Менеджмент підприємств звязку

    За  даними таблиці 1 визначаємо середню  по роках величину сумарного (загального) пікового навантаження Тз пік сер: 

    Тз пік сер = (Σ Тз пік)/ 9 =19,08×10⁶/9 = 2,12×10⁶ (Ерл)(8) 

    По  цій же величині знаходимо середнє  пікове навантаження на одну абонентську  лінію з урахуванням перспективи  росту трафіка Інтернет 

    Таб пік сер = Тз пік сер/Nаб сер = 2,12×10⁶/18×10⁶ = 0,1177 (Ерл/люд), (9) 

    де Nаб сер = (Σ Nаб)/ 9 = 162×10⁶/9 = 18×10⁶ (люд).(10) 
 
 
 

    1.2. Розрахунок економічних характеристик мережі з комутацією каналів

    Для визначення економічних характеристик  мережі проводимо наступні розрахунки.

1.Визначаємо середнє пікове навантаження на виході концентратора: 

    Тср пік конц = 200 × Таб пік сер = 200 × 0,1177 = 23,54 (Ерл) (11) 

    2.Визначаємо середнє пікове навантаження на виході районного вузла: 

    Тср пік рв = Тср пік конц × 100 × (1–Дн)=23,54 × 100 × (1-0,5)=1177 (Ерл) (12) 

    3.Визначаємо середнє пікове навантаження на виході граничного вузла: 

    Тср пік грв = Тср пік рв × 40 × (1 – Дн)=1177 × 40 × (1-0,9)=4708 (Ерл) (13) 

    4.Визначаємо середнє пікове навантаження на виході магістрального вузла: 

    Тср пік мв = Тср пік грв × 5 × (1 – Дн)=4708 × 5 × (1-0,75)=5885 (Ерл) (14) 

    5.Визначаємо величину необхідної пропускної здатності на виході вузла:  

    V = Тср пік × 0,064 мбіт/с (15) 

    - концентратора: 

    Vконц = Тср пік конц × 0,064 мбіт/с=23,54 × 0,064=1,506 (мбіт/с) 

    - районного вузла: 

    Vрв = Тср пік рв × 0,064 мбіт/с=1177 × 0,064=74,88 (мбіт/с) 

    - граничного вузла: 

    Vгрв=  Тср пік грв × 0,064 мбіт/с=4708 × 0,064=301,31 (мбіт/с) 

    - магістрального вузла: 

    Vмв = Тср.пік мв × 0,064 мбіт/с=5885 × 0,064=376,64 (мбіт/с). 

    6.Визначаємо тип каналів (трактів) і їхню кількість у кожному напрямку, шляхом розподілу сумарної швидкості на число виходів і порівняння із сіткою швидкостей передачі, пропонованих Укртелекомом (Додаток 2 «Завдання і методичні вказівки для виконання курсової роботи з курсу менеджмент підприємств зв’язку»).

    Vконц = 1,506 мбіт/с. Найближчим номінальним трактом є тракт 1536 кбіт/с. Звідси вибирається Nтр = 1.

    Vрв = 74,88 мбіт/с. Найближчим номінальним трактом є тракт 34 мбіт/с. Звідси кількість 34 мбітних трактів на кожному виході повинно бути Nтр. 

    Nтр = 74,88 /34≈ 2,20 

    Вибирається Nтр = 3. 

    Vгрв = 301,31 мбіт/с. Найближчим номінальним трактом є тракт 34 мбіт/с. Звідси кількість 34 мбітних трактів на кожному виході повинно бути Nтр. 

    Nтр = 301,31/34 ≈ 8,8 

    Вибирається Nтр = 9. 

    Vмв = 376,64 мбіт/с. Найближчим номінальним трактом є тракт 34 мбіт/с. Звідси кількість 34 мбітних трактів на кожному виході повинно бути Nтр. 

    Nтр = 376,64/34 ≈ 11,07 

    Вибирається Nтр = 12.  

    7. Визначаємо вартість оренди одного тракту з урахуванням довжини ділянки між вузлами і тарифів Укртелекома.  

    А1,536 конц. = (2 / 100) × 365 × 24 × 12,30 = 2154,96 (грн.), (16) 

      де 2/100 – кількість 100-кілометрових  ділянок;

    - 365 – днів у році;

    - 24 – години у добі;

    - 12,30 грн. – тариф. 

    А34рв = (10 / 100) × 365 × 24 × 214 = 187464 (грн.), 

      А34гв = (150 / 100) × 365 × 24 × 214 = 2811960 (грн.), 

    А34мв = (600 / 100) × 365 × 24 × 214= 11247840 (грн.). 

    8.Визначаємо сумарну величину орендної плати за рік з урахуванням кількості трактів кожного типу.

    9.Визначаємо загальну величину орендної плати за рік і за розрахунковий період.

    Всі отримані величини зводяться в табл. 2. 

    Таблиця 2. Економічні характеристики мережі

 

    Дані  таблиці 2 дозволяють визначити ефект  від створення пакетної мережі 

    Еф = А – А / Ксж.  

      А =18364122360 

      Еф = 18364122360- 18364122360/4 = 13773091770 (грн)

     

    Загальні  капітальні витрати на всій мережі визначаються в такий спосіб: 

    ∆К = Nмаг × Кмаг + Nrp × Кгр + Np × Кр (17) 

    де N і К, відповідно, кількість і вартість мережного устаткування (табл. 3). 

    Таблиця 3. Вартісні характеристики вузлів

    Примітка: ціни є приблизними. 

      Отже,

      Для АТМ: 

    ∆К = 5 × 461110 +25 × 185500 + 1000 ×180200 = 187143050 (грн). 

      Для ІР: 

    ∆К = 5 × 204100 +25 × 75000 + 1000 × 67000 = 69895500 (грн). 
 
 
 
 
 

    1.3. Розрахунок приросту прибутку

    У загальному випадку приріст прибутку визначається по формулі: 

    ∆П = Еф – ∆К – ∆Е, (18) 

    де Еф – ефект від створення пакетної мережі;

    ∆К – приріст капітальних витрат (вартість устаткування пакетної мережі);

    ∆Е – приріст експлуатаційних витрат (витрати на обслуговування введеного устаткування).

    Розрахунок  зробимо в тимчасовому проміжку 9 років.

    Визначимо приріст експлуатаційних витрат. 

    ∆Е = ∆Зпл + ∆Ел + ∆Сл, (19) 

    де  ∆Зпл – приріст витрат на заробітну плату;

    ∆Ел – приріст витрат на оплату електроенергії;

    ∆Сл – витрати на передачу службової інформації (заголовки пакетів).

    Приріст витрат на заробітну плату орієнтовно визначимо, задавши кількістю обслуговуючого персоналу на вузлах, що вводяться знову в дію, і величиною місячних окладів:

    - магістральний комутатор (маршрутизатор) – 1 інженер з окладом 500 грн.;

    - граничний комутатор (маршрутизатор) – 1 інженер з окладом 500 грн.;

    - районний комутатор (маршрутизатор) – 1 інженер з окладом 400 грн.

    Звідси, 

    ∆Зпл = Зп маг × Nмаг × 12 × 9 + Зп гр × Nгр × 12 × 9 + Зп рн × Nрн × 12 × 9 (20) 

∆Зпл = 500 × 5 × 12 × 9 + 500 × 25 × 12 × 9 + 400 × 1000 × 12 × 9 =   

=43200000 (грн). 
 

    Приріст витрат на оплату електроенергії розрахуємо, виходячи з припущення, що всі мережні вузли працюють цілодобово і споживають однакову кількість енергії – 1 кВт у годину.

    Тариф на оплату електроенергії приймаємо  рівним 0,12 грн/кВт×год.

    Тоді: 

    ∆Ел = (Nмаг + Nгр + Nрн) × 0,12 × 24 × 365 × 9, (21) 

    ∆Ел = (5 + 25 + 1000) × 0,12 × 24 × 365 × 9 = 9744624 (грн.). 

    Витрати на передачу службової інформації ∆Сл цілком залежать від особливостей технології пакетної передачі і визначаються коефіцієнтом інформаційної ефективності.

    Коефіцієнт інформаційної ефективності визначається відношенням інформаційної (корисної) частини пакету до загальної довжини пакету. Тому з урахуванням зниження орендної плати в Ксж раз витрати на передачу службової інформації будуть рівні: