1. Класифікація ризиків в менеджменті 4
1.1. Базова класифікація ризиків 4
1.2. Інші критерії класифікації ризиків 6
2. Загальна схема процесу управління ризиками 9
Висновки 12
Список використаної літератури 13
Оцінка - це кількісний опис виявлених ризиків, у процесі якого визначають такі їх характеристики, як імовірність і розмір можливих наслідків.
Водночас формують набір сценаріїв розвитку несприятливих ситуацій, за різних ризиків можна побудувати функції розподілу ймовірності надання наслідків залежно від їх розміру.
Виявлення й оцінка тісно пов'язані між собою, і не завжди можна розлити їх на самостійні частини загального процесу. Більш того, часто наліз іде у двох протилежних напрямках - від оцінки до виявлення і на-паки, У першому випадку вже зафіксовано збитки і слід виявити їх причини. У другому випадку на основі аналізу системи виявляють ризики і можливі наслідки.
Ранжування і відбір ризиків - визначення ступеня важливості ризиків для компанії і порядку, у якому ними займатиметься компанія. Критерієм може бути порівняння наслідків з прибутком, доходом та активами компанії.
Вплив на ризик - застосування конкретних способів впливу на ризики компанії для нейтралізації їх наслідків.
Усі заходи щодо управління ризиком можна поділити на доподійні і післяподійні. Перші, як випливає з назви, планують і здійснюють завчасно, а другі - після того, як непередбачена подія вже відбулася.
До доподійних заходів відносять: страхування, самострахування, по-переджувальні організаційно-технічні, юридичні, договірні й інші заходи для передачі ризику.
Післяподійні заходи - це одержання ресурсів на ліквідацію збитків у вигляді фінансової допомоги, позик тощо.
У процесі своєї діяльності підприємці стикаються із сукупністю ризиків, які різняться за місцем і часом виникнення, зовнішніми і внутрішніми чинниками, що впливають на їхній рівень, і, отже, за способом їх аналізу та характеристикою.
Усі види ризиків взаємопов'язані і впливають на діяльність підприємця, перешкоджаючи прийняттю рішень і оптимізації ризику. Саме тому потрібен поглиблений аналіз складу конкретних ризиків, а також чинники їх виникнення.
В економічній літературі з проблем підприємництва немає стрункої системи класифікації підприємницьких ризиків. Існує безліч підходів до такої класифікації, які здебільшого визначаються її цілями і завданнями.
Ризик — це порівняно нове явище для українських підприємців, а тому воно потребує особливої уваги.
Найпоширенішим видом економічного ризику, в якому сконцентровані окремі ризики, є зміна кон'юнктури ринку, незбалансована ліквідність (неможливість своєчасно виконувати платіжні зобов'язання), зміна рівня управління тощо.
1. Васюренко О. В. Ризик як складова економічних процесів // Фінанси України. - 2005. - № 7. - С.68-74
2. Винокуров В. Страхування комерційних (фінансових) ризиків // Податки та бухгалтерський облік. - 2002. - 3 жовтня. - C. 35-39
3. Грачов В. Класифікація ризиків та управління ними // Фінанси України. - 2002. - № 10. - C. 56-60
4.Гришова І. Ю. Економічна сутність фінансових ризиків у підприємстві // Економіка АПК. - 2005. - № 7. - С.83-86
5. Мізюк Б.М. Фінансовий механізм управління ризиками підприємств // Фінанси України. - 2003. - № 11. - C. 66-72
6. Примостка Л. Управління фінансовими ризиками // Економіка. Фінанси. Право. - 1999. - № 2. - C. 10-13
7. Харко А. Ризики в управлінні фінансовою діяльністю // Фінанси України. - 2002. - № 7. - C. 79-84