Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Марта 2012 в 15:43, курсовая работа
Актуальність теми. Не викликає сумнівів той факт, що ринкові перетворення торкнулися всіх підприємств, незалежно від їх виду діяльності. Підприємства повинні дбати про своїх споживачів, повинні не лише задовольняти їх попит, але і зуміти довести свою компетентність і переваги над конкурентами. Питання комунікаційної політики фірми являється дуже актуальним, оскільки без ефективної комунікаційної політики всі переваги підприємства залишаються „в тіні”.
ВСТУП .............................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ ТА ЇХ СКЛАДОВИХ..................................................................................................6
1.1. Сутність та складові маркетингових комунікацій та їх роль в системі управління підприємством……………………………………………….….6
1.2. Планування маркетингових комунікацій…………………..................12
1.3. Методологічні підходи до формування системи класифікацій маркетингових комунікацій....................…..………………….....................19
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 .....................................................................26
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЗАСОБІВ ТА СТАНУ ЗАСОБІВ МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ НА ПРИКЛІДІ ПІДПРИЄМСТВА «ФАРВАТЕР ТРЕВЕЛ» ...........................................27
2.1. Загальна характеристика діяльності підприємства ……………........27
2.2. Аналіз стану та засобів маркетингових комунікацій підприємства «Фарватер Тревел»……………….................................................................29
2.3. Проблеми та перспективи комунікаційної політики підприємства…………………………………………. ..................................31
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 .....................................................................33
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА КОМУНІКАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ НА ПІДПРИЄМСТВІ………………………………………………………….34
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 .....................................................................37
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ................................................................38
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .................................................39
З метою удосконалення управління маркетинговими комунікаціями туристичних підприємств запропоновано модель інтегрованого підходу до формування маркетингових комунікацій. Інтегрований підхід передбачає застосування комплексу різних методів: організаційних, технічних, економічних, інформаційних. Більшість спеціалістів звужують поняття інтегрованих маркетингових комунікацій до комбінації основних елементів маркетингових комунікацій персональних продаж, реклами, стимулювання збуту та зв'язків з громадськістю. Водночас інші розширюють це поняття і додають до основних елементів такі складові як, корпоративна етика, фірмовий стиль та багато іншого, які в поєднанні створюють складну систему, яку і прийнято називати інтегрованим комплексом маркетингових комунікацій.
Також наявна низка тенденцій та проблем, які суттєво впливають на комунікаційну політику туристичного підприємства. Серед них слід відмітити помірне зростання обсягів діяльності, посилення конкурентної боротьби, дисбаланс у розвитку в’їзного та виїзного туризму, що відповідно впливає на діяльність підприємства.
Дослідження комунікаційної політики туристичного підприємства показало, що на підприємстві приділяється недостатньо уваги незапланованим маркетинговим комунікаціям (містять у собі всі інші способи передачі потенційним клієнтам різної інформації про компанію та її торгової марки), неефективно застосовуються різні елементи комунікаційного набору, майже відсутня комплексна система управління комунікаційною діяльністю. Заслуговує на увагу те, що значного поширення набуває практика застосування туристичними фірмами реклами в глобальній комп’ютерній мережі Internet (Internet-реклами).
Одним із способів підвищення ефективності маркетингових комунікацій може бути телереклама. Серед інших засобів рекламування товару телереклама займає передові позиції, тому що вона поєднує зображення, звук, рух, кольори, чуттєвий вплив, високий рівень сприйняття та широту охоплення. Цей засіб комунікації має велике значення, так як він створює чітке уявлення про товар та спонукає споживача до певних дій.
До специфічних засобів маркетингових комунікацій в туризмі належить рекламний тур - особливий рекламний продукт, що одноразово розробляється туроператором з метою інформування працівників туристичних агентств про появу нового маршруту та безпосереднього ознайомлення останніх з об'єктами туристичного призначення на цьому маршруті. У соціально-економічних умовах, що склалися сьогодні в галузі туризму, маркетингові комунікації слід вважати не допоміжним засобом реалізації туристичного продукту, а його важливою складовою частиною.
Необхідно об'єднувати туристичні підприємства з метою проведення спільної рекламної діяльності; просувати національний туристичний продукт на міжнародний ринок; залучати відповідні підприємства й організації ("партнери"), що забезпечують відсутні ланки в комплексному обслуговуванні:
- засоби розміщення;
- транспортні фірми,
- екскурсійні бюро й інші фірми, що надають послуги по супроводу й інформаційному забезпеченні туристів;
- посередницькі туристичні підприємства;
- торгівельні підприємства;
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3
Особливо важливими і недостатньо дослідженими є галузеві фактори, специфічні риси туристичної послуги, які визначають особливості маркетингових комунікацій підприємств. Характерні ознаки туристичної послуги можна поділити на загальні та специфічні. До специфічних пропонується зарахувати такі ознаки туристичної послуги, як сезонність, комплексність, складність та велика суб’єктивність в оцінці якості туристичного продукту. Дослідивши підприємство, можна запропонувати такі напрями вдосконалення маркетингових досліджень, як здійснення рекламних турів, використання інтегрованого комплексу маркетингових комунікацій, телереклама (оскільки для неї характерний високий рівень сприйняття), більше акцентування уваги на незапланованих маркетингових комунікаціях. Велике значення має більш активне використання при розробці комунікаційної політики технологій персонального продажу та зв’язків із громадськістю (для створення позитивного іміджу), а також застосування неформальних, нецілеспрямованих комунікаційних акцій.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Можна зробити висновок, що маркетингові комунікації є життєво необхідними джерелами існування економічної системи взагалі і підприємства конкретно.
