Міжнародне науково-технічне співроб

     У соціальній сфері найважливішими завданнями є подолання відмінностей між  селом та містом, розумовою та фізичною працею. Це завдання неможливо розв’язати без удосконалення розміщення продуктивних сил на основі впровадження досягнень  науково-технічного прогресу. Становлення  якісно нового способу підвищення продуктивності праці відкриває небачені досі можливості всебічного розвитку людей, їх розумових  здібностей і фізичних можливостей.

     Протягом  останніх років на державному рівні  здійснено низку важливих заходів  у напрямі поліпшення державної  науково-технічної політики.

     Пріоритетами  при розробці стратегії та політики розвитку наукомістких технологій в  Україні сьогодні є:

• концентрація ресурсів на проведенні фундаментальних і прикладних досліджень за напрямами, з яких Україна має значний науковий, технологічний та виробничий потенціал;
• запровадження програмно-цільового підходу до фінансування усіх секторів наукової сфери;
• впровадження ринкових механізмів підтримки нових технологій, розширення участі малого й середнього бізнесу в науково-технологічному розвитку;
• приведення системи правового захисту інтелектуальної власності у відповідність з міжнародними нормами та введення інтелектуальної власності у господарський обіг;
• розвиток і впровадження сучасних інформаційних технологій.

     Інноваційний  розвиток передбачає перенесення акценту  з традиційних науково-технічних  рішень на використання принципово нових  прогресивних технологій, а також  перехід до випуску високотехнологічної  продукції, здійснення нових організаційних форм діяльності, таких як технопарки, бізнес-інкубатори, проведення політики ресурсозбереження та енергозбереження. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     3.3. Проблеми реконструкції народного господарства України в контексті завдань прискорення науково-технічного прогресу

         У сучасних умовах глобалізації економічного життя розвинуті країни, де наука виконує роль головного економіко-відтворювального фактора, забезпечують свій розвиток за рахунок вдосконалення існуючих технологій, техніки та використання принципово нових наукових досягнень. Міжнародний технологічний та науковий обмін, трансфер інтелектуального потенціалу — одна з ознак нашого часу. Зрозуміло, що Україна стане процвітаючою державою тільки тоді, коли вона зможе комплексно і ефективно освоїти в своїх інтересах території та ресурси, якими володіє. Але зробити це неможливо без тісної економічної і технологічної співпраці з розвинутими країнами. Тому стратегічною метою для України повинно бути її входження до міжнародних науково-технічних потоків, які дозволять модернізувати вітчизняне виробництво, забезпечити конкурентоспроможність основних галузей промисловості.

     В перспективі необхідно значно посилити виробничий потенціал при його якісному перетворенні на основі прискорення  науково-технічного прогресу, широкої  інтенсифікації економіки. З цією метою  розроблена нова структурна та інвестиційна політика. Капітальні вкладення (інвестиції) як фінансове джерело нарощування  основних фондів є найважливішим  економічним інструментом, що забезпечує зрушення в розміщенні продуктивних сил. В умовах формування ринкових механізмів господарювання головним джерелом розширеного  відтворення основних фондів є власні кошти підприємств, а також банківський  кредит. Централізовані державні капіталовкладення  спрямовуються переважно на фінансування великих народногосподарських програм. Основний шлях розширення виробничого  потенціалу — його інтенсивний розвиток через технічне переозброєння і  реконструкцію діючих підприємств.

