Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Марта 2012 в 01:08, контрольная работа
Жодна комунікація не є завершеною. За нею має наступити дія або побудова нової комунікації. Ця дія називається посткомунікацією, або вторинною комунікацією. Посткомунікативний процес може мати вербальну форму – відповідь співрозмовникові, нове висловлення – або невербальну форму: певна дія чи її відсутність. Посткомунікаційний етап допомагає ораторові усунути припущені помилки, краще врахувати запити людей, проаналізувати подію, обговорити можливі наслідки. Зміст вторинної комунікації тісно пов’язаний зі змістом первинної. П
«Таврійська лихоманка» охопила великі маси селян. З Катеринославської губернії «за волею» рушило майже 9 тис., з Херсонської – 3 тис. осіб.
У Таврію «за волею» йшли селяни із інших віддалених губерній – Харківської, Чернігівської, Полтавської. Селяни, як згадує сучасник, вирушали сім’ями з усім майном і господарством, йшли в гарячу пору – «косовицю перед самими жнивами», «покидавши все, чого не могли взяти з собою; рушили пішки, на конях і волах у Крим». Селяни відбирали у поміщиків екіпажі, фургони, вози, коней, Південні степи на підступах до Криму були «вкриті юрбами селян», було видно, «що це не поодинокий відхід селян одного якого-небудь поміщицького села... а загальний рух населення, принаймні, всього Верхньодніпровського повіту».
За вказівкою начальства війська були поставлені на кордоні між Херсонською та Таврійською губерніями на Перекопі. Місцеві власті силою повертали назад селянські валки, декого з непокірних селян пороли.
Нарешті перші партії селян, що йшли у Таврію, на Перекопі «зустрілися з військами і при цьому відбувалися справжні бої. Селяни, озброєні ланцюгами, сокирами, косами чинили опір поліції та військам. Багато селян загинуло в цих боях. На Перекопському перешийку юрби селян, шукаючих волю, були зупинені військами. Селянам чинилися «жорстокі екзекуції, у результаті яких багато з бідних темних селян було відправлено у військові госпіталі на лікування». Таким чином, через пущену чутку постраждали тисячі невинних селян, проте під впливом повстань у 1861 році кріпосне право було відмінене.
4. Висновок
Отже, виходить, що недарма у моделі Ласуелла п’ятим пунктом є ефект, який спричинила передана інформація. Посткомунікативні процеси відігравали (як в історичному прикладі) і продовжують відігравати велику роль у суспільстві, а чутки, як один з видів вторинної комунікації з успіхом використовуються не тільки в особистому спілкуванні, а й в політиці, що підтверджують їх значення у процесі комунікації на всіх рівнях.
Використані джерела:
1. Почепцов Г. Г. Теорія комунікації.— К.: Видавничий центр “Київський університет”, 1999.
6
Информация о работе Посткомунікативні процеси в сучасному суспільстві