Однак ефективне планування маркетингових комунікацій ще не гарантує туристичному підприємству ефективної рекламної кампанії та досягнення маркетингових цілей. Підхід до маркетингових комунікацій як до об’єкта управління передбачає необхідність приділення значної уваги організації комунікаційної діяльності, активізації рекламно-інформаційної роботи як на самому підприємстві, так і з іншими суб’єктами туристичного ринку. Тільки за допомогою професійних менеджерів з реклами та організацій, що спеціалізуються на управлінні комунікаціями, можливе перетворення процесу просування туристичної послуги з набору розрізнених заходів у єдину систему тактичних дій. [5, с.67]
Успішність маркетингової стратегії туристичної фірми на ринку туристичних послуг у значній мірі визначається точністю вибору нових сегментів ринку, якістю пророблення організаційного забезпечення й обґрунтованістю пророблення економічної ефективності, вигідності для фірми нового туристичного продукту. Розробка і просування нових продуктів і послуг на ринок повинна стати не разовим заходом, а постійною діяльністю. В основі такої діяльності повинні лежати науково-обґрунтовані методики, перевірені практикою.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бронникова Т. С., Чернявский А. Г. Маркетинг: Учебное пособие. Изд-во ТРТУ, 1999. (рос.), 290 ст.
2. Бовдурацька В.М. Засоби маркетингових комунікацій на сучасному ринку: переваги та недоліки. –2006.- 350 ст.
3. Головкіна Н. «Маркетинг в Україні», 2007р., №4, с.
4. Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник. – К.: Лібра, 2002. – 412 ст.
5. Гончаров С.М., Дупляк В.Д. Основи маркетингу. К.-Рівне. 1997.-230 ст.
6. Дугіна С.І. Маркетингова цінова політика. – К.: КНЕУ, 2002.-380 ст.
7. Кохно П.А., Мікрюков В.А., Коморов С.Е. Менеджмент., Фінанси і статистика, 1993.-260 ст.
8. Лилик, І. В. «Маркетинг в українській економіці.», 2000.-150 с.
9. Лук’янець Т. І. Маркетингова політика комунікацій / Т. І. Лук’янець. – К.: КНЕУ, 2000. - 380 ст.
10. Мезенцев Е. А. Реклама в коммуникационном процессе / Е. А. Мезенцев. – Омск: ОмГТУ, 2007. – 180 ст.
11. Примак Т.О. "Маркетингові комунікації на сучасному ринку": Навч. посіб. - К.: МАУП, 2003. - 200с.
12. Родин В.Г. Основы маркетинга. -М: 1992.-310 ст.
13. Стельмах О.О. «Маркетингові комунікації в менеджменті підприємства», Донецьк, 2006.
14. Філоненко І., Александрова Н. А., «Стратегический менеджмент», 1997.-209 с.
15. http://ru.osvita.ua/vnz/
16. http://library.if.ua/book/126/
17. http://posibnyky.vntu.edu.ua/
18. http://librar.org.ua/sections_
19. http://www.nbuv.gov.ua/portal/
20. http://www.marketing.spb.ru/
ДОДАТОК А
Основні складові маркетингових комунікацій
Реклама експресивний характер, можливість ефективно подати товар, саму фірму масове охоплення аудиторії можливість багаторазового використання, спроможність умовити і переконати суспільний характер, спроможність спілкуватися з аудиторією у формі монологу потреба великих асигнувань
| Персональний продаж особистісний характер безпосереднє, живе спілкування з аудиторією у формі діалогу примус до зворотного реагування найбільша вартість серед усіх засобів маркетингових комунікацій в розрахунку на один контакт |
Пропаганда • інтенсивний характер • одиничне, немасове охоплення аудиторії, • найбільша ефективність примусу до купівлі • наявність добровільних пропагандистів • висока ступінь довіри до запропонованої інформації Суспільні зв'язки висока достовірність інформації, довіра до неї споживачів внаслідок подання її у вигляді новин, а не оголошень широке охоплення аудиторії тривалий ефект неспроможність фірми контролювати зміст інформації часто доповнюють рекламу, зрідка існують самостійно
| Директ-маркетинг особистісний характер безпосереднє спілкування з аудиторією у формі адресних звернень як у прямому, так і у зворотному напрямку висока достовірність інформації та довіра до неї аудиторії імпульсивний характер тривалий ефект, спрямований на формування стійкої відданості споживачів одній торговій марці
|
Стимулювання збуту привабливість для споживачів спонукання споживачів до купівлі імпульсивний характер короткодіючий ефект, неприйнятний для формування стійкої відданості одній марці товару підвищення ефективності заходів стимулювання за одночасного їх застосування з рекламою
|
ДОДАТОК Б
Стадії ухвалення рішення споживачем з приводу покупки товару
Стадії ухвалення рішення споживачем | Задачі служби маркетингу |
1. Поінформованість | Велика частина аудиторії не має належну поінформованість. Задача виробника (рекламодавця) створити цю поінформованість за допомогою простих звертань |
2. Знання | Аудиторія знає про вироблений товар. Задача маркетингу в розширенні уявлення про товар і компанію-виробника |
3. Симпатія | Якщо відношення аудиторії несприятливе, необхідно дізнатися причину його виникнення і усунути її. При сприятливому відношенні – підсилити це відчуття |
4. Перевага | Якщо аудиторія не віддає товару переваги, але він їй подобається, варто пропагувати його якість, цінність, ефективність і т.д. |
5. Лояльність | Уже перевага віддана товару, але покупка його ще не здійснилася. Задача маркетингу в переконанні цільового покупця в тому, що найкраще рішення в його житті – це покупка даного товару |
6. Покупка | Покупка ще не зроблена, але покупець готовий до цього. Він хоче купити, але трохи пізніше. Задача маркетолога запропонувати товар по більш низьких цінах, зробити розиграш або дозволити споживачу випробувати товар |