Становлення і розвиток державної служби в Україні

Закон України “Про державну службу” не призначений для регулювання всіх видів державної служби, а тому визнана необхідність прийняття загального закону,  який  містив би  притаманні усім видам державної служби принципи і заклав основи для подальшого регулювання правовідносин в окремих  державних органах державної служби.

Разом з тим Закон України "Про державну службу" системно не вирішує концептуальних питань створення цілісного інституту державної служби в нашій країні. Невипадково, що з часу вступу Закону в дію із зверненнями щодо його роз'яснення звертається багато громадян і організацій. У зв'язку з цим є необхідність поглиблення теоретичних підходів до аналізу та вирішення організаційно-правових проблем функціонування і розвитку державної служби в Україні.

Отже, на підставі вищевикладеного можна запропонувати такі заходи реформування державної служби. Перш за все  необхідно найближчим часом прийняти проект закону «Про державну службу», у контексті якого радикальним заходом реформування державної служби має стати чітке законодавче розмежування двох груп посадових осіб у державних органах — політичних діячів (політиків) і державних службовців, що має на меті встановити чіткість, не розмитість, визначеність у державно-службових відносинах.

На мій погляд, на шляху до вдосконалення законодавчої бази при реформуванні державної служби необхідно звузити сферу застосування законодавства.

Наступним етапом реформування і модернізації інституту державної служби в Україні, на мою думку, має бути обмеження і скорочення штату державного апарату. Це має на меті окреслити коло службовців, які реально здійснюють повноваження, а також це дасть змогу проконтролювати їх діяльність. Це зробити діяльність державної служби більш ефективною, цілеспрямованою, результативною.

Щодо вдосконалення моделі державної служби, то, на мій погляд, обов’язковим етапом є впровадження інформаційних технологій на всіх рівнях, що має скоротити прояви корупції та зменшити бюрократизм, на які так страждає сучасна система державної служби. Також використання інформаційних ресурсів повинно забезпечити простий і доступний зв'язок між громадянами та органами державної влади через замовлення адміністративних послуг онлайн. У свою чергу впровадження інновацій такого типу у перспективі має заощадити кошти державного бюджету.

З метою збереження високопрофесійного, досвідченого кадрового потенціалу державної служби та високоефективного його використання у випадках припинення перебування на державній службі через незалежні від працівника обставини (відставка, звільнення, усунення, утримання в резерві поза службою тощо) доцільно розробити і запровадити дієвий механізм його соціально-правового захисту. Зокрема при зміні посади державного службовця внаслідок зміни керівника (для патронатної служби), ліквідації або реорганізації державних органів йому має бути надана робота із встановленням посадового окладу, не нижчого від попереднього.

Доцільно також визначити етичні вимоги до діяльності державного службовця та узагальнити їх у Кодексі правил поведінки державних службовців, проект якого розроблений.

Важливо посилити відповідальність за неналежне виконання службових обов'язків, зокрема за бездіяльність, зволікання у прийнятті і виконанні рішень. Необхідно вжити радикальних заходів з викорінення і запобігання проявам корупції, партійній та конфесійній заангажованості. У перспективі, коли зміцняться органи державної влади, сформується приватний сектор і утвердиться місцеве самоврядування, інститут державної служби доцільно поширити на тих, хто проходить службу у військових органах, органах внутрішніх справ, безпеки, дипломатичних, митних, прокурорських та ін.

У віддаленішій перспективі доцільним є розгляд питання про поширення державної служби на всіх працівників, які отримують заробітну плату з державного бюджету. Має бути розроблена відповідна концепція такої моделі державної служби, що охоплювала би весь державний сектор.

Застосування усіх перелічених заходів передбачатиме відповідність системи державного управління та державної служби України до стандартів країн Європейського Союзу, що характеризуються надійністю, прогнозованістю, відкритістю та прозорістю, відповідальністю, результативністю та ефективністю. А це в свою чергу, полегшить процес інтеграції України до Європейського співтовариства.

