Місія і цілі організації

  Третя фаза. Встановлення ієрархії цілей припускає визначення таких цілей для всіх рівнів організації, досягнення яких окремими підрозділами приводитиме до досягнення загальноорганізаційних цілей. При цьому ієрархія повинна будуватися як по довгострокових, так і по короткострокових цілях.

  Четверта фаза. Для того, щоб ієрархія цілей усередині організації знайшла свою логічну завершеність і стала реально діючим інструментом досягнення цілей організації він повинна бути доведена до кожного окремого працівника. В цьому випадку реалізується з найважливіших умов успішної діяльності організації: кожний працівник как-бы включається через свої персональні цілі в процес сумісного досягнення кінцевої мети організації. Співробітники організації в такій ситуації одержують уявлення не тільки про те, що їм належить досягти, але і про те, як результати їх праці позначаться на кінцевих результатах функціонування організації, як і якою мірою їх праця сприятиме досягненню цілей організації.

Висновки  

Встановлені цілі повинні  мати статус закону для організації, для всіх її підрозділів і для  всіх членів. Проте з вимоги обов'язковості  цілей ніяк не слідують їх вічність і незмінність. Вже раніше мовилося, що через динамізм середовища цілі можуть мінятися. Можна підходити  до проблеми зміни цілей таким  чином: цілі коректуються всякий раз, коли цього вимагають обставини. В  цьому випадку процес зміни цілей  носить суто ситуативний характер. Але багатьма організаціями застосовується підхід систематичної попереджуючої  зміни цілей.

 При такому підході  в організації встановлюються  довгострокові цілі. На базі цих  довгострокових цілей виробляються  короткострокові цілі, що деталізуються  (звично річні). Після досягнення  цих цілей розробляються нові  довгострокові цілі. При цьому  в цілях враховуються ті зміни,  які відбуваються в середовищі, і ті зміни, які відбуваються  в наборі і рівні вимог, що  висуваються по відношенню до  організації з боку субьекта  впливу. На основі нових довгострокових  цілей визначаються короткострокові,  після досягнення яких знову  відбувається вироблення нових  довгострокових цілей. При такому  підході не відбувається досягнення  довгострокових цілей, оскільки  вони регулярно змінюються. Проте  постійно в діяльності організації  присутня довгострокова цільова  орієнтація і регулярно проводиться  коректування курсу з урахуванням  виникаючих нових обставин і  можливостей.

Використана література

1. Р.М.Пушкар, Н.П.Тарнавська.  „Менеджмент: теорія і практика”,  Вид. „Карт-Бланш”  Підручник.,.-Тернопіль , 2011

2. Графін Р., Яцура В., „Основи  менеджменту”, Підручник. – Львів: Бак, 2011

3. Хміль Ф.І. Менеджмент. Підручник. – К.: Вища школа, 2010

4. Боумэн К. «Основы  стратегического менеджмента», Москва, 1

5. Виноградський М.Д., Виноградська  А.М., Шканова О.М. «Менеджмент  організації», Київ, 2012

6. Василенко В.А., Ткаченко  Т.І. «Стратегічне управління»,  Київ, 2010

7. Герасимчук В.Т. «Стратегічне  управління підприємством», Київ, 2011

8. Забелин Н.В., Моисеева  Н.К. «Основы стратегического  управления», Київ, 2011

9. Смирнов Н.Н. «Стратегический  менеджмент», Харків, 2011