Менеджмент підприємств звязку

    ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНФОРМАЦІЙНО - КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
 
 
 
 
 
 
 

    КУРСОВА РОБОТА

    з дисципліни:" Менеджмент підприємств зв’язку "

    на  тему:

    “ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ПОРІВНЯННЯ ПАКЕТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ” 
 
 
 

    Виконав студент

    групи ТСЗС 63

    Верес Віталій

    Залікова книжка №0810006 
 
 
 
 

    Київ  2011

    Зміст 

    Завдання  на курсову роботу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 

    Вихідні дані для розрахунку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .4 

1. Розрахунок економічних характеристик . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .7

 

1.  Розрахунок ефекту від створення пакетної мережі . . . . . . . . . . . . .. . .. . 7

 

2. Розрахунок  економічних характеристик мережі з комутацією каналів. 10

 

3. Розрахунок  приросту прибутку. . . .. . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

 

4. Розрахунок  строку окупності. . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19

 

2. Вибір та порівняння пакетних технологій IP і ATM . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20

 

3. Результати  порівняння і висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25

 

    Література. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Завдання на курсову роботу: 

      У курсовій роботі необхідно  здійснити вибір найкращої пакетної  технології, провести розрахунок  техніко-економічних показників  вибраних пакетних технологій. Ґрунтуючись  на вивченні довідкового матеріалу  і вихідних даних, потрібно  визначити:

    1. Ефект від створення пакетної  мережі;

     2. Капітальні витрати на створення  мережі;

     3. Експлуатаційні витрати;

     4. Приріст прибутку;

     5. Строк окупності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      
 

    Вихідні дані для розрахунку 

1. Розрахунковий період – 9 років.
2. Загальний трафік у мережі складається з двох компонентів: трафіка мови і трафіка даних.
3. Підсумовування трафіків даних і мови здійснюється в абонентській установці.
4. На початку розрахункового періоду частка трафіку даних в усередненому трафіку одного користувача дорівнює частці трафіку мови, а до кінця розрахункового періоду вона поступово збільшується до 75%.
5. На початку розрахункового періоду кількість абонентів мережі складає    13 млн., а до кінця періоду зростає до Nаб.
6. Завантаження однієї абонентської лінії телефонною розмовою складає в середньому 0,02 Ерланга в годину, у годину пік – у 5 разів більше.
7. Трафік даних в основному визначається трафіком користувача Інтернет.
8. Число користувачів Інтернет змінюється від 1 млн (початок розрахункового періоду) до Nі млн (кінець розрахункового періоду).
9. Абонентська лінія є цифровою, і швидкість передачі в момент її зайнятості складає 64 кбит/с.
10. Частка навантаження Дн, що замикається в зоні дії вузла, дорівнює:

• Концентратор 0%,

• Районний вузол 50%,
• Граничний вузол 90%,
• Магістральний вузол 75%.

11. Ефективність використання каналу або тракту при використанні пакетної технології збільшиться в 4 рази.

12. Вартість оренди одного каналу (тракту) визначається, виходячи з тарифів Укртелекома ( Додаток 2 «Завдання і методичні вказівки для виконання курсової роботи з курсу менеджмент підприємств зв’язку»).
13. Середня довжина тракту між вузлами приймається наступно:

• між магістральними вузлами 600 км,

• між магістральним і граничним вузлами 150 км,
• між граничним і районним вузлами 10 км,
• між районним вузлом і концентратором 2 км.

    14. Число абонентів мережі до кінця розрахункового періоду Nаб = 26 млн.

    15. Число користувачів Інтернет  до кінця розрахункового періоду                         Nі = 4,2 млн.

    16. Коефіцієнт ефективності:

    - для АТМ при передачі мови Кеф = 0,87; при передачі даних Кеф = 0,87;

    - для ІР при передачі мови Кеф = 0,54; для передачі даних Кеф = 0,99

    

 

    Рис. 1 Модель мережі електрозв’язку 
 
 
 
 
 

1. Розрахунок економічних характеристик

 

    1.1. Розрахунок ефекту від створення пакетної мережі 

      Позитивний ефект від створення  і впровадження пакетної мережі  визначається підвищенням ефективності  використання каналів і трактів  первинної мережі. При збільшенні  ефективності зменшується кількість  необхідних каналів і трактів,  які приходиться орендувати у власника первинної мережі. Тому позитивний ефект визначиться в такий спосіб: 

    Еф = А – А/Ксж, (1) 

    де А – витрати на оренду трактів і каналів до впровадження мережі з пакетною комутацією;

    Ксж – показує підвищення ефективності використання каналів (трактів) при використанні пакетної мережі. Для передачі даних так само, як і для передачі мови Ксж орієнтовно можна прийняти рівним 4.

    Далі  приводяться міркування стосовно визначення цих величин.

    Витрати на оренду каналів і трактів до впровадження мережі з пакетною комутацією можуть бути визначені, якщо буде визначена структура мережі з комутацією каналів. Природно, що ця структура буде відрізнятися від мережі з пакетною комутацією, тому що необхідна пропускна здатність каналів і трактів при одному і тому ж вихідному завантаженні буде вище (орієнтовно в Ксж раз). Що ж стосується топології мережі, то її можна вважати незмінною, принаймні, стосовно до порівняльних розрахунків даної роботи. Таким чином, модель мережі залишється незмінною і для випадку використання комутації каналів.

    Це  дозволяє визначити витрати на оренду каналів і трактів до впровадження мережі з пакетною комутацією А по тій же моделі.

    Для визначення необхідної пропускної здатності (а, отже, і орендованих трактів) проведемо  розрахунок трафіку на всіх рівнях мережі. При цьому будемо виходити з наступних міркувань, що випливають з вихідних даних:

    - на початку розрахункового періоду кількість абонентів у мережі Naб складає близько 13 млн., а до кінця розрахункового періоду вона зростає до Nаб = 26 млн. Для спрощення розрахунків думаємо, що динаміка росту кількості абонентів описується лінійним законом;

    - завантаження однієї абонентської лінії телефонною розмовою складає в середньому 0,02 Ерланга в годину, у годину пік – у 5 разів більше;

    - середній трафик мови визначаємо по формулі: 

    Тм  сер = 0,02 × Naб (2) 

• піковий трафік мови:

 

    Тм  пік = 0,02 ×5 × Naб (3) 

    - трафік даних, в основному, визначається трафіком користувачів мережі Інтернет. При цьому число користувачів мережі Інтернет Nі змінюється від 1,0 млн. (на початку періоду) до Nі = 4,2 млн. (наприкінці періоду). Для спрощення розрахунків думаємо, що динаміка росту кількості користувачів описується лінійним законом;

    - на початку розрахункового періоду частка трафіка даних Тд в усередненому трафіку одного користувача дорівнює частці трафіка мови Тм, до кінця розрахункового періоду вона лінійно зростає до 75%. П.п. – початок періоду; к.п. – кінець періоду.  

    Звідси: (Тд/Тм)п..п. = 50/50 = 1 … (Тд / Тм)к..п. = 75 / (100 – 75) = 3. 

• середній  трафік даних:

    Тд сер = 0,02 × Nі (4) 

    - піковий трафік даних: 

    Тд  пік = 5 × 0,02 × Nі (5) 

    - загальний трафік у мережі Тз складається з двох складових трафіку мови Тм і трафіку даних: 

    Тз  сер = Тм сер + Тд сер (6) 

    Тз  пік = Тм пік + Тд пік (7) 
 

    - підсумовування трафіка мови і даних відбувається в абонентській установці.

    Результати  розрахунків зведені в табл. 1 

    Таблиця 1. Зміна трафику по роках (Ерланг)