Список використаної літератури

1.      Конституція України 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30.

2.      Закон України „Про державну службу” від 16 грудня 1993 року // Голос України. – 1994.

3.      Указ Президента України від 11 лютого 2000 року № 208 «Про підвищення ефективності системи державної служби». - www.rada.gov.ua

4.      Указ Президента України від 14 квітня 2000 року № 599/2000 «Про стратегію реформування системи державної служби в Україні».- www.rada.gov.ua

5.      Указ Президента України від 2 жовтня 1999 року № 1272/99 «Про положення про Головне управління державної служби України». - www.rada.gov.ua

6.      Указ Президента України від 20 лютого 2006 року № 140 «Про Концепцію розвитку законодавства про державну службу в Україні». - www.rada.gov.ua

7.      Постанова Кабінету Міністрів України від 8 червня 2004 р. № 746 «Про затвердження Програми розвитку державної служби на 2005-2010 роки». - www.rada.gov.ua

8.      Атаманчук Г. В. Сущность государственной службы: история, теория, закон, практика: Монография. - М.: Издательство РАГС, 2004. - 272 с.

9.      Державна служба України в історичному контексті: проблеми становлення та розвитку: зб. текстів виступів на наук.-практ. конф. (Київ, истоп. 2008 р.)/ Головне управління державної служби України ;за заг. ред. А.Вишневського — К.: Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, 2009. — 116 с.

10. Державне управління в Україні: проблеми державотворення, виклики та перспективи: матеріали І-ої Міжнар. Наук. Конф.аспірантів та докторантів з державного управління (11 червня 2010 р.). – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2010. – 180 с.

11. Білан І. Реформування державної служби: для суспільства чи для чиновників? // Українська правда. 30 вересня 2008 р. http://www.pravda.com.ua

12. Виконавча влада і адміністративне право /За заг. ред. В.Б. Авер'янова. — К.: Видавничий Дім "Ін-Юре", 2002. — 668 с.

13. Державне будівництво та місцеве самоврядування: Навч. посібник/ під редакцією А.Ю.Олійник. – Київ: Знання-Прес. – 2001. – 304 с.

14. Дубенко С.Д.  Державна служба і державні службовці в Україні: Навч. посібник. –  Київ: Видавничий Дім «Ін Юре». – 1999. – 244 с.

15. Ківалов С.В., Біла Л.Р. Державна служба в Україні: Підручник. – Одеса: Юридична література. – 2003. – 368 с.

16. Малиновський В.Я. Державна служба: теорія і практика: Навч. посібник. – Київ: Аттіка. – 2003. – 160 с.

17. Оболенський О.В.  Державна служба: Навч. посібник. – Київ: КНЕУ. – 2003. – 344с.

18. План модернізації державного управління: пропозиції щодо приведення державного управління та державної служби України у відповідність із принципами і практиками демократичного урядування / [А. Вишневський, В. Афанасьєва, Р. Гекалюк та ін.; за заг. ред. Т. Мотренка.] — К. : Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, 2010. —396 c.

19. Харитонов О.В. Державна служба як механізм зв’язку між державою та громадянином. Форум права. – 2010. - №2. – с.542-545. –http://www.nbuv.gov.ua

20. Янюк Н. Принципи державної служби як основа її професійної стабільності. Вісник Львівського університету. Серія юрид. 2009. Вип. 48

21. Гладун З.С. Проблеми адміністративної реформи в Україні: Наукова доповідь, виголошена на засіданні Вченої Ради Тернопільської академії народного господарства від 28.03. 2001.

22. Інформаційне видання. Ключові питання для лідерів електронного урядування. Переклад з англ.: О.Шаленко. Ценрт адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, 2010.

23. Інформаційний бюлетень «Бюрократ» №11-12 від 30.06.2010. К.: Центр адаптації державної служби.

24. Сайт Головного Упрааавління державної служби в Україні. – http://www.guds.gov.ua.

25. Сайт Школи вищого корпусу державної служби - http://www.school.gov.ua

20