     У ході нової реконструкції народного  господарства доцільно перепрофілювати  окремі великі підприємства відповідно до галузевих факторів і регіональних умов (знизити металомісткість виробництв, віддалених від металургійних баз, і т.п.), розчленити технологічні цикли з передислокацією їх частин, вивести з великих міст шкідливі в екологічному відношенні підприємства тощо. Великі масштаби капітального будівництва на найближчі десятиліття визначаються пріоритетністю розвитку галузей, що забезпечують науково-технічний прогрес. Серед них виділяють такі наукомісткі галузі, як електроніка, точне верстатобудування тощо. Нині першочергові заходи щодо широкого оновлення техніки і технології, докорінного покращання якості продукції плануються на великих підприємствах і в об'єднаннях провідних промислових районів. Встановлення таких пріоритетів щодо інтенсифікації саме за цими районами пояснюється тим, що вони мають потужний виробничий і науково-технічний потенціал, великі індустріальні (особливо машинобудівні) центри з наукомісткими виробництвами і великими контингентами кваліфікованих, досвідчених кадрів. Це дозволяє одержувати більш високу віддачу капіталовкладень за рахунок реконструкції підприємств, швидке та ефективне нарощування виробництв. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки.

          Написавши цю курсову роботу і опрацювавши певний ряд робіт , я можу зробити такі висновки.

         Міжнародне  науково-технічне співробітництво  – це форма міжнародних економічних  відносин, яка являє собою систему  економічних зв’язків у сфері  перетину науки, техніки, виробництва,  послугової діяльності та торгівлі, і існує на основі спільних, наперед вироблених та узгоджених намірів, які закріплені в міжнародних економічних договорах. 

        Раціональними й ефективними  формами цього співробітництва є:

° створення  спільних науково-дослідних центрів, бюро, лабораторій для використання новітніх науково-технічних ідей, конструювання, маркетингових досліджень і техніко-економічних розрахунків;

° спільні  експерименти в області вдосконалення  діючої техніки і технології з метою поліпшення техніко-економічних показників роботи фірми;

° спільні  дослідження та вивчення закордонного досвіду в області організації  виробництва і праці;

° поточна координація та консультації з питань науково-технічної політики;

° організація  підготовки кваліфікованого дослідницького персоналу.

          Науково-технічний прогрес - це  процес безперервного розвитку  науки,                               техніки, технології, удосконалювання  праці, форм і методів організації  виробництва і праці. У своєму розвитку НТП виявляється у двох взаємопов'язаних і взаємозалежних формах - еволюційний і революційний.  
          Еволюційна форма НТП характеризується поступовим, безперервним удосконаленням традиційних технічних засобів і технологій, нагромадженням цих вдосконалень.

          Революційна форма НТП базується  на досягненнях науки і техніки.  Вона характеризується використанням  нових джерел енергії, широким  застосуванням електроніки, розробкою  та застосуванням принципово  нових технологічних процесів, прогресивних  матеріалів з наперед заданими  властивостями. Все це в свою чергу сприяє швидкому розвитку галузей, що визначають технічне переозброєння народного господарства.

         Пріоритетною задачею зовнішньої політики України є її інтеграція в сучасне світове товариство. Така інтеграція буде ефективною при умові вільного порозуміння між молодими спеціалістами різних країн. Тільки через вільне професійне, а відповідно, і особисте спілкування Україна стане більш зрозумілою у світі. Зрозуміло, що Україна стане процвітаючою державою тільки тоді, коли вона зможе комплексно і ефективно освоїти в своїх інтересах території та ресурси, якими володіє. Але зробити це неможливо без тісної економічної і технологічної співпраці з розвинутими країнами. Тому стратегічною метою для України повинно бути її входження до міжнародних науково-технічних потоків, які дозволять модернізувати вітчизняне виробництво, забезпечити конкурентоспроможність основних галузей промисловості. В Україні ведеться розробка програм з питань, технічного переозброєння виробництва, освоєння нових технологій.

             Україні потрібно більше розвивати свої міжнародні економічні відносини. На сучасному етапі національна економіка переживає велику кризу. Виходом з такого тяжкого становища може бути тільки найшвидший перехід до ринкової економіки разом з розширенням міжнародних економічних відносин , тобто інтегруватися в світову господарську систему .

Це може дати для нашої економіки:

• співробітництво з національними господарствами різних країн;
• ліквідацію бар’єрів у торгівлі між країнами ;
• зближення ринків;
• МЕВ повинні розвиватися за декількома принципами:
• поглиблення міжнародного поділу праці;
• розвиток продуктивних сил під впливом науково-технічного прогресу;
• розширення можливостей перевезень вантажів на далекі відстані;
• бурхливий розвиток комунікаційних можливостей ;
• створення міжнародних організацій;
• спільне вирішення глобальних проблем існування людства.

У роботі я намагався розкрити суть міжнародного науково-технічного співробітництва та показати форми у яких вони проявляються, і у яких формах можна розвивати співробітництво з іншими країнами. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури.

1.Акинцев С.  Мировой рыноквооружений // Зарубежное военное обозрение. -2001.-№ 7.-С. 10.

2.АлешинД. Роль зкспорта вооружений во внешней торговле // Зкспорт обычных вооружений. - 1996. — № 7-8. - С. 36.

3.Андрийчук В.Г.  Для інтеграції в систему світогосподарських відносин // Політика і час. - 2000. - № 4. - с. 25.

4.Антипина О.  Диалектика стоимости в постиндустриальном обществе // Мировая экономика и международные отношения. - 2003. № 5. с. 48-59.

5.Арзумапян Г,  Гончаренко С. Экономическое сотрудничество в Черноморском регионе и интеграция инновационных технологий // Мировая экономика и международные отношения. - 2006. № 4.  с. 96-100.

6.Білорус ОТ. Глобальні трансформації і стратегії розвитку. - К.: НАН України, 2001. -416 с.

7.Болотин Б. Мировая экономика за 100 лет: статистика // Мировая экономика и международные отношения. - 2007.  № 9.  с. 23.

8.БуглайВ.Б., ЛженцевН.Н. Международные экономические отношения. - М.: Маркетинг, 1998.  с.153

9.Булатов Т. Мировая экономика. - М., 2007. С. 734

10.Бепдерский Е. Реалии мирохозяйственньїх процессов и место в них Украинм // Зкономика Украинм. - 2000. - № 1. - С. 30.

11.Бункипа М.К., Семенов В.А. Макрозкономика: Учебное пособие. - М.: Зльф 2.В.В.Козик Л.А.Панкова “Світове господарство та міжнародні економічні відносини” Львів 1999 с. 55-59

12.Вісник Національного банку України. - № 7. - 2000. - С. 41.

13.Гнибиденко Н. Проблеми трудовой миграции в Украине и их решение // Економіка України. - 2008. - № 4. - С. 19-22.

14.Григорьевич Н. Трудовме ресурси и их использование в Украине // Информа-ционньїй бюллетень Государственного Комитета статистики Украинм. - 2009. №10-12.-С. 12.

15.Гришко С, Благодарньїй А. Интеграция Украинм в мировое хозяйство // Биз-нес-информ. - 2003. - № 1. - С. 12.

16. Держкомстат України. – www.ukrstat.gov.ua.

17.І.М.Школа В.М.Козменко “Міжнародні економічні відносини “ Чернівці “Рута” 1996 с. 101-112.

18. Ковальчук С.С. Інноваційна діяльність як пріоритет економічного розвитку України// Фінанси України. – 2009. – №7. с. 96-103.

19. Міністерство статистики України. – www.state.gov.ua.

20. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. – К.: КНЕУ, 2008. С. 948

21. Шовкун І. Галузевий сектор науки в контексті інноваційних процесів в економіці України// Економіка України. – 2006.  №10. с. 49-59.

22. Філіпенко А.С., Будкін В.С., Рогач О.І. Світова економіка: Підручник. – К.: Либідь, 2009. С. 640

23. Федулова Л. Технологічний розвиток економіки// Економіка України. – 2009. – №6.  с. 4-11.

24Філіпенко А. С. Міжнародні економічні відносини (система регулювання МЕВ). – К.: Либідь, 1994

25. Innovationen, Forschung, Wissenschaft. – www.innovations-report.de.

26. Innovationen fur profitables Wachstum. – www.corporate.basf.com/de/innovationen.

27. The Global Competitiveness Report 2004: Executive Summary. – http://

www.weforum.org.gcr.