Система принципів створення АРМ в організації

     Підходи та принципи проектування АРМ як складової  інформаційної системи управління підприємством відображаються в  технічному завданні на автоматизовану систему, яке є основним документом, що визначає вимоги та порядок створення  ІС або її модернізації. Технічне завдання має містити такі розділи:

     1. Загальні відомості.

     2. Призначення та мета створення  системи.

     3. Характеристика об'єктів автоматизації.

     4. Вимоги до системи.

     5. Склад та зміст робіт зі  створення систем.

     6. Порядок контролю та приймання  системи.

     7. Вимоги до складу і змісту  робіт з підготовки об'єкта  автоматизації до вводу системи  в дію.

     8. Вимоги до документації.

     9. Джерела розробки.

     Дозволяється  вносити до технічного завдання деякі  розділи або поєднувати та деталізувати окремі з них.

     Розділ  «Загальні відомості» ознайомлює з  організацією-замовником, а також  розробником, визначає джерела фінансування розробки, термін початку та закінчення робіт, порядок оформлення результатів  проектних робіт.

     Розділ  «Характеристика об'єктів автоматизації» містить найважливіші відомості  про об'єкт (або посилання на документи, де такі відомості можна знайти). Наприклад, інформує про наявність  обчислювальної техніки, розміщення підрозділів, основні їх функції тощо.

     У розділі «Вимоги до системи» наведено насамперед вимоги до структури інформаційної  системи, чисельності та кваліфікації персоналу, режиму його роботи. Серед  вимог можуть бути й додаткові  — до технічного обслуговування системи  та захисту інформації від несанкціонованого  доступу, до зберігання інформації та сумісності з іншими системами (зокрема  визначаються засоби обміну інформацією), до перспектив розвитку системи тощо.

     У цьому розділі можуть бути підрозділи — вимоги до системи в цілому, до функцій системи, а також до видів забезпечення.

     У розділі «Склад та зміст робіт  зі створення системи» міститься  перелік стадій та етапів її створення, зазначається термін початку та закінчення кожного етапу або стадії, перелічуються  виконавці робіт. Цей розділ містить  також перелік документів, які  мають завершувати кожний етап проектних  робіт.

     У вимогах до складу та змісту робіт  з підготовки об'єкта автоматизації  до вводу системи в дію названо  заходи, які виконують перед упровадженням  системи. Серед них найважливішими є такі:

     1. Зведення інформації, яку дістає  інформаційна система, до вигляду,  придатного для обробки на  ЕОМ.

     2. Створення необхідних для функціонування  інформаційної системи підрозділів.

     3. Термін і порядок комплектування  штатів та навчання персоналу.

     Розділ  «Вимоги до документації» містить  погоджений із замовником перелік документів, які мають розроблятися. Обумовлено, які документи можуть здаватися  на машинних носіях.

     У розділі «Джерела розробки» перелічуються  документи й інформаційні матеріали, що використовувались під час  розробки технічного завдання, а також  ті, які знадобляться під час створення  інформаційної системи.

     Структуру та зміст ескізного проекту державний  стандарт не визначає, а тому ці характеристики проекту визначаються за погодженням  між проектувальником і замовником залежно від його призначення.

     Головне призначення ескізного проекту  — дати стислий попередній опис системи, яка має створюватися.

     Іноді ескізний проект створюється для  того, щоб ознайомити експертів або  керівництво організації з основними  методами, розрахунками, документами, функціями, які будуть притаманні інформаційній  системі.

     У такому разі ескізний проект може виконувати рекламну функцію для розробників  системи. Він застосовується для  зацікавлення організації у тій  чи іншій інформаційній системі. Наприклад, проектна організація має готовий проект на інформаційну систему і хоче її запропонувати для впровадження в кількох організаціях. На його основі оцінюється повнота реалізовуваних функцій та робляться висновки про можливість і необхідність створення інформаційної системи, визначаються потрібні доповнення до готової системи..

     Аналізуючи  суть АРМ, їх визначають найчастіше як професійно-орієнтовані малі обчислювальні  системи, які знаходяться безпосередньо  на робочих місцях спеціалістів і  призначені для автоматизації їх роботи.

     Для кожного об'єкту управління потрібно передбачати автоматизовані робочі місця, відповідні їх функціональному  призначенню.

     Накопичений досвід показує, що АРМ повинно відповідати  наступним вимогам:

• ·своєчасне задоволення інформаційних та обчислювальних потреб фахівця;
• ·забезпечувати мінімальний час відповіді на запити користувача;
• ·адаптація до рівня підготовки користувача та його професійних запитів;
• ·простота засвоєння прийомів роботи та надійність і простота обслуговування;

     ·- "лояльність" у відношенні до користувача;

• ·можливість роботи у складі обчислювальної мережі;

     Узагальнену структурну схему АРМ наведено на рис.1.

     АРМ Програмні засоби Технічні засоби Інформаційне забезпечення та технічна документація Функціональні програмні засоби Загальні програмні засоби Інструменти  для створення нових програмних засобів Управління ресурсами обчислювальної системи 

     Основними цілями впровадження АРМ є:

• ·ефективне використання інформаційних ресурсів;
• ·підвищення якості інформації, на основі якої здійснюється управління об’єктом;
• ·створення ефективної системи інформування та експертних систем;
• ·ефективне використання чинних інформаційних систем та сервісів глобальних комп’ютерних мереж;
• ·впровадження систем електронного документообігу.

     Передумови  створення АРМ 

     Основною  передумовою створення АРМ є  розвиток електроніки, який призвів  до появи нового класу обчислювальних машин - персональних ЕОМ (ПЕОМ). Головні  переваги ПЕОМ - порівняно низька вартість і висока продуктивність. Якщо проаналізувати характеристики великих ЕОМ початку 60-х років, міні-ЕОМ початку 70-х років і ПЕОМ 80-х рр., то виявиться, що продуктивність їх приблизно однакова. Низька вартість, надійність, простота обслуговування і експлуатації розширює сферу застосування ПЕОМ передусім за рахунок тих царин людської діяльності, в яких раніше обчислювальна техніка не використовувалася через високу вартість, складність обслуговування та складність інтерфейсу. До таких галузей відноситься управлінська діяльність, де застосування ПЕОМ дозволило реально підвищити продуктивність праці фахівців, пов'язаних з обробкою великих обсягів різноманітної інформації та прийняттям управлінських рішень. Цей аспект особливо актуальний в зв'язку з тим, що продуктивність управлінської праці дотепер зростала вкрай низькими темпами. Так за останні 40 років продуктивність управлінської праці зросла лише у 2-3 рази, в той час як продуктивність праці виробничого персоналу в промисловості зросла у 14-15 разів. Зараз для інтенсифікації управлінської праці фахівців різних спеціальностей розробляються і набувають широкого поширення АРМ, які функціонують на базі ПЕВМ.

     Однією  з основних передумов створення  та суттєвим чинником успішного розвитку і ефективного функціонування АРМ  є відповідне програмне забезпечення.

     Основні принципи побудови АРМ  в організації

     Принципи  створення АРМ повинні бути загальними: системність, гнучкість, стійкість, ефективність.

     Згідно  принципу системності АРМ слід розглядати як системи, структура яких визначається функціональним призначенням. Принцип гнучкості означає пристосовність системи до її можливих перебудов завдяки модульній побудові всіх підсистем і стандартизації їх елементів.

     Принцип стійкості полягає у тому, що система  АРМ повинна виконувати основні  функції незалежно від впливу на неї внутрішніх і зовнішніх  чинників. Це означає, що несправності в окремих її частинах повинні  легко усуватись і швидко відновлюватись працездатність системи в цілому.

     Ефективність  АРМ слід розглядати як інтегральний показник рівня реалізації наведених  вище принципів, віднесеного до витрат зі створення та експлуатації системи. Функціонування АРМ може дати ефект  тільки за умови правильного розподілу  функцій і навантаження між людиною  і машинними засобами обробки  інформації, ядром яких є ЕОМ. Лише тоді АРМ стане засобом підвищення не тільки продуктивності праці і  ефективності управління, але і соціальної комфортності фахівців. 

     Постановка  задачі має містити таку інформацію:

     1. Характеристику задачі. При її  описі слід назвати призначення,  техніко-економічну сутність задачі  і обґрунтувати необхідність  її розв'язування на ЕОМ; навести  перелік об'єктів, при управлінні  якими розв'язується задача; описати  призначення і використання вихідної  інформації; зазначити періодичність  розв'язування і термін видачі  вихідної інформації; перелічити  умови, за яких припиняється  автоматизоване розв'язування задачі (у разі потреби перелічити  зв'язки даної задачі з іншими  задачами); описати розподіл дій  між персоналом і технічними  засобами при різних ситуаціях  розв'язування задачі.

     2. Вихідну інформацію. У розділі  описується її призначення і  використання, а далі наводиться  перелік і опис вихідних повідомлень  у вигляді пояснювального тексту  або таблиці.

     Серед вихідних повідомлень можуть бути машинограми (віддруковані на ЕОМ документи), відеокадри (інформація, яка виведена на екран  ЕОМ) та масиви на машинних носіях, які  використовуються для подальшого розв'язування даної задачі або інших задач.

     3. Вхідну інформацію. У тексті описують  її призначення і засоби здобування, а потім наводять перелік і  опис вхідних повідомлень у  вигляді пояснювального тексту  або таблиці. Для кожного вхідного  повідомлення зазначається назва  та ідентифікатор, форма подання,  термін і частота використання.

     У додатку до постановки задачі наводяться ескізи вихідних і вхідних документів, які оформлюються згідно з Державним  стандартом — «Системи обліково-статистичної, первинної облікової, фінансової та іншої документації. Основні положення  і формуляри-зразки».

     При описі алгоритму відрізняють  такі підрозділи:

     1. Інформація, яка використовується. У цьому підрозділі зазначають  її призначення, а також наводять  перелік масивів інформації.

     Якщо  для обробки інформації використовують мережі ЕОМ, то в цьому разі описується загальна характеристика мережі та її особливості, режими роботи конкретної ЕОМ у мережі.

     Опис  програмного забезпечення містить:

     • загальну характеристику програмного  забезпечення (ПЗ) задачі (структуру  ПЗ, основні функції частин ПЗ, операційну систему, засоби, які розширюють можливості операційної системи);

     • схему взаємодії програм;

     • схеми програм.

     До  схем дають пояснення, що стосуються призначення програм, їх особливостей тощо.

     Робочий проект майже ніколи не оформляється як один документ. Він складається  з різних документів, які мають  використовуватися під час експлуатації системи.

     До  складу робочого проекту, окрім паперових  документів, належать тексти програм  на машинних носіях інформації або  так званий виконуваний модуль, який працює під керуванням операційної  системи і дозволяє обробляти  інформацію на ЕОМ.

     До  складу документів робочого проекту  найчастіше належать: