Міжнародне науково-технічне співроб

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Ноября 2011 в 09:51, курсовая работа

Описание

Науково-технічне співробітництво є потужним засобом швидкого зростання економіки, вирішення багатьох соціальних завдань

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………...2

Розділ 1. МІЖНАРОДНІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ ВІДНОСИНИ……….....4

1.1. Суть та структура міжнародного науково-технічного співробітництва..4

1.2. Інтелектуальна власність і світовий ринок технологій….…………..…….6

1.3.Міжнародні науково-технічні відносини та Міжнародне виробництво..9

1.4.Науково-технічний прогрес - основа розвитку та інтенсифікації виробництва. ……………………………………………………………………16

Розділ 2. ФОРМИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ІЗ ЗАКОРДОННИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ…………………………..………….19

2.1. Науково-технологічне співробітництво з установами і компаніями……23

2.2. Співпраця з університетами………………………………………………29

Розділ 3. СУЧАСНИЙ СТАН НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ МІЖНАРОДНОГО НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА…………………………………………34

3.1. Науково-технічний потенціал України: сучасний стан та особливості територіальної організації. 34

3.2. Місце науково-технічного потенціалу в науково-технічному прогресі і розвитку народногосподарського комплексу. 39

3.3. Проблеми реконструкції народного господарства України в контексті завдань прискорення науково-технічного прогресу…………………….. …....44

Висновки…………………………………………………………….…..…….....46

Список використаної літератури ……………………………………………….49

Работа состоит из  1 файл

міжнародне науково-технічне співроб..docx

— 96.51 Кб (Скачать документ)

- «Металеві  конструкції»,

- «Сучасне  промислове та цивільне будівництво»,

- «Економіка  будівництва та міського господарства».

Періодичні  наукові видання

В продовж 2007 року також продовжувалась співпраця  з Національною

бібліотекою Німеччини з науки та техніки  “Університетська бібліотека” м.

Ганновера (в рамках проекту INTAS з доступу  до електроних журналів та баз), з Британською Радою в галузі сумісної науково-методичної роботи, проведення семінарів, презентацій, Центром французької мови та ін.

Найважливішим чинником, який забезпечує ефективне функціонування академії і всіх її структур, пов'язаних з науково-дослідною та навчальною діяльністю, є міжнародно акредитована система якості надання послуг, високий рівень якої засвідчений повторною акредитацією з боку незалежної аудиторської фірми „ТЮФ-Норд" (Німеччина) 30.05.2007 р. 
 
 
 
 
 
 

2.2. Співпраця з університетами

Серед освітянських закладів, з якими налагоджена  співпраця, слід відзначити: з Росії:

• Московський  державний будівельний університет;

• Ростовський  державний будівельний університет;

• Воронезький  державний архітектурно-будівельний  університет;

• Російська  академія архітектури і будівельних  наук;

• Російський університет Дружби Народів;

• Південно-російський державний технічний університет;

• Смоленський  гуманітарний університет;

• Карельський  державний педагогічний університет;

з Білорусі:

• Білоруський  національний технічний університет;

з Казахстану:

• Казахська  Головна архітектурно-будівельна академія;

з Литви:

• Вільнюський  технічний університет ім. Гедемінаса;

• Вільнюський  державний університет;

зі Швеції:

• Стокгольмський Університет, Інститут Слов’янських мов;

з Великої  Британії:

• Інститут інженерів-будівельників (ICE);

• Інститут сталевих конструкцій (в межах програми ESDEP);

з Німеччини:

• Національна  бібліотека Німеччини з науки  та техніки “Університетська

бібліотека” м. Ганновера;

з Чехії:

• Чеський  технічний університет, м. Прага;

• Інститут водного господарства населених  пунктів Технічного університету,

м. Брно;

з Болгарії:

• Університет  архітектури, будівництва та геодезії, м. Софія;

• Університет  хімічних технологій і металургії, м. Софія;

з Китайської Народної Республіки:

• Цзилінський інститут архітектури і цивільного будівництва;

• Політехнічний  університет, м. Чанчунь;

• Шандунський транспортний університет;

• Школа  цивільного будівництва Шандуньського університету;

• Тяньцинський Технічний Університет;

з Монголії:

• Монгольський державний університет науки  і технології, Інститут іноземних

мов і  країнознавства;

з Алжиру:

• Інститут будівництва Міст і Урбанізації;

Тільки  впродовж 2007 року було підписано 7 договорів  про співпрацю з

наступними  освітянськими закладами:

• Міжнародна освітянська спілка (IES), клієнтський  центр в м. Брно (Чехія);

• Університет  в Пардубіце (Чехія);

• Технічний  Університет в Кошице (Словаччина);

• Белгородський  державний технологічний університет  ім. Шухова (Росія);

• Самарський державний архітектурно-будівельний  університет (Росія);

• Брестський державний технічний університет (Білорусь);

• Приморський  політехнічний коледж в Гданську (Польща).

Загалом академія співпрацює з підприємствами та навчальними закладами

15 країн  у рамках 41 підписаної угоди.

Так, наприклад, впродовж 2007 року разом з Російським університетом

дружби  народів здійснювалась робота кафедрою народознавства та лінгвістики ДонНАБА за науково-методичним напрямом, а саме:

– видано друком “Українсько-англо-російський фразеологічний ілюстрований словник”;

– підготовлено до друку “Російсько-український словник з екології, біології

та генетики”;

– завершено  роботу над корегуванням і видано друком 2-ге видання

“Шведсько-український словник”;

– продовжено роботу над підготовкою “Українсько-шведського словника” та

“Навчального посібника з українського професійного мовлення для

студентів механічних спеціальностей”;

– залучено до участі у VІ Міжнародній конференції  ДонНАБА студентів,

аспірантів, а також трьох доцентів РУДН;

– передано до фондів бібліотеки РУДН “Російсько-український словник з

хімії”, «Українсько-англо-російський фразеологічний ілюстрований

словник»  та «Шведсько-український словник».

Інший приклад – здійснення спільних наукових проектів. Так, в рамках

п’ятирічного  договору про науково-технічне співробітництво  з відділенням

будівельних наук Російської академії архітектури  і будівельних наук, впродовж 2007 року здійснювалось виконання спільної НДР в галузі дослідження процесів деформування та руйнування бетонів, співробітництва в галузі удосконалення методів розрахунку складнонапружених залізобетонних конструкцій будівель та споруд. Окрім науково-технічної співпраці, виконується робота в напрямку поєднання зусиль світових навчальних закладів з метою інтеграції системи вищої освіти. З метою створення консорціумів за програмою Erasmus Mundus Project “Sustainable Steel and Composite Structures – SUSCOS в 2007 році було надано листа

підтримки щодо магістерського курсу зі сталевих та сталебетонних конструкцій за участю європейських навчальних закладів:

• University of Coimbra, Португалія (координатор програми);

• Lulea University of Technology, Швеція;

• Czech Technical University of Prague, Чеська Республіка;

• "Politehnica" University of Timisoara, Румунія.

Остаточного рішення за програмою ще не отримано. Майже всі підписані договори про співпрацю з навчальними закладами, направлені на організацію і проведення стажування викладачів і студентів у інших ВНЗ, викладацьку і консультаційну роботу за кордоном. Однак, поширення вказаного напрямку діяльності можливе тільки при залученні фінансування. Прикладом, як ця діяльність дає розвиток, може бути залучення до співпраці світових фондів. Так, в січні 2007 року 8 студентами ДонНАБА готувались матеріали для стажування в країнах Вишеградської четвірки (Словаччина, Чехія, Угорщина, Польща) в 2007/2008 навчальному році за програмами:

– Master Scholarships VMSP (магістратура);

– Post-Graduate Scholarships VPSP (аспірантура).

Тільки  завдяки плідній співпраці кафедри  міського будівництва і господарства та Інституту водного господарства населених пунктів Технічного університету, м. Брно (Чехія), було завершено підготовку повного пакету документів для участі в конкурсі на фінансування програми стажування. Магістерська навчальна програма «Strategy of improvement of work of systems of water supply» (Стратегія покращення роботи систем водопостачання) студента Дмитра Нешєва отримала фінансову підтримку фонду зі стажуванням впродовж 5 місяців в Чехії (1.09.2007 – 31.01.2007 р).

В липні-серпні 2007 року відповідно до договору про  співпрацю на паритетних основах було здійснено студентський обмін та стажування на виробничій практиці зі спеціальності «Технологія будівельних конструкцій, виробів і матеріалів» між ДонНАБА та Московським державним будівельним університетом (групи по 10 студентів та викладач-керівник практики). За даною схемою впродовж 2007 року продовжувалась плідна співпраця в галузі

стажування  студентів-архітекторів під час  проведення щорічних International

Workshop за участю Віденського університету (Австрія), Національного

університету  «Львівська Політехніка», Одеської державної  академії будівництва і архітектури. За результатами діяльності в 2007 році Донбаська національна академія будівництва і архітектури нагороджена Дипломом МОН України та Товариства «Знання» України за міжнародне співробітництво в галузі освіти і науки. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 3. СУЧАСНИЙ СТАН НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ МІЖНАРОДНОГО НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

3.1. Науково-технічний потенціал України: сучасний стан та особливості територіальної організації. 

     Основою науково-технічного розвитку країни є  науково-технічний потенціал, що являє  собою сукупність усіх засобів науково-технічної  діяльності та її ресурсів. Науково-технічний  потенціал включає:

  • матеріально-технічну базу науки (сукупність засобів науково-технічної праці, наукові організації, наукове обладнання і установки, експериментальні заводи, лабораторії, електронно-обчислювальна база інформаційного забезпечення тощо);
  • кадри наукової системи (вчені, дослідники, конструктори, експериментатори, науково-технічний персонал);
  • інформаційну систему, яка забезпечує постійне вдосконалення наукових знань (наукові прогнози, банк патентів, авторських свідоцтв, банк відомостей про світові досягнення в галузі конкретних наук тощо), яка здатна до оперативної обробки інформації та надання її користувачеві;
  • організаційно-управлінську підсистему — планування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДЦКР); фінансування НДДКР; структуру управління НДДКР; організаційно-управлінські структури наукових підрозділів; методи управління НДДКР.

     У цій системі мережа науково-дослідних, конструкторських, проектних інститутів, а також дослідних підрозділів  вищих навчальних закладів функціонує з метою виробництва, розповсюдження і впровадження в практику наукових знань, реалізації єдиної науково-технічної  політики. Розвинутий науково-технічний  потенціал є також визначальною передумовою для встановлення і  ефективного розвитку міжнародних  науково-технічних зв'язків.

        В Україні створено потужний науково-технічний потенціал, спроможний вирішувати найактуальніші проблеми структурної перебудови економіки, демілітаризації технологій, посилення їх соціальної спрямованості, прискорення НТП, посилення інтенсифікації тощо. На сучасному етапі в країні є об'єктивні умови для втілення в життя активної державної науково-технічної політики. Функціонує потужний потенціал академічної, вузівської і галузевої науки, науково-технічний потенціал багатьох підприємств, зокрема наукомістких виробництв у промисловому комплексі.

Информация о работе Міжнародне науково-технічне